С. Гастродуоденоскопію, уреазний тест і мікробіологічний тест.

Д. Дихальний тест.

Е. Все вище перераховане.

 

6. Поступила хвора 52 р. в лікарню зі скаргами на болі в правому підребір’ї, що іррадіюють в праве плече, праву руку. Об´єктивно: збуджена. Жовтяниця шкіри, склер. Живіт м’який, болючий в точці жовчного міхура. Після обстеження виставлено діагноз: жовчно-кам’яна хвороба.

Який вид жовтяниці при ЖКХ?

А. Гемолітична.

В. Паренхіматозна.

С. Механічна.

Д. Відсутня жовтяниця.

Е. Може бути паренхіматозна і механічна.

 

7. Хворий К., 34 роки, поступив в терапевтичне відділення з скаргами на нудоту, загальну слабість.

В анамнезі 8 місяців тому переніс вірусний гепатит.

При обсте­женні хворого з гепатитом вірусної етіології якому методу Ви віддасте перевагу?

А. Дуоденальному зондуванню.

В. Рентгеноскопії.

С. Біопсії печінки.

Д. Фракційному дослідженню шлункового соку.

Е. Копроскопії.

 

8. В інфекційне відділення поступив хворий з жовтяницею.

Об’єктивно: печінка виступає із-під реберної дуги по середньо-ключичній лінії на 4 см, край її м’який, болючий, заокруглений. Селезінка не пальпується.

В біохімічному аналізі крові збільшення активності аланінаміно­трансферази в 4 рази.

Які лабораторні методи обстеження треба призначити хворому для підтвердження діагнозу?

А. Визначення білірубіну та його фракцій в сироватці крові.

В. Визначення діастази.

С. Визначення рН шлункового соку.

Д. Дуоденальне зондування.

Е. Сіалову пробу.

 

9. Хворий поступив у гастроентерологічний стаціонар із синдромом подразненого товстого кишківника. При опитуванні хворого лікар запідозрив у нього пухлину кишківника (більш вірогідно кінцевого відділу поперечно-обвідної кишки). Який із вищенаведених методів обстеження буде найінформативнішим для підтвердження діагнозу пухлини?

А. Поверхнева пальпація.

В. Глибока методична ковзна пальпація по Образцову-Стражеско.

С. Фіброгастродуоденоскопія.

Д. Колоноскопія.

Е. Пасаж кишківника.

 

10. Хворий 25 років пройшов курс лікування у гастроентерологічному відділенні з приводу виразкової хвороби. Через 2 тижні після лікування у пацієнта з’явилася постійна біль, яка наростала і не знімалася лікарськими засобами. Об-но: живіт болісний у епігастрії, помірний дефанс у пілородуоденальній ділянці. Розвитком якого найбільш вірогідного ускладнення обумовлено погіршення стану хворого?

А. Малігнізація.

В. Стеноз.

С. Перфорація.

Д. Кровотеча.

Е. Пенетрація.

 

11. Основними властивостями холестерину є всі зазначені, крім:

А. Сприяє розвитку гепатиту.

В. Він є компонентом клітинних мембран.

С. Він є попередником жовчних кислот.

Д. Він є попередником стероїдних гормонів (яєчників, семенників, наднирників).

Е. Сприяє розвитку ІХС та захворювань цереброваскулярних судин.

 

12. Хворий поступив у гастроентерологічне відділення з приводу за­гострення хронічного гастриту із збереженою кислотоутворюючою функцією шлунку. Хворіє на протязі 7 років. При попередньому загостренні хворо­би ендоскопічно у хворого в шлунку виявлено ерозивний процес.

Контрольна ендоскопія при теперішньому загостренні виявила у хворого виразку малої кривизни шлунку розміром 0,5 х 0,5 см. При про­ве­денні спе­ціальних методів дослідження у хворого виявлений Helicobacter pilory.

Яка найвірогідніша причина виникнення виразкової хвороби у даного хворого?

А. Порушення режиму харчування.

В. Нервові стреси.

С. Паління.

Д. Зловживання кавою і алкоголем.

Е. Наявність Helicobacter pilory.

13. При загальному огляді хворого лікар знайшов лімфатичний вузол у лівій надключичній ямці - так звану “залозу Вірхова”. В анам­незі - виразкова хвороба шлунку (тривалість захворювання - 10 років). При попередньому загостренні хвороби (5 місяців тому) ендоскопічно у хворого виявлена кальозна виразка, яка після проведення повного курсу лікування практично залишилась незмінною (ендоскопічний конт­роль). Про яке ускладнення виразкової хвороби шлунку іде мова?

А. Пенетрацію.

В. Перфорацію.

С. Кровотечу.

Д. Малігнізацію.

Е. Пілоростеноз.

 

14. В терапевтичне відділення поступив хворий з жовтяницею шкіри та склер. В анамнезі життя 10 років страждає на жовчно-кам’яну хво­робу. Дані об’єктивного обстеження, лабораторних та інструментальних методів дослідження хворого свідчать про вторинний біліарний цироз.

Які лабораторні обстеження першочергово необхідно зробити хворому?

А. Визначення білірубіну та його фракцій.

В. Визначення креатінінфосфокінази.

С. Визначення стрептогіалуронідази.

Д. Визначення аспартатамінотрансферази.

Е. Визначення лактатдегідрогенази.

 

15. В терапевтичне відділення поступила хвора Н., 35 років, з скарга­ми на болі інтенсивного характеру в правому підребір’ї з ірра­діацією в праве плече, праву руку.

Об’єктивно: збуджена. Жовтяниця шкіри, склер. Живіт м’який, болючий в точці жовчного міхура.

Пальпаторно які симптоми можна визначити при жовчнокам¢яній хворобі?

А. Симптом Квінке.

В. Симптом Сиротиніна-Куковерова.

С. Позитивний френікус-симптом.

Д. Симптом щипка.

Е. Симптом Мюссе.

 

16. В терапевтичне відділення поступила хвора зі скарга­ми на болі в правому підребір'ї, блювання жовчю, нудоту.

При об’єктивному обстеженні визначаються позитивні симптоми Ортнера, Мюссі-Георгієвського.

Який лабораторно-інструментальний метод дослідження підтвердить діагноз холециститу?

А. Ультразвукове дослідження жовчного міхура і протоків.

В. Фіброгастродуоденоскопія.

С. Ректороманоскопія.

Д. Колоноскопія.

Е. Контрастування стравоходу.

 

17. На основі скарг хворого, об’єктивного обстеження та біохіміч­ного аналізу крові у хворого діагностовано вірусний гепатит.

Що треба визначити в сечі хворого на вірусний гепатит?

А. Уробіліноген.

В. Цукор.

С. Альфа-амілазу.

Д. Еритроцити.

Е. Лейкоцити.

 

18. Який з методів дослідження є найбільш інформативним для встановлення причини і локалізації кровотечі з верхнього відділу шлунково-кишкового тракту?

А. Целіакографія.

В. Портоманометрія.

С. Лапароскопія.

Д. Рентгенографія.

Е. Гастродуоденоскопія.

 

19. Хворий Ц., 48 років. Скарги на зниження апетиту, важкість в епігастральній ділянці після їжі, болі в ділянці печінки ниючого характеру, які посилюються після жирної їжі, нудота, метеоризм, розлад кишечника, схуднення. При огляді – жовтушність шкіри, судинні “зірочки”, гінекомастія, асцит. Печінка при пальпації безболюча, щільна, край її гострий, селезінка збільшена. Ваш попередній діагноз:

А. Хронічний активний гепатит.

В. Цироз печінки.

С. Гострий холецистит.

Д. Хронічний холецистит.

Е. Гострий лейкоз.

 

20. Хворого турбують нічні, “голодні” болі в епігастрії, нудота. Спостерігається сезонність загострень захворю-вання. Який з діагностичних методів обстеження є найбільш інформативний в даному випадку?

А. Дуоденальне зондування.

В. R-скопія шлунку.

С. Холецистографія.

Д. Шлункове зондування.

Е. Фіброгастродуоденоскопія.

 

21. Хворий В. відмічає слабкість, схуднення, втрату апетиту, відразу до м’ясної їжі, важкість у животі. При огляді: блідість шкіри, розлита болiснiсть у епiгастрiї, резистентність черевної стінки. Ан. кровi: Нв-82г/л, ШОЕ-52 мм/год. В калі: позитивна реакція на приховану кров, ФГДС - у тiлi шлунку виразка з iнфільтраційним валом.

А. Виразка дванадцятипалої кишки.

В. Виразка шлунку.

С. Злоякісна пухлина в шлунку.

Д. Хронічний гастрит.

Е. Хронічний панкреатит.

 

22. У хворої 45 років часті оперізуючі болі в верхній половині черева, безболісні дефекації до 5 разів на добу протягом двох тижнів, кал жирний з смердючим запахом, без домішку крові. Про яку патологію йдеться?

А. Неспецифічний виразковий коліт.

В. Хронічний гепатит.

С. Хронічний холецистит.

Д. Хронічний панкреатит.

Е. Пептична виразка шлунка.

 

23. У хворого виявлено В₁₂-дефіцитну анемію. Яке з захворювань могло спричинити цей стан?

А. Пептична виразка шлунка.

В. Хронічний гастрит типу В.

С. Хронічний гастрит типу А.

Д. Хронічний панкреатит.

Е. Хронічний холецистит.

 

24. Хворий на дизбактеріоз кишечнику скаржиться на діарею з великою кількістю рідкого калу (більш, ніж 500 мл/добу), метеоризм, біль вище пупка ліворуч. Про який синдром йдеться?

А. Малдигестії.

В. Малабсорбції.

С. Синдром подразнення товстої кишки.

Д. Синдром накопичення рідини в черевній порожнині.

Е. Інтоксикаційний.

 

25. Хворий В., 51рік, багато років зловживав алкоголем. Скарги на нудоту, рідкий стілець, жовтушність шкіри. Об’єктивно: шкіра та склери іктеричні, атрофія м’язів, субфебрильна температура. Печінка на 3 см виступає з-під реберної дуги, болюча при пальпації. Який метод діагностики в даному випадку найінформативніший?