С. Ознаки гіпохромної залізодефіцитної анемії, лейкопенія, лімфоцитоз.

Д. Пойкілоцитоз, анізоцитоз, моноцитоз.

Е. Поява незрілих форм лейкоцитів, прискорене ШОЕ.

 

25. До лікаря звернувся пацієнт з скаргами на загальну слабкість, біль в трубчатих кістках, підвищену температуру тіла. При обстеженні виявлене системне збільшення лімфовузлів, гепато-лієнальний синдром. В ан крові: ер-2,6х10¹²/л, Нв–67г/л, тромбо­цити 45х10⁹/л, лейкоцити-56х10⁹/л, бласти 87%, палич­коядерні 1%, сегментоядерні 7%, лімфоцити 5% ШОЕ-55 мм/год. Ваш діагноз?

А. Гостра лейкемія.

В. Хронічно мієлоідна лейкемія.

С. Еритремія.

Д. Мієломна хвороба.

Е.Гемолітична анемія.

 

26. Хвора 52 р. звернулась до терапевта зі скаргами на слабкість, біль в грудній клітині. Біль нікуди не віддає, З’явились набряки на гомілках. Пр об’єктивному обстеженні: шкіра блідна, при пальпації та перкусії з’являється біль у кістках грудини. У крові: ер.-3,4х10¹²/л, Нв-96 г/л, лейк. 6,7х10⁹/л, ШОЕ 65 мм/год. Загальний білок 110 г/л, гама-глобуліни 32,2г/л. У сечі: відносна густина 1018г/л, білок 3,6 г/л, ер.3, лейк.2-5 у полі зору. На ЕКГ змін немає. На рентгенограмі кісток грудної клітни круглі дефекти. Який діагноз найбільш вірогідний?

А. Хронічний гломерулонефрит.

В. Амілоідоз нирок.

С. Мієломна хвороба.

Д. Ішемічна хвороба серця.

Е. Хронічний пієлонефрит.

 

27. Хворий 40 р. на протязі місяця відчуває виражену слабкість, апатію, болі в кістках, лихоманку, температура 38,5-39⁰С, серцебиття. Об’єктивно: ЧД 25 в 1 хв., ЧСС 96 в 1 хв, систолічний шум на верхівці, ослаблені тони. Печінка і селенінка трохи збільшені. Аналіз крові: ер. 2,7х10¹²/л, Нв-80 г/л; лейк. 4,8х10⁹/л, мієлобласти 60%, сегм.-26%, лімф. -10%, мон.-4%, тромб.-120х10⁹/л, ШОЕ-45 мм/год.

Які додаткові методи обстеження необхідні для підтвердження діагнозу?

А. Імунограма.

В. Протеїнограма.

С. Рентгенологічне дослідженя кісток.

Д. Час згортання крові.

Е. Мієлограма.

 

28. До дільничого терапевта звернувся чоловік 25 років зі скаргами на збільшення шийних лімфатичних вузлів справа, підвищення t тіла до 39⁰С, гіпергідроз, частіше вночі, свербіння шкіри, слабкість. Хворіє близько 2-х місяців. Після обстеження діагностована хвороба Ходжкіна.

Які клітини є маркерами цієї хвороби?

А. Пірогова-Лангхаса.

В. Альфа-клітини.

С. Боткіна-Гупрехта.

Д. Березовського-Штернберга.

Е. Тільця Креола.

 

29. Жінка 45 р. знаходиться на диспансерному обліку з приводу фіброміоми матки. Скаржиться на слабкість, зниження працездатності, серцебиття, задишку при фізичній активності. Відомо, що за останній час відзначає тривалі та рясні менструації. Об’єктивно: атрофія сосочків язика, сухість і блідість шкіри, ламкість нігтів, зниженяя сили м’язів, ч/д 24 за хвилину, ЧСС- 96 в 1 хв. Систолічний шум на верхівці серця. У крові: ер.-2,6х10¹²/л., Нв 76 г/л, к.п.0,7 ретикулоцити 1,2, лейк. 4,6х10⁹/л, тромбоц. 170х10⁹/л. Яке захворювання може бути у хворої?

А. Хронічна постгеморагічна анемія.

В. Сидероахрестична анемія.

С. Гіпопластична анемія.

Д. Гостра анемія.

Е. Таласемія.

 

30. Жінка 43 р. на протязі двох років відмічає загальну та м’язову слабкість, задишку, запаморо­чення, ламкість волосся та нігтів, бажання їсти крейду. В анамнезі – фіброміома матки, маткові кровотечі. В периферичній крові знижений гемоглобін, еритроцити, кольоровий показник, анізоцитоз, пойкілоцитоз, знижений вміст сироваткового заліза.

Який з діагнозів найбільш вірогідний?

А. Таласемія.

В. Апластична анемія.

С. Гемолітична анемія.

Д. В₁₂- дефіцитна анемія.

Е. Залізодефіцитна анемія.

 

31. Чоловік, 23 р., захворів гостро, протягом тижня температура 39-40⁰С, слабкість, пітливість, запаморочення, носові та ясневі кровотечі, крово­виливи на шкірі тулуба. В аналізі крові – Нв 72 г/л, ер.-2,3х10¹²/л, лейк.-7,6х10⁹/л, сегм.-5%, лімф.-9%, бластні клітини-86%, ШОЕ–23 мм/год.

Який з перелічених діагнозів найбільш імовірний?

А. Системний червоний вовчак.

В. Гострий лейкоз.

С. Сепсіс.

Д. Туберкульоз.

Е. Геморагічний васкуліт.

 

32. Хвора Н., 45 р., поступила в клініку зі скаргами на слабкість, пітливість, субфебрільну гарячку, збільшення лімфовузлів підщелеп­них і пахвових, тяжість у правому і лівому підребір’ях. Хворіє біля року.

Огляд: гіпотрофік, шкірні покрови бліді. Пальпуються збільшені до розмірів грецького горіха лімфовузли (підщелепні і пах­вові). Вони тістуватої консистенції, не спаяні між собою і шкірою, не болючі.

Аналіз крові: ер.-2,3х10¹²/л, Нв-74г/л, ретикулоц.-20%, л-50х10⁹/л, е-1%, п-2%, с-17%, лімф.-79%, мон.-1%, ШОЕ-60мм/год., тромбоц. - 90х10⁹/л. В мазку крові - тіні Гумпрехта.

Який метод не є інформативним для підтвердження діагнозу хронічного лімфолейкозу?

А. Дослідження периферичної крові.

В. Пункція лімфатичного вузла.

С. Пункція кісткового мозку.

Д. Пункція селезінки.

Е. Цитологічні методи.

 

33. Хвора Л., 43 р., поступила в клініку зі скаргами на слаб­кість, пітливість, субфебрильну гарячку, збільшення лімфовузлів (шийних, пахвових, пахвинних), важкість у правому і лівому підре­бір’ях. Огляд: шкіра бліда. Пальпуються збільшені до розмірів сливи лімфовузли шийні, пахвові, пахвинні. Вони еластично-тістуватої консистенції, не спаяні між собою і шкі­рою, не болючі. Аналіз крові: Ер.-2,5х10¹²/л, Нв-76г/л, ретикулоц.-18%, Л-60х10⁹/л, Е-1%, П-3%, С-20%, лімф.-78%, мон.-1%, ШОЕ-50мм/год, тромб.-90х10⁹/л.

Які критерії діагнозу хронічного лімфолейкоза?

А. Збільшення лімфовузлів і селезінки.

В. Ліфоцитоз, нейтрофільоз, субфебрильна температура тіла, лімфаденопатія.

С. Панцитопенія, лімфоцитоз, нормобластоз.

Д. Гепато - і спленомегалія, лейкопенія, лімфоцитоз.

Е. Абсолютний лімфоцитоз в крові, більше 30% лімфоцитів в пунктаті кісткового мозку.

 

34. Хворий Д., 44 р., поступив в гематологічне відділення зі скаргами на рясну пітливість, різку слабість, схуднення, біль в кістках, підвищення температури, біль в верхній частині черева та збільшення його лівої половини. Хворіє біля 4-х років. Лікувався раніше також в гематологіч­ному відділенні. Аналіз крові: ер.-3,3х10¹²/л, Нв-113г/л, кольоровий показник-1,0, тромбоц.-400х10⁹/л., л-60х10⁹/л, е.-14%, баз.-5%, бластні клітини-25%, ШОЕ-64мм/год. Лейкемічна форма лейкоза це коли кількість лейкоцитів:

А. Значно збільшена.

В. Незначно збільшена.

С. Нормальна.

Д. Незначно зменшена.

Е. Значно зменшена.

 

35. Хворий К., 24 р., 2 місяці тому з’явилися слабість, шкірний зуд, остуда з підвищеням температури до 39⁰С. Огляд: шкіра звичайного кольору. Зліва на боковій поверхні шиї два лімфо­вузли діаметром 1,5х1,2 см., середньої щільності, неболючі. 3мін з боку внутрішніх органів не виявлено. Аналіз крові: ер.-4,2х10¹²/л., Нв-132 г/л., кольоровий показник-0,9, л.-9,2х10⁹/л, е.-5%, п.-8%, с-7%, лімф.-10%, мон.-4%, ШОЕ-32 мм/г. При якому захворюванні в пунктаті лімфовузлів виявляються клітини Березовського-Штернберга?

А. Лімфолейкозі.

В. Мієлолейкозі.

С. Лімфогранулематозі.

Д. Еритремії

Е. Апластичній анемії.

 

36. Хвора К., 34 р., поступила в лікарню зі скаргами на відчуття печії язика, загальну слабість, головокружіння, підвищення температури до 37,8⁰С. Об’єктивно: блідість шкіри та слизових оболонок. Аускультативно на верхівці серця систолічний шум, шум „дзиги” на яремних венах. АТ-110/70 мм.рт.ст. Пульс - 80 уд/хв. Після обстеження хворій виставле­ний діагноз: анемія Аддісона-Бірмера.

Яким буде язик при даному захворюванні?

А. Географічний.

В. Малиновий, „полірований”.

С. Вкритий білим нальотом.

Д. Вкритий жовтувато-коричневим нальотом.

Е. Набрякший, з відбитками зубів.

 

37. Хвора Т.,16 р., доставлена в клінічну лікарню у важкому стані. Тиждень тому з’явилась болючість при ковтанні, біль в яснах, температура піднялась до 39⁰С.

Огляд: стан хворої важкий, гарячка 39⁰С, язик сухий, на слизовій обо­лонці ясен, твердого і м’якого піднебіння, язика, мигдаликів визна­чаються некротичні маленькі виразки, вкриті брудно-сірим нальотом. Аналіз крові: ер.-З,2х10¹²/л, Нв-100 г/л, л.-0,8х10⁹/л, е.-0%, п.-0%, с.-22%, лімф.-73%, мон.-3%, бластні клітини-2% ШОЕ-65 мм/год. Які лабораторні симптоми є вирішальними у діагностиці гострого лейкозу?

А. Анемія.

В. Лейкопенія.

С. Тромбоцитопенія.

Д. Бластемія.

Е. Прискорене ШОЕ.

 

АЛЕРГОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ:

1. Чоловік 27 р., звернувся до стоматолога з приводу сильного зубного болю. Прийнято рішення провести екстракцію зуба. З метою місцевого знечулення використано розчин лідокаїну. Через 5 хв у пацієнта з’явилася задуха, неспокій, АТ знизився зі 125/70 мм рт. ст. до 50/0 мм рт.ст., з’явилась тахікардія – 130 уд. за 1 хв., шкіра та слизові блідо-цианотичні. Що стало причиною погіршення стану хворого?

А. Анафілактичний шок.

В. Астматичний напад.

С. Тромбоемболія легеневої артерії.

Д. Гостра недостатність кровообігу.

Е. Гострий інфаркт міокарду.

 

2. Хворий ургентно поступив у реанімаційне відділення у важкому стані, що виник відразу після укусу бджоли (анафілак­тич­на реакція). Хворий скаржиться на задишку, різку слабість, колікоподібні болі в животі з діареєю. При огляді - навколо місця укусу є ангіоневротичний набряк. У зв'я­зку з наростанням важкості симптоматики хворий у колаптоїдному стані.

Назвіть основні медіатори гострих алергічних реакцій.

А. Г істамін.

В. ІgE.

С. Анафілотоксини (компоненти компліменту С_3а,С_4а,С_5а).

Д. Інтерлейкін-3 (стимулюючий виділення гістаміну із базофілів).

Е. Всі вищеперераховані.

 

3. Хворий поступив в алергологічне відділення ургентно в зв’язку з розвитком острої кропив’янки після вживання великої кількос­ті шоко­ладу.

Яке із перерахованих захворювань не відноситься до гострих алер­гічних станів?

А. Анафілактичний шок.

В. Набряк Квінке.

С. Гостра кропив’янка.

Д. Атопічний риніт.

Е. Інфекційно-алергічна бронхіальна астма.

 

4. Яке із перерахованих захворювань не відноситься до гострих алер­гічних станів?

А. Анафілактичний шок.

В. Набряк Квінке.

С. Гостра кропив’янка.

Д. Атопічний риніт.