Слухання української народної пісні «Гей, розвивайся, дуб зелененький» Продовження розучування пісні Р. Рустамова «Пісня про барабанщика»

 

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні виходять із класу під музику (О. Александров «Священна війна»).

Урок 29. МАРШІ УКРАЇНСЬКОЇ ЗЕМЛІ

 

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя; переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне став­лення до навколишньої дійсності); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій; усвідомлювати необхідність безпечної поведінки для збереження здоров'я); соціальну (співпрацювати з одно­класниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до пев­ного соціально-культурного середовища); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розширити уявлення про емоційний зміст музики; звернути увагу на відображення в мистецьких творах історичного минулого нашого народу; розви­вати уяву, уміння інтерпретувати складні музичні твори; удосконалювати вокальні навички; прищеплювати патріотичні почуття, інтерес до музики та співу, до вивчен­ня народної музичної творчості.

Музичний матеріал: О. Александров «Священна війна», Є. Адамцевич «Запорізь­кий марш», українська народна пісня «Засвіт, встали козаченьки», П. Майборода «Марш», стрілецька пісня «Гей, там на горі Січ іде», українська народна пісня «Гей, розвивайся, дуб зелененький».

Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.

Наочні посібники: підручник; портрети О. Александрова, Є. Адамцевича.

Тип уроку: комбінований урок.

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (О. Александров «Священна війна»).

 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Ви вже знаєте, що під музику маршів воїни вирушали у по­хід та поверталися додому. Марш ми можемо почути на урочистих зустрічах, на спортивних та військових парадах. Музику маршу дуже шанували козаки. Чому — дізнаймося сьогодні на уроці!

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Україна — край козацької слави, який мужньо боронили від ворогів славетні козаки. Козаки не могли жити без доброї пісні, без музики.

· Пригадайте пісні, що ми вивчали, у яких ідеться про козаків.

Так, це — українські народні пісні «Гей, розвивайся дуб зелененький», «їхав козак за Дунай». Захищати свободу рідної землі, вирушати у похід коза­кам допомагала музика: попереду козаків йшли музиканти та підбадьорювали воїнів мужнім маршем — і ця музика додавала сил, єднала воїнів. У цих мар­шах — любов до Батьківщини, слава минулих подвигів.

Український композитор та кобзар Євген Адамцевич створив багато мар­шів. У музиці «Запорізького маршу» ми чуємо героїчне минуле нашої країни. В уяві постають образи славного козацького минулого нашої Батьківщини.

· Послухайте «Запорізький марш» Є. Адамцевича й опишіть свої враження від нього.

Слухання твору Є. Адамцевича «Запорізький марш»

· Які засоби виразності відіграють важливу роль у створенні маршового ха­рактеру твору?

Мабуть, однією з найпопулярніших українських народних пісень є пісня «Засвіт встали козаченьки».

За переказами, автор пісні «Засвіт встали козаченьки» — легендарна піс- нярка з Полтавщини Маруся Чурай. Вона склала цю пісню в день розставання з коханим, який вирушив із козаками в похід.

Сповнену туги ліричну пісню полюбили козаки. Її виконували в походах; із часом вона стала маршовою героїчною піснею. Її вважають народною.

· Уважно прослухайте українську народну пісню «Засвіт встали козачень­ки». Про що в ній ідеться?

Слухання української народної пісні «Засвіт встали козаченьки»

· Як потрібно заспівати пісню «Засвіт встали козаченьки», щоби найкраще відобразити її життєвий зміст?

· Які засоби музичної виразності ви помітили, прослуховуючи цей твір?

На мелодію цієї пісні український композитор Платон Майборода створив свій варіант маршу.

· Послухайте цю музику. Чим схожі й чим різняться ці твори?

Слухання «Маршу» П. Майбороди

Вокально-хорова робота

Учитель. Видатний письменник Микола Гоголь сказав про українські пісні: «Це народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, історія, яка розкриває все життя народу».

Українці співали завжди. Поряд із ліричними піснями створено чимало пі­сень, що відображали історію боротьби українського народу за свободу та ста­новлення національної самосвідомості.

Українські січові стрільці боролися за волю і незалежність Батьківщи­ни на початку XX ст. Назва цього військового формування походить від сло­ва «Січ» — осередку козацької слави й звитяги, а в піснях, що співали січові стрільці, ми чуємо мужні, рішучі інтонації давньослов’янського та козацько­го воїнства.

Маршовий тип музики — чітка, уривчаста маршова мелодія — створює ге­роїчний образ у музиці.

Маршовість може звучати як у піснях, так і в операх, балетах. Зазвичай марш має дві або чотири долі (ознайомлення із чотиридольною схемою тактування за підручником, с. 129).

· Послухайте стрілецьку пісню «Гей, там на горі Січ іде» (с. 128—129 підруч­ника). Яким є її характер?

Слухання стрілецької пісні «Гей, там на горі Січ іде» (розучування за нотним записом, приспівування мелодії з тактуванням; виконання пісні з ритмічним супроводом (бубон, маракаси, барабан))

 

Продовження розучування української народної пісні «Гей, розвивайся, дуб зелененький»

 

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

· Які настрої ви відчули в маршах, що звучали сьогодні на уроці?

· Чим різняться ці марші?

Учні виходять із класу під музику (Є.Адамцевич «Запорізький марш»).

Урок ЗО. ПАРАД МАРШІВ

 

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя; переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне став­лення до навколишньої дійсності); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем; виявляти ініціативу); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до певного соціально-культурного середовища); інформацій­но-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розширити уявлення про емоційний зміст музики; звернути увагу на відображення в мистецьких творах історичного минулого нашого народу; повто­рити поняття «маршовість»; розвивати уяву, уміння інтерпретувати складні музич­ні твори; удосконалювати вокальні навички; прищеплювати патріотичні почуття, ін­терес до музики та співу, до вивчення народної музичної творчості.

Музичний матеріал: Є. Адамцевич «Запорізький марш», М. Блантер «Футбольний марш», Ф. Мендельсон «Весільний марш», А. Житкевич «Семеро гномів», стрілецька пісня «Гей, там на горі Січ іде».

Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН; ігри «Композитор», «Фут­бол».

Наочні посібники: підручник; портрети Є. Адамцевича, М. Блантера, Ф. Мендельсона.

Тип уроку: комбінований урок.

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під йузику (Є. Адамцевич «Запорізький марш»)

 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. На попередніх уроках ми ознайомились із «музичним ки­том» — маршем — і дізналися дещо про його характер: енергійний, мужній, героїчний. А чи весь час він зберігає такі риси? Про це ми дізнаємося сьогодні.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Отже, наша подорож країною Маршів триває. Разом із «ки­том» ми потрапили на футбольне поле. Але футболісти скаржаться, що бракує музики, аби підбадьорити їх і налаштувати на перемогу.

Гра «Композитор»

· Яку б музику ви створили, щоб надихнути футболістів перед початком матчу?

· Послухайте «Футбольний марш», що написав радянський композитор Мат­вій Блантер. Чи такою ви уявляли музику для футболістів?

 

Слухання «Футбольного маршу» М. Блантера

· Який характер музики ви відчули?

· Чи налаштовує він на перемогу?

· Як футболісти виходять на поле: крокуючи чи біжучи?

Гра «Футбол»

· Послухайте музику ще раз та уявіть себе футболістами, які вибігають на поле, та вболівальниками, що вітають спортсменів.

Діти об’єднуються у дві групи: «футболісти» (легкий біг на місті) та «вболівальники» (плескання пульсу маршу).