Слухання твору Д. Кабалевського «Три варіанти маршу»

·Послухайте ще раз твір Д. Кабалевського та рухами покажіть, хто крокує під цю музику: військові — тупотіть ногами, діти — плескайте долонями по колінах, іграшки — тарабаньте пальцями по парті.

Повторне слухання твору Д. Кабалевського «Три варіанти маршу»

(із пластичним інтонуванням)

· У виконанні якого інструмента ви слухали «Три варіанти маршу»?

· Як ви вважаєте, під час військового чи спортивного параду може звучати марш у виконанні цього інструмента? Обґрунтуйте свою відповідь.

Вправа «Незавершене речення»

Учитель починає фразу, а учні мають її завершити.

·Інструментальний чи вокальний музичний твір, що має енергійний чіткий ритм, помірний темп, дводольний розмір, називають... (маршем).

·Марші бувають... (похідними, урочистими, спортивними, казковими, тра­урними, святковими).

·Основою всіх видів вокальної та інструментальної музики є... (пісня, та­нець, марш).

Вокально-хорова робота

Учитель. Пригадайте українську народну лічилку «Раз, два, три, чотири».

·Як потрібно проспівати її, щоб надати пісенного характеру? танцювально­го? маршового?

Виконання поспівки «Раз, два, три, чотири» (у пісенному, танцювальному, маршовому характері — з плавними рухами рук, оплесками та крокуванням відповідно)

Серед багатьох музичних інструментів є інструмент, який зручно взяти у похід, який допомагає чітко крокувати. Про який інструмент ідеться? (На дошці — зображення музичних інструментів: барабана, рояля, гобоя, віолон­челі.)

·Саме про барабан ідеться у творі Р. Рустамова «Пісня про барабанщика» (с. 120 121 підручника). Послухайте її. Якою є головна думка цієї пісні?

 

Слухання «Пісні про барабанщика» Р. Рустамова

·У якому характері написано цю пісню?

·Чому для цієї пісні обрано саме маршовий характер?

Розучування «Пісні про барабанщика» Р. Рустамова (із проплескуванням ритму)

Як ви помітили, особливістю маршової музики є ритм, що називають пунк­тирним.

 

Пунктирний ритм — поєднання подовженої сильної та скороченої слаб­кої долі.

Проплескування ритму «Пісні про барабанщика» Р. Рустамова (виконання з Крокуванням)

 

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні виходять із класу під музику (Р. Рустамов «Пісня про барабанщика»).

 

Урок 28. МУЗИКА МУЖНІХ ЛЮДЕЙ

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя, переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне став­лення до навколишньої дійсності); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій; усвідомлювати необхідність безпечної поведінки для збереження здоров'я); соціальну (співпрацювати з одно­класниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до пев­ного соціально-культурного середовища); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розширити уявлення про емоційний зміст музики, засоби її виразно­сті; розвивати уяву, уміння імпровізувати, сприймати музику; удосконалювати во­кальні навички; прищеплювати музичну культуру та кращі моральні якості (спів­чуття, людяність, любов до рідного краю), інтерес до музики та співу, до вивчення світової музичної творчості.

Музичний матеріал: Ф. Шуберт «Воєнний марш», О. Александров «Священна війна», С. Чарнецький «Ой у лузі червона калина», українська народна пісня «Гей, розви­вайся, дуб зелененький», Р. Рустамов «Пісня про барабанщика».

Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.

Наочні посібники: підручник; портрети Ф.Шуберта, О. Александрова, С. Чарнецького. Тип уроку: комбінований урок.

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (Р. Рустамов «Пісня про барабанщика»).

 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Упродовж навчального року ми дізналися про «трьох китів» у музиці — пісню, танець і марш. Також ми дізналися, що Пісенний і Танцю­вальний кити іноді товаришують, тобто пісня набуває танцювальності, а та­нець — пісенності. А чи можуть потоваришувати пісня та марш? Саме на це за­питання ми відповімо сьогодні на уроці.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Музику створювали завжди, адже вона виражає думки й пере­живання людини. І війна, якою б страшною вона не була, не може викресли­ти з людського життя музику. У воєнній музиці марш є основним жанром: під його звуки воїни долають труднощі походів, крокують на парадах, ушанову­ють пам’ять загиблих товаришів. Саме марш об’єднує військових у стрункий стрій. Існують різні види воєнних маршів: парадний, похідний, зустрічний, прощальний, і відповідно у кожного з них — свій характер.

· Поміркуйте: чому марш називають музикою мужніх людей?

· Послухайте «Воєнний марш» Ф. Шуберта та визначте: до якого виду мар­шів він належить?

Слухання твору Ф. Шуберта «Воєнний марш»

· Завдяки чому ви визначили маршовий характер прослуханого твору? (Завдяки мелодії, ритму, темпу, динаміці)

Є воєнні марші, що стали символами боротьби. На початку Великої Віт­чизняної війни був опублікований вірш Василя Лебедєва-Кумача, що почи­нався словами: «Вставай, страна огромная, // Вставай на смертный бой». Під сильним враженням від рядків цієї поезії керівник Ансамблю пісні і танцю Червоної Армії Олександр Александров написав пісню, що ввійшла в історію як одна з кращих пісень років війни. Наступного дня на репетиції ансамблю композитор оголосив про розучування нової пісні — «Священна війна». Після напруженої репетиції колектив виїхав на вокзал для виступу перед бійцями, які від’їжджали на фронт.

У залі очікування вокзалу було гамірно. Оголошення про перше виконан­ня пісні «Священна війна» потонуло в загальному гулі. Але ось здійнялася ру­ка диригента — і зала поступово затихла... А коли зазвучав другий куплет, за­панувала цілковита тиша. П’ять разів поспіль співав ансамбль «Священну вій­ну» на прохання бійців! Так почався шлях цієї пісні, славетний і довгий.

Ця пісня неймовірно впливала на солдатів. Один із захисників Батьківщи­ни згадував: «Коли зазвучала написана Александровим пісня «Священна вій­на», що стала справді народною, трепет душевного хвилювання охопив усіх солдатів і офіцерів... Кожен із них міцніше стискав свою зброю. Обличчя по­суворішали. Я дивився на солдатів і офіцерів — моїх бойових друзів-воїнів — і відчував серцем їхню готовність до суворих боїв».

· Послухайте пісню «Священна війна» О. Александрова. Як впливає ця піс­ня на ваші почуття?

Слухання пісні «Священна війна» О. Александрова

Як і «Священна війна», так і українська народна пісня «Ой у лузі черво­на калина» символізує боротьбу за свободу й незалежність рідного краю. «Ой у лузі червона калина» — це одна з найвідоміших і в наш час пісень січових стрільців. Її наспів можна почути на концертах, громадських зборах, урочи­стих святах і просто в побуті. Українські січові стрільці були першими укра­їнськими частинами на бойовищах Східної Європи. їхня боротьба мала вели­ке значення для збереження військових традицій, для зростання українського патріотизму. Пам’ять про українських січових стрільців і досі жива в народі.

Пісня «Ой у лузі червона калина» — стрілецька за змістом і духом, про­те народилася вона поза стрілецьким військом. Слова цієї пісні належать Сте­пану Чарнецькому — українському поетові й театральному діячеві, режисеро­ві та художньому керівникові Руського народного театру у Львові. Саме з теа­тральної сцени вперше пролунала пісня «Ой у лузі червона калина». Сталося це 1913 року, і відтоді пісня вже ніколи не змовкала. Життя і людська воля зробили пісню народною, збагатили її варіантами, різними емоційними відтін­ками й настроями. Невипадково пісню «Ой у лузі червона калина» інколи вва­жають другим гімном вільної України.

· Послухайте пісню «Ой у лузі червона калина». Яке враження вона на вас справила? Оберіть слова для її характеристики: могутня, волелюбна, ду­жа, заклична, нездоланна, незламна, полум’яна, непохитна, сувора, рі­шуча, переможна, героїчна, вольова, стійка, богатирська.

Слухання пісні С. Чарнецького «Ой у лузі червона калина»

· Чому ця пісня має велике значення для духовності українського народу?

Вокально-хорова робота

Учитель. Відвагу, мужність, незламність ми можемо відчути ще в одній українській народній пісні — «Гей, розвивайся, дуб зелененький» (с. 124 під­ручника).

· Послухайте її. Чи може ця пісня бути музикою мужніх людей? Якщо так, то чому?