Повторне слухання «Маршу дерев'яних солдатиків» П. Чайковського з виконанням рухів

Повторне слухання «Маршу дерев'яних солдатиків» П. Чайковського з виконанням рухів

Наша подорож триває... Разом із «китом» ми потрапили на футбольне поле. Але футболісти скаржаться: бракує музики, щоб підбадьорить їх та налаштує на перемогу у футбольному матчі.

Гра «Композитор»

Учитель. Яку б музику ви створили, щоб супроводити футбол: на футбольне поле? Послухайте «Футбольний марш», що написав радянський композитор Матвій Блантер, та дайте відповідь на запитання.

♦ Чи такою ви уявляли музику для футболістів?

Слухання «Футбольного маршу» М. Блантера

♦ Який характер музики ви відчули? Чи налаштовує він на перемогу?

♦ Як з’являються футболісти на полі: спокійним кроком чи легко вибігають?

Гра «Футбол»

Учитель. Об’єднайтеся у дві групи, послухайте музику ще раз та уявіть себе спортсменами-футболістами, які легко вибігають на поле (біг на місті), та вболівальниками, які вітають спортсменів (плескання пульсу маршу).

Повторне слухання «Футбольного маршу» М. Блантера

Завдання. Учні мають передати словами настрій кожного музичного твору.

М. Блантер «Футбольний марш»

Є. Адамцевич «Запорізький марш»

П. Чайковський «Марш дерев'яних солдатиків»

Вокально-хорова робота

Учитель. Виконаймо поспівку «Ля-ля-ля» так, немовби сопілочка запрошує до веселого танцю.

Як і будь-який музичний інструмент, сопілка може передавати різні настрої та почуття. Вона може запросити до танцю, а може співати ласкаво, ніжно, немов заколисуючи. Виконайте поспівку так ніжно, як колискову.

Виконання поспівки як колискової

Ви виразно виконали цю поспівку. Я пригадав (*ла) одну історію, що розповів мені знайомий хлопчик. Нещодавно він заколисував свою маленьку сестричку, та й сам заснув. Наснилося йому, що він знайшов музичні інструменти. (Учитель демонструє зображення скрипки, балалайки, барабана.)

♦ Як називаються ці інструменти?

Узяв він скрипку, зіграв на ній і раптом бачить, що під його музику почали танцювати зайчики! У них виявився дуже добрий музичний слух. Про те, що відбулося далі, ви дізнаєтеся, послухавши пісню «Веселий музикант».

Слухання пісні «Веселий музикант» А. Філіпенка

♦ Чи сподобалася вам пісня?

♦ Чому зайці під звуки скрипки та балалайки танцювали, а почувши барабан — розбіглися по кущах?

Мабуть, тому, що скрипка та балалайка мають ніжний та м’який голоси, а барабан прозвучав занадто грубо та голосно, тому зайці злякалися та розбіглися.

Розучування пісні «Веселий музикант» А. Філіпенка, виконання з інсценуванням

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Які настрої ми відчули у маршах, що звучали сьогодні на уроці?

♦ Чим різняться ці марші?

Урок № 8. 17.10.

Тема. ПІСНЯ, ТАНЕЦЬ І МАРШ... ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ

Мета:

• навчальна: розкрити поняття «танцювальна», «пісенна», «маршова музика», «коло­мийка»; надати учням уявлення про музику як мистецтво, що розповідає про жит­тя людей і навколишній світ мовою звуків; підготувати учнів до уроку узагальнення знань;

• розвивальна: розвивати в учнів уміння сприймати музику та визначати засоби її виразності; розвивати вокально-хорові навички, творчі здібності учнів;

• виховна: виховувати музичну культуру та моральні якості учнів (доброту, співчуття, людяність, любов до рідного краю та народних традицій).

Музичний матеріал: Б. Фільц «Коломийка», П. Чайковський «Танець із кубками» з бале­ту «Лебедине озеро», Г. Татарченко «Гей, ви, козаченьки», поспівка «Дзвінка пісень­ка», А. Філіпенко «Веселий музикант».

Наочні посібники: портрети Б. Фільц, П. Чайковського, Г. Татарченка, А. Філіпенка; схема жанрів музики.

Обладнання: ТЗН; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Бесіда

* Про яких трьох «китів» музики йшлося на попередніх уроках? Назвіть їх.

♦ Поміркуйте, що в них є спільним, а чим вони різняться. (Розглядання схе­ми на дошці.)

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Сьогодні до нас на урок я запросив (-ла) всіх трьох «китів», але вони почали сперечатися: хто з них найголовніший гість? А щоб вони не свари­лися, спробуємо з’ясувати це і допомогти їм потоваришувати.

4. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Послухайте твір української композиторки Богдани Фільц «Коломийка» та дайте відповідь на запитання.

♦ Яким є настрій цього твору?

Слухання «Коломийки» Б. Фільц

♦ Чи можна під цю пісню танцювати?

♦ Які «кити» потоваришували у цій музиці?

Отже, коломийка — найпоширеніший вид української музики, що поєднує пісню і танець.

Кожна коломийка може бути як приспівкою до танцю, так й існувати незалежно від нього.

А ось ще одна музична зустріч: ми потрапили на балетну виставу «Лебедине озеро», музику до якої створив П. Чайковський за добре відомою казкою.

У замку велике свято. Син принцеси Зіґфрид відзначає своє повноліття. Принц бенкетує в колі своїх друзів. Невтомно трудяться музиканти, під ласкаву мелодію скрипок пари кружляють у вальсі. У глибині алеї з’явилася урочиста процесія. Це — її величність принцеса. Вона оголосила синові, що йому час одружуватися. Завтра на балу, куди з’їдуться найвродливіші й знатні дівчата, Зіґфрид має обрати наречену. Друзі Зіґфрида засмутилися: добігає кінця їхнє веселе й безтурботне життя. Але Зіґфрид попросив їх не засмучуватися. Він наказав принести ще вина і підняв наповнений келих за вірність товаришам юності, за молодість, за дружбу.

Послухайте фрагмент «Танець із кубками» із цього балету та дайте відповідь на запитання.

♦ Які «кити» допомогли створити цей танець?

Слухання «Танець із кубками» з балету «Лебедине озеро» П. Чайковського

Так, ми почули у цьому творі і марш, і танець.

♦ Який характер музики ви почули?

На нас чекає зустріч ще з одним музичним твором — «Гей, ви, козаченьки» Геннадія Татарченка. Послухайте цю пісню та дайте відповідь на запитання.

♦ Які типи музики поєднуються у цьому творі?

Слухання пісні «Гей ви, козаченьки» Г. Татарченка

♦ Чи можна цю пісню назвати маршем? Чому?

Вокально-хорова робота

Розучування поспівки «Дзвінка пісенька» з показом руху мелодії рукою

Продовження роботи над піснею «Веселий музикант» А. Філіпенка. Виконання з інсценуванням (1-й куплет — учні передають пісенність мелодії, імітуючи гру на скрипочці; 2-й куплет — танцювальність, виконуючи «пружинку»;

3-й куплет — маршовість, «граючи на барабані», на останніх словах — біг на місці)

5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Чи є хтось головний поміж музичних «китів»?

♦ Які музичні твори допомогли потоваришувати нашим «китам»? Учитель. Отже, ми переконалися, що у музиці, як і у житті, злагода

та дружба допомагають змінити життя на краще та знайти друзів.

Учні виходять із класу під музичний супровід (Б. Фільц «Коломийка»).

 

 

Урок № 9. 23.10.

Тема. МУЗИЧНА МОЗАЇКА

Мета:

♦ навчальна: узагальнити вивчений учнями упродовж чверті матеріал; з'ясувати сту­пінь засвоєння та розуміння учнями музики як мистецтва, що розповідає про жит­тя людей і навколишній світ; з'ясувати ступінь усвідомлення учнями особливостей емоційного змісту музики;

♦ розвивальна: розвивати здатність учнів виконувати основні тематичні завдання чверті, уміння орієнтуватися в засобах музичної виразності;

♦ виховна: прищеплювати учням зацікавленість музикою; стимулювати прагнення до перемоги у командній грі; виховувати дружні взаємини в учнівському колективі, здорову конкуренцію.

Музичний матеріал: пісні та музичні твори, прослухані та вивчені протягом І чверті.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети композиторів, твори яких вивчали впродовж І чверті; паперові «веселі нотки» для заохочення учнів.

Обладнання: ТЗН; музичний інструмент; фонохрестоматія.

Тип уроку: урок узагальнення знань.

Хід уроку

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Коментар. Учні об’єднуються у дві команди, які виконують різноманітні ігрові завдання та відповідають на запитання. За кожну правильну відповідь учень отримує «веселу нотку». Команда, яка отримає найбільше ноток, стає переможницею.

Гро «Хто швидше?»

♦ Що таке мелодія?

♦ Як можна виконувати пісню?

♦ Що таке вальс?

♦ Які три «кити» вам відомі?

♦ Хто створює музику?

♦ Хто виконує музику?

Гра «Музична естафета»

Команди шикуються у дві ісолони. Останній учень у кожній колоні тихень­ко простукує нескладний ритмічний рисунок по плечу товариша, який сто­їть перед ним. Той «передає естафету» далі. Учень, який «приймає естафету» останнім, має записати ритмічний рисунок на дошці. Перемагає команда, яка першою завершить гру та правильно передасть ритм.

Гр а «Упізнай мелодію»

Учитель пропонує учням прослухати фрагменти музичних творів та пригадати їх назви.

Пропонуються фрагменти таких музичних творів:

• П. Чайковський «Марш дерев’яних солдатиків»;

• Д. Кабалевський «Танець молодого бегемота»;

• Д. Шостакович «Вальс-жарт»;

• Л. ван Бетховен «Бабак»;

• Б. Фільц «Коломийка»;

• Є. Адамцевич «Запорізький марш».

Гра «Упізнай композитора»

Учні мають з’єднати назви творів з їх авторами.

П. Чайковський «Вальс-жарт»

Д. Кабалевський «Коломийка»

Д. Шостакович «Бабак»

Л. ван Бетховен «Марш дерев’яних солдатиків»

Б. Фільц «Запорізький марш»

Є. Адамцевич «Танець молодого бегемота»

Конкурс виконавців

Представники від кожної команди мають проспівати куплет вивченої пісні. Команда суперників має визначити назву пісні.

Конкурс «Культурні знавці»

Учні мають назвати музичні твори за ілюстраціями, що розміщені на дошці.

На дошці — ілюстрації до таких творів:

• «Лугом іду» Я. Степового;

• «Вальс» з балету «Спляча красуня» П. Чайковського;

• «Футбольний марш» М. Блантера.

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель оцінює активність учнів і відзначає найкращі відповіді.

 

 

Урок № 10. 30.10.

Хід уроку

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Гра «Відгадай настрій»

♦ Який настрій «захований» у Цих мімічних картинках?

Розглядання карток із зображенням облич із різною мімікою.

♦ Доберіть слова, вигуки до кожної мімічної картинки.

Учитель. Музичний звук володіє саме такою здатністю — відображува­ти настрій.

Прослухаймо п’єсу Л. ван Бетховена та спробуймо відчути, який настрій вона передає.

Вокально-хорова робота

Бесіда

♦ Які настрої ми відчували сьогодні на уроці?

♦ Як музика допомагала нам відчувати ці настрої?

♦ Яку назву має твір Л. ван Бетховена, що розповідає нам про різні характери?

♦ Які почуття ми переживали, виконуючи білоруську народну пісню «Пере­пілонька»?

 

Перепілонька

Білоруська народна пісня

Наша перепілонька аж старенька стала.

Ти ж моя, ти ж моя перепілонько,

Ти ж моя, ти ж моя невеличенька.

 

Ой що в перепілки та дітки маленькі.

Ти ж моя...

 

Ой що в перепілки та голівка болить.

Ти ж моя...

 

Ой що в перепілки та ніжки болять.

Ти ж моя...

 

Ой що в перепілки та спинка болить.

Ти ж моя...

 

А пограй-но з нами, перепілонько.

Ти ж моя...

 

 

Урок №11 20.11.

Тема. МУЗИКА І РУХ

Мета: • навчальна: ознайомити учнів із поняттям «зображальність»; підвести до усвідом­лення важливості цього елемента музичної мови;

• розвивальна: розвивати артистичні здібності учнів; розширювати їхній світогляд засобами музичного мистецтва; формувати в учнів уявлення про модель гідної по­ведінки на уроці;

• виховна: прищеплювати учням музичну культуру.

Музичний матеріал: М. Глінка «Попутна пісня», М. Римський-Корсаков «Політ джмеля», поспівка «Ми крокуєм вгору», білоруська народна пісня «Перепілонька».

Наочні посібники: портрети М. Глінки, М. Римського-Корсакова; зо­браження старовинної моделі потяга з вагонами.

Обладнання: ТЗН; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Гра «Потяг»

Увага, машиніст дає гудок! (Учні відтворюють звук «у-ууу, уууу!».) Потяг вирушає у путь. («Чух-чух, чух-чух, чух-чух».) Гуркочуть колеса. («Тук-тук, тук-тук».)

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель. Чи відомо вам, що у XIX столітті потяги були рідкістю? Коли людство винайшло це диво техніки, російський композитор Михайло Глінка, вражений подорожжю залізницею, написав твір «Попутна пісня».

Послухайте цю пісню та охарактеризуйте музику, використовуючи запро­поновані слова.

Радісна Енергійна Стрімка Невтомна Швидка Хвилююча Захоплива Збентежена Незабутня Піднесена Голосна Переможна

Робота з поняттями

Музика може зображувати звуки та рухи, картини природи й навколишнього світу, змальовувати події життя, музичні портрети людей і тварин. Зображальність допомагає слухачам краще зрозуміти зміст музичного твору.

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Наша подорож добігла кінця.

Бесіда

♦ Чи може музика зобразити рух?♦ Як називається твір, що зобразив рух комахи? потяга?

Урок № 12. 27.11.

Хід уроку

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Д. Кабалевського

♦ Скільки частин має цей твір?

♦ Як за характером різняться частини твору Д. Кабалевського?

♦ Як ви назвали б першу, другу й третю дівчинку?

Цих дівчаток Д. Кабалевський так і назвав — «Пустунка», «Плакса», «Злюка».

♦ Чи допомогла музика впізнати характери дівчаток?

♦ 3 якою дівчинкою ви хотіли б потоваришувати і чому?

Вокально-хорова робота

Слухання музики

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Який із прослуханих творів вам сподобався найбільше?

♦ Які музичні портрети ми побачили на уроці?

♦ Оберіть слова для визначення характеру музики, що описує кожну з подружок.

Дзвінка Жалібна Похмура

Сердита Грайлива Сумна

Журлива Незадоволена Весела

 

 

Урок № 13. 04.12.

Тема. ЯК МУЗИКА МАЛЮЄ КАРТИНИ ПРИРОДИ?

Мета:

• навчальна: навчати учнів порівнювати життєвий зміст, настрій і характер музич­них творів; поглиблювати уявлення учнів про емоційний зміст музики, що зображує картини природи; розкрити поняття «динамічні відтінки»;

• розвивальна: розвивати в учнів навички виразного співу й слухових уявлень, твор­чу уяву та артистичні здібності;

• виховна: виховувати в учнів любов до музики, культуру слухання.

Музичний матеріал: Е. Ґріґ «Ранок» із сюїти «Пер Ґюнт», поспівка «Зимонька», А. Мігай «Зимонька-зима».

Наочні посібники: портрети Е. Ґріґа, А. Мігай.

Обладнання: ТЗН; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку.

Музичне вітання

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. На уроках музичного мистецтва ми вже дізналися, що разом з музикою можемо поринути у казку, вона може розповісти цікаві історії, му­зика передає різні настрої і навіть створює музичні портрети. Сьогодні музика відкриє нам таємницю ранкового пробудження природи.

3. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель. Вам відомо, що звуки за своєю природою бувають тихими й гуч­ними.

Гра «Звуки в кошику»

Учитель. У наших кошиках переплуталися тихі й гучні звуки. Ви має­те розкласти звуки (картки: «Шепіт», «Грім», «Шелест», «Гомін», «Писк», «Тупотіння», «Гуркіт» та ін.) до відповідних кошиків.

Учні розкладають картки до кошиків.

Поняття «гучно» й «тихо» є доволі відносними. Той самий звук ми сприй­маємо по-різному, хоча звучати він може однаково.

Робота з поняттями

Музика, як і людське мовлення, наповнена розмаїттям звукових відтін­ків. Чим більше таких відтінків, тим вона виразніша. Такі звукові відтінки називають динамічними. Динамічні відтінки — це своєрідні фарби, що роз­фарбовують музику у різні кольори: f — форте — голосно; р — піано — тихо.

Слухання музики

Учитель. Чи спостерігали ви, як починається ранок? Сіре небо, на­вколо — тремтлива тиша. Але ось ледь-ледь виблиснув перший промінчик та трошки пофарбував верхівки дерев. За ним потягнувся другий, третій. І на­решті — о диво! Сонце — золоте, яскраве! Що тут почалося! Гомін, шелестін­ня, шарудіння, весело задзюрчав струмочок, поспішаючи назустріч пригодам, і все вітає: «Здрастуй, Сонцю! Здрастуй, Світе!»

Який сьогодні ранок голубий,

Він світло випромінює іскристе,

Бринить, як музика, увесь живий,

А небо голубе і чисте-чисте.

А сонце вистрибнуло враз на небокрай

І заіскрилось та як мак розквітло.

Приходить новий день у рідний край,

Несе нові турботи, нове світло.

Н. Красоткіпа

Саме такі картини — джерело натхнення для композиторів. Норвезький композитор Едвард Ґріґ, милуючись ранковим пробудженням природи, змалював цю картину у творі «Ранок».

Послухайте цю п’єсу та дайте відповідь на запитання.

♦ Як розвивається музика цієї п’єси?

Слухання твору «Ранок» Е. Ґріґа із сюїти «Пер Ґюнт»

♦ Чому ця музика розповідає саме про ранок?

♦ Порівняйте початок п’єси та її кінець. Що змінилося?

♦ Які динамічні відтінки ви почули?

♦ Що змінилося б у музиці, якщо потрібно було б відобразити музичну картину вечора?

Ми відчули, як композитор передав почуття ранкового пробудження природи. Саме мелодія допомогла уявити нам цю картину, відчути музику вітру, спів пташок, радість та щастя.

Послухайте мелодію п’єси ще раз та проспівайте її.

Розучування основної теми, виконання її як вокалізу

Робота в парах

Учитель. Візьміть блакитні та сині картки, під час повторного прослуховування розкладіть їх на парті відповідно до сили звучання музики: блакитні — піано, сині — форте.

Повторне слухання п'єси

Вокально-хорова робота

Розучування та виконання поспівки «Зимонька» з різними динамічними відтінками

Продовження роботи над піснею «Зимонька-зима» А. Мігай, виконання її з танцювальними рухами

♦ На якому інструменті було виконано супровід до цієї пісні? (Фортепіано)

♦ Чому цей інструмент має саме таку назву?

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

Учитель. Сьогодні на уроці ми побачили і відчули чарівну природу ранку, а допомогла нам у цьому музика.

♦ Як називається твір, що ми слухали на уроці? Хто його створив?

♦ Що таке динаміка?

♦ Які динамічні відтінки допомогли нам уявити красу ранкової природи?

 

 

Урок № 14. 11.12.

Хід уроку

 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Вокально-хорова робота

Учитель. Як і всі люди, гноми дуже люблять співати. А яким є характер їхньої улюбленої пісеньки — ви дізнаєтеся, уважно послухавши пісню Анато­лія Житкевича «Семеро гномів».

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

Учитель. Сьогодні на уроці ми дізналися, що музика, як і людина, може мати різні характери.

♦ Який характер музики ми відчули у п’єсі В. Дяченка?

♦ Пригадайте характер музичного твору «Пташка і кицька» М. Сильванського.

♦ Яким є характер пісні, що співали семеро гномів?

 

 

Урок № 15. 18.12.

Хід уроку

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель. Наші пращури — сміливі, працьовиті люди, але явища приро­ди були для них незрозумілими, таємничими. Тому, хвилюючись за врожай і власну долю, наші пращури намагалися задобрити сили природи за допомогою різноманітних обрядів із піснями, танцями та дійствами. Вечір напередодні Нового року називають Щедрим. Пісні, що виконували цього дня, назвали відповідно щедрівками. Зазвичай їх виконували дів­чата. На Новий рік вулицями ходили гурти дітей, парубків, дівчат і колядували. Біля кожної хати вони виконували новорічні вітальні пісні — колядки, у яких величали господарів, бажали в новому році доброго врожаю, за що отриму­вали винагороду. Коли колядники входили до хати, вони вітали господарів зі святом.

Добрий вечір, господарю, у вашій оселі!

Приміть наші побажання на свята веселі!

Хай вам радість усміхнеться зіркою ясною,

Хай вінчається вам праця славою гучною!

Слухання музики

Учитель. Збираючись на святвечір, люди співали пісень. Пісні були різ­ними: сумними та веселими, грайливими та задумливими. Коли сходила в небі перша зірка, то співали пісню «Ой, сивая та зозуленька». Послухайте її уваж­но та скажіть, про що розповідає ця пісня.

Робота з поняттями

Обробка — це «прикрашання» мелодії музичного твору.

Обробку цієї пісні виконав український композитор Микола Леонтович.

Вокально-хорова робота

Учитель. Здебільшого колядки виконували хлопці. У гумористичних колядках колядники символічно вимагають за колядування ковбасу, пироги, вареники, гроші, а коли їм відмовляють,— жартома погрожують «рознести хату», «викрутити роги у волів» тощо.

Сьогодні ми підготуємося до новорічних свят і вивчимо колядку «Я маленький пастушок».

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Які пісні виконують на новорічні та різдвяні свята?

♦ Про що в них ідеться?

♦ Який настрій мають колядки та щедрівки?

 

ДОДАТОК ДО УРОКУ № 15

Домалюйте ритмічний рисунок пісні «Щедрик» в обробці М. Леонтовича

I П I	I П I
Ще дрик, ще_дрик	Ще_дрі_воч_ка

 

При_ле_ті_ла	Лас_ті_воч_ка

Узагальнення знань за 1 семестр (1 год)

Урок №16. ПЕРЕВІР СЕБЕ!

Мета:

• навчальна: допомогти учням продемонструвати виконавські досягнення, самовиразитися;

• розвивальна: поглибити розуміння учнями зв'язків музики (мистецтва) із навко­лишнім середовищем; допомогти усвідомити, що музика є необхідною складовою життя людини;

• виховна: прищеплювати учням любов до музики, пісні, творчої співпраці; прище­плювати бажання навчатися.

Музичний матеріал: М. Сильванський полька «Комарики», білоруська народна пісня «Перепілонька», А. Мігай «Зимонька-зима», А. Житкевич «Семеро гномів», україн­ська народна пісня «Щедрик», колядка «Я маленький пастушок», Д. Кабалевський «Три подружки», М. Римський-Корсаков «Політ джмеля», М. Глінка «Попутна пісня», Е. Ґріґ «Ранок», В. Дяченко «Сердитий гном», В. Сильванський «Пташка і кицька».

Наочні посібники: картки із завданнями; ілюстрації до музичних творів; нотна хресто­матія.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти (бубон, брязкальця); фонохрестоматія.

Тип уроку: урок узагальнення знань.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід (полька «Комарики»

М. Сильванського).

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель. На уроках музичного мистецтва ви дізналися, що музика може зображувати різні рухи, картини природи, а також передавати настрій і почут­тя людини. Музика іноді буває навіть звукозображальною.

Бесіда

* Хто і як малює музичні картини?

* Чому їх не розглядають, а слухають?

♦ Хто і як слухає музику?

♦ Хто і як виконує музику?

Завдання

Допишіть пропущені літери у словах:

к _ М _ 03_________ ОР

с___________ х_ч

В__________ ОН _ ВЕ _ Ь

Гра «Телевізор»

Учитель. Що потрібно знати виконавцеві, щоб прочитати музику? Звіс­но, ноти й ритм — тривалості звуків. Чи пам’ятаєте ви, якими є тривалості звуків? Пропоную погратися у гру. Уявіть, що повернулися додому та ввімкну­ли телевізор, а на екрані — знаки. Уважно розгляньте їх і запам’ятайте!

ІППІ ППІІ

♦ Що це за знаки?

♦ Назвіть їх і проплескайте (групою, індивідуально).

Слово вчителя

Тепер, діти, будем грати,

Плескати, стукати

Віршики ритмізувати,

І ногою тупати.

Гра «Композитор»

Учитель. Виконайте два завдання:

♦ простукайте пульс віршика: сильна доля — плескати, слабка — тупати ногою

♦ складіть власну мелодію на поданий текст.

Любе сонце в небі сяє,

В хоровод усіх збирає.

Гра «Оркестр»

♦ Як називають велику групу музикантів, які грають на різних музичних струментах?

Учитель. Ви як шанувальники музики також залюбки об’єднаєтеся в оркестр дитячих інструментів і виконаєте супровід до поспівки, яку щойно склали;

Слово вчителя

Той, хто голос гарний має,

Нехай пісню заспіває!

Творча гра «Концерт»

Виконання раніше вивчених пісень (білоруської народної пісні «Перепілонька», А. Мігай «Зимонька-зима», А. Житкевича «Семеро гномів», украінської народної пісні «Щедрик», колядки «Я маленький пастушок»).

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Сьогодні ви були і композиторами, і виконавцями, і слухачами. У цьому вас усіх об’єднала музика.

Бесіда

♦ Що вам сподобалося сьогодні на уроці?

♦ Що вам подобається найбільше: виконувати, слухати чи складати музику?

Ви добре працювали на уроці, були дуже активними. Ви — справжні шанувальники музичного мистецтва!

Учні виходять із класу під музичний супровід («Попутна пісня»

М. Глінки).

 

 

Повторне слухання «Маршу дерев'яних солдатиків» П. Чайковського з виконанням рухів

Наша подорож триває... Разом із «китом» ми потрапили на футбольне поле. Але футболісти скаржаться: бракує музики, щоб підбадьорить їх та налаштує на перемогу у футбольному матчі.

Гра «Композитор»

Учитель. Яку б музику ви створили, щоб супроводити футбол: на футбольне поле? Послухайте «Футбольний марш», що написав радянський композитор Матвій Блантер, та дайте відповідь на запитання.

♦ Чи такою ви уявляли музику для футболістів?