Урок 1. Кличе, зве дзвіночок нас

Музичне мистецтво

(за підручником 0. В. Лобової)

 

Клас

ОРІЄНТОВНІ ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ

 

І семестр. В ГОСТЯХ У ПІСНІ

Урок 1. Кличе, зве дзвіночок нас

 

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя); загальнокуль­турну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності); здоров'язбе- режувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); інформаційно- комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розширити уявлення про емоційний зміст музики; опанувати понят­тя «звуки», «мотиви», «фрази», «речення», «музична форма»; розвивати уяву, уміння імпровізувати; удосконалювати вокальні навички; прищеплювати інтерес до музи­ки та співу.

Музичний матеріал: поспівка «У ясний осінній день...», П. Майборода «Пісня про вчи­тельку», В. Шаїнський «Чого вчать у школі», Ф. Колесса «Школяр», М. Дремлюга «Піс­ня про школу», В. Лепешко «Поспішай до школи».

Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.

Наочні посібники: підручник; портрети П. Майбороди, В. Шаїнського.

Тип уроку: урок уведення в тему.

 

ХІД УРОКУ:

Учні входять до класу під музику (В. Лепешко «Поспішай до школи»).

 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Учитель. Дзвоник знову запросив нас на урок, щоби продовжити знайо­митися з чарівним світом музики. На уроках музичного мистецтва у 1-му й 2-му класах ми дізнавалися про світ музичних творів, про музичну мову й розвиток музики. Цього навчального року на нас знову очікують цікаві музичні пригоди.

 

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

· Що таке музика? (Мистецтво звуків, що зображує життя людей та на­вколишній світ.)

· Що становить музику? (Музичні твори)

· Хто потрібен для того, щоби музика жила? Допишіть пропущені літери у словах.

 

к	..	.,	п		,,	и	т		Р
с	..	..	X	А	ч
в	..	..	..	..	..	в	Е	Ц	ь

· Якими бувають музичні твори?

· Хто виконує музику?

 

Гра «Шумить, співає, грає»

Учитель називає предмети або явища природи, а учні мають швидко від­повісти, що ці предмети або явища роблять. Наприклад: ліс... (шумить), ор­кестр... (грає), хор... (співає). Можна замінити словесні відповіді імітуванням звуків або рухів. Слова для гри: бандура, дощ, соловей, гітарист, гусак, літак, джміль, співак, потяг, вокаліст, піаніст.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Послухайте уважно вірш. Якщо ви погоджуватиметеся, то під­водьте руки вгору, якщо ні — опускайте (декламує вірш «Кличе, зве дзвіночок нас...» зі с. 4 підручника).

· Отже, як потрібно слухати музику?

Чарівний світ мистецтва існує майже сорок тисячоліть. Твори різних його видів (літератури, театру, танцю, музики, живопису, скульптури, архітекту­ри) по-різному прямують до серця людини: деякі з них ми сприймаємо зором, інші — слухом. Музична мова складається зі звуків. Звуки поєднуються у мо­тиви, мотиви — у фрази, а фрази — у речення, що виражають певну музичну думку. Мелодія може звучати гучно і тихо, повільно і швидко. Вона буває весе­лою і сумною, грайливою і похмурою. Але будь-який музичний твір має будову.

 

Будову музичного твору називають музичною формою. Елементами му­зичної форми є мотив, фраза, речення, частина, куплет та ін.

 

· Проспівайте поспівку «У ясний осінній день...» на одному звуці за схемою зі с. 5 підручника.

· Розгляньте будову поспівки. Скільки в ній музичних фраз і речень?

 

Гра «Композитор»

· Чи змогли б і ви стати композитором? Випробуйте себе та складіть мелодію до цієї поспівки. (Учні складають мелодії. Кращий варіант вивчає весь клас.)

Музичні твори, що виконують на музичних інструментах, називають ін­струментальними, а твори для співу — вокальними. Віддавна людина свій настрій, свої почуття відображала у пісні — найпоширенішому музичному жанрі. Ми знаємо, що пісні бувають народними або їх створюють композито­ри, що свого часу були такими самими школярами, як і ви. Навчання у шко­лі — це чудовий час у житті кожної людини. Мабуть, тому школі й учителям композитори присвячують багато творів. Наприклад, як це зробив видатний український композитор Платон Майборода: він у шкільні роки самотужки вивчив нотну грамоту, опанував гру на кількох народних інструментах, керу­вав шкільним музичним гуртком. Уже тоді Платон Майборода вперше само­стійно намагався писати музику.

· Із якими почуттями ставиться автор «Пісні про вчительку» П. Майборода до своєї вчительки?

 

Слухання пісні П. Майбороди «Пісня про вчительку»

 

· Як музика передає почуття композитора?

Школа відчиняє перед вам двері у світ знань, науки, мистецтва. Чого са­ме вчать у школі? Про це ми дізнаємось із пісні Володимира Шаїнського «Чого вчать у школі». Послухайте її і, якщо вона вам знайома,— підспівуйте.

 

Слухання пісні В. Шаїнського «Чого вчать у школі»

 

· Пригадайте пісні про школу та школярів, що ми вивчали у попередні роки.

 

Учні повторюють пісні Ф. Колесси «Школяр», М. Дремлюги «Пісня про школу».

 

Вокально-хорова робота

Учитель. Не тільки дорослі митці присвячують свої твори школі, а й ва­ші однолітки. Так, 9-річний школяр Валерій Зінченко написав вірш, що присвя­тив початку навчального року, а композитор Володимир Лепешко поклав цей вірш на музику. Так з’явилася пісня «Поспішай до школи (див. с. 6 підручника).

Слухання та розучування пісні В. Лепешка «Поспішай до школи», визначення фраз і речень пісні

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні виходять із класу під музику (В. ІІЇаінський «Чого вчать у шкалі»).

 

Урок 2. КАЗКА ПРО ТРЬОХ КИТІВ

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя); загальнокуль­турну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності); здоров'я- збережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емо­ційний настрій; усвідомлювати необхідність безпечної поведінки для збереження здоров'я); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); інформаційно- комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розширити уявлення про емоційний зміст музики; опанувати поняття «жанри музики», «пісня», «мелодія», «танцювальна музика», «марш», «реприза»; ак­тивізувати образне мислення; удосконалювати вокальні навички, уяву, уміння ім­провізувати; прищеплювати інтерес до музики та співу.

Музичний матеріал: В. Шаїнський «Чого вчать у школі», Д. Кабалевський «Три кити», Р. Паулс «Кашалотик», поспівка «Запросив шкільний дзвінок», В. Лепешко «Поспішай до школи».

Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.

Наочні посібники: підручник; портрет Д. Кабалевського.

Тип уроку: комбінований урок.

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (В. Шаїнський «Чого вчать у школі»),

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Учитель. Ще у 1-му класі ви почули легенду про трьох китів, на спи­нах яких, за давніми віруваннями, трималася Земля. Тоді ж ви познайомили­ся із «трьома музичними китами». Сьогодні ми зустрінемося із цими «китами» знову.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Можна сказати, що майже вся музика тримається на «трьох китах» — відтоді, коли зароджувалося це чарівне мистецтво звуків. Звісно, вислів «три кити» є умовним. Це — три основних жанри музики.

· Що це за жанри? Як звуть цих «трьох музичних китів»?

· Пригадайте: яка музика зустріла сьогодні вас, коли ви заходили до класу? Так, це була пісня.

· Які пісні ми слухали та співали на попередньому уроці?

Ось ми і знайшли першого «кита» музики — це пісня. Головними ознаками пісні є наспівність, мелодійність.

Мелодія — це одноголосна музична думка. Вона може передавати різні на­строї, почуття, образи. У перекладі з грецької мелодія означає «спів пісні», «наспів». Про мелодію пісні можна сказати, що вона пісенна.

Ім’я другого «кита» ви впізнаєте швидко. Ви знаєте, що на святі звучать не лише пісні, а й інша музика. Яка саме? Це — танцювальна музика. Вона так само, як і пісні, є дуже різноманітною. Упродовж століть народи світу ство­рювали свої пісні й танці. Давні танці поступилися місцем новим, хоча деякі з них популярні й досі (наприклад, вальс, полька, гопак, танки-хороводи). Про інші танці (наприклад, гавот, контрданс, менует) ми знаємо лише завдяки їх описам та найкращим зразкам музики.

· Поміркуйте: якою має бути музика танців?

Так, вона повинна бути ритмічною, пластичною, динамічною, тобто тан­цювальною.

Ім’я третього «кита» назвати також нескладно, якщо згадати кілька епі­зодів з життя людей. Спортсмени перед початком змагань ідуть стадіоном із величезними прапорами, рухаються чітко та злагоджено. Під часу пара­ду на майдані солдати крокують твердо та бадьоро, а попереду них — великий військовий оркестр.

· Яку музику ви уявляєте?

Так, це — марш.

Музика маршу — особлива музика. Вона вирізняється чіткістю, бадьорі­стю, енергійністю. Про таку музику кажуть, що вона — маршова, тобто має маршовий характер.

Пісня, танець і марш — головні музичні жанри (різновиди музики).

Музика існує трьох типів: пісенна, танцювальна, маршова.

Російський композитор Дмитро Кабалевський назвав пісню, танець і марш трьома музичними «китами» і навіть присвятив їм твір, що так і назвав — «Три кити».

· Послухайте твір Д. Кабалевського та скажіть: які «кити» музики прозвучали?

Вокально-хорова робота

Учитель. Один із «китів» — пісня — подарував нам поспівку «Запросив шкільний дзвінок» (с.11 підручника).

· Послухайте поспівку та скажіть: про яких музичних товаришів у ній ідеться?

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

· Про яку легенду ми згадали сьогодні на уроці?

· На яких «трьох китах» тримається музика?

· Який характер має кожен із «трьох китів музики»?

 

Учні виходять із класу під музику (Р. Паулс «Кашалотик»).

 

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (Р. Паулс «Кашалотик»).

 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Усі ми любимо співати пісні. Що таке пісня?

 

Пісня — це музичний твір для співу, у якому поєднуються музика та слово. Пісня є провідним жанром вокальної музики.

Кожна пісня має свою будову. Зазвичай пісню пишуть у куплетній фор­мі. Вона містить 2—5 куплетів. Куплет, у свою чергу,— заспів і при­спів. Заспіви виконують на різні тексти, а приспіви зазвичай повторю­ють без змін.

 

Сьогодні ми отримали листа від Пісенного Кита. Прочитаймо цей лист! (Чи­тання листа зіс.15 підручника.)

Усі пісні об’єднує головна ознака — пісенність. Майстром пісенного жан­ру вважають австрійського композитора Франца Шуберта. Він жив близько 200 років тому. Ф. Шуберт написав багато чудової музики. Чарівні мелодії ви­никали в його думках із такою швидкістю, що він навіть не встигав їх запису­вати, а спати був змушений в окулярах, щоби не загубити жодної з них. Так з’явилися симфонії, концерти, фортепіанні твори та чудові пісні, яких компо­зитор створив понад 600.

Чи доводилося вам колись чути пісню Ф. Шуберта «У путь»? У ній юнак прощається зі своїм наймачем-мірошником і вирушає мандрувати світом — туди, куди веде його веселий струмочок. Світла мелодія, яку виконує голо­вний герой, ніби супроводжується танком млинових жорен і дзюркотінням ве­селого струмка.

· Послухайте твір «У путь» Ф. Шуберта та поміркуйте: які ознаки пісні чут­но в цьому творі?

 

Вокально-хорова робота

Учитель. Поміркуйте: що потрібно для того, щоб з’явилася пісня? Хто складає музику, а хто — вірші? Із пісні композитора Олександра Антоняка ми дізнаємося про те, як і з чого складається пісня. Цей твір має відповідну на­зву: «Як складається пісенька» (с. 18—19 підручника). Послухайте її та ска­жіть: про що в ній ідеться?

 

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

· Які музичні країни ми знайшли на мапі?

· Яка музика мешкає у країні Пісень?

· Які види мистецтва поєднано у пісні?

· Що зображає музика Ф. Шуберта у піснях «У путь» та «Форель»?

Учні виходять із класу під музику (О. Антоняк «Як складається пі­ сенька»).

 

 

урок 4. творці та Виконавці пісні

 

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя); загальнокуль­турну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності); здоров'язбе- режувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоцій­ний настрій; усвідомлювати необхідність безпечної поведінки для збереження здоров'я); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до певного соціально-культурного середови­ща); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розпізнавати життєвий зміст музики та на елементарному рівні ви­словлювати враження від музичних творів; опанувати поняття «соліст», «ансамбль», «дует», «тріо», «квартет», «бас», «альт», «тенор», «сопрано»; удосконалювати вокаль­но-хорові навички, емоційну чуттєвість; збагатити музичний досвід; прищеплювати інтерес до культури свого та інших народів.

Музичний матеріал: українські народні пісні «І з сиром пироги», «Місяць на небі», «Діду мій, дударику»; «Діду мій, дударику» (в обробці М. Леонтовича); 3. Компанієць «Пісенька горобчика», О. Антоняк «Як складається пісенька».

Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.

Наочні посібники: підручник; портрет М. Леонтовича.

Тип уроку: комбінований урок.

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (О. Антоняк «Як складається пісенька).

 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Пригадайте: які пісні мешкають у країні Пісень?

 

Існують народні та композиторські пісні. Найдавніші пісні — народні. Вони не мають конкретного автора, а усно передаються від батьків ді­тям; у них віддзеркалено життя народу, його надії та сподівання; вони супроводжують людей у радості й у скруті, допомагають у праці.

 

Минув час, музиканти почали збирати пісні та записувати їх. Так до нас ді­йшла чудова українська народна пісня «Діду мій, дударику».

· Послухайте її. Скільки мотивів містить мелодія цієї пісні?

 

Вокально-хорова робота

Учитель. Співати полюбляють не тільки люди, а й птахи. Послухайте пісню, у якій ідеться про цікаву історію одного хлопчика та маленького гороб­чика (с. 24—25 підручника).

· Поміркуйте: чого навчає ця пісня?

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

· Хто створює пісню?

· Які види мистецтва поєднуються у пісні?

· Хто пісні виконує?

· Як називають співочі голоси?

· У які ансамблі за кількістю учасників об’єднуються співаки?

Учні виходять із класу під музику (3. Компанієць «Пісенька горобчи­ ка»).

 

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (3. Компанієць «Пісенька горобчика»).

 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Погляньте на мапу пісенної країни зі с. 26 підручника. Скіль­ки тут різних пісень: жартівливі й обрядові, думи й ліричні, дитячі й без слів, а також колискові, пісні-танці, пісні-марші!

· Пригадайте: які обрядові, жартівливі, дитячі пісні ми вивчали?

· Поміркуйте: чому на мапі країни Пісень розташовано царство Опери?

Мова музики, як і мовлення людини, дуже виразна. Музика створює різні

музичні образи. Не завжди потрібні слова для того, щоб упізнати, про що саме розповідає музика, який настрій передає композитор.

Багато композиторів писали твори, що називають піснями без слів. Вони призначені не для співу, а для виконання на різних музичних інструментах. Головні мелодії таких творів звучать, як пісня — протяжно, співуче, мелодій­но в супроводі акомпанементу. Проте твори з такими назвами дуже розмаїті за змістом і почуттями, які втілюють композитори.

Найпопулярніші види пісень: колискові, ліричні, обрядові, жартівли­ві, гімни, пісні-марші, пісні-танці тощо. Особливий різновид пісенної музики — інструментальні пісні без слів.

Поміж великої та різноманітної спадщини німецького композитора, за­сновника жанру пісні без слів, Фелікса Мендельсона, чільне місце посідають саме пісні без слів для фортепіано — він написав 48 фортепіанних п’єс із такою назвою! Мендельсон звертався до цього жанру протягом усього свого творчого життя, і кожному слухачеві його пісня може розповісти свою історію.

· Послухайте «Пісню без слів» Ф. Мендельсона та поміркуйте, про що розпо­відає ця музика.

 

Вокально-хорова робота

Учитель. Значне місце у країні Співучих Мелодій належить жартівли­вим пісням. Це пісні гумористичного та сатиричного змісту, зазвичай танцю­вального характеру.

· Пригадайте: які жартівливі пісні ми співали?

Так, це — «Веселий музикант» А. Філіпенка, білоруська народна пісня «Савка та Гришка», «Два єноти вчили ноти» М. Катричка.

Сьогодні ми вивчимо ще одну жартівливу пісню — Михайла Старокадомського «Любитель-рибалка» (с. ЗО—31 підручника).

· Послухайте її. Про що йдеться у цій пісні?

 

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

· Що спільного між «Піснею без слів» Ф. Мендельсона та піснею М. Старока­домського «Любитель-рибалка»?

· Чому обидва твори ми називаємо піснею?

· Про які види пісень ми дізналися сьогодні?

Учні виходять із класу під музику (М. Старокадомський «Любитель - рибалка»).

 

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (М. Старокадомський «Любитель-ри­балка»).

 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

Відповідь: мелодія.

 

Мелодія — це одноголосна музична думка, найважливіший елемент му­зичної мови. Мелодію становлять звуки різної висоти, тривалості та си­ли. Вона може передавати різні настрої, почуття, образи. У перекладі з грецької «мелодія» означає «спів пісні», «наспів».

Намалюймо дві лінії: одну — пряму, а другу — хвилясту.

Ведучи пальцем по лінії «О», заспіваймо цей звук. Він є рівним і більше схо­жим на гул. Зараз заспіваймо звук, ведучи його лінією «А». Помітили, що голос то підвищується, то знижується? Прислухайтесь, як змінюється висота звука.

 

Висоту звука визначають за розміщенням нот на нотному стані: чим ви­щий звук — тим вище записано ноту.

 

Послухайте мелодію (на вибір учителя), стежачи за нотним записом, та проспівайте її як вокаліз або зі словами. Додайте слово мелодія до схеми «Засоби музичної виразності».

 

Вокаліз — вокальний твір для голосу без тексту. Його виконують на будь-який голосний звук із називанням нот або складів.

 

Вокально-хорова робота

Учитель. Завдяки пісням людина може виражати свій настрій або стан, тобто те, Що відчуває. Пісня передає різні почуття, звеселяє та заспокоює, роз­важає або змушує замислитися, передає жартівливий настрій або ліричний.

· Послухайте пісню О. Зозулі «Осінь» (с. 34 підручника). Чи можна назвати її ліричною?

 

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні виходять із класу під музику (Е. Ґріґ «Ранок» (із сюїти «Пер Ґюнт» ^).

 

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (Е. Ґріґ «Ранок» (із сюїти «Пер Ґюнт»)

 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

Сприйняття творів мистецтва

· Як змінюється погода восени?

Так, вона буває різною. У теплі дні — прозоре повітря, чисте блакитне не­бо* але незабаром стане прохолодніше. Цією чудовою порою захоплювалися композитори, поети, художники. Погляньте, яку осінь побачив і намалював чудовий художник Ісаак Левітан! У картині «Золота осінь», що вважають од­ним із найкращих творів живопису про осінню пору року, він передав поезію в’янення осінньої природи на порозі прийдешньої зими. Послухайте вірш, що описує цю картину.

 

Самі на себе дивляться ліси Осінній вітер одгуляв, затих.

Розгублені від власної краси, Стоїть берізонька, як в іскрах золотих.

Немов пройшов незримо Левітан.

То там торкнувся пензликом, то там.

 

· Який період осені зобразив художник? (Жовтень)

· Який стан осінньої природи передав митець? (Спокій)

У цій картині Левітан із проникливою майстерністю втілив сумну і світлу прощальну красу осені. Небо затягнуло хмарним серпанком, вітер куйовдить верхівки беріз. Вони скидають своє вбрання на пожовклу траву. Птахи вже відлетіли у теплі краї, і тиша запанувала в лісі.

· Чи може музика намалювати подібну картину осені?

Гра «Композитор»

Восени буває і сумно, і радісно. Сумно тому, що скінчилося літо та природа ніби завмирає, а радісно — тому, що зібрали добрий урожай і незабаром наста­не зима, а з нею — і Новий рік із веселими святами та подарунками.

· Якщо ви були б композитором, то яку музику осені ви написали б?

Композитор Петро Чайковський свої враження від осінньої природи втілив

у п’єсі «Осіння пісня». І хоча він жив дуже давно, але враження композитора від осінньої природи ми можемо відчути і зараз. Послухайте твір «Осіння пісня»!

· Якою П. Чайковський побачив осінь?

 

Вокально-хорова робота

Учитель. Пригадайте відомі вам пісні про осінь.

 

Творча робота

· Відчуйте себе поетами та складіть вірш зі словами: летить, шелестить, не припікає, поливає.

Наприклад

Осіннє листя вже летить, Казково під ногами шелестить,

Яскраве сонечко не припікає, Холодний дощик поливає.

Лелека в вирій вже летить, Дубове листя шелестить,

І сонце вже не припікає, А дощик з хмари поливає.

· Складіть мелодію на вірш, що був найкращим.

 

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

· Що змалювали музика та слова пісні О. Зозулі?

· Що споріднює пісню О. Зозулі «Осінь» та фортепіанний твір П. Чайков­ського «Осіння пісня»?

· Які осінні настрої ми відчули в музичних творах сьогодні на уроці?

· Чи можна сказати, що пісня — це музика душі людини?

Учні виходять із класу під музику (П. Чайковський «Осіння пісня»).

 

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (П. Чайковський «Осіння пісня»)

 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

 

Гра «Хто швидше?»

Якомога швидше дайте відповідь на запитання. Зараховують тільки пра­вильну відповідь.

· Що таке мелодія?

· Як можна виконувати пісню?

· Що таке музична форма?

· Яких «трьох китів музики» ви знаєте? •

· Хто створює музику?

· Хто виконує музику?

 

Гра «Ритмічна естафета»

· Кожна команда має вишикуватися у свою колону. Останній учень у кожній колоні тихенько простукуватиме нескладний ритмічний рисунок по плечу товариша, який стоїть попереду. Той передаватиме «естафету» далі. Учень, який прийматиме «естафету» останнім, має записати ритмічний рисунок на дошці. Переможе команда, яка першою завершить гру.

Гра «Упізнай мелодію»

· Прослухайте фрагменти музичних творів та пригадайте їх назви. Зарахову­ють тільки правильну відповідь.

Учитель програє такі музичні твори: П. Чайковський «Осіння пісня»;

Е. Ґріґ «Ранок»; Д. Кабалевський «Три кити»; Ф. Шуберт «Форель»;

Ф. Шуберт «У путь»; М. Леонтович «Діду мій, дударику»; Ф. Мендель- сон «Пісня без слів».

 

Гра «Упізнай композитора»

· З’єднайте назви творів з їх авторами.

Команди отримують картки із прізвищами композиторів і назвами їх­ніх творів упереміш.

 

 

П. Чайковський Е. Ґріґ Д. Кабалевський Ф. Шуберт Ф. Шуберт М. Леонтович Ф. Мендельсон

 

Конкурс виконавців

· Представники від кожної команди співають куплет вивченої пісні. Коман­да суперників має визначити назву пісні. За правильне й виразне виконан­ня пісні команда отримує нотку, за правильну відповідь щодо назви пісні команда суперників також отримує нотку.

Підбиваються загальні підсумки ігор і конкурсу. Визначається коман- да-переможець.

 

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель оцінює активність учнів і відзначає найкращі відповіді.Учні виходять із класу під музику (Ф. Шуберт «У путь»).

 

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (М. Леонтович «Діду мій, дударику»).

 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. У багатьох українських піснях відображено образ нашої Бать­ківщини. Найголовнішою такою піснею для кожного громадянина України є Державний Гімн.

У давнину гімнами (від грецької — «славити, хвалити») називали уро­чисті, величні музичні твори, що виконували хори. Уперше гімни з’явилися у Давній Греції. Це були величні пісні на честь богів.

Згодом з’явилися гімни, присвячені знаменним подіям, пам’ятним датам, а також військові, спортивні, студентські гімни, навіть шкільні. Різні гімни виконують за різної нагоди.

· Поміркуйте: де можна почути гімн школи? спортивний гімн? військовий? релігійний?

У кожній країні є особлива, найголовніша пісня — це Державний Гімн.

 

Гімн — це урочиста, велична пісня, один із найдавніших вокальних жанрів.

Державний Гімн — офіційний символ держави (поряд із Державним Гербом і Прапором).

 

Мелодія Державного Гімну зазвичай звучить під час урочистих заходів, державних свят, демонстрацій, військових парадів, ушанування переможців на міжнародних спортивних змаганнях.

Офіційним символом нашої держави, поряд із Державним Гербом — тризу­бом — і синьо-жовтим Прапором, є Гімн «Ще не вмерла України...». За своїм змістом він є відображенням ідей боротьби за національну незалежність, гаря­чої любові до своєї землі, її героїчної історії.

Слова вірша «Ще не вмерла України...» написав у 50-ті роки XIX ст. відо­мий український поет Павло Чубинський.

Поезія, уперше надрукована 1863 року, невдовзі розійшлася в народі — по­між інтелігенції, студентів, гімназистів.

Музику на ці вірші написав видатний західноукраїнський композитор і ди­ригент Михайло Вербицький. Він тонко відчував дух і настрої громадськості, чим пояснюється популярність його творів, особливо пісні-хору «Ще не вмер­ла України...».

Мажорні закличні інтонації цього твору віддзеркалюють характерні риси українських історичних пісень.

24 серпня 1991 року на церемонії затвердження «Акта проголошення не­залежності України» в залі Верховної Ради було виконано Національний Гімн «Ще не вмерла України...».

Конституція України затвердила статус пісні як офіційного державного музичного символу.

Після проголошення незалежності України Державний Гімн відіграє роль заклику до ствердження самостійності й суверенітету України, надихає укра­їнський народ на розбудову своєї держави.

Слухати Гімн потрібно стоячи, мовчки.

· Послухайте Державний Гімн України (с. 39 підручника). Який характер

має ця музика?

Вокально-хорова робота

Учитель. Наша батьківщина — це Україна: тут ми народилися, тут ми живемо. Талановиті українські композитори відчувають музику рідного краю і втілюють свої почуття у музиці, а українські поети — у своїх поезіях. Послу­хайте вірш Ф. Пантова «Країна моя — Україна».

 

Мої нескінченні дороги Сплелися, мов доля моя,

Я знову вернув до порога,Де батьківська рідна земля.

Країна моя — Україна,Ще пращурів пам’ять жива,

Знайома тут кожна стежина, І сонце мене зігріва.

Хай пісня твоя, Україно, Злітає, як птах у блакить,

А мова твоя солов’їна. У кожній оселі звучить!

Піду у садочок вишневий, Послухаю спів солов’я,

Там ранок зустріну рожевий, Тобі я вклонюся, земля!

 

Багато пісень композитори присвячують своїй Батьківщині. Якщо під час слухання Державного Гімну ми відчуваємо гордість, упевненість та підне­сеність, то разом із піснею М. Ведмедері «Україна» висловлюємо любов і ніж­ність до свого рідного краю (див. с. 41 підручника).

· Послухайте пісню та скажіть: які почуття вона викликає у вас?

Урок 10. ПІСНІ РІДНОГО КРАЮ

 

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя); загальнокуль­турну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності); здоров'-язбере- жувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до певного соціально-культурного середови­ща); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розуміти особливості емоційного змісту, засобів музичної виразності; опанувати поняття «пастораль», «ідилія»; формувати зорово-слухове сприйняття; розвивати творчі здібності, уміння відчувати в музиці неповторні образи, красу на­родних традицій; удосконалювати вокальні навички; прищеплювати інтерес до му­зики та співу, до творчої праці.

Музичний матеріал: В. Косенко «Пасторальна», О. Злотник «Барви рідної землі», М. Ведмедеря «Україна».

Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН; репродукція картини В. Маковського «Український пейзаж із хатами».

Наочні посібники: підручник, портрет В. Косенка.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (М. Ведмедеря «Україна»).

 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Із давніх-давен живе в українському народі пісня. Ще в ран­ньому дитинстві вона торкається серця людини і залишається в ньому наві­ки. Про рідні пісні та про їх значення у житті кожної людини поети складають вірші.

 

Із народної скарбниці, Наче з чистої криниці,

Дістаєм багатство й силу, Й стоголосу ніжну й милу

Звідти пісню ми берем. Хто цю пісню збереже,

Її у серці плекать буде, Скарби найбільші той знайде,

Які лиш можуть мати люди.

 

Виразність виконання народної пісні посилюється завдяки народним му­зичним інструментам.

· Які музичні інструменти вам відомі?

З-поміж багатьох інструментів є чудовий чарівний інструмент — сопілка.

 

Знайшли ми в полі гілочку —

Шукали цілий день.

Калинову сопілочку.

Зробили для пісень.

 

Цей інструмент схожий на пастушу дудочку.

Про її чарівний спів ідеться у багатьох українських казках і піснях, а нам сопілочка допоможе пригадати літо: те, як гостювали у селі у бабусь і діду­сів або з батьками ходили у похід та милувалися чудовими сільськими крає­видами — таємничим лісом і тихою річкою, на берегах якої пасеться череда худоби.

Споконвіку пастухи грали на дудочках свої пастуші пісні. У перекладі ла­тинською мовою «пастуша пісня» — пастораль.

 

Пастораль — мистецький твір, що змальовує щасливі сцени сільського життя і картини спокійної природи. Наближається до пасторалі за ха­рактером ідилія.

Цікаво, що в пасторалях, які зустрічаються у поезіях, в образотворчому мистецтві, театрі, життя пастухів і пастушок віддавна зображали безтурбот­ним і щасливим. Український композитор Віктор Косенко, вражений красою рідного краю, написав твір «Пасторальна».

· Послухайте цей твір та поміркуйте: чому він має саме таку назву?

· Що виражає та зображує ця музика?

Сприйняття творів мистецтва

Погляньте на репродукцію картини «Український пейзаж із хатами» Во­лодимира Маковського. Із якою любов’ю до свого краю художник зобразив бі­ленькі хати, соковиті трави, безмежні луги та річку, що в’ється аж до самого обрію! Ми немов чуємо, як співають пташки у цьому неосяжному просторі рід­ного краю.

· Як ви вважаєте, чому і люди, і навіть пташки сумують за рідним краєм?

· Послухайте калмицьку народну «Казку про рідний край» (с. 45 підручни­ка) та поміркуйте: чому в клітці, навіть золотій, пташка не співала?

Вокально-хорова робота

Сприйняття творів мистецтва

Учитель. Погляньте на репродукцію картини російського художника Костянтина Сомова «Краєвид із веселкою» (с. 47 підручника). Скільки сонця! А скільки барв у дивовижної природи!

· Послухайте пісню О. Злотника «Барви рідної землі» (с. 46 підручника) та по­міркуйте: чи близькі за змістом і настроєм картина К. Сомова та ця пісня?

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

· Як називають мистецький твір, що змальовує картини спокійної природи та сцени сільського життя?

· Хто написав твір «Пасторальна»?

· У виконанні якого інструмента ми слухали цю п’єсу?

Учні виходять із класу під музику (О. Злотник «Барви рідної землі»).

 

Урок 11. НАЙПЕРША ПІСНЯ

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя); загальнокультур­ну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності); здоров'язбережу- вальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний на­стрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до певного соціально-культурного середови­ща); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розширити уявлення про емоційний зміст музики; опанувати понят­тя «колискова», «легато», «ліга», «штрих»; розвивати уяву, уміння імпровізувати; удо­сконалювати вокальні навички, прищеплювати інтерес до музики та співу.

Музичний матеріал: українська народна пісня «Ой, ходить сон», В. Косенко «Колиско­ва», Л. Ревуцький «Колискова», О. Лобова «Колискова школі», О. Злотник «Барви рід­ної землі».

Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН; торбинка; картки із рядками віршів.

Наочні посібники: підручник; портрети В. Косенка, Л. Ревуцького.

Тип уроку: комбінований урок.

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (О. Злотник «Барви рідної землі»)

 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ