Слухання колядки «Коляд, коляд, колядниця»

Передноворічний вечір називають щедрим. Пісні, що співали цього дня називали відповідно щедрівками. Назва «щедрівка», що збереглася до нашого часу лише в Україні, свідчить про призначення цього виду творчості: накликати щедрість природи величальними піснями. У цей вечір щедрували переваж но дівчата. Перед тим як зайти до хати, щедрівники мали отримати запрошення. Зібравшись на подвір’ї господаря, вони співали під вікнами: «Ой, чи є, чи нема, пан-господар вдома?», а вже зайшовши до хати, виконували величальні пісні господареві, господині, їхнім дітям та решті родини. Незмінними учасниками щедрівницьких ватаг були костюмовані персонажі: Маланка (хлопець убраний у дівчачий одяг), Василько (дівчина, вбрана хлопцем), Дід-поводи] із Козою (символом родючості й добробуту), а також Чорт, Ведмідь, Циган Циганка та ін.

· Послухайте щедрівку «Щедрівочка щедрувала» та скажіть: яким є харак

тер цієї новорічної пісні?

Слухання щедрівки «Щедрівочка щедрувала»

Вокально-хорова робота

Учитель. Послухайте поспівку «Іде, іде дід, дід» та скажіть: про якого діда в ній ідеться?

 

Розучування та виконання щедрівки «Щедрівочка щедрувала» з елементами інсценування

Поет-пісняр Володимир Кленц любив новорічні свята і написав віри для дітей, а композитор Іван Островерхий поклав ці рядки на музику. Так з’явилася пісня «Ой, щедрівко » (с. 64—65 підручника).

· Послухайте твір «Ой, щедрівко». Про що в ній ідеться?

Слухання пісні і. Островерхого «Ой, щедрівко»

· Який вечір зображено в цій пісні?

Розучування пісні і. Островерхого «Ой, щедрівко» за нотним записом (визначення характеру, виконання з проплескуванням ритму та пульсу мелодії)

 

Продовження розучування української народної пісні «Грицю, Грицю, до роботи)

 

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні виходять із класу під музику (І. Островерхий «Ой, щедрівко»).

 

 

Урок 16. ПІДІБ'ЄМО ПРОМІЖНІ ПІДСУМКИ

Мета (формувати компетентності):

 

· ключові: уміння вчитися (приймати мету, поставлену вчителем, і відповідно до неї виконувати необхідні дії, контролювати й оцінювати свої результати; орієнтуватися у часі; переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (до­тримувати норми культури мовлення й культури поведінки); здоров'язбережувальну (усвідомлювати необхідність безпечної поведінки для збереження здоров'я; фор­мувати правильну поставу); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учите­лем; виявляти ініціативу); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на попередніх уроках);

· предметні: узагальнити вивчений упродовж семестру матеріал; з'ясувати сту­пінь засвоєння та розуміння музики (як мистецтва, що розповідає про життя лю­дей і навколишній світ), ступінь усвідомлення особливостей емоційного змісту му­зики; усвідомити необхідність музики як складової життя людини; розвивати вміння орієнтуватися в засобах музичної виразності; прищеплювати шанобливе ставлення до світової музичної спадщини, інтерес до музики та співу.

Музичний матеріал: пісні та музичні твори, прослухані та вивчені впродовж І семе­стру.

Обладнання: фонохрестоматія; ТЗН; дитячі музичні інструменти (бубон, брязкальця). Наочні посібники: картки із завданнями (за кількістю учнів); ілюстрації до творів В. Косенка «Пасторальна» та «Колискова», М. Лисенка «Дума Кобзаря» (із опери «Тарас Бульба»), Р. Щедріна «Пустотливі частівки».

Тип уроку: урок узагальнення знань, умінь і навичок.

Форма проведення уроку: урок-гра.

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (І. Островерхий «Ой, щедрівко»).

 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Добігає кінця календарний рік, у якому ви стали третьоклас­никами. З’ясуймо, що нового ви дізналися за цей час! На уроках музичного мистецтва ви з’ясували, що музика може зображати різні рухи, картини при­роди, а також передавати настрій і почуття людини. Дізналися про мешканців країни Співучих Мелодій, гостювали у пісні.

· Яке значення має пісня в житті людини?

· Яку пісню вважають найпершою в житті людини?

· Що таке гімн? Яка пісня є Державним Гімном України?

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

4.

Перевірка засвоєння учнями знань, умінь і навичок

Методичний коментар. Учитель має так спрямувати роботу учнів, щоби на­прикінці уроку не залишилося тих, хто не впорався з жодним завданням.

Гра «Сам собі вчитель»

· Складіть схему «Календарно-обрядові пісні». (Учні отримують схе­му із п’ятьма порожніми колами довкола центрального.)

· Допишіть пропущені літери у словах.

К	..	м	..			..	..		р
с	..	..	X	..	ч
в	..	..		н	..	в	Е	…	ь

 

Гра «Телевізор»

· Що має знати виконавець, аби прочитати музику? Звісно, ноти й ритм — тривалість звуків. Чи пам’ятаєте ви різновиди тривалості звуків? Уявіть, що повернулися додому та ввімкнули телевізор, а на екрані — знаки. Уважно розгляньте їх і запам’ятайте. Що це за знаки? Назвіть їх та проплескайте (групою чи індивідуально — на розсуд учителя).

Гра «Композитор»

Тепер, діти, будем грати, Плескати, стукати

Віршики ритмізувати, І ногою тупати.

 

· Простукайте пульс віршика: сильна доля — плескати, слабка — тупати но­гою.

· Складіть власну мелодію на запропонований текст.

Любе сонце в небі сяє,

В хоровод усіх збирає.

· Оберіть кращий варіант мелодії та розучіть її зі словами.

 

Гра «Оркестр»

· Як називають велику групу музикантів, що грають на різних музичних ін­струментах? Ви, як шанувальники музики, об’єднайтеся в оркестр дитя­чих інструментів і виконайте супровід до поспівки, яку щойно склали.

 

Учні розучують та виконують на бубоні та брязкальцях ритмічний су­провід до поспівки зі співом.

 

Конкурс «Концерт»

Той, хто голос гарний має,

Нехай пісню заспіває!

 

· Позмагайтеся у найкращому виконанні вивчених пісень (І. Островерхий «Ой, щедрівко», українські народні пісні «Грицю, Грицю, до роботи», «їхав козак за Дунай», О. Лобова «Колискова школі»).