Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Моя стежина» П. Майбороди.

 

УРОК 7

Епіграф до уроку:

«Мелодії плинуть з мене, як вода із крана».

Й. Штраус

 

Тема. «Оригінальність легкої музики "короля валь­сів"».

Мета. Визначити особливості «Польки-піцикато» Йоганна Штрауса. Показати значення танцюваль­ної музики у світовій музичній спадщині різних епох і народів. З'ясувати значення терміна «піци­като» та визначити характерні особливості танцю полька. Розвивати вміння уважно слухати музи­ку та відзначати деталі й особливості її звучання.

Удосконалювати вокально-хорові навички учнів. Формувати інтерес до творчості Йоганна Штрау­са, П. Майбороди та високих зразків легкої кла­сичної музики. Виховувати естетичні почуття та почуття гумору, любов до рідної домівки.

Музичний матеріал: Й. Штраус. «Полька-піцикато» (слухання);П. Майборода. «Моя стежина» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD), комп'ютер), нотна до­шка, портрети композиторів Й. Штрауса, П. Май­бороди, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Польки-піцикато» Й. Штрауса.

Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

― До якого жанру — академічного чи розважального — нале­жить музика Симфонії № 2 Л. Ревуцького?

― Яка мелодія лежить в основі головної теми III частини тво­ру, з якою мелодією пов'язана її побічна тема?

― Що стверджує фінальний розділ III частини симфонії?

Мотивація навчальної діяльності учнів.

Наш урок присвячений видатному майстру розважаль­ного жанру, який поєднав у своїй музиці фольклор багатьох національностей: австрійської, німецької, італійської, угорської, слов'янської, циганської.

Слід сказати, що цей композитор майже не використовував оригінальних народних мелодій. Утім, хай його ім'я підкаже знайому вам музику.

(Звучить фрагмент вальсу «На прекрасному блакитному Ду­наї» Й. Штрауса.)

.—- Чи згадали ви нашу позаминулорічну зустріч із музикою «короля вальсів» — Йоганна Штрауса?

— Який твір щойно прозвучав?

— Які ще твори видатного австрійського композитора XIX ст. ви слухали з того часу?

Й. Штраус часто давав своїм творам несподівані й дотепні на­зви. Так, у його творчому доробку є вальс «Ранкові газети», поль­ки «Шампанське», «Трік-трак», скерцо «Perpetuummobile» («Віч­ний двигун») тощо.

Слухання «Польки-піцикато» композитора Й. Штрауса.

а) Розповідь-бесіда.

-Учитель. У XIX ст. особливого розквіту набула легка музика, однією з головних ознак якої є ритм,— до того часу вона існувала, в основному, в народній творчості.

Репродукція «Вечір з Й. Штраусом» або портрет Й. Штрауса.

Йоганн Штраус — майстер танцювальної музики, який ство­рив понад 500 танців для струнного оркестру — вальсів, польок, галопів, мазурок, а також багато маршів, скерцо та 16 оперет, з-поміж яких «Летюча миша», «Циганський барон». Про себе він говорив так: «Мелодії течуть з мене, як вода із крана».

Свою оригінальну «Польку-піцикато» Йоганн Штраус написав разом із братом Йозефом.

Як ви розумієте назву п'єси?

Звернімося до словника

Полька (від чес. роlkа — половинка) — старовинний чеський народний танець; із XIX ст.— бальний танець.

Піцикато (від італ. рizzicare — щипати) — спосіб гри на струн­ному музичному інструменті, коли звук виникає внаслідок щи­пання струн Пальцями.

Її назва пояснює спосіб її виконання, адже впродовж звучання твору жоден зі скрипалів, альтистів, віолончелістів, контрабасис­тів — учасників струнного оркестру — не бере до рук смичка! Ін­ший авторський прийом надає творові блискучого й захоплюючого ефекту звучання: під час повторення головної теми щоразу затри­мується перший звук, з якого вона починається.

б) Слухання «Польки-піцикато» Й. Штрауса.

— Прослухайте, як це виконав композитор.

— Який образний зміст та характер властиві музиці польки?

Доберіть необхідні слова.

— Якій групі музичних інструментів належить головна роль?

Гра «Диригент».

Уявіть, що кожен із вас — диригент оркестру. Пластичним ру­хом руки передайте характер музики «Польки-піцикато».

Гра «Оркестр».

Розгляньте ритмічну партитуру для 3-х груп (3 учнів).

— Яким шумовим інструментам ви б довірили виконати супро­від до польки?

— Виконайте супровід в ансамблі з учителем та друзями.

(Виконання «Польки-піцикато» в ансамблі.)

— Які музичні твори композитора Й. Штрауса ви можете зга­дати?

— До якого музичного жанру — серйозного чи легкого — нале­жить музика Й. Штрауса?

— Як називали композитора його сучасники? («Королем вальсів».)

7. Розучування пісні П. Майбороди «Моя стежина».

— Який образний зміст має ця пісня?

— Як її слід виконувати?

— Подумайте над виконавським планом другого куплету.

— Зверніть увагу на текст пісні, особливості її виконання, ви­соку позицію другої частини кожного куплету зі слів «Де ти, моя стежино...».

— Які пісні схожого змісту для порівняння ви можете зга­дати?

Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.

1. Які почуття викликала у вас музика сьогоднішнього уроку?

2. До якого жанру вона належить?

3. Чи згодні ви з поданими нижче словами композитора І. Дунаєвського стосовно «легкої музики»:

«Легкий жанр вимагає від композитора відточеної, віртуоз­ної майстерності... Витонченість, благородна простота, ла­конічність, гумор, вишуканість зовнішнього вбрання — усе це творчі ознаки гарної легкої музики...»?

4. У яких кольорах ви зобразили б її?

5. Які риси творчості Й. Штрауса найбільше подобаються кож­ному із вас як слухачеві музики?

б) Заключне слово вчителя.

Шанувальники й знавці музичної класики з великою повагою ставились до творчості Йоганна Штрауса як до високих зразків легкої розважальної музики, що наділяють слухачів радісними й світлими почуттями. Саме у творчості Штрауса зникла, здавало­ся б, непереборна межа між «високими» класичними жанрами та розважальними. -

Сучасники Йоганна Штрауса називали композитора «королем вальсів». Він і сьогодні залишається майстром цього танцюваль­ного жанру. «Вальси Штрауса — це улюблена музика мільйонів, що живе серед нас, яка примушує сяяти наші душі»,— говорив І. О. Дунаєвський.

в) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на легку му­зику минулих епох.