Розучування пісні В. Вавилова «Місто золоте» (другого куплету).

― Якими є образний зміст цієї пісні, характер її музики?

― Відтворіть образи, що є в пісні «Місто золоте», у своєму улюбленому виді образотворчого мистецтва.

― Які пісні схожої тематики ви можете згадати та виконати?

Підсумок уроку.

а) Організація роботи у творчих групах: дискусія «Моя думка», використання технології «Мікрофон».

― Яке враження справила на вас музика Л. Бетховена?

― У яких кольорах ви уявляєте образний зміст музичних тво­рів Л. Бетховена?

― Які проблеми нашого сьогодення, на вашу думку, відобра­зив би Л. Бетховен у своїй музиці, коли б жив у наш час?

― У чому ваші життєві переконання співзвучні бетховенським ідеалам?,

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Відобразити образний зміст пісні «Місто золоте» в улюбленому виді мистецтва.

Вихідучнів із класу (кабінету) під музику, обрану за їхнім бажанням.

УРОК 28

Епіграф до уроку:

 

«Мистецтво Бетховена не знає меж ні в часі, ні в зем­ному просторі, ні у велетенській силі впливу на лю­дину».

Д. Шостакович

Тема. Діалог із Бетховеном (продовження).

Мета. Поглибити знання про творчість Л, Бетховена на прикладі одного з найвидатніших творів світо­вої музичної культури — Симфонії № 9. Продов­жувати уявний діалог із композитором на теми людського буття. Закріпити визначення понять «класицизм», «романтизм», «симфонія», «му­зична драматургія», «сонатна форма». Учити ви­словлювати особисту думку щодо втілення обра­зу світу в музичному мистецтві. Удосконалювати вокально-хорові навички та вміння інтерпрету­вати симфонічні твори. Формувати інтерес до світової музичної класики, творчості Д. Бетхо­вена, О. Злотника. Виховувати естетичний смак, кращі моральні якості учнів.

Музичний матеріал: Л. Бетховен. Симфонія №9 (фінал) — слухання; О. Злотник. «Родина"» (виконання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепі­ано), темброво-шумові інструменти, магніто­фон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нот­на дошка, портрети композиторів Л. Бетховена, О. Злотника, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фіналу Дев'ятої симфонії Л. Бетховена.

Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

― Музика якого композитора зустрічала вас, коли ви заходи­ли на урок?

― Чи можете ви впізнати стиль композитора?

― До якого жанру належить цей твір?

― Порівняйте характер звучання музики початку уроку з ха­рактером музики пісні «Місто золоте».

(Виконання пісні «Місто золоте».)

― Якими є образний зміст пісні «Місто золоте»?

― До чого закликають автори цієї пісні?

― У яких творчих роботах ви відобразили свої враження від пісні?

(Демонстрація творчих робіт учнів.)

Мотивація музично-творчої діяльності учнів.

Сьогодні ми продовжимо наш діалог з Л. Бетховеном за допо­могою його видатного новаторського твору — Симфонії № 9.

Музикою цієї симфонії композитор звертався не тільки докожної людини, а й до всього людства. Це був діалог композитораз людством, у ньому він хотів показати звучання Голосу Людства, у якому закликав через звучання хору:

«Обніміться, мільйони,

Злийтеся у Радості єдиній!».

Основні проблемні запитання нашого діалогу:

― У чому полягає задум композитора щодо написання Симфо­нії № 9?

― Який новаторський прийом використав Л. Бетховен у Симфонії № 9?

Слухання фіналу Симфонії № 9 Л. Бетховена.

а) Слово вчителя.

Дев'ята симфонія Л. Бетховена — це гімн могутності та всепереможності людського духу, це, говорячи словами музикознавця В. Стасова, «дев'ятий вал, до якого спрямувалась уся діяльність геніального симфоніста».

Сьогодні ми послухаємо, як фінал симфонії увінчує собою на­пружену боротьбу заради перемоги добра й справедливості, що триває впродовж звучання твору.

Познайомтеся з головною темою та заспівайте її як вокаліз (або з назвою нот).

б) Виконання теми.

Послухайте фінал теми та простежте за розвитком цієї теми.

в) Слухання фіналу Симфонії № 9 Л. Бетховена.

― Яким є образний зміст фіналу симфонії?

― Чи відчули ви Щось особливе у його звучанні?

― Якого характеру набула тема?

Учитель. Тема радості, наспівна й сувора, велична, проста й світла за характером, легко запам'ятовується, тому що створена на народнопісенних інтонаціях.

Перший показ цієї теми Л. Бетховен доручив віолончелям і контрабасам — інструментам, що зазвичай виконують в оркестрі акомпануючу роль і не виконують кантилени — протяжної, на­співної мелодії. Поступове нагнітання нової хвилі радості у вико­нанні солістів, оркестру та хору приводить"до могутнього апофео­зу, Свободи, Братства людства в кінці твору.

Чому композитор вийшов за межі симфонічного жанру, уві­вши звучання хору, солістів?

Задумом композитора було вираження ідеї загальнолюдсько­го братства й любові. Уведення хору у фіналі — це могутній засіб, покликаний розкрити через слово бажання свободи, єднання, тор­жества щасливого людства, показати звучання Голосу Людства.

Поетичним матеріалом став фрагмент оди німецького поета Ф. Шиллера «До радості»:

«О прекрасна, божественна Радосте!

Дочко небес! Натхненна,

Ми вступаємо в твоє святилище!..

Обніміться, мільйони!

Злийтеся у Радості єдиній!».

— Чи вдалося композитору досягти мети, поєднавши симфо­нічне й хорове, вокальне звучання?

Гра «Диригент».

Уявіть, що кожен із вас диригент. Спробуйте передати характер музики.

Висновок діалогу з музикою Дев'ятої симфонії: технологія «Мікрофон».

― Чому Л. Бетховена називають «Шекспіром мас», а симфо­нію — «дев'ятим валом», до якого «вела вся велика діяльність ге­ніального симфоніста» (О. Сєров).

― Чому ода «До радості» із Симфонії № 9 Л. Бетховена стала європейським гімном?

— Які музичні твори композитора ви можете згадати?

Гра «Композитор».

Прочитайте поетичні рядки Вадима Крищенка та спробуй­те створити свою мелодію. Чи буде вона співзвучна бетховенській музиці?

Родина, родина — від батька до сина,

Від матері доні добро передам,

Родина, родина — це вся Україна

З глибоким корінням, з високим гіллям.

Слухання пісні «Родина» композитора О. Злотника на слова В. Крищенка.

― Який образний зміст має ця пісня?

― Порівняйте свою мелодію з музикою приспіву композитора О. Злотника.

― Якими є особливості мелодії, ритму пісні «Родина»?

― Як слід виконувати цей твір?

― Порівняйте пісню «Родина» з одою «До радості».

― Чи мають вони спільні риси?

― Чи знайомі вам інші пісні українського композитора О. Злот­ника? Якщо так, то які саме?

― Яке слово може бути ключовим для цих творів? (Єдність.)

Підсумок уроку.

а) Дебати «Моя думка» (групи «Фанати» — «Опоненти»). Техно­логія «Мікрофон».

■ Що нового відкрила вам музика уроку? Чи відбувся ваш діа­лог з Л. Бетховеном?

■ Чи згодні ви із задумом композитора Л. Бетховена щодо вті­лення образу світу та людського буття в Симфонії № 9?

■ Чому композитор вийшов за межі симфонічного жанру, уві­вши звучання хору, солістів?

■ Який вислів Л. Бетховена ви візьмете із собою в життя?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на симфо­нічну музику, твори Л. Бетховена.

Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фрагмента Симфонії № 9 Л. Бетховена.

УРОК 29

Тема. Життя народу у творчості Миколи Лисенка.

Мета. Поглибити знання про творчість М. Лисенка й розкрити характерні риси його камерної музи­ки на прикладах вальсу ре мінор та романсу «Безмежнеє поле». Учити висловлювати особисту дум­ку щодо відображення життя народу в музичному мистецтві. З'ясувати значення понять «камерна музика», «вальс», «романс». Розвивати образно-асоціативне мислення, вміння інтерпретувати му­зичні твори. Удосконалювати вокально-хорові навички. Формувати інтерес до творчості М. Ли­сенка, О. Злотника, до національної класичної музики. Виховувати естетичний смак учнів.

Музичний матеріал: М.Лисенко. Вальс ре мінор, романс «Безмежнеє поле» (слухання); О. Злотник. «Родина» (вико­нання).

Типуроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіа­но), темброво-шумові інструменти, магнітофон, (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна до­шка, портрети композиторів М. Лисенка, О. Злот­ника, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. До- рогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні О. Злотника «Родина».