Актуалізація музичних вражень, музичного досвіду учнів.

- Яка музика вітала вас, коли ви заходили до класу (ка­бінету)?

- Кому присвятив свою сонату композитор Л. Бетховен?

- Чим вразила вас Соната № 14?

- Які почуття вона у вас викликала?

- Чи з'явилось у вас бажання послухати наступні частини Со­нати №14?

Сьогодні ми продовжимо знайомство із Сонатою № 14 компози­тора Л. Бетховена.

Мотивація навчальної діяльності учнів.

Безмежний світ музики композитора Л. Бетховена вражає своїм розмаїттям. У ньому — бурхливі пристрасті й замріяність, драматична напруженість і лірична сповідь, філософські роздуми й дух боротьби.

Саме таке коло музичних образів притаманне Сонаті № 14.

- Чим відрізняється музика кожної з частин Сонати № 14?

- Чому Соната № 14 має другу програмну назву?

- Чому музичний твір, написаний понад 200 років тому, і досі бентежить мільйони сердець?

Слухання Сонати № 14 (II та III частин) Л. Бетховена.

- Яку характеристику образному змісту другої і третьої ча­стин твору ви можете дати?

Організація роботи в групах («Соната», «Рифма», «Палітра»).

Учитель. У І частині твору важкі роздуми змінюються на грайливий, легкий та витончений наспів II частини. Світла й тан­цювальна музика ніби зіткана зі спогадів про минуле щастя. Проте її яскраві фарби вкриті пеленою суму. Це — ніби радість, яка су­мує, і сум, що посміхається.

- Який образний зміст має фінал твору?

Що відчутно в його звучанні? (Звернення до запису на пла­каті, дошці чи у творчому зошиті.)

 

 

(Спокій, роздуми, бунтівний дух боротьби, героїка, драма­тизм.)

- Чи згодні ви з французьким письменником Роменом Ролланом, який сказав, що це «картина дикої нічної бурі»?

Учитель. Для III частини характерні нейтральні пристрасті, Почуття, киплячі струмені, що вирвалися, назовні. Це виражен­ня гніву й захоплення, радості й тріумфу. Це кульмінація, верши­на драматургічного розвитку твору. Саме тут стає зрозумілим, що людина не скорилася під тягарем скорботи, а намагається пере­могти її.

Соната № 14 вражає єдністю частин і деталей. Ференц Ліст на­звав II частину цієї сонати «квіткою, що зростає між двох безо­день». Різні й на перший погляд суперечливі образи Бетховен по­єднав у художньо Цілісне творіння.

- Згадайте музику всієї сонати та спробуйте дати їй другу про­грамну назву. (Висловлювання різних груп.)

Учитель. Соната № 14 має другу назву — «Місячна». Вона ві­дома багатьом знавцям музики всього світу.

Цю назву їй дав не Л. Бетховен, а німецький романіст, драма­тург і музичний критик Людвіг Рельштаб.

Йому здалося, що музика І частини сонати змальовує перелив­часту гру місячного сяйва на воді озера у Швейцарії.

- Як ви думаєте, чи можна давати назву твору, маючи на увазі лише один його фрагмент?

- Чи згодні ви з такою назвою?

- Чи відповідає вона вашому сприйняттю музики сонати? (Організація роботи в групах.)

Учитель. Цікаву й повну характеристику сонати дав компо­зитор Д. Кабалевський: «Сприймайте її не тільки своїм слухом, а й усім серцем!.. Ви почуєте в її І частині таку скорботу, яку ніко­ли раніше не чули; у II частині — таку світлу й водночас таку сум­ну посмішку, яку раніше й не помічали; і у фіналі — таке непере­можне прагнення вирватися з кайданів страждань та печалі, про які можна сказати тільки такими словами: "Я схоплю долю за гор­лянку, їй не вдасться зігнути мене зовсім..."».

Гра «Художник».

Уявіть, що кожен із вас — художник. У яких кольорах ви ба­чите сонату Л. Бетховена?

Розучування пісні «Києве мій» композитора І. Шамо на слова поета Д. Луценка.

а) Слово вчителя.

Ця відома, сповнена любові до рідного міста пісня здобула всенародне визнання й стала неофіційною емблемою Києва. І якщо ви хоча б раз були в Києві, прогулювалися його зеленими вулицями, квітучим Хрещатиком, милувалися широким Дніпром, соборами, то ви неодмінно заспіваєте разом із композитором Ігорем Шамо та поетом Дмитром Луценком «Як тебе не любити, Києве мій!..».

б) Слухання пісні «Києве мій».

- Чи схвилювала вас ця пісня?

- Яким є образний зміст, характер її музики?

- Що в ній відчутно: маршовість, пісенність чи танцювальність?

в) Розучування пісні «Києве мій» (першого куплету).

При розучуванні першого куплету слід звернути увагу на особ­ливості ритму, мелодичні ходи, вальсовий характер музики, кан­тиленне звучання мелодії.

- Які пісні про Київ ви можете згадати та виконати?

- Чи має ваше місто (село), так само, як багато міст (сіл) в Україні, пісенні «емблеми»? Якщо ні, то створіть свою пісню про улюблене або рідне місто.

Підсумок уроку.,

а) Запитання до учнів.

1. Чи схвилювала вас музика уроку?

2. Чому Соната № 14 Л. Бетховена, створена в 1801 році, є одним із найпопулярніших музичних творів нашого часу?

Соната № 14 розкриває багатство внутрішнього світу люди­ни, передає складну гаму пристрастей з неймовірною силою та витонченістю. До Бетховена це нікому не вдавалося зро­бити в музиці з такою повнотою вираження. Цей твір згодом

назвали «вікном у романтизм».

― Із чиєї «легкої» руки Сонату № 14 стали називати «Місяч­ною»?

― Чи відповідає ця назва вашому сприйняттю музики Сона­ти №14?

― Чи близький особисто вам, сучасній людині, образний зміст Сонати № 14?.

― Чи можна «Місячну сонату», пісню «Здрастуй, світ!» відне­сти до вічних творінь?

― Що ви можете сказати про сучасність музики Л. Бет­ховена?

― Чи можете ви погодитися з такими словами композитора Д. Шостаковича: «Чим далі ми відходимо за часом від епо­хи, у якій жив і творив Бетховен, тим яскравіше вимальову­ється перед нами безсмертна краса його творінь, міць його творчого духу»?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

Домашнє завдання.

Слухати музику на власний"вибір. Написати пісню про рідне місто (село).

9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Києве мій»І. Шамо або Сонати №14 (фрагмента) Л.Бетховена

 

 

УРОК 5

Епіграф до уроку:

«У музиці Бізе життя постає, мов сліпуче сяйво».

А. Луначарський

Тема. Віковічність людських пристрастей у музиці Ж. Бізе.

Мета. Поглибити знання про творчість Жоржа Бізе та Родіона Щедріна. Виявити особливості вті­лення образу Кармен в оперній та балетній му­зиці. З'ясувати значення назви танцю хабанера та закріпити визначення понять «опера», «сюї­та». Розвивати вміння учнів аналізувати твори музично-сценічних жанрів. Формувати інтерес до видатних зразків музичної класики, зокре­ма творчості Ж. Бізе та Р. Щедріна. Вихову­вати шанувальників музично-сценічного мисте­цтва.

Музичний матеріал: Ж. Бізе. Фрагменти з опери «Кармен» (увер­тюра, хабанера, куплети Ескамільйо, сцена во­рожіння) — слухання; Р. Щедрін. Фрагменти з «Кармен-сюїти» (хабанера й сцена ворожіння, Тореро) — слухання; І. Шамо. «Києве мій» (ро­зучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD), комп'ютер), нотна до­шка, портрети композиторів Ж. Бізе, Р. Щедрі­на, І. Шамо, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н.. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл, (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагмента «Місяч­ної сонати» Л. Бетховена.