Виступ учня-«музикознавця» із Росії.

Я хочу розповісти вам про співачку й композитора, творча діяльність якої відзначена державною нагородою — орденом «За заслуги перед Отечеством», мегазірку російської естради, улюблену виконавицю Росії та інших країн - Аллу Пугачову.

Народилася Алла Пугачова у Москві в 1949 році. За освітою вона хоровий диригент і театральний режисер.

Почала співати в липецькому вокально-інструментальном ансамблі «Москвичи», далі — в оркестрі під керівництвом Олег Лундстрема та ансамблі «Веселые ребята».

Перші великі перемоги:

— 1974р.— лауреат Всесоюзного, конкурсу артистів естради;

— 1975р.— «Гран-Прі» на міжнародному Конкурсі «Золотий Орфей» за пісню «Арлекіно»;

1978р.— «Все могут короли» на Сопотському фестивалі в Польщі (найвища нагорода).

Багаторічна творча співпраця з Раймондом Паулсом принесла їй великий успіх. Яскраві концертні програми «Монологи співачки», «Прийшла и говорю», «Різдвяні зустрічі», чудові кінофільм за участю Алли Пугачової — результат співпраці талановитої співачки й композитора Р. Паулса.

Алла Пугачова — автор багатьох пісень, які виконувала й вона сама, й інші естрадні співаки.

Діапазон образів у піснях Пугачової дуже широкий — від драматичних до жартівливих. Вона чудово виконує і поп-, і рок- і фольк музику. Улюблена тема співачки — жіноча доля з її радощами й печаллю, розлуками та зустрічами, надіями та сподіваннями. Кожна

пісня у її виконанні — це витвір мистецтва, спосіб самовираження й спілкування з людьми.

— Які пісні Р. Паулса та співачки А. Пугачової ви можете зга­дати? (Відповіді учнів.)

Слухання «Пісні про друга» з кінофільму «Вертикаль».

Учитель. Зараз прозвучить дуже відома пісня, ви, напевно, не раз чули її у виконанні різних співаків і навіть у мультфільмі «Ну, Постривай!». Це «Пісня про друга», її написав В. Висоцький до кі­нофільму «Вертикаль», що вийшов на екрани в 1967 році та набув неабиякої популярності, а сам В. Висоцький став відомим як кіно­актор. Загалом він зіграв 28 ролей у кіно. (Звучить «Пісня про друга».)

— Який варіант для розучування ви оберете російський чи український?

Если друг оказался вдруг,

И не друг, и не враг, а так...

Если сразу не разберешь,

Плох он или хорош,—

Парня в горы тяни — рискни,

Не бросай одного его,

Пусть он в связке одной с тобой

Там поймешь, кто такой.

― Які почуття викликає у вас ця пісня?

― Що в ній оспівано? '

― Як розкрито її образний зміст? _

― Розучіть перший куплет пісні з опорою на нотний запис.

Підсумок уроку

а) Запитання до учнів.

1. Як ви ставитеся до творчості композиторів, чиї твори про­звучали на уроці, та їхніх виконавців?

2. Як ви вважаєте, кого ще можна назвати «грандом росій­ської естради»? Обґрунтуйте свою думку.

3. Що вас найбільше приваблюй в образному змісті та звучанні останніх зразків російської естради й чому?

4. Пісні яких російських естрадних композиторів та виконавців не залишають вас байдужими й чому?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на музику у виконанні зірок російської естради.

Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Маестро» Р. Паулса або «Пісні про друга» В. Висоцького.

 

УРОК 13

Тема. Авторська пісня В. Висоцького, Б. Окуджави.

Мета. Визначити особливості авторської пісні. Розкрити роль В. Висоцького, Б. Окуджави в розвитку «бардівської» пісні.. Розвивати вміння аналізувати образний зміст і звучання авторської, легкої музики. З'ясувати значення понять «авторська пісня», «бард». Формувати інтерес до авторської пісні, творчості В. Висоцького, Б. Окуджави. Виховувати вірність у дружбі, любові, повагу до жінок.,

Музичний матеріал: В. Висоцький. «Я не люблю» (слухання), «Пісня про друга» (виконання); Б. Окуджава, «Надії крихітний оркестрик», «Ваше Величносте, Жінко» (слухання); А. Лепін. «Візьми гітару», «Синя хустина» у виконанні К. Шульженко (слухання);

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD), комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів В. Висоцького, Б. Окуджави, А. Лепіна, К. Шульженко, підручник «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне ми­стецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні Р. Паулса «Маестро» у виконанні А. Пугачової.

Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

― Якими є характер, образний зміст пісні «Маестро»? Що хотіли сказати своєю піснею композитор Р. Паулс та співачка А. Пугачова?

― У чому полягає творча співпраця композитора Р. Паулса з мегазіркою російської естради А. Пугачовою?

― Що ви можете розповісти про творчу діяльність та співпрацю видатних представників російської естради середини XX ст.Дунаєвського та Л. Утьосова?

― У яких містах України вони народились, жили певний час?

- У чому ви вбачаєте зв'язок популярної музики (пісень) із кіномистецтвом?

Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми побуваємо в уявних музеях авторської пісні (Моск­ва) та в музеї К. Шульженко (Харків). У нашій уявній подорожі нам допоможуть музикознавці- екскурсоводи (називає імена учнів, які будуть знайомити з уявними музеями).

Розповідь про історію виникнення авторської пісні.

Музикознавець-екскурсовод. У другій половині 50-х — на початку 60-х років XX ст. на теренах Радянського Союзу вголос заявляє про себе нове культурне явище — авторська пісня. Його творці — «поети-співці», автори віршів і музики пісень, які вони самі й виконували, як правило, під акомпанемент гітари. Це були Окуджава, Н. Матвєєва, О. Городницький, Ю. Візбор, В. Висо­кий, Ю. Кукін та багато інших. Спочатку ці пісні звучали, в дружніх компаніях, у туристичих походах та в геологічних експедиціях, створюючи неповторну довірливу атмосферу. Із часом деякі з авторів пісень почали виступати з концертами.

Їхній популярності найбільше сприяли магнітофонні записи, що були зроблені під час публічних та домашніх виступів. Ці пісні почала співати вся країна; створювалися клуби самодіяльної пісні, проводилися численні зльоти й фестивалі.

Із часом ці пісні почали лунати на радіостанції «Юність» у передачі «Барди й менестрелі», а на сторінках однойменного журналу вперше було використано словосполучення «авторська пісня», яке належить журналістці Аллі Герберт.

Учитель. Кого ж називають бардами?

Бардами називають тихі людей, які пишуть пісні і самі їх виконують, акомпануючи собі на гітарі.

 

 

Звернімося до словника

Бард (від кельт. bard — співець) — народний поет-співець у стародавніх кельтів, який складав і під акомпанемент арфи виконував пісні, оспівуючи героїв та їхні подвиги. Згодом барди ста­ли, головним чином в Ірландії, Уельсі й Шотландії, професійними поетами. У середньовічній Англії та Франції музикантів, потішників, декламаторів і поетів при дворах знатних феодалів називали менестрелями.

Якщо говорити про авторську пісню, то в першу чергу треба згадати про Булата Окуджаву й Володимира Висоцького. Вони на віки пов'язані невидимою, нерозривною ниткою — музикою авторською піснею.

Кожний із них шанобливо вклонявся таланту неповторності. Тому не дивно, що В. Висоцький уважав Б. Окуджаву своїм учителем, присвятивши йому «Песню о Правде и Лжи». Б. Окуджава у свою чергу написав «Пісню про Висоцького».

Слухання пісень Б. Окуджави «Надії крихітний оркестрик»та «Ваше Величносте, Жінко».

— У чому полягають особливості цих пісень?

— Яке враження справили на вас що­йно прослухані пісні барда-співака?

— Якою є тематика його пісень?

(У своїх піснях поет розкриває простіістини: кохання, віру, дружбу, братер­ство, вірність, милосердя.)

Його вірші та пісні мають особливу магію, яка буденне перетворює на каз­кове. Про свої пісні Б. Окуджава писав: «Темабагатьох моїхпісень, віршів —кохання. Я вирішив оспівати жінку як святиню,стати перед нею на коліна» (про пісню «Ваше Величносте,Жінко»).

— У чому полягає феномен Б. Окуджави та В. Висоцького в авторській пісні?

— Що ви можете додати до слів поета Євгена Євтушенка «Висоцький виріс з Окуджави... Висоцький був нервом нашої епохи...»