Актуалізація музичного досвіду учнів.

- Яка музика прозвучала на початку нашого уроку?

- Який образний зміст, характер має ця музика?

- Чим близька людині XXI ст. музика Й. С. Баха?

- У якому жанрі — академічному (серйозному) чи розважаль­ному, «легкому» — написана «Токата і фуга ре мінор»?

Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.

- Чим можна пояснити інтерес сучасних митців до творчості майстрів минулих епох, творчості Й. С. Баха?

- Які твори мистецтва ви можете згадати?

— Чи знайомі вам ці рядки російського поета Миколи Ушакова:

«Нам любий Бах...

Та як про це сказать?

Не те, щоб нині музики не стало,

Але такого чистого кристалу

Не дарувала неба благодать...»?

Бразильський композитор Ейтор Вілла-Лобос був одним із тих, хто у своїй творчості передав глибоку любов і шану до музики ви­датного композитора Й. С. Баха.

Слухання арії з «Бразильської бахіани № 5» композитора

Е. Вілла-Лобоса.

а) Повідомлення вчителя або учня - «музикознавця».

Бразильський композитор, диригент, гітарист і музичний Ді­яч XX ст. Ейтор Вілла-Лобос є засновником національної кла­сики Бразилії, Бразильської музичної академії та її перший президент,

Народився композитор у 1887 році в Ріо-де-Жанейро, столиці Бразилії.

(Звернення до фотознімка «Ріо-де-Жанейро, столиця Бра­зилії».)

Першим учителем музики Ейтора був його батько, який почав навчати сина гри на віолончелі із шести років. А вже в 16 років Ей­тор здійснив самостійну подорож Бразилією, записуючи народні пісні та виконуючи власні в супроводі гітари. Це сприяло розкві­ту його власної різножанрової творчості на основі народного фоль­клору й класичних традицій.

Серед творів Е. Вілла-Лобоса — кілька опер, 15 дитячих балетів та інших оркестрових жанрів, інструментальна, вокально-інструментальна музика, пісні, аранжування творів И. С. Ба­ха, С. Рахманінова для хору, оркестру, обробки народних пісень тощо.

Вілла-Лобос обожнював музику Баха. Він знав і міг вико­нати кожний його жанр й у своїх оригінальних композиціях не лише використав певні прийоми та інтонаційні риси творчо­сті німецького майстра, а й зазначив ім'я Баха в назві циклу — «бахіана».

У 1940-х роках після двох поїздок до Європи Вілла-Лобос ство­рив новий цикл із п'яти «Бразильських бахіан» — сюїт для різно­го складу виконавців. Тими творами Вілла-Лобос хотів передусімуклонитися імені й творчості Баха — неперевершеного зразка для композиторів усіх часів і народів.

б) Слухання арії з «Бразильської бахіани № 5» Вілла-Лобоса.

- Які враження справила на вас музика Е. Вілла-Лобоса?

- Який характер музики, особливості будови арії?

- Що характерно для звучання мелодії арії?

Виконайте фрагмент арії як вокаліз.

Що нагадує акомпанемент до мелодії цього твору?

- Яку атмосферу він створює?

Два такти вступу (віолончелі ріzzісаtо) імітують гітарний су­провід, створюють атмосферу серенади.

На фоні супроводу лунає вокаліз мрійливого ліричного харак­теру, що згодом переростає в нову мелодію у стилі старовинних пісень.

Російська поетеса Анна Ахматова, почувши цю арію у вико­нанні відомої співачки Галини Вишневської, написала вірш (див. «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко та інші), с. 23).

- Які враження справила на вас ця музика і як би ви змогли виразити їх — малюнком чи поетичними рядками?

- Чому композитор назвав свій твір «Бразильська бахіана»?

Арія з «Бразильської бахіани № 5» — одна із перлин світової

музичної класики. Музика арії (дует жіночого голосу й віолончелі) сповнена любові до прекрасного в житті, до вічних людських цін­ностей, що не підвладні часові.

Бахівські глибини втіленої думки та поліфонічність викладу поєднуються в «бахіанах» Вілла-Лобоса з інтонаціями бразиль­ського фольклору — елементами танцювальності та пристрасним, відвертим і «нетерплячим» вираженням почуттів.

- У якому жанрі музичного мистецтва написана арія: акаде­мічному (серйозному) чи розважальному (легкому)?

- Яке значення має творчість Е. Вілла-Лобоса для розвитку як національної, так і світової музичної культури?

«Вілла-Лобос залишиться однією з видатних постатей сучасної йому музики та найбільшою гордістю країни, що його народила» (П. Казальс, іспанський віолончеліст, педагог і диригент).

У музиці Вілла-Лобоса узагальнено його блискучі знання бра­зильського фольклору, в якому поєднались елементи індіанської, африканської, а також іспано-португальської та інших європей­ських музичних культур.

Думаючи про майбутнє Бразилії, її культуру, Вілла-Лобос за­провадив обов'язкове вивчення музики в школах Бразилії і склав для цього навчальну програму, що ґрунтувалася на багатій наці­ональній музичній культурі. Він написав посібники для хорових колективів, організовував грандіозні концерти під відкритим не­бом, збираючи дитячі хори кількістю до 44 тисяч.

5. Розучування пісні «Здрастуй, світ!» («Здравствуй, мир!») Л. Квінт (другий куплет).

― Який образний зміст має ця пісня?

― До яких важливих і вічних понять звертаються її автори? (Світ, друг, дім,радість, майбуття, любов тощо.)

Аналіз поетичних та музичних засобів виразності. (Під час вокально-хорової роботи над піснею слід звернути ува­гу на чітку дикцію, плавність виконання, чистоту інтонації, вико­навський план пісні.)

― Які пісні подібної тематики ви можете згадати? Виконання пісень за

бажанням учнів.

Гра «Композитор».

Уявіть, що кожен із вас — композитор. Кому з видатних ком­позиторів минулих епох ви присвятили б свій музичний твір?

Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.

― Чи схвилювала вас музика композиторів Е. Вілла-Лобоса та Л. Квінт?

― Чим можна пояснити інтерес сучасних митців до творчості майстрів минулих епох?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Відобразити свої враження від музики уроку в улюбленому виді мистецтва.

9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Здрастуй, світ!» Л. Квінт.

УРОК 3

Тема. Вічні почуття в музиці Бетховена.

Мета. Визначити особливість образного змісту Сона­ти № 14 (І частина) Л. Бетховена. Закріпити знан­ня понять «музичний образ», «камерна музика», «соната». Розвивати вміння глибоко аналізувати та характеризувати особливості музичного образу в його інтонаційному становленні й розвитку як відображення почуттів людини. Удосконалювати навички втілення емоційно-образного змісту му­зичного твору в процесі його виконання. Форму­вати інтерес до творчості Л. Бетховена, Л. Квінт. Виховувати вдумливе ставлення до музичного мистецтва, естетичний смак, любов до життя, по­чуття оптимізму, любові, вірності.

Музичний матеріал; Л. Бетховен. Соната № 14 (слухання); Л. Квінт. «Здрастуй, світ!» (виконання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магніто­фон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нот­на дошка, портрети композиторів Л. Бетховена, Л. Квінт, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання арії з «Бразиль­ської бахіани № 5».