Слухання української народної пісні «Як діждемо літа»

♦ У якому темпі звучить ця пісня?

♦ Чи відчули б ми веселий настрій, якби пісню було виконано у повільному темпі?

Розспівування, розучування пісні з проплескуванням її ритму та записом його учнями на дошці

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Чи відповіли ми на запитання про те, чи є в музиці темп?

♦ Які темпи музики ми почули на уроці?

♦ Які жанри музики сьогодні гостювали на уроці?

Учні виходять із класу під музичний супровід (українська народна піс­ня «Як діждемо літа»).

 

 

Урок № ЗО. ДИНАМІКА У КРАЇНІ МУЗИКИ

Мета:

• навчальна: ознайомити учнів із поняттями «динамічні відтінки», «динаміка»;

• розвивальна: розвивати в учнів відчуття ритму, координацію рухів, уміння розрізняти характер музики;

• виховна: підтримувати в учнів бажання емоційно виражатися у різних видах музичної діяльності.

Музичний матеріал: М. Коваль. Хор «Семеро козенят» із опери «Вовк та семеро козе­нят», українська народна пісня «Як діждемо літа», Д. Кабалевський «Зайчик драж­нить ведмежатко», поспівка «Горобці і синички».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Д. Кабалевського, М. Коваля.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія; ребус.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід (українська народна пісня «Як діждемо літа»).

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Нас оточує безліч звуків. Одні звучать надто голосно, інші — дуже тихо, до них потрібно прислухатися. Якби ми хор «Семеро козенят» із опери М. Коваля «Вовк та семеро козенят» проспівали ось так? (Учитель ви­конує фрагмент хору дуже тихо.) Чи відповідає цей спів характеру пісні? Як­би колискову мами-Кози проспівати так? (Співає дуже голосно.) Чи захотіли б ви змінити такий спів? Сьогодні ми з’ясуємо таємницю тихих і гучних звуків.

ОСНОВНА ЧАСТИНА Слухання музики

• Мелодія якої пісні зустрічала нас на початку уроку?

Учитель. Проспіваймо цю пісню, але будьте уважними, стежте за моєю рукою — вона вам підкаже, як слід співати.

Виконання української народноїпісні «Як діждемо літа»

• На що вказували рухи моєї руки під час співу?

У такий спосіб я підказував (-ла), що співати слід то тихіше, то гучніше. Ви знаєте, що звуки за своєю природою бувають тихими й гучними. Але понят­тя «гучно» й «тихо» є доволі відносними. Той самий звук ми сприймаємо по- різному, хоча звучати він може однаково.

Вправа «Тихо-гучно»

Учитель пропонує учням простукати по парті звуки, що імітують набли­ження вершника,— тихо, дещо гучніше, ще гучніше, гучно, дуже гучно.

Учитель. Чи звернули ви увагу, що чим голосніше ми стукали, тим біль­ше сил нам доводилося докладати? Сила звучання і є гучністю, що дуже важ­лива у світі музичних звуків. Зміну гучності звуків у музиці називають... Ви дізнаєтеся про це, розгадавши ребус.

 

Робота з поняттями

Динаміка — це сила звука, гучність музичного звучання. Вона є важли­вим елементом музичної мови.

Музика, як і людська мова, наповнена розмаїттям звукових відтінків. Чим більше таких відтінків, тим вона виразніша. Такі звукові відтінки на­зивають динамічними. Динамічні відтінки — це своєрідні фарби, що роз­фарбовують музику у різні кольори:

f— форте — голосно;

ff— фортисимо — дуже голосно;

р — піано — тихо;

Рр — піанісимо — дуже тихо.

Динаміка може поступово збільшуватись або зменшуватись. Такий по­ступовий перехід від f до р і навпаки називають крещендо та димінуендо.

p f f p

 

крещендо димінуендо

Слухання музики

Гра «Луна»

Учитель. Сьогодні ми здійснимо подорож до лісу. Луна — це відбит­тя, тільки не предмета, а звука. Звук відбивається від будь-якої перешкоді на його шляху. Пограймося з луною! (Учитель промовляє фразу, а учні повто­рюють останній склад, імітуючи луну.)

У лісі живе грайлива луна. (На-на-на!..)

З ним говорити потіха одна! (На-на-на!..)

Якщо ми гукнемо «А-у!», то почуємо... (У-у-у!..)

♦ А як луна повторює за нами — із крещендо чи димінуендо?

Наша подорож Лісом триває. Ми потрапили на лісову галявину. За звучан­ням музики визначте, хто бешкетує на лісовій галявині.

Слухання «Зайчик дражнить ведмежатко» Д. Кабалевського

♦ Якими звуками було зображено лісових мешканців?

♦ Який настрій ви відчули в музиці?

♦ Кого зобразили спокійні та низькі звуки, а кого — високі та дзвінкі? Дмитро Кабалевський назвав свій твір «Зайчик дражнить ведмежатко».

Пісня-гра «Ведмедик і лісові звірята»

Учитель. Уявіть, що в лісі, до якого ми потрапили, мешкають ведмідь, птахи і лісові звірята. Оберімо «ведмедика», решта — «лісові звірята». «Вед­мідь» ліг спати під дубом, «лісові звірята» крадькома наближаються до ньо­го, а наприкінці пісні «звірята» кидаються врозтіч. «Ведмідь» повинен їх на­здогнати. Кого він упіймає, той сідає на стілець під дубом і буде «ведмедиком». Гра триває.

Вокально-хорова робота

Розучування поспівки «Горобці і синички»

(звернути увагу на динамічні відтінки)

Продовження роботи над виразним виконанням української народної пісні «Як діждемо літа», виконання її з танцювальними рухами

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Що потрібно для того, щоб музика звучала виразно, передавала зміст і ха­рактер твору?

♦ Які динамічні відтінки ви запам’ятали?

Учні виходять із класу під музичний супровід (українська народна піс­ня «Як діждемо літа»).