VII.3. Матеріали методичного забезпечення підсумкового етапу заняття

Задача №1 (α =3)

Хвора Б., 30 років, скаржиться на різку загальну слабкість, втрату апетиту, нудоту, блювання, втрату маси тіла (7 кг за 3 міс), постійне нервове напруження. Вважає себе хворою близько 6 міс, коли з'явилася загальна слабкість, а згодом інші скарги. Лікувалася в гастроентерологічному відділенні, захворювання прогресувало. В анамнезі грип, часті запальні захворювання.

Об"єктивно: хвора зі зниженою масою тіла, є ділянки гіперпігментації в складках шкіри та грудних кружальцях молочних залоз. У легенях без змін. Тони серця приглушені. Пульс - 80 за 1 хв. Артеріальний тиск - 90\60 мм рт.ст. Розлита болючість під час пальпації живота, печінка біля краю ребрової дуги. Випорожнення 3-4 рази на добу. Визначте імовірний діагноз:

а) хвороба Аддісона;

б) хронічний гастроентерит у стадії загострення;

в) вторинний гіпокортицизм;

г) хронічний рецидивуючий панкреатит;

д) невротична анорексія.

Еталон відповіді: а)

Задача №2 (α =3)

Лікар-ендокринолог був терміново викликаний в урологічне відділення до хворого М., 46 років, який поступив з нападом ниркової кольки, під час інструментального обстеження хворий знепритомнів. Артеріальний тиск знизився до 40\20 мм рт.ст. В анамнезі тривале (6 років) приймання глюкокортикоїдів у зв"язку з тим, що хворіє на ревматоїдний артрит. В останні З дні глюкокортикоїди не приймає. Об"єктивно: загальмований, шкіра звичайного кольору, нормальної вологості, тони серця глухі, пульс 100 за 1 хв, слабкого наповнення, ритмічний. Легені та органи черевної порожнини без особливостей. Суглоби кінцівок деформовані, припухлості та почервоніння немає. Рівень глюкози в крові - 3,0 ммоль\л, натрію - 117 ммоль\л, калію - 6,0 ммоль\л. Встановіть попередній діагноз:

а) гостра надниркова недостатність;

б) кардіогенний шок;

в) адреналова криза;

г) гіповолемічний шок;

д) гіпоглікемічна кома.

Еталон відповіді: а)

Задача №3 (α =3)

Хвора М-, 40 років, звернулася до лікаря зі скаргами на різку загальну слабкість, втрату апетиту, нудоту, блювання, зниження маси тіла (10 кг за 5 міс). Вважає себе хворою близько 6 міс. В анамнезі грип, хронічний запальний процес у легенях. Об"єктивно: астенічної будови тіла (зріст 160 см, маса тіла 48 кг), шкіра суха, з ділянками гіперпігментації в складках. Тони серця незвучні. Пульс - 88 за 1 хв. Артеріальний тиск - 90\50 мм рт.ст. Розлитий біль під час пальпації живота, печінка біля краю ребрової дуги. Щитоподібна залоза ІА ст., ущільнена, неболюча. Випорожнення 4-5 разів на добу. У крові: рівень тиреотропіну відповідає нормі, кортикотропіну - підвищений; глюкози в крові - 3,0 ммоль\л; калію - 6,0 ммоль\л. Визначте, які препарати доцільно призначити хворій:

а) глюко- та мінералокортикоїди;

б) глюкокортикоїди та тиреостатики;

в) анаболічні стероїди та інсулінотерапію;

г) тироксин і глюкокортикоїди;

д) нестероїдні протизапальні та тироксин.

Еталон відповіді: а)

Задача №4 (α =3)

Хвора М., 48 років, звернулася зі скаргами на постійний головний біль, біль у попереку, аменорею. Больовий синдром турбує протягом 6 міс. Під час обстеження виявлено остеопороз тіл хребців. Дані огляду: правильної статури, обличчя повне, округле. На животі, стегнах стрії червоно-фіолетового кольору, завширшки 1,5-2 см, завдовжки 10-13 см. Артеріальний тиск - 160U40 мм рт.ст., пульс - 86 за 1 хв. Визначте попередній діагноз:

а) глюкостерома;

б) феохромоцитома;

в) хвороба Конна;

г) гіпоталамічний синдром, нейроендокринна форма;

д) клімактеричний синдром.

Еталон відповіді: а)

Задача №5 (α =3)

Хвора М, 32 років, скаржиться на слабкість у м"язах, періодичні судоми, напади різкої загальної слабкості, поліурію, ніктурію, підвищення артеріального тиску. Хворіє впродовж 8 міс. Об"єктивно: правильної статури, задовільного харчування, шкіра нормальної вологості та кольору. Легені та органи черевної порожнини без особливостей. Тони серця приглушені, акцент II тону над аортою, артеріальний тиск - 170М00 мм рт.ст., набряків немає. У крові рівень калію - 2,9 ммоль\л, натрію - 160 ммоль\л. У загальному аналізі сечі: лужна реакція, протеїнурія, гіпоізостенурія. Визначте імовірний діагноз:

а) хвороба Конна;

б) гіпертонічна хвороба;

в) нефротичний синдром;

г) хвороба Іценка-Кушинга;

д) феохромоцитома.

Еталон відповіді: а)

VII.4.Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів: орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою

1. Класифікація захворювань надниркових залоз.

2. Причини виникнення та патогенез хвороби Аддісона.

3. Методи діагностики, клініка, лікування хронічної та гострої надниркової недостатньості.

4. Клініка, методи диференціальної діагностики, лікування синдрому Іценка-Кушинга (кортикостерома, андростерома).

5. Клініка, методи диференціальної діагностики, лікування хвороби Конна (первинний альдостеронізм).

6. Клініка, методи диференціальної діагностики, лікування феохромоцитоми.

Методичну розробку склали доц.Каджарян В.Г., ас.Солов’юк О.О.

 

ТЕМА 8

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ IV КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Тема заняття: Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи. Акромегалія і гігантизм, хвороба Іценка-Кушінга, Гіперпролактинемія, гіпопітуітаризм, нецукровий діабет. Патологія росту та статевого розвитку. Ожиріння.

Кількість навчальних годин: 5 годин

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Гіпоталамічна ділянка є інтегратором вегетативних та ендокринних функцій. Їй належить провідна роль у збереженні гомеостазу. Безпосередньо з гіпоталамусом пов’язаний гіпофіз. Його тропні гормони регулюють діяльність периферійних ендокринних залоз. Ураження гіпофіза та гіпоталамуса проявляється поліморфною симптоматикою.

Патологія росту та статевого розвитку є наслідком хромосомних аномалій, генної патології, уражень залоз внутрішньої секреції, соматичних хронічних захворювань, а також негативного зовнішнього та соціального впливу, що зумовлює клінічний варіант перебігу хвороби.

Рання діагностика природжених вад статевого диференціювання та змін ендокринної секреції статевих залоз дозволяє своєчасно призначити замісну гормональну терапію, провести необхідну хірургічну корекцію, а також у багатьох випадках відновити репродуктивну функцію людини.

У 1997 році ВООЗ оголосила ожиріння глобальною епідемією, яка становить серйозну загрозу здоров’ю населення планети у зв’язку з розвитком супутніх захворювань – артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, цукрового діабету типу 2. Ризик смертності різко зростає в разі збільшення індексу маси тіла понад 30 кг/м².

ІІ. НАВЧАЛЬНА МЕТА ЗАНЯТТЯ

(з вказівкою рівня засвоєння, що планується)

ІІ. 1 Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): α1

- з поширенням патології гіпоталамо-гіпофізарної системи в Україні, ознайомитися з поліморфізмом патології, об’єднаної поняттям «гіпоталамічний синдром» та «гіпопітуїтаризм»;

- ознайомитися з поняттями порушень росту та статевого диференціювання;

- ознайомитися з поширенням ожиріння в Україні

ІІ. 2 Студент повинен знати (засвоїти) α2

- етіологію, патогенез, клініку і методи діагностики хвороби Іценка-Кушінга, ожиріння, гіперпролактинемії, гіпопітуїтаризму, акромегалії, нецукрового діабету;

- засвоїти тактику і методи лікування вищезазначених захворювань;

- етіологію, патогенез, клініку і методи діагностики окремих порушень росту та статевого розвитку дітей (гіпопітуїтаризму з переважною соматотропною недостатністю, первинного і вторинного гіпогонадизму та передчасного статевого дозрівання);

- клінічні симптоми порушень росту та статевого розвитку дітей;

- вплив ембріотоксичних факторів на виникнення вад статевого диференціювання;

- фізіологічний вплив статевих гормонів, причини порушень їх секреції та дії;

- діагностичне значення каріотипування;

- етіологію, патогенез, клініку і методи діагностики ожиріння, показання до хірургічного лікування; тактику і методи лікування ожиріння; міжнародну класифікацію ожиріння.

ІІ. 3 Студент повинен вміти: α3

- провести диференціальну діагностику захворювань гіпоталамо-гіпофізарної системи;

- оволодіти методикою визначення «кісткового віку»;

- за даними краніограми визначити внутрішньочерепну гіпертензію, патологію турецького сідла;

- визначити тип будови тіла(гіноїдний, андроїдний, інтерсексуальний);

- визначити тип ожиріння;

- складати схему обстеження хворого;

- діагностувати порушення росту та статевого розвитку;

- установити діагноз та провести диференціальну діагностику гіпопітуїаризму з переважною соматотропною недостатністю, первинного і вторинного гіпогонадизму, виявляти захворювання та стани, зумовлені порушенням статевого диференціювання, чи відхилення, зумовлені дією статевих гормонів;

- призначити необхідні інструментальні та лабораторні обстеження з метою діагностики;

- провести диференціальну діагностику між порушеннями, зумовленим патологічним перебігом клімаксу та синдромоподібними захворюваннями; забезпечити адекватне лікування пацієнтів із клімактеричним синдромом;

- діагностувати ожиріння за класами, визначати індекс маси тіла, здійснювати лікувальні і профілактичні заходи;

- призначити схему розвантажувальної дієти, медикаментозної терапії.

Перелік практичних навичок, якими студент має оволодіти:

Інтерпретувати гормональні порушення в аналізах крові при захворюваннях статевих залоз, гіоталамо-гіпофізарної системи; статевих залоз; діагностувати гіпогонадизм, передчасне статеве дозрівання, природжені порушення статевого диференціювання; проводити диференційну діагностику акромегалії, хвороби Іценка-Кушінга, гіпопітуїтаризму, нецукрового діабету; діагностувати ожиріння різного походження; призначати лікування гіпогонадизму, акромегалії, хвороби Іценка-Кушінга, гіпопітуїтаризму, нецукрового діабету, гіпофізарного нанізму, ожиріння.

ІІІ. МЕТА РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ (ВИХОВНА МЕТА)

- сформулювати деонтологічні принципи роботи з хворими, що мають ураження гіпоталамо-гіпофізарної системи;

- оволодіти навичками встановлення психологічного контакту між лікарем та хворим з ураженням гіпофіза і гіпоталамуса;

- розвивати розуміння впливу факторів навколишнього середовища, гострих та хронічних інфекцій, травм головного мозку на розвиток гіпоталамо-гіпофізарних хвороб;

- формувати почуття відповідальності за своєчасність та повноту обстеження хворого, а також за інформованість пацієнта про можливі методи лікування та пов"язані з ними побічні ефекти.