VII.3. Матеріали методичного забезпечення підсумкового етапу заняття.

Задача №1(α=3)

Хворий 3., 45 років, хворіє на цукровий діабет 4 роки. Отримує 3 табл. (15 мг) глібенкламіду на добу. Два дні тому після вживання неякісної їжі з'явилося блювання, рідкі випорожнення до 10-12 разів на добу. Почав приймати антибіотики та за відсутності апетиту відмінив глібенкламід. Стан хворого погіршився, посилилася спрага, з'явилися сонливість, судоми м'язів кінцівок. Знепритомнів. Був госпіталізований.

Об'єктивно: у непритомному стані. Шкіра суха, тонус очних яблук знижений. Дихання поверхневе, прискорене. Пульс - 126 за 1хв, малий, артеріальний тиск - 80\40 мм рт.ст. Тони серця приглушені. Язик сухий. Живіт м'який. Печінка збільшена, на 4 см виступає з-під краю ребрової дуги. Глікемія - 51ммоль\л, глюкозурія - 70г\л. Реакція сечі на кетонові тіла негативна. Визначте характер коми:

а) гіперосмолярна кома;

б) кетоацидотична кома;

в) алергійна реакція уповільненої дії;

г) церебральна кома;

д) медикаментозна хвороба.

Еталон відповіді: а).

Задача №2(α=3)

Хворий К., 25 років, страждає на цукровий діабет типу 1. При підніманні по сходинках знепритомнів. Об'єктивно: непритомний. Дихання - 28 за 1хв, рівне, ритмічне. Шкіра волога, тонус м'язів кінцівок підвищений. Тонус очних яблук нормальний, язик вологий. Пульс - 80 за 1хв, ритмічний. Артеріальний тиск – 110/70 мм рт.ст. Печінка виступає з-під ребрової дуги на 2 см, край гострий, рівний. Менінгеальні симптоми відсутні.

Визначте найбільш відповідний діагноз:

а) гіпоглікемічна кома;

б) гіперосмолярна (неацидотична) кома;

в) кетоацидотична кома;

г) лактацидемічна кома;

д) печінкова кома.

Еталон відповіді: а).

Задача №3(α=3)

У хворого внаслідок інфекційного захворювання виник діабетичний кетоацидоз. Лікування кетоацидозу проводилося за допомогою введення інсуліну та ізотонічного розчину натрію хлориду. Після цього у хворого з'явилися скарги на загальну слабкість, перебої в роботі серця, головний біль. Глюкоза крові - 3,0ммоль\л, калій плазми крові - 5,0ммоль\л, натрій плазми крові - 140ммоль\л. Назвіть найбільш імовірну причину стану:

а) гіпоглікемія;

б) інфекційне захворювання;

в) гіпокаліємія;

г) медикаментозна хвороба;

д) наслідок побічних реакцій на інсулінотерапію.

Еталон відповіді: а).

Задача №4(α=3)

Хвора Е, 12 років, хворіє на цукровий діабет 3 роки. Отримує 11 ОД інсуліну на добу. Після виникнення пневмонії через 2тиж стан погіршився: посилилася спрага, з'явився біль у животі, нудота, блювання. Увечері знепритомніла. Госпіталізована. Шкіра суха, бліда. Дихання шумне. Язик сухий, з нашаруванням коричневого кольору. Пульс - 120 за 1хв, артеріальний тиск - 80\45 мм рт.ст. На пальпацію живота не реагує. Печінка на 3 см виступає з-під краю ребрової дуги. Реакція на кетонові тіла різко позитивна, глюкоза крові - 28 ммоль\л. Визначте попередній діагноз:

а) діабетична кетоацидотична кома;

б) гіперосмолярна кома;

в) токсикоінфекція;

г) діабетичний кетоацидоз;

д) лактацидемічна кома.

Еталон відповіді: а).

Задача №5(α=3)

Хворий, 55 років, протягом 2 діб відчував загальну слабкість, біль у ділянці серця, з'явилося блювання. Після знепритомнення був госпіталізований у реанімаційне відділення. З анамнезу: хворіє на виразкову хворобу шлунка та цукровий діабет. Об'єктивно: шкіра суха, тонус очних яблук знижений, дихання поверхневе, прискорене. Пульс - 60 за 1хв, артеріальний тиск - 80\40 мм рт.ст. Тони серця слабкої звучності. Дихання везикулярне, послаблене. Язик сухий. Живіт м’який. Край печінки на 5 см виступає з-під краю ребрової дуги. Глюкоза крові -30ммоль\л, глюкоза сечі - 70г\л. Реакція сечі на кетонові тіла різко позитивна. Визначте причину стану хворого:

а) гіперкетонемічна кома;

б) гіпоглікемічна кома;

в) кардіогенний шок;

г) абдомінальна форма інфаркту міокарду;

д) ускладнення виразкової хвороби шлунка.

Еталон відповіді: а).

VII.4.Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів: орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою

1. Вивчити етіопатогенез гіперкетонемічної коми.

2. Вивчити клініку, діагностику, сучасні методи лікування гіперкетонемічної коми.

3. Вивчити етіопатогенез гіперосмолярної коми.

4. Вивчити клініку, діагностику, сучасні методи лікування гіперосмолярної та гіперлактацидемічної коми.

5. Вивчити етіопатогенез гіпоглікемічної коми.

6. Вивчити клініку, діагностику, сучасні методи лікування гіпоклікемічної коми.

7. Вивчити диференціальну діагностику різних невідкладних станів при цукровому діабеті.

8. Вивчити патогенез діабетичної макро- та мікроангіопатії, нейропатії.

9. Вивчити класифікацію діабетичних ангіопатій та нейропатій.

10. Вивчити методи лікування діабетичних ангіопатій та нейропатій.

11. Визначити методи профілактики розвитку хронічних ускладнень цукрового діабету.

 

Методичну розробку склали доц.Каджарян В.Г., ас.Солов’юк О.О.

 

 

ТЕМА 5

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ IV КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Тема заняття: Йододефіцитні захворювання щитоподібної залози.

Гіпотиреоз. Тиреоїдити. Рак щитоподібної залози. Класифікація, діагностика, клініка, лікування.

Кількість навчальних годин: 5 годин

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

У зв’язку з послабленням уваги до профілактики ендемічного зоба останніми роками спостерігається тенденція до його поширення, що може мати негативні наслідки для здоров’я населення. Правильність діагностики, лікування та профілактики йододефіцитних станів дозволить запобігти цьому.

Нелікований або незадовільно лікований гіпотиреоз незмінно призводить до інвалідизації пацієнта, а нелікований природжений гіпотиреоз – до кретинізму. При гіпотиреозі вражується багато органів і систем, а саме, серцево-судинна і дихальна системи, травний тракт, змінюється швидкість обмінних процесів в організмі, прискорюються атеросклеротичні процеси, виникає ожиріння і гіпертонічна хвороба. Тому важливими є адекватна замісна терапія гіпотиреозу та його профілактика.

Фатальні наслідки, які спостерігають за несвоєчасної діагностики та лікування раку щитоподібної залози, вимагають ретельного вивчення цієї хвороби та знання лікарської тактики.

 

ІІ. НАВЧАЛЬНА МЕТА ЗАНЯТТЯ

(з вказівкою рівня засвоєння, що планується)

ІІ. 1 Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): α1

- про основні симптоми та синдроми, що супроводжують йододефіцитні захворювання, гіпотиреоз, тиреоїдити, рак щитоподібної залози.

- з методами їх дослідження, показаннями до застосування, методиками виконання.

- про результати проведених досліджень щитоподібної залози.

ІІ. 2 Студент повинен знати (засвоїти) α2

- розповсюдженість йододефіцитних захворювань у світі, медичні наслідки йододефіциту;

- етіологію і патогенез, клініку, діагностику ендемічного зоба, показання до хірургічного лікування зоба;

- тактику і методи лікування ендемічного зоба;

- міжнародну класифікацію зоба;

- етіологію і патогенез, клініку, діагностику гіпотиреозу та тиреоїдинів;

- тактику і методи лікування та профілактики гіпотиреозу та тиреоїдинів;

- міжнародну класифікацію гіпотиреозу та тиреоїдитів.

ІІ. 3 Студент повинен вміти: α3

- діагностувати ендемічний зоб, визначати тактику лікування і профілактичні заходи;

- користуватися методикою проведення індивідуальної, групової та масової йодної профілактики ендемічного зоба;

- діагностувати гіпотиреоз, тиреоїдити, визначати тактику лікування і профілактичні заходи.

- встановлювати діагноз та проводити диференційну діагностику раку щитоподібної залози.

- пальпувати щитоподібну залозу та реґіонарні лімфатичні вузли.

Перелік практичних навичок, якими студент має оволодіти:

• -Здійснювати пальпацію щитоподібної залози, оцінювати ступінь її збільшення.
• опануванти навичками трактування даних ультразвукового обстеження та доплерографії.
• опанувати навичками трактування результатів ЕКГ та рефлексометрії для характеристики функції щитоподібної залози.
• опанувати навичками трактування даних гормонального обстеження щитоподібної залози.

ІІІ. МЕТА РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ (ВИХОВНА МЕТА)

- студент повинен сформулювати деонтологічні принципи роботи з хворими на гіпотиреоз

- оволодіти навичками встановлення психологічного контакту та створення атмосфери довіри між лікарем та хворим на гіпотиреоз і його родиною;

- розвивати розуміння впливу факторів навколишнього середовища на розвиток гіпотиреозу;

- сформувати почуття відповідальності за своєчасність та повноту обстежень хворого на гіпотиреоз, а також за інформованість пацієнта про можливі методи лікування та пов'язані з ними побічні ефекти.