Послідовність подій у виникненні цукрового діабету та ремісії його у молодих

Фактор	Результат
Генетична неповноцінність інсулярного апарату	Поступове зменшення секреції інсуліну
Стрес, травма, інфекція	Дебют цукрового діабету
Усунення гіперглікемії за допомогою інсулінопрепаратів	Зникнення феномену глюкозотоксичності
Відновлення секреції інсуліну в межах 10-15 % від нормального	Ремісія цукрового діабету
Поступове згасання секреції інсуліну	Явний цукровий діабет типу 1

Схема 6

Характеристика інсулінопрепаратів за тривалістю дії

Препарат	Тип уведення	Початок дії (хв)	Пік дії (год)	Тривалість дії (год)
Короткої дії	підшкірно внутрішньовенно	15-60	1-4 0,5	5-8
Середньої тривалості дії	підшкірно	45-120	4-10	10-24
Великої тривалості дії	підшкірно	180-240	8-24	24-28

Схема 7

Переваги та недоліки інтенсифікованої інсулінотерапії

Переваги	Недоліки
Добра компенсація цукрового діабету, дозу препарату визначає сам пацієнт за показниками глікемії	Потреба постійного самоконтролю: натще, перед кожним вживанням їжі, перед сном, о 3-й год ночі
Довільний порядок вживання їжі. Вільний розпорядок дня та фізичної активності	Пацієнт повинен бути добре навченим, щоб самому приймати рішення.
Найбільш вдалий спосіб запобігання пізнім судинним і неврологічним ускладненням цукрового діабету.	Загроза гіпоглікемічних станів.

Схема 8

Гіпоглікемізуюча дія інсуліну залежно від вихідного рівня глікемії

Рівень глікемії (ммоль\л)	Інсулін короткої дії (підшкірно)	Зменшення глікемії (ммоль\л)
до 11	1 ОД	1,7-2,2
11,1-16,7	1 ОД	1,4-1,7
понад 16,7	1 ОД	1,1-1,4

Схема 9

Алгоритм введення додаткової дози інсуліну під час інтенсифікованої інсулінотерапії

Глікемія (ммоль\л)	Доза препарату (ОД)
4,4 - 6,7
6,8 - 8,9	+ 1
9,0-11,1	+ 2
11,2-13,8	+ 2
понад 13,9	+ 4

Схема 10

Обставини впливу на резорбцію інсулінопрепарату з місця ін'єкції

Місце введення	Живіт	Інсулін розсмоктується досить швидко
	Стегно	Розсмоктування сповільнене. За однаковий проміжок часу, порівняно з черевною стінкою, всмоктується на 25% менше препарату
Зовнішня температура	Гаряча ванна, душ, перебування на пляжі	Швидкість резорбції інсуліну може зростати удвічі
Охолодження	Зменшення швидкості резорбції препарату
Масаж місця введення	Прискорення розсмоктування на 30%
Внутрішньом’язове введення	Збільшення дози одноразово введеного інсуліну збільшує тривалість розсмоктування
Порушення периферійного кровообігу, його централізація (шок, коматозний стан)	При підшкірному введенні резорбція інсуліну дуже повільна

Схема 11

Алгоритм визначення дози інсулінопрепаратів на тлі глікемічного профілю

Показник	Висновки	Дії
Гіперглікемія натще	Пізня вечеря з великою кількістю вуглеводів	Зменшити кількість вуглеводів
Мала доза інсулінопрепарату	Збільшити дозу у вечірній ін'єкції
Раннє введення інсуліну	Змістити час уведення препарату ближче до сну
Нічні гіпоглікемії	Корекція дози та виду інсулінопрепарату
Гіпоглікемія натще	Мало вуглеводів під час вечері	Збільшити квоту вуглеводів
Велика доза інсуліну	Зменшити дозу препарату
Вживання алкоголю	Вказати на правила вживання алкоголю
Гіперглікемія до обіду	Надлишок вуглеводів під час сніданку чи другого сніданку	Зміна харчування
Мала доза інсуліну	Нарощувати дозу препарату
Гіпоглікемія до обіду	Недостатнє вуглеводне харчування	Збільшити квоту вуглеводів
Вживання вуглеводів	Не вживати алкоголь за сніданком, навчити самоконтролю
Надмірна доза інсуліну	Регулювання дози препарату
Гіперглікемія до вечері	Надлишок вуглеводів в обід чи полуденок	Зміна в харчуванні
Мала доза інсуліну середньої дії вранці чи недостатня доза інсуліну короткої дії до обіду	Нарощувати дозу препарату
Гіпоглікемія перед вечерею	Мало вуглеводів у меню	Коригувати меню
Надмір інсуліну короткої дії перед обідом чи середньої дії вранці	Відрегулювати дозу препарату
Гіперглікемія вночі (о Зй год)	Надмірна частка вуглеводів на вечерю	Зменшення дози вуглеводів
Мала доза інсуліну ввечері	Нарощувати дозу препарату
Гіпоглікемія вночі	Мало вуглеводів під час вечері	Збільшити дозу вуглеводів
Велика доза інсуліну ввечері	Зменшувати дозу препарату

VII.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття

Тест ІІІ рівня (α=3).

Задача №1 (α=3).

Через 3 дні від початку інсулінотерапії в пацієнта спостерігають затвердіння в місцях ін’єкцій, свербіж сідниць і повік. Визначте причину появи вказаних скарг:

а) алергія до інсулінопрепарату сповільненого типу;

б) швидке ведення інсуліну під час ін"єкції;

в) ведення інсуліну в одні і ті самі місця;

г) введення інсулінопрепарату, взятого з холодильника;

д) неякісний інсулінопрепарат.

Еталон відповіді: а).

Задача №2 (α=3).

Хлопчику із вперше діагностованим цукровим діабетом після досягнення компенсації призначили вживання намагніченої води, інуліну із топінамбура та чаю зі стевії. Невдовзі в нього почалися гіпоглікемії, що продовжувалися навіть зі зменшенням дози інсуліну до 0,1 ОД на 1 кг маси тіла на добу. Визначте причину виникнення подібного феномену:

а) спонтанна ремісія цукрового діабету;

б) дія намагніченої води;

в) вживання інуліну;

г) інсулінотропний вплив чаю зі стевії;

д) комплексний вплив нетрадиційних методів лікування.

Еталон відповіді: а).

Задача №3 (α=3).

Хворий, 46 років, страждає на цукровий діабет 6 років. Скаржиться на нетривалий і неглибокий сон, імпотенцію, ожиріння, неефективність інсулінотерапії. Лікується інсуліном середньої тривалості дії, 10-12 ОД вранці та 52-56 ОД під час вечері. У режимі харчування максимум їжі припадає на вечірні години. Через високу вранішню глікемію доза інсуліну-ввечері поступово зростає. Визначте імовірну причину поганого стану пацієнта:

а) розвиток феномену Сомоджі;

б) неефективний вплив інсулінопрепарату;

в) гіподинамія;

г) прогресуюче ожиріння;

д) природні вікові зміни, властиві хворим на цукровий діабет.

Еталон відповіді: а).

Задача №4 (α=3).

Жінка, 24 років, хвора на цукровий діабет з 6-річного віку. Звернулася до лікаря за порадою щодо лікування цукрового діабету у зв’язку з плановою вагітністю. Осліпла на одне око через проліферативну ретинопатію, рівень білка в сечі - 3,2 г\л, сечовини в плазмі крові - 11,0 ммоль\л. Чоловік пацієнтки хворіє на цукровий діабет з 18-річного віку. Оберіть пораду, яку ви дасте пацієнтці:

а) не вагітніти;

б) досягти стійкої компенсації цукрового діабету й через 2 міс після цього вирішувати питання про вагітність;

в) досягти стійкої компенсації цукрового діабету в обох членів подружжя;

г) провести ретельний генеалогічний аналіз подружжя;

д) вагітність стане можливістю після зникнення альбумінурії.

Еталон відповіді: а).

Задача №5 (α=3).

5. У хворої на цукровий діабет та дифузний токсичний зоб після досягнення медикаментозного еутиреозу компенсації цукрового діабету не досягнуто. Визначте подальші дії у зв’язку з необхідністю хірургічного лікування зоба:

а) досягти компенсації цукрового діабету до хірургічного втручання;

б) негайно прооперувати, що дасть можливість для компенсації ЦД внаслідок усунення контрінсулінової дії тироксину;

в) поступово збільшувати дозу мерказолілу, що сприятиме компенсації цукрового діабету;

г) досягнення компенсації цукрового діабету не є суттєвим, головне досягти еутиреозу;

д) за наявності показань до хірургічного лікування токсичного зоба показники глікемії не є суттєвими.

Еталон відповіді: а).

VII.4.Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів: орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою

1. Вивчити класифікацію інсулінопрепаратів за походженням та тривалістю дії.

2. Вивчити правила призначення інсулінотерапії при вперше діагностованому цукровому діабеті.

3. Вивчити ускладнення інсулінотерапії: інсулінові набряки, ліподистрофії, алергійні реакції, феномен Сомоджі.

 

Методичну розробку склали доц.Каджарян В.Г., ас.Солов’юк О.О.

 

ТЕМА 3

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ IV КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Тема заняття: Цукровий діабет тип 2, сучасні методи терапії

Кількість навчальних годин: 5 годин

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Значення теми зумовлено поширеністю цукрового діабету - хворіє до 5-7 % всього населення. Серед усіх хворих на цукровий діабет 90-95 % становлять хворі на діабет типу 2. Кількість хворих прогресивно зростає. З огляду на постаріння населення України прогнозується зростання кількості хворих на цукровий діабет, особливо типу 2. Значне почастішання судинних ускладнень серед хворих на цукровий діабет типу 2 визначає необхідність знати прояви захворювання, вміти своєчасно діагностувати його, призначати необхідне лікування та проводити корекцію його відповідно до стану пацієнта.

Знати клінічні прояви, діагностику та лікування цукрового діабету типу 1 необхідно через те, що захворювання починається гостро, перебіг його досить драматичний, а за несвоєчасної діагностики чи невідповідного лікування пацієнт може загинути. Завдяки інсулінотерапії стало можливим тривале і повноцінне життя хворих на цукровий діабет. Жінки можуть виношувати і народжувати дітей. Хворі на цукровий діабет можуть хворіти на всі захворювання. Через це лікарі всіх фахів повинні бути добре обізнаними з клінічними проявами цукрового діабету та його лікуванням.

ІІ. НАВЧАЛЬНА МЕТА ЗАНЯТТЯ

(з вказівкою рівня засвоєння, що планується)

ІІ. 1 Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): α1

- з поширеністю цукрового діабету типу 2 серед населення України і у світі в цілому.

ІІ. 2 Студент повинен знати (засвоїти) α2

- патогенетичні особливості цукрового діабету типу 2;

- роль інсулінорезистентності та порушень секреції інсуліну в розвитку клінічних проявів цукрового діабету;

- показання до призначення інсулінотерапії хворим на цукровий діабет типу 2;

- навчити студентів проводити диференційну діагностику цукрового діабету 2 з іншими типами;

- навчити студентів призначати пероральні цукрознижувальні препарати.

ІІ. 3 Студент повинен вміти: α3

- діагностувати цукровий діабет типу 2;

- призначати необхідні обстеження для виявлення судинних і неврологічних ускладнень захворювання;

- складати план лікування хворого на цукровий діабет типу 2;

- включати використання дієтотерапії, пероральних цукрознижувальних препаратів, фізичних вправ, преформованих фізичних факторів, санаторно-курортної реабілітації;

- призначати інсулінотерапію хворому на цукровий діабет типу 2;

- визначати план лікування хворого на момент обстеження і намічати перспективу тривалого лікування пацієнта;

- класифікацію пероральних цукрознижувальних препаратів;.

ІІІ. МЕТА РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ (ВИХОВНА МЕТА)

- висвітлити роль вітчизняних дослідників у розвитку теоретичних уявлень про цукровий діабет і методики його лікування;

- сформувати у студентів почуття відповідальності за раннє виявлення даного захворювання, необхідність його стійкої компенсації заради запобігання хронічним судинним і неврологічним ускладненням і значним матеріальним витратам на лікування ускладненого цукрового діабету;