ТОП 10:

Тема №1. Виконавче провадження по господарським спорам.



План

1. Наказ господарського суду, його зміст та строк для пред’явлення до виконання.

2. Зупинення та поворот виконання судового рішення.

3. Загальна характеристика Закону України «Про виконавче провадження».

4. Повноваження Державної виконавчої служби.

 

Методичні рекомендації

Після визначення змісту наказу господарського суду та строків для предявлення йцого до виконання слід більш ретельно розібрати питання зупинення та поівороту виконання рішення господарського суду. Необхідно наголосити. що зупинити виконання рішення вправі тільки суд касаційної інстанції. Також, певну увагу слід приділити порядку повороту виконання рішення господарського суду та визначити його правові наслідки.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень господарських судів — це сукупність дій органів і посадових осіб Державної виконавчої служби, спрямованих на примусове виконання рішень судів господарської юрисдикції, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених законом також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню (далі — рішення).

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України “Про державну виконавчу службу” примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції. Розглядаючи повноваження Державної виконавчої служби України треба зазначити які саме заходи щодо своєчасного та повного виконання рішення може вживати зазначений орган.

 

Практичні завдання.

Задача 1. 25 жовтня 2005 р. господарським судом було винесено рішення про стягнення з підприємства «В» на користь підприємства «Л» суми основного боргу у розмірі 35000 гривень, судових витрат у розмірі 468 гривень. В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину. Повністю рішення було підписано 9 листопада 2005 р. Після вступу рішення в законну силу господарський суд видав наказ по примусове виконання рішення. Строк пред’явлення наказу до виконання становив 3 роки з моменту його видачі. Підприємство «Л» пред’явило наказ до виконання органам Державної виконавчої служби 10 листопада 2008 р. У відкритті виконавчого провадження було відмовлено на підставі, що стягувач пропустив строк пред’явлення наказу господарського суду до виконання.

Чи правильні дії виконавчої служби? Чи підлягає строк пред’явлення наказу господарського суду до виконання поновленню?

Задача 2.Органами Державної виконавчої служби дуло відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області. Згідно наказу на користь стягувача з боржника підлягало стягненню заборгованість у сумі 5000000 гривень та судові витрати у розмірі 25118 гривень. Державним виконавцем було встановлено, що необхідні кошти на розрахунковому рахунку боржника відсутні.

Як повинен діяти державний виконавець?

Задача 3.Скласти проект заяви про відкриття виконавчого провадження.

Задача 4.Наказ господарського суду може бути пред’явлений до виконання протягом:

1. 3 місяців з дати винесення рішення;

2. 3 місяців з дати оголошення рішення;

3. 3 місяців з дати набрання рішенням чинності;

4. даний строк зазначається в рішенні в кожному окремому випадку;

5. даний строк зазначається в наказі в кожному окремому випадку;

6. інше.

Задача 5.Право вибору місця виконання між кількома відділами Державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить:

1. боржнику;

2. стягувачу;

3. господарському суду;

4. державному виконавцю, який пересилає матеріали до належного відділу Державної виконавчої служби;

Питання для самоконтролю

1. Дайте правову характеристику Закону України „Про виконавче провадження”.

2. Які підстави зупинення виконання судового рішення?

3. Який порядок повернення боржнику матеріальних коштів при повороті судового рішення?

Література

1. Господарський процесуальний кодекс України.

2. Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р.

3. Закон України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 р.

4. Белоусов Л. В., Мартынова В. В., Мешков М. В., Олегов М. Д., Решетникова И. В. Исполнительное производство: Практикум для старших судебных приставов:Учеб. пособие / "Содействие Службе судебных приставов" (IRIS) Проект Агентства США по международному развитию / В.В. Ярков (ред.). — М. : Статут, 2000. — 301с.

5. Ємельянова І. І., Нижник А. І., Павлова Л. М., Ромовська З. В., Свиридов Б. С. Законодавство України про виконавче провадження: Науково-практичний коментар / Інститут законодавства Верховної Ради України / В.Ф. Оришко (співголови), С.Р. Станік (співголови). — К. : Видавничий Дім "Ін Юре", 2001. — 472с.

6. Мельник М. І., Хавронюк М. І. Закон України "Про виконавче провадження": Постатейні матеріали. Коментарі. — К. : Атіка, 2002. — 271с.

 

Тема №2. Порядок розгляду господарських спорів третейськими судами.

План

1. Категорії справ, підвідомчих третейським судам.

2. Підстави розгляду господарських спорів третейськими судами.

3. Система третейських судів за законодавством України.

4. Правові засади діяльності Міжнародного комерційного арбітражу.

5. Порядок та процедура розгляду господарських спорів третейськими судами.

6. Юридична сила рішень третейських судів.

Методичні рекомендації

Згідно з Законом України „Про третейські суди” від 11 травня 2002 р. третейський суд – це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин. До розгляду третейським судом може бути передано будь-який господарський спір, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов’язаних із задоволенням державних потреб, справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом, та спори, однією із сторін якого є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство. Учасники господарських відносин можуть заздалегідь оговорити питання про можливість врегулювання спорів в третейському суді або вирішити це в момент виникнення спору.

В системі третейських судів виділяють постійно діючи третейські суди та суди,які створюються для вирішення конкретної справи. Прикладом постійно діючого третейського суду можна вказати Міжнародний комерційний арбітраж при торгово-промисловій палаті, діяльність якого регулюються окремим Законом України „Про міжнародний комерційний арбітраж” від 24 лютого 1994 р.

Особливу увагу слід приділити особам, які можуть виконувати функції суддів в третейському суді та порядку винагороди їх праці.

Рішення третейського суду є обов’язковим для учасників розгляду справи третейським судом та має юридичну силу рішення господарського суду. Однак, оскарженню рішення третейського суду не підлягає. У випадку незгоди з ним когось з учасників по справі слід звернутись до місцевого господарського суду з відповідним позовом. Місцевий господарський суд вирішує справу по суті.

Питання для самоконтролю

1. Який порядок організації третейського суду?

2. Назвіть постійно діючий третейський суд в Україні.

3. Які особи не можуть виконувати функції третейського судді?

4. Який порядок встановлення розміру винагороди особі, що виконувала функції третейського судді?

 

Література

1. Господарський процесуальний кодекс України.

2. Закон України «Про третейські суди» від 11 травня 2002 р.

3. Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 р.

4. Закон України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 р.

5. Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1996 р.

6. Положення про міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України, затверджене Законом України від 24 лютого 1994 р.

7. Положення про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України, затверджене Законом України від 24 лютого 1994 р.

8. Золотопуп Сергей Васильевич. Третейский суд в Украине. — Х. : Консум, 2005. — 220с.

9. Международный коммерческий арбитражный суд в Украине: законодательство и практика. – К.: 2000. – 973 с.

10. Пікалов Е. Ю., Палій В. М., Зубар В. М., Данилін Є. Ю., Брукша О. А. Створення та діяльність третейських судів в Україні: Практ. посіб. / Громадська організація "Центр розвитку сільського господарства та правової підтримки"; Громадська організація "Центр правових досліджень"; ТзОВ "ДонецькАгроКонсалт" / Е.Ю. Пікалов (заг.ред.) — К. : Четверта хвиля, 2002. — 186с.

11. Попов М. А. Актуальные проблемы рассмотрения дел третейским судом. — Препр. — СПб. : Издательство Санкт-Петербургского гос. ун-та экономики и финансов, 2001. — 16с.

12. Притика Ю. Д. Закон України «Про третейські суди»: Науково-практ. коментар — К.: ВД «Ін Юре», 2005. — 200с.

13. Притика Ю. Д. Правові засади формування і функціонування міжнародного комерційного арбітражу в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1997. — 16с.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-09-13; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.8.46 (0.009 с.)