Тема №2. Підвідомчість та підсудність господарських спорів.

План

1. Система господарських судів України.

2. Категорії справ, підвідомчих господарським судам.

3. Підсудність справ місцевим господарським судам.

4. Територіальна підсудність справ господарським судам.

5. Виключна підсудність справ.

 

Методичні рекомендації

Згідно з законодавством України система господарських судів складається з місцевих судів. судів апеляційної інстанції, Вищого господарського суду України. До того ж до складу Верховного суду України входить судова палата у господарських справах. Створення господарських судів відбувається за принципом територіальності. Так, місцеві господарські суду діють організовуються на всю відповідну область та розміщуються у обласних центрах. Також існують окремі місцеві господарські суди міст Києва та Севастополя. На відміну від місцевих господарських судів, апеляційні господарські суди можуть мати статус окружних, наприклад, Апеляційний господарський суд Харківської та Полтавської областей. Вищим органом в системі господарських судів України є Вищий господарський суд України в місті Києві. Окрім цього потрібно розкрити внутрішню структуру господарських судів кожної ланки.

Відповідаючи на питання про підвідомчість справ господарським судам потрібно дати визначення підвідомчості як компетенції суду щодо правомочностей при вирішенні певних справ. Потрібно звернути увагу на категорії справ, що не підлягають розгляду господарськими судами. Окремо слід зупинитись на підставах оскарження в господарських судах нормативних актів органів державної влади, органів господарського управління та органів місцевого самоврядування.

Підсудність можна розглядати в трьох аспектах. По-перше, підсудність – це система норм, які регулюють відносини з визначення конкретного суду при пред’явленні позову. По-друге, під підсудністю розуміються властивості конкретної справи. в силу яких вона підлягає розгляду в певному суді як в суді першої інстанції. По-третє, підсудність, відносно господарського судочинства, слід розуміти як сукупність господарських справ, які підлягають розгляду та вирішенню цією ланкою судової системи та в цьому суді.

Характеризуючи кожен вид господарської підсудності окремо слід більш детально розкрити положення про виключну підсудність.

Практичні завдання.

Задача 1. Розмежування компетенції між різними ланками в системі господарських судів це:

- підсудність;

- підвідомчість;

- родова підсудність;

- територіальна підсудність.

Задача 2. У 2009 р.комунальне підприємство «М» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської Ради про визнання недійсним рішення Дніпропетровської міської Ради від 10.04.2002 р. № 34/78 «Про комунальну власність». Позивач у позовній заяві просив відновити строк подачі позовної заяви у зв’язку з тим, що йому стало відомо про наявність даного рішення тільки у 2008 р. в процесі розгляду справи у Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська.

Як повинен діяти господарський суд в даній ситуації?

Задача 3. В лютому 2006 р. господарським судом Дніпропетровської області було порушено провадження за позовом приватного підприємства «Ф» до Дніпропетровської міської Ради про визнання рішення таким, що порушує майнові інтереси підприємства «Ф». В силу набрання чинності Кодексом про адміністративного судочинства України позов було подано та прийнято до розгляду на підставі цього нормативного акту. На момент розгляду справи в господарському суді до роботи приступив Окружний адміністративний суд Дніпропетровської області. На цей факт було вказано в заяві відповідача, що була подана під час судового засідання. В цій заяві, представник відповідача вказував, що у зв’язку з цим, справу слід передати на розгляд Окружного адміністративного суду Дніпропетровської області.

Як повинен вчинити господарський суд?

 

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення підвідомчості.

2. Суди якої юрисдикції розглядають спори, що виникають з корпоративних відносин?

3. Як повинна бути вирішено питання підсудності, якщо в справі приймають участь декілька відповідачів?

4. Чи можуть господарські суди вирішувати спори. що виникають при погодженні стандартів

 

Література

1. Господарський процесуальний кодекс України.

2. Закон України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р.

3. Балюк І. А. Господарське процесуальне право: Навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т — К.: КНЕУ, 2002. — 248с.

4. Беляневич В. Е. Господарський процесуальний кодекс України (із змінами і доповненнями станом на 22 вересня 2005 року): Наук.-практ. коментар — К.: Юстініан, 2006. — 672с.

5. Васильев С. В. Хозяйственное судопроизводство Украины: Учеб. пособие. — 2. изд., перераб. и доп. — Х.: Эспада, 2004. — 408с.

6. Господарське судочинство в Україні. Судова практика. Корпоративні правовідносини / Верховний Суд України; Вищий господарський суд України / В.Т. Маляренко (відп.ред.), І.Б. Шицький (упоряд.). — К.: Концерн "Видавничий Дім" Ін Юре", 2004. — 528с.

7. Господарське судочинство в Україні: Судова практика. Застосування законодавства про банкрутство: Зб. нормат. док. / В.С. Москаленко (відп.ред.), Б. М. Поляков (упоряд.) — К.: Праксіс, 2006.

8. Побирченко И.Г. Хозяйственная юрисдикция (общее учение). – К.: РИО МВД УССР, 1973. – 252 с.

9. Притика Ю. Д. Проблеми захисту цивільних прав та інтересів в арбітражі. — К.: Прецедент, 2005. — 328с.

 

Тема №3. Правовий статус учасників господарського процесу.

План

1. Поняття та склад осіб, що беруть участь у господарському процесі.

2. Процедура відводу судді.

3. Правове становище сторін у судовому процесі.

4. Підстави та порядок заміни неналежного відповідача.

5. Правонаступництво у господарському судочинстві.

6. Треті особи у господарському процесі.

7. Представники сторін та третіх осіб.

8. Правовий статус прокурора у розгляді господарських справ.

9. Участь у процесі посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів.

10. Участь судового експерта при судовому розгляді господарських справ.

11. Права та обов’язки судового експерта.

 

Методичні рекомендації

До учасників господарського процесу законом віднесені сторони, треті особи, прокурор та інші особи, які беруть участь в процесі у визначених законом випадках. До останніх належать судовий експерт, перекладач та інші спеціалісти, залучення яких необхідно для забезпечення правильності, повноти та об’єктивності вирішення справи. Особливу увагу потрібно звернути на правовий статус судді та з’ясувати наступні питання: які особи можуть бути суддями, вимоги, що ставляться до судді та правові засади здійснення суддями своїх повноважень.

Господарський процесуальний кодекс України встановлює випадки коли суддя не може брати участь в розгляді справи. Після наведення цих випадків слід детально проаналізувати порядок проведення процедури самовідводу та відводу судді.

У складі учасників судового процесу окремо виділено сторони, якими вважаються позивачі та відповідачі. Після визначення осіб. які є позивачами та відповідачами слід перечислити їх процесуальні права та обов’язки та зазначити, що їх правовий статус є рівним.

На момент відкриття провадження по справі не завжди достовірно відомо чи є сторона, частіше всього відповідач, належною. Після встановлення судом неналежності відповідача постає необхідність його заміни. Слід зазначити, що заміна неналежного відповідача може відбуватись тільки за згодою позивача. При заміні неналежного відповідача може бути декілька варіантів цієї заміни. По-перше, за згодою позивача неналежний відповідач замінюється належним. По-друге, якщо у цьому випадку позивач не згоден на заміну, суд має право залучити належного відповідача як другого відповідача та задовольняє позов (за обставин справи) по відношенню до другого відповідача. В-третє, у випадку згоди позивача на заміну неналежного відповідача, а належного відповідача не встановлено, то суд припиняє провадження по справі на підставі відмови позивача від позову. В-четверте, коли в попередній ситуації позивач не згоден на вибуття неналежного відповідача, суд вирішує справу до кінця та приймає рішення про відмову в позові.

Розглядаючи питання про процесуальне правонаступництво слід зазначити, що воно може відбуватись тільки з приводу реорганізації підприємства чи організації, які брали участь у справі.

Згідно з законом треті особи. які приймають участь у справі користуються всіма правами та обов’язками сторін. Однак, необхідно проаналізувати відмінності в їх процесуальному статусі, з огляду на їх інтерес до предмету спору.

Найбільш складним питанням цієї теми є участь прокурора у судовому процесі. При підготовці слід звернути увагу, що прокурор має право представництва в суді інтересів громадян або держави. Необхідно з’ясувати, що мається на увазі під інтересами держави та у яких саме випадках прокурор буде її представляти.

Зазвичай від імені підприємств, установ. організацій державних та інших органів виступають їх представники. які не обов’язково будуть належати до їх посадових осіб. Треба визначити в яких випадках посадові особи юридичних осіб та органів влади приймають участь у розгляді справи.

При розгляді останніх питань теми необхідно зазначити підстави залучення до справи судового експерта, вказати, які особи можуть виконувати функції судового експерту та окреслити його права та обов’язки.

Практичні завдання.

Задача 1. Вкажіть право позивача, яке відсутнє у інших учасників судового процесу:

- знайомитись з матеріалами справи;

- заявляти відводи;

- змінювати предмет спору;

- подавати докази.

Задача 2. Третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, вступає у процес:

- за ініціативою позивача;

- за ініціативою суду;

- за власною ініціативою;

- за ініціативою осіб, що беруть участь у справі.

Задача 3. При розгляді господарського спору у судовому засіданні представниками позивача за довіреністю виступали головний бухгалтер підприємства та начальник юридичного відділу. Інтереси відповідача представляв ведучий юрисконсульт. У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про недопущення до участі у засіданні головного бухгалтера, оскільки це доручено начальнику юридичного відділу. У заяві про перевірку рішення у порядку нагляду відповідач заявив, що суд першої інстанції порушив його право на захист, оскільки н стороні позивача виступали дві особи, а він захищався один.

Чи правильні дії суду першої інстанції? Чи обґрунтовані доводи відповідача?

Задача 4. Підприємство «П» подало позов до підприємства «К» до господарського суду Дніпропетровської області. У судове засідання від позивача з’явився директор підприємства. Оскільки він не надав доручення на представництво інтересів підприємства суд не допустив його до участі у справі і слухання справи відклав. Наступного разу директор подав до суду доручення на ведення справи за підписом свого заступника. Господарський суд знову не допустив його до участі у справі, зазначивши в ухвалі, що заступник директора не вправі уповноважувати свого керівника на ведення справи.

Чи вірні дії господарського суду? Яким чином керівник підприємства може представляти та захищати інтереси свого підприємства у господарському суді?

Задача 5. Прокурором Жовтневого районум. Дніпропетровська в інтересах комунального підприємства «Р» до ТОВ «О» до господарського суду Дніпропетровської області було подано позов про стягнення заборгованості. Відповідач заявив клопотання про припинення провадження по справі у зв’язку з тим, що прокурор подав позов в інтересах комунального підприємства «Р», а не в інтересах держави.

Чи підлягає задоволенню клопотання відповідача?

 

Питання до самоконтролю

1. Яким вимогам закону повинен відповідати суддя господарського суду?

2. Який порядок заміни неналежного відповідача?

3. На боці якої сторони виступають треті особи. які заявляють самостійні вимоги на предмет позову?

4. Яким документом повинні бути підтверджені повноваження представника сторін?

Література

1. Господарський процесуальний кодекс України.

2. Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 р.

3. Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р.

4. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 30 червня 1999 р.

5. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого Арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 року.

6. Боровик С. С., Джунь В. В., Мудрий С. М. Захист прав суб'єктів господарювання в арбітражних судах України. — К.: Оріяни, 2001. — 228с.

7. Експертизи у судовій практиці / Київський НДІ судових експертиз; Академія адвокатури України / В.Г. Гончаренко (заг.ред.). — К.: Юрінком Інтер, 2005. — 386с.

8. Поглиблене вивчення питань участі прокурора в судах загальної юрисдикції і арбітражних судах України: Метод. вказівки для студ. юрид. фак. / Чернівецький держ. ун-т ім. Юрія Федьковича / О. В. Гетманцев (уклад.), Н. М. Корчак (уклад.). — Чернівці, 1998. — 20с.

9. Руденко М. В. Теоретичні проблеми представництва прокуратурою інтересів держави в арбітражних судах: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.10 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 2001. — 36 с.

10. Тітов М. І. Банкрутство: матеріально-правові та процесуальні аспекти / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х.: Фірма "Консум", 1997. — 192с.

11. Тітов М. І. Матеріально- правові та процесуальні аспекти визнання господарюючих суб'єктів банкрутами: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 1997. — 23с.

 

Тема №4.. Досудове врегулювання господарських спорів.

План

1. Загальні засади досудового розгляду господарських спорів.

2. Порядок та підстави пред’явлення претензії.

3. Порядок та строки розгляду претензії.

4. Правові наслідки результатів розгляду претензій.

5. Досудове врегулювання спорів при укладенні, зміні та розірванні господарських договорів.

 

Методичні рекомендації

Згідно зі ст. 5 Господарського процесуального кодексу України дотримання досудового порядку врегулювання господарських спорів не обов’язкове, сторони мають право самостійно вирішувати це питання. Цією ж статтею наведено перелік господарських спорів, які взагалі повинні вирішуватись тільки в судовому порядку.

Досудове врегулювання господарського спору відбувається шляхом пред’явлення претензії стороні, яка не виконала свої зобов’язання або виконала їх неналежним чином. Вимоги щодо форми та змісту претензій встановлено ст. 6 Господарського процесуального кодексу України. Однак в законі не зазначено момент виникнення права пред’явлення претензії та, виходячи з цього можна зробити висновок, що це питання управнена сторона має вирішити самостійно. Строки розгляду претензії поділяються на загальний та спеціальний. Потрібно вказати у яких випадках застосовується спеціальний строк її розгляду. У разі виникнення потреби в додаткових документах. вони на вимогу боржника надаються заявником протягом строку, який не може бути довшим за 5 днів. Звісно, час поштового обігу не враховується. особа, якій пред’явлено претензію повинна надати відповідь на неї, в якій обґрунтовує свою позицію по спору.

Однак, слід враховувати положення ст. 181 Господарського кодексу України, яка закріплює положення та випадки щодо обов’язковості дотримання досудового врегулювання спорів між суб’єктами господарювання.

Господарським процесуальним кодексом України також надана можливість досудового врегулювання спорів, що виникають у разі укладення, зміни та розірванні господарських договорів.

Практичні завдання.

Задача 1. До господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява від підприємства «Д» до підприємства «К» про стягнення 25450 тисяч гривень 34 коп, що складає неотриманий прибуток, пені у розмірі 5310 тисяч гривень,10 грн. відповідно до п.5 договору №15-Н від 02.12.07 р. та судових витрат.

Відповідач у відгуку на позов вимоги позивача не визнав, оскільки позивач не дотримався порядку досудового врегулювання спору та порушив умови п.2 додаткової угоди від 23.04.08 р. до договору, яким закріплено, що спори між сторонами при виконанні умов договору №15-Н від 02.12.07 р. вирішуються спочатку в позасудовому порядку.

Як повинен діяти господарський суд в даній ситуації? В яких випадках додержання досудового врегулювання господарських спорів є обов’язковим?

Задача 2. Скласти претензію про вимогу сплатити заборгованість за договором купівлі-продажу.

Задача 3. Підприємство «С» направило претензію до підприємства «Д» з проханням погасити заборгованість у сумі 3500 тисячі гривень за поставлений товар. У відповіді на претензію підприємство «Д» визнало претензійні вимоги, але повідомило, що у зв’язку з відсутністю коштів на розрахунковому рахунку не в змозі погасити заборгованість. Підприємство «С» звернулось з позовом про стягнення заборгованості з підприємства «Д» до господарського суду Дніпропетровської області

Як має діяти господарський суд?

Задача 4. Згідно з рішенням П-ської міської Ради ТОВ «Р» мало укласти договір оренди земельної ділянки з П-ською міською Радою на умовах сплати орендної плати у розмірі 10% від нормативної оцінки земельної ділянки. Проект договору оренди земельної ділянки не був наданий жодною стороною іншій. ТОВ «Р» не погоджувалось укладати договір оренди земельної ділянки на умовах рішення П-ської міської Ради, про що письмово повідомили П-ську міську Раду після винесення даного рішення. П-ска міська Рада звернулась з позов зобов’язати ТОВ «Р» укласти даний до господарського суду Дніпропетровської області.

Чи було сторонами дотримано порядок укладення господарського договору? Як має діяти господарський суд у цьому випадку?

Питання для самоконтролю.

1. В яких випадках пред’являється претензія?

2. Які правові наслідки відмови від повідомлення про результати розгляду претензії?

3. Які відомості повинні бути викладені в претензії?

4. Які строки встановлено для розгляду претензії?

 

Література

1. Господарський процесуальний кодекс України.

2. Балюк І. А. Вирішення господарчих спорів: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т. — К.: КНЕУ, 2004. — 188с

3. Балюк І. А. Господарське процесуальне право: Навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т — К.: КНЕУ, 2002. — 248с.

4. Беляневич В. Е. Господарський процесуальний кодекс України (із змінами і доповненнями станом на 22 вересня 2005 року): Наук.-практ. коментар — К.: Юстініан, 2006. — 672с.

5. Боровик С. С., Джунь В. В., Мудрий С. М. Захист прав суб'єктів господарювання в арбітражних судах України. — К.: Оріяни, 2001. — 228с.

6. Бринцев О. В. Правова сутність економічних спорів та способи їх вирішення. — Х.: Право, 2005. — 304с.

7. Васильев С. В. Хозяйственное судопроизводство Украины: Учеб. пособие. — 2. изд., перераб. и доп. — Х.: Эспада, 2004. — 408с.

8. Коммерческий договор: Заключение, исполнение, правила разрешения споров / Ю.М. Тихомиров (ред.). — М.: Юринформцентр, 2004. — 311с.

9. Миргородський Д. Актуальні проблеми доарбітражного врегулювання господарських спорів // Право України. – 1998. - №3. – Ст. 20-22