Тема 2. Грошовий оборот і грошові потоки

План семінарського заняття

1. Сутність грошового обороту, його економічна основа та ви­значальні риси. Дискусії щодо сутності грошового обороту.

2. Суб'єкти грошового обороту та ринки, яких він поєднує.

3. Модель грошового обороту, поняття та характеристика грошових потоків.

4. Балансування грошового обороту на макро- та мікроекономічному рівні.

5. Структура грошового обороту за формою платіжних засо­бів: готівковий та безготівковий сектори. Основи їх розмежуван­ня та взаємозв'язку.

6. Структура грошового обороту за його економічним змістом; характеристика окремих секторів грошового обороту.

7. Маса грошей в обороті: склад, поняття, чинники зміни ди­наміки маси грошей в обороті.

8. Грошові агрегати як вимірники грошової маси. Характери­стика окремих агрегатів. Практичне значення.

9. Грошова база як вимірник грошової маси, її структура, від­мінність від грошових агрегатів. Практичне значення.

10. Швидкість обороту грошей: економічна сутність, чинники впливу на швидкість, вплив швидкості на стабільність грошей. Спосіб визначення.

Методичні вказівки

 

У процесі вивчення теми треба усвідомити, що грошовий обо­рот — це процес безперервного руху грошей в усіх їх формах між суб'єктами економічних відносин. Він обслуговує переміщення продуктів та доходів в економіці. Грошовий оборот складається з безлічі різноманітних грошових потоків, які між собою тісно пов'я­зані, постійно переходять один у другий. Це надає грошовому обо­роту характер замкнутого, єдиного процесу, незалежно від того, у якій формі гроші виступають та якими способами вони приводяться в рух.

Треба усвідомити, що за економічним призначенням окремих грошових потоків сукупний грошовий оборот поділяється на три сектори: грошовий обіг, який обслуговує створення, реалізацію, обмін і споживання матеріальних цінностей та послуг; кредитний оборот, що обслуговує переміщення коштів між економічними суб'єктами на поворотних, еквівалентних та платних засадах; фі­скально-бюджетний оборот, який обслуговує розподільні від­носини між економічними суб'єктами.

Особливу увагу треба звернути на грошову масу, що є ключо­вим індикатором грошового обороту, а регулювання її обсягу - вирішальний спосіб досягнення цілей грошово-кредитної полі­тики. Правильне визначення обсягу, структури та способів зміни грошової маси набуває важливого теоретичного і практичного значення. Слід усвідомити, що сучасна практика визначає масу грошей (М) на таких засадах:

1) вимірювання грошової маси здійснюється з двох боків: а) з боку центрального банку як емісійного центру країни (відповід­ний показник грошової маси називається грошовою базою);

б) з боку економічних суб'єктів — власників наявних в обороті запа­сів грошей (відповідні показники грошової маси (М) називаються грошовими агрегатами);

2) в обсяг М включаються всі запаси грошей, які є в розпоря­дженні економічних суб'єктів (крім банків), незалежно від їх фо­рми, призначення, термінів зберігання;

3) грошові агрегати диференціюються залежно від відмінно­стей у рівнях ліквідності окремих видів грошових запасів; оскіль­ки ці відмінності помітно різняться по окремих країнах, то в кож­ній з них установлюється свій набір і зміст грошових агрегатів., В Україні визначаються чотири агрегати — М0, МІ, М2, М3.

Важливо усвідомити, що швидкість обігу грошей характери­зує частоту їх переходу від одного суб'єкта грошового обороту до іншого. Зміна швидкості обігу грошей має відчутні економічні наслідки. Передусім вона впливає на формування платоспромож­ного попиту і рівня цін, на кон'юнктуру грошового ринку, а отже — на рівень процента і валютного курсу.

Зміна маси грошей в обороті — основний чинник впливу гро­шей на реальну економіку. Якщо обсяг М зростає швидше, ніж обсяг номінального ВВП, то відношення М до ВВП буде підвищуватися, а роль грошей у розвитку економіки зростатиме. У зв'язку з цим великого значення набуває показник монетизації економіки. Він визначається як відношення М до ВВП. Як макроекономічний показник він характеризує рівень розвитку товарно-грошових відносин в економіці. Важливо зрозуміти, чому економіка України зазнала глибокої демонетизації і якими шля­хами слід її ремонетизувати.

Питання для самоконтролю

 

1. Визначте сутність та основні риси грошового обороту.

2. Назвіть основні потоки грошей, по яких вони рухаються в процесі обороту. Що таке потоки втрат і потоки ін'єкцій? Чи збігаються обсяги цих двох потоків?

3. Які два потоки в грошовому обороті рівнозначні і повинні балансуватися?

4. Назвіть вхідні і вихідні потоки у групі суб'єктів „сімейні господарства” і поясніть, як вони балансуються.

5. Поясніть, чому у відкритій економіці наявність чистого імпорту спричиняє необхідність припливу капіталу, а чистого експорту – відпливу капіталу з країни?

6. На які три сектори можна розділити грошовий оборот за економічним змістом його потоків?

7. Що таке грошовий обіг? Які особливості грошового обігу на мікро - і макроекономічному рівнях? Назвіть суб'єктів грошового обігу.

8. Які принципи організації розрахунків?

9. Які Ви знаєте форми безготівкових розрахунків?

10. Розкажіть про види банківських рахунків та порядок їх відкриття.

11. Які переваги і недоліки безготівкового обороту?

12. Дайте характеристику поняття “грошова маса”.

13. Що таке грошові агрегати? На яких принципах вони формуються?

14.Які грошові агрегати визначає Національний банк України?

15. Чому в різних країнах застосовується свій набір грошових агрегатів і різне наповнення кожного з них?

16. Чи можна вважати нормальним співвідношення грошових агрегатів М0 і М3 В Україні? Якщо ні, то чому і чим таке співвідношення спричинене?

17. Чи входить до агрегату М3 запас грошей, який зберігають комерційні банки на своїх коррахунках у центральному банку? Обґрунтуйте свою відповідь.

18. Що таке “грошова база” і з яких компонентів вона складається?

19. Як визначається швидкість обігу грошей? Які фактори впливають на швидкість обігу грошей?

20. Коли зростання швидкості грошей можна розцінювати як позитивне явище, а коли – як негативне?

21. У чому суть закону кількості грошей, необхідних для звертання? Які наслідки його порушення?

22. В чому суть закону Коперніка-Грешема?

23. Який механізм поповнення маси грошей в обігу?

24. Що таке грошовий мультиплікатор? Як через нього примножується емісія грошей?

25. Поясніть, чому при наданні банками позичок виникає грошово-кредитна мультиплікація?

26. Які фактори впливають на зростання в обігу грошової маси?

Розв'яжіть задачі

Задача 1. Визначити грошові агрегати М₁, М₂, М₃ на основі наступних даних:

Показники	млрд. грн.
чекові вклади до запитання
банкноти й металеві гроші
депозитні сертифікати
безчекові ощадні сертифікати
строкові вклади населення
великі строкові вклади

 

Задача 2. Якщо готівка на руках у населення становить 405 тис. грн, строкові депозити 200 тис. грн, безготівковий обіг 180 тис гри, готівковий обіг 70 тис. грн, кошти за трастовими операці­ ями банків 80 тис. грн, готівка в обігових касах банків 370 тис. грн., то М2 становить:

а) 855 тис. грн;

б) 605 тис. грн;

в) 700 тис. грн.;

г) 1225 тис. грн;

 

Задача 3. Залучені ресурси комерційного банку становлять 2 млн грн, а норма обов'язкового резерву 13%. Якими будуть у цьому випадку кредитні ресурси комерційного банку:

а) 2 млн грн;

б) 300 тис. грн;

в) 1740 тис. грн?

Задача 4. Якщо готівка на руках у населення становить 1000 тис. грн, строкові депозити 2000 тис. грн, безготівковий обіг 3000 тис гри, готівковий обіг 4000 тис. грн, кошти за трастовими операці­ ями банків 5000 тис. грн, то М2 становить:

а) 10 000 тис. грн;

б) 15 000 тис. грн;

в) 5 000 тис. грн.

Задача 5. Якщо норма обов'язкових резервів становить 16%, то чому дорівнює депозитний мультиплікатор:

а) 4;

б) 6,25;

в) 8;

г) 12,5.

 

Задача 6. Якщо норма обов'язкових резервів становить 100%, то чому дорівнює грошовий мультиплікатор:

а) 0;

б) 1;

в) 10;

г) 100.

Задача 7. Клієнт вносить у банк 4000 грошових одиниць готівкою. Після цього комерційний банк збільшує свої резерви на таку саму суму і ви­дає позичку в розмірі 2000 одиниць. Як саме після проведених трьох операцій (абстрагуючись від усіх інших) зміниться грошова пропо­зиція:

а) зменшиться на 2000 грошових одиниць;

б) збільшиться на 2000 грошових одиниць;

в) зменшиться на 4000 грошових одиниць;

г) збільшиться на 4000 грошових одиниць;

д) збільшиться на 6000 грошових одиниць?

Задача 8. Кількість проданих товарів протягом року становить 180 тис. шт., ціна одиниці товару — 5 грн. Визначити середню оборотність грошової одиниці та розмір грошової маси, якщо відомо, що при підвищенні оборотності грошової одиниці на 2 обороти необхідність у грошовій масі, що обслуговує грошовий обіг, скоротилась на 40%, а при підви­щенні оборотності грошової одиниці на 3 обороти — на 50%.

Задача 9. Якщо норма обов'язкового резервування – 12,5%, то грошовий мультиплікатор становить:

а) 25;

6) 4;

в) 8;

г) 12,5;

д) власний варіант відповіді.

Задача 10. Залучені ресурси комерційного банку становлять 1 млн грн., а норма обов'язкового резерву — 15%. Якими будуть у цьому випадку кредитні ресурси комерційного банку:

а) 1 млн грн.;

б) 850 тис. грн.;

в) 150 тис. грн.?

Задача 11. Знайдіть значення грошового мультиплікатора М2, якщо спів­відношення готівки в обігу та депозитів (25 млн грн), залучених банківською системою, можна визначити як 2: 3, частка строкових депозитів у загальній масі залучених коштів становить 30%, інші кошти — 2 млн грн, а величина наднормових резервів комерційних банків — 3 млн грн. Норма обов'язкового резервування визначена центральним банком у розмірі 25%.

Задача 12. Порівняйте фактичну швидкість обігу грошей у наявному грошовому обігу з ідеальним значенням, якщо середня грошова маса за звітний період, розрахована за агрегатом М1, становить: М0 =110 млрд. грн., сума поточних рахунків у комерційних банках становить 10% від М0, депозити до запитання — 70 млрд. грн., середній розмір грошових надходжень у каси банків — 3,8 млрд. грн., сума видатків — 65% від розміру надходжень. Ідеальне значення швидкості обігу грошей — 1.

Задача 13. Визначити кількість грошей як засобу обігу впродовж року, якщо відомо, що сума цін за реалізовані товари (послуги, робо­ти) становить 3500 млрд. грн. Сума цін товарів (послуг, робіт), проданих упродовж року з відтермінуванням платежу, термін оплати яких не настав, — 30 млрд. грн. Сума платежів за довго­строковими зобов'язаннями, терміни яких настали, — 182 млрд. грн. Сума взаємнопогашуваних платежів упродовж звітного періоду, — 400 млрд. грн. Середня кількість обігів грошей за рік — 2.

 

Задача 14. Маса грошей в обігу впродовж року становила 1 млн грн., обіговість грошової одиниці — 8 обігів за рік. Визначити суму цін товарів для реалізації.

Задача 15. Заробітна плата працівника за місяць становить у середньому 800 грн. її витрачають щодня (трансакційні витрати) впродовж місяця рівними частинами так, що на останній день місяця залишки повністю вичерпуються (дорівнюють 0). Знайти серед­ній залишок упродовж місяця та відношення між грошовим залишком і номінальним доходом. Розрахувати також названі показники, якщо заробітну плату отримують двічі на місяць по 400 грн. На скільки прискориться обіг грошей?

Задача 16. Визначити середньозважений рівень цін, якщо відомо, що необхідний обсяг грошової маси для обслуговування грошового обігу становить 350 млрд грн, швидкість обігу грошей становить 5 обігів, сума коштів на чекових рахунках — 56 млрд грн, а швидкість обігу таких коштів вдвічі вища. Товарна маса в країні становить 9,24 млрд умовних одиниць.

Задача 17. Визначте, як зміниться номінальний ВНП, якщо швидкість обігу грошей становить 6 обігів і залишається постійною, а гро­шова пропозиція зросте з 250 до 400 млрд дол.

Задача 18. Обсяг продукту, вироблений впродовж минулого року в країні, становить 750 тис. одиниць, ціна одиниці продукту становить 150 грн, фізичні та юридичні особи постійно зберіга­ють у формі грошових залишків 40 % свого номінального дохо­ду. Визначити обсяг додаткового попиту на грошову масу.

Задача 19. Розрахувати індекс цін поточного року та величину реального ВНП, якщо величина номінального ВНП дорівнює 450 млрд. грн., а споживчий кошик становить: продукти — 10 наймену­вань, промтовари — 15 найменувань, книжки — 3 шт., ліки — 4 найменування. Ціни за умовну одиницю складових споживчо­го кошика поточного та базового років відповідно становлять: продукти — 23 і 25 грн., промтовари — 13 і 14 грн., книжки —5 і 6 грн., ліки — 10 та 9 грн. Зробити висновок про зміну купі­вельної спроможності грошей.

Задача 19. Визначити величину окремих грошових агрегатів в Україні за умови, що: готівка на руках у населення 250 млрд. грн., стро­кові депозити — 175 млрд. грн., обсяг безготівкового обігу ста­новить 50 млрд. грн., залишки на розрахункових і поточних рахунках — 130 млрд. грн, обсяг готівкового обігу становить 60 млрд. грн, кошти за трастовими операціями — 55 млрд грн, готівка в обігових касах банків — 138 млрд. грн. Розрахувати питому вагу функціональних форм грошей у грошовому агрегаті М3.

Задача 20. Визначити грошові агрегати М_1, М₂, М₃, якщо:

Готівка в касах юридичних осіб - 38171 млн грн.

Вклади на ощадних рахунках до запитання - 13 751 млн грн.

Вклади строкових рахунків - 510 млн грн.

Кошти на спеціальних рахунках - 130 млн грн.

Вклади за трастовими операціями - 29 млн грн.

Задача 21. Визначити грошові агрегати М_1, М₂, М₃, якщо:

Трансакційні депозити - 21820 млн грн.

Готівкові гроші - 510 млн грн.

Строкові вклади - 218 млн грн.

Депозитні сертифікати - 110 млн грн.

Задача 22. Визначити грошові агрегати М_1, М₂, М₃ якщо є:

Ощадні внески - 220 млн грн.

Ощадні внески в спеціалізованих кредитних установах - 110 млн грн.

Запаси коштів на поточних рахунках - 21120 млн грн.

Готівка на рахунках фізичних осіб - 210 млн грн.

Задача 23. Визначити грошові агрегати: М0, якщо:

М₃ - 25 380 млн грн.

Кошти на строкових рахунках - 23 000 млн грн.

Внески до запитання - 1200 млн грн.

Депозитні сертифікати - 100 млн грн.

Задача 24. Визначити грошові агрегати М_1, М₂, М₃, якщо:

Депозити до запитання - 627 млрд. грн.

Кошти клієнтів за трастовими операціями - 829 млрд. грн.

Ощадні вклади - 265 млрд. грн.

Готівкові гроші - 184 млрд. грн.

Строкові вклади - 319 млрд. грн.

Задача 25. Визначити величини М₁ та М₂, якщо в січні поточного року в економіці готівкові гроші складали - 300 млрд. грн; вклади до за­питання - 600 млрд. грн; чекові депозити - 300 млрд. грн; взаємні фонди грошового ринку - 700 млрд. грн; ощадні вклади - 400 млрд. грн; строкові вклади - 1100 млрд. грн.

Задача 26. Визначити швидкість обігу гривні за минулий рік та середню тривалість одного обігу, якщо обсяг ВВП становив 103,9 млн грн. Середньорічний обсяг грошової маси - 14,1 млн грн.

Задача 27. Визначити швидкість обігу грошей, якщо грошова маса готі­вкових та безготівкових грошей становить 500 млн грн, ВНП за поточний рік становив - 4100 млн грн.

Задача 28. Визначити необхідну для обігу кількість грошей, якщо кількість грошових обігів на рік дорівнює 5. При цьому вартість товарної маси складає - 800 млрд. грн.; вартість товарів проданих у кре­дит - 100 млрд. грн.; вартість товарів, проданих у кредит, строк оплати яких вже настав, 500 млрд. грн.; сума товарів, які погаша­ються шляхом взаємного зарахування боргів, - 100 млрд. грн.

Задача 29. Визначити кількість грошей, необхідних як засіб обігу. Сума цін за реалізованими товарами - 4500 млрд. грн.; сума цін то­варів, проданих з розстрочкою платежу, строк оплати яких не настав, - 42 млрд. грн.; сума платежів за довгостроковими зобо­в'язаннями - 172 млрд. грн; сума платежів, які погашаються шля­хом взаємного врахування - 400 млрд. грн. Середня кількість обігів грошей на рік - 2.

Задача 30. Визначити кількість грошей, необхідних для обігу, якщо сума цін реалізованих товарів та послуг 200 млрд. грн.; при цьому сума цін товарів, проданих у кредит, дорівнює 10 млрд. грн.; платежі за кредитами - 2 млрд. грн. Швидкість обігу грошової одиниці 2,4 місяця.

Задача 31. Визначити кількість грошей, необхідних для обігу. Сума цін реалізованих товарів та послуг - 200 млрд. грн.; платежі за кре­дитами, строк сплати яких настав - 40 млрд. грн.; товари, продані в кредит - 60 млрд. грн.; платежі, які погашаються шляхом взаєм­ного врахування - 20 млрд. грн. Швидкість обігу грошової оди­ниці 4 місяці.

Задача 32. Визначити рівень цін товарів та послуг, якщо маса грошово­го обігу складає 77 млрд. грн., швидкість обігу грошей - 9 разів на рік, кількість проданих товарів та послуг - 254 млрд. грн.

Задача 33. Визначити показник грошової бази та її частку у загальному обсязі грошової маси за такими даними про становище грошо­вого ринку в країні:

- готівкові гроші поза банками - 7800 млрд грн;

- сума готівки в касах банків – 1500 млрд. грн;

- кошти комерційних банків на кореспондентських рахунках у центральному банку - 4200 млрд грн;

- кошти на поточних рахунках, внески до запитання -11100 млрд грн;

- депозитні сертифікати - 20 млрд грн.

- кошти на спеціальних рахунках - 130 млрд. грн.

- вклади за трастовими операціями - 29 млрд. грн.

 

Задача 34.

Для того щоб розв'язати задачу потрібно знати модель пропо­зиції грошей:

M₁=m×MB (1)

де М₁ — обсяг грошового агрегату М1;

МВ — грошова база; т — грошовий мультиплікатор.

 

У свою чергу,

МВ=С + R, (2)

де: С — готівка; R — банківські резерви;

(3)

де СR — коефіцієнт депонування;

HR — норма обов'язкових бан­ківських резервів (встановлюється центральним банком країни);

ЕR — норма надлишкових банківських резервів.

 

Центральний банк може впливати на розмір грошового агрега­ту М1, змінюючи розмір грошової бази та норму обов'язкових бан­ківських резервів.

 

Наприклад: МВ = 500 млн. грн; СR =0,5; НR = 0,25; ЕR = 0.

 

Питання:

• чому дорівнює М₁;

• як зміниться М₁, якщо МВ збільшиться на 100 млн. грн;

• на скільки треба збільшити МВ, щоб М₁ збільшилось на 100 млн. грн.

 

Розрахунок:

1) М₁ = = 1000 млн. грн.

2)△М₁ = (500+100)× ˗ 100 =200 млн. грн.;

m =

 

△M₁ =△MB × m; △MB = = = 250 млн. грн.

 

Розв'язання задач полягає у розрахунках з метою отримання

відповідей на такі питання:

1) чому дорівнює М₁;

2) як зміниться М₁, якщо зміниться МВ; СR; НR;

3) як треба змінити МВ, щоб збільшилось М₁.

4) як треба змінити НR, щоб збільшилось або зменшилось М₁. Розрахунки здійснити на основі даних табл. 1

 

 

Таблиця 1

Показник	Значення за варіантами
1. Грошова база
2. Коефіцієнт депонування	0,5	0,6	0,7	0,55	0,4	0,3	0,4	0,45	0,35	0,5
3. Норма обов'яз­кових резервів	0,2	0,1	0,25	0,15	0,1	0,15	0,2	0,25	0,2	0,3
4. Норма надлиш­кових резервів	0,1	0,15	0,1	0,15	0,05	0,05	0,05	0,05	-	-
5. Значення по­казників після їх зміни: МВ СR НR	200 0,4 0,1	180 0,50,1	130 0,5 0,5	0,4 0,2	310 0,3 0,2	450 0,20,1	500 0,25 0,3	0,3 0,1	750 0,3 0,3	800 0,35 0,1
б. Обсяг збільшен­ня М1, який треба здійснити за раху­нок зміни МВ
7. Обсяг збільшен­ня М1,який треба здійснити за раху­нок зміни НR	-20	- 30
Показник	Значення за варіантами
1. Грошова база
2. Коефіцієнт депонування	0,4	0,35	0,2	0,25	0,5	0,55	0,4	0,3	0,7	0,5
3. Норма обов'яз­кових резервів	0,35	0,3	0,2	0,15	0,2	0,3	0,2	0,3	0,15	0,25
4. Норма надлиш­кових резервів	-	0,15	-	0,05	0,05	0,1	-	0,1	0,05	0,15
5. Значення показ­ників після їх зміни: МВ СR НR	820 0,3 0,2	1000 0,2 0,1	250 0,2 0,5	400 0,3 0,3	550 0,4 0,3	1100 0,4 0,2	1500 0,5 0,3	1600 0,4 0,2	2900 0,4 0,35	3800 0,4 0,4
6. Обсяг збільшен­ня М1,який треба здійснити за раху­нок зміни МВ
7. Обсяг збільшен­ня М1, який треба здійснити за раху­нок зміни НR	-25	-30	-40				-50	-40

 

Задача 35. Розрахуйте величину агрегатів грошової маси України, якщо:

— готівка поза банками — 145 млрд грн;

— готівка в касах юридичних осіб — 46 млрд грн;

— депозити до запитання — 89 млрд грн;

— строкові вклади — 149 млрд грн;

— валютні заощадження — 107 млрд грн;

— кошти за трастовими операціями — 10 млрд грн;

— вартість облігацій державного займу — 5,3 млрд грн.

 

Задача 36.

Розрахуйте величину грошового агрегату М2 за такими даними:

— готівка на руках у населення — 134,43 млрд грн;

— готівка в касах юридичних осіб — 39,43 млрд грн;

— строкові депозити — 302,11 млрд грн;

— кошти на спеціальних карткових рахунках — 5,3 млрд грн;

— готівка в оборотних касах банків — 23 млрд грн;

— депозити до запитання — 114 млрд грн.

 

Задача 37. Визначити кількість грошей, необхідних для безінфляційного обігу, за такими даними:

— сума цін реалізованих товарів, робіт, послуг (ВВП) — 890 млрд грн;

— сума цін товарів, робіт, послуг, що реалізовані з відстроченням платежу — 23% обсягу реалізації товарів, робіт та послуг;

— сума платежів за зобов’язаннями, термін оплати яких настав, — 134 млрд грн;

— сума платежів, що взаємно погашаються, — 19% загального обсягу реалізації товарів, робіт та послуг;

— середня кількість оборотів грошової маси (М) за рік — 6.

2. Як саме зміниться обсяг грошової маси, якщо її оборотність зросте на 3 оберти?

3. Як саме зміниться обсяг грошової маси, якщо не буде проводитися взаємне зарахування боргів?

 

Задача 38. Визначте, як зміниться номінальний обсяг ВВП, якщо швидкість обігу грошей становить 1,84 оборотів і залишається незмінною, а грошова пропозиція зросте з 300 до 431 млрд грн.

Задача 39. Визначте середньоквартальну та річну швидкість обігу грошей в Україні за такими даними:

— на 01.04 обсяг ВВП — 187,717 млрд грн; грошова маса (М3 2008) — 416,013 млрд грн;

— на 01.07 обсяг ВВП — 421,417 млрд грн; грошова маса (М3 2008) — 450,589 млрд грн;

— на 01.10 обсяг ВВП — 697,194 млрд грн; грошова маса (М3 2008) — 477,659 млрд грн;

— на 31.12 обсяг ВВП — 949,864 млрд грн; грошова маса (М3 2008) — 515,727 млрд грн.

 

Задача 40. Обчисліть агрегатну структуру та середню швидкість обігу грошової маси, а також тривалість одного обороту в днях за наведеними в таблиці 1 даними.

Таблиця 1

Показники	На початок звітного року (І квартал), млрд. грн.	На кінець звітного року (ІV квартал), млрд. грн.
Готівка поза банками	135,176	176,435
Кошти на поточних рахунках та депозити до запитання	87,65	98,234
Валютні заощадження (поточні та строкові)	34,76 121,21	45,65 157,512
Кошти у строкових депозитах	154,64	175,98
Цінні папери, крім акцій	7,567	9,200
Сума цін реалізованих товарів (ВВП)	209,564	1 034,675
Товари, продані в кредит	32,34	101,43
Сума платежів за кредитами	32,21	44,32
Взаємопогашення платежів

 

Задача 41. Вкладник відкрив депозит у розмірі 7000 грн під 15% річних на 4 роки. Розрахуйте відсотковий прибуток вкладник а, якщо по вкладу нараховуються прості та складні відсотки.

 

Задача 42. Яку суму грошей необхідно розмістити на депозиті в комерційному банку, щоб отримати наприкінці терміну розміщення 8100 грн за такими умовами: нарахування один раз на рік відсотка за ставкою 14,8%, строк вкладу — 4 роки, на відсоток щорічно нараховується відсоток?

 

Задача 43. Розрахуйте величину агрегатів грошової маси України в 2008 р., якщо:

— готівка поза банками — 125 млрд грн;

— готівка в касах юридичних осіб — 30 млрд грн;

— депозити до запитання — 71 млрд грн;

— строкові вклади — 167 млрд грн;

— валютні заощадження — 120 млрд грн;

— кошти за трастовими операціями — 1 млрд грн;

— вартість облігацій державного займу — 1,7 млрд грн.

 

Задача 44.

Розрахуйте величину грошового агрегату М2 (на прикладі реальних даних 2007 р.):

– готівка на руках у населення — 91,1 млрд грн;

– готівка в касах юридичних осіб — 20 млрд грн;

– строкові депозити — 209,5 млрд грн;

– кошти на спеціальних карткових рахунках — 3 млрд грн;

– готівка в оборотних касах банків — 31 млрд грн;

– депозити до запитання — 36,6 млрд грн.

 

Задача 45. Визначити кількість грошей, необхідних для безінфляційного обігу, за такими даними (на прикладі реальних даних 2008 р.):

– сума цін реалізованих товарів, робіт, послуг (ВВП 2008 р.) — 949,9 млрд грн;

– сума цін товарів, робіт, послуг, що реалізовані з відстроченням платежу — 30% обсягу реалізації товарів, робіт та послуг;

– сума платежів по зобов’язаннях, термін оплати яких настав, — 120 млрд грн;

– сума платежів, що взаємно погашаються, — 15% загального обсягу реалізації товарів, робіт та послуг;

– середня кількість оборотів грошової маси (М) за рік — 1,8.

2. Як саме зміниться обсяг грошової маси, якщо її оборотність зросте на 2 оберти?

3. Як саме зміниться обсяг грошової маси, якщо не буде проводитися взаємне зарахування боргів?

 

Задача 46. Визначте як зміниться номінальний обся г ВВП, якщо швидкість обігу грошей становить 1,84 оборотів і залишається незмінною, а грошова пропозиція зросте з 259 до 391 млрд грн.

 

Задача 47. Визначте середньоквартальну та річну швидкість обігу грошей в Україні за такими реальними даними 2008 року:

– на 01.04 обсяг ВВП2008 — 187,717 млрд грн; грошова маса (М3 2008) — 416,013 млрд грн;

– на 01.07 обсяг ВВП2008 — 421,417 млрд грн; грошова маса (М3 2008) — 450,589 млрд грн;

– на 01.10 обсяг ВВП2008 — 697,194 млрд грн; грошова маса (М3 2008) — 477,659 млрд грн;

– на 31.12 обсяг ВВП2008 — 949,864 млрд грн; грошова маса (М3 2008)— 515,727 млрд грн.

 

Задача 48. Обчисліть агрегатну структуру та середню швидкість обігу грошової маси, а також тривалість одного обороту в днях за наведеними в таблиці 2 даними.

Таблиця 2

 

Показники	На початок звітного року (І квартал), млрд грн	На кінець звітного року (ІV квартал), млрд грн
Готівка поза банками	109,841	154,759
Кошти на поточних рахунках та депозити до запитання	73,836	70,369
Валютні заощадження (поточні та строкові)	(23,552+76,240) = = 99,792	(35,003+122,509 = = 157,512
Кошти у строкових депозитах	127,977	129,888
Цінні папери, крім акцій	4,567	3,200
Сума цін реалізованих товарів (ВВП 2008)	189,768	949,864
Товари, продані в кредит	18,805	96,91
Сума платежів за кредитами	47,89	22,641
Взаємопогашення платежів

 

Задача 49. Яку суму грошей необхідно розмістити на депозиті в комерційному банку, щоб отримати наприкінці терміну розміщення 7300 грн за такими умовами: нарахування один раз на рік відсотка за ставкою 15%, строк вкладу — 3 роки, на відсоток щорічно нараховується відсоток?

 

Теми доповідей

 

1. Грошовий оборот: поняття та структура.

2. Основні ринки та економічні суб'єкти, що взаємопов'язуються грошовим оборотом.

3. Кількісна характеристика грошової маси в Україні.

4. Швидкість обігу грошей та її вимірювання.

5. Потоки грошового обороту, їх взаємозв'язок.

6. Балансування грошових потоків у грошовому обороті.

7. Модель грошового обороту.

8. Характеристика сучасних засобів платежу, які обслуговують грошовий оборот.

9. Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот: поняття та структура.

10. Вимірники грошової маси: грошові агрегати, грошова база.

11. Монетизація економіки як показник і як економічний процес.

12. Причини та наслідки демонетизації економіки України в 1991—1995 рр.

13. Шляхи ремонетизації економіки України.

Термінологічний словник

 

Акредитив (від франц. accreditif, від лат. accreditivus - довірчий) –

1) грошовий документ, за яким одна кредитна установа (банк) згідно з заявою клієнта доручає іншій здійснити за рахунок спеціально заброньованих для цього коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги або виплатити пред'явникові А. певну суму грошей,

2) іменний цінний папір, що підтверджує право особи, на ім'я якої він виписаний, отримати в банку вказану в А. суму.

Акредитив грошовий (циркулярний) – розпорядження банку на виплату тримачеві акредитива у разі виконання умов, визначених акредитивом, вказаної в ньому суми у валюті тієї країни, де акредитив пред'явлено до оплати, за курсом на день оплати.

Акредитив ощадного банку України – іменний грошовий документ, що видається банком на ім'я громадянина, який має вклад у банку чи вносить під акредитив гроші. Гроші за таким акредитивом можна отримати в будь-якій установі Ощадбанку, пред'явивши акредитив, контрольний листок до нього та паспорт. Юридичним особам та на пред'явника

Грошовий агрегат — показник грошової маси, в якому зібрана певна її частина, наприклад, М0 — маса готівкових грошей в обігу.

Грошові агрегати — показники грошової маси в обігу від вузькогоМ0 до широкого М5.

Грошова база (гроші підвищеної сили) — гроші, емітовані цен­тральним банком у вигляді готівки або записів по рахунках, що являють собою зобов'язання центрального банку проти внутрішніх та закордонних активів.

Грошова інфляція — теорія, згідно з якою інфляція пов'язана з розширенням грошової маси в обігу.

Грошова маса — сукупність готівкових та безготівкових грошових коштів, що перебувають в обігу.

У статистичній практиці України визначаються і використову­ються для цілей аналізу та регулювання чотири грошові агрегати: М0, М1, М2, М3.

Агрегат М0 відображає масу готівки, яка перебуває поза бан­ками, тобто на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка в касах банків сюди не входить.

Агрегат М1 - включає гроші в агрегаті М0 + вклади в банках, які можуть бути використані власниками негайно, без поперед­ження банків, тобто запаси коштів на поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання.

Агрегат М2 - це гроші в агрегаті М1 + кошти на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладень та інших спеціальних рахунках.

Агрегат М3 охоплює гроші в агрегаті М2 + кошти на вкладах за трастовими операціями банків.

Наведені грошові агрегати відрізняються між собою не тільки кількісно, а й якісно. Так, агрегат М1 виражає масу грошей, яка перебуває безпосередньо в обігу, реально виконуючи функції засобів обігу та платежу, і тому є найбільш ліквідною. Вона найтіс­ніше пов'язана з товарною масою, що проходить процес реалі­зації, і безпосередньо впливає на ринкову кон'юнктуру. Саме тому цей агрегат перебуває в центрі найпильнішої уваги аналітиків та регулюючих органів.

Пильної уваги заслуговує також агрегат М0. Він має ті самі якісні характеристики, що й грошова маса агрегату М1, але обіг готівки здійснюється поза банками, і тому регулювання і контроль за ним складніші.

В інших грошових агрегатах (М2, М3) ураховані також запаси грошей у різних організаційних формах заощаджень (строкові депозити, ощадні сертифікати, трастові вклади тощо). Ці гроші тимчасово перебувають у покої, виконуючи для їх власників фун­кцію нагромадження вартості. Тому ліквідність грошової маси знижується з кожним наступним агрегатом. Найбільш ліквідними і готовими обслуговувати товарообіг є гроші агрегату М0. Най­нижчу ліквідність мають гроші агрегату М3, оскільки значна час­тина їх не може вступити в обіг без того, щоб власник заздалегідь не попередив про це банк і не зазнав певних фінансових утрат.

Водночас агрегат М0 - найвужчий показник грошової маси, оскільки характеризує лише один її елемент - готівкову масу. Найширшим агрегатом є М3, бо він охоплює всі елементи грошової маси, що перебувають в обігу.

Показник грошової бази не є ще одним агрегатом грошової маси. Це якісно інший показник, що характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі центрального банку. Тому цей показник інколи називають ще грошима центрального банку, який їх без­посередньо контролює і регулює, впливаючи в кінцевому підсум­ку й на загальну масу грошей.

Грошова база включає запаси всієї готівки, яка перебуває в обігу поза банківською системою та в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку.

Величину грошової бази (Гб) можна визначити за формулою

Гб = М0+Мк+Мрез, де

 

М₀ - сума готівки, що перебуває поза банками;