Аналіз джерел формування капіталу підприємства

До основних показників, що характеризують капітал підприємства, (табл.4.3) належать:

— коефіцієнт фінансової незалежності (автономії);

— коефіцієнт фінансової залежності (мультиплікатор власного капіталу);

— коефіцієнт концентрації позичкового капіталу;

— коефіцієнт фінансового ризику;

— коефіцієнт фінансової стабільності;

— коефіцієнт довгострокової заборгованості;

— коефіцієнт покриття відсотків (покриття фінансових витрат);

— коефіцієнт маневреності власного капіталу.

 

Таблиця 4.3 – Аналіз джерел формування капіталу підприємства

Назва показника	Умовне позначення	Алгоритм розрахунку	Джерела інформації	Характеристика
Коефіцієнт фінансової незалежності		Сума власних ___коштів____ Валюта балансу	Ф.1 р.380+р.430 Ф.1 р.640	Характеризує концентрацію власного капіталу. Рекомендоване значення більше 0,5.
Коефіцієнт фінансової залежності		Валюта балансу Сума власних коштів	Ф.1 р.640______ Ф.1 р.380+р.430	Є оберненим показником до коефіцієнта фінансової незалежності. Рекомендоване значення менше 2.
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу		Позиковий ___капітал_____ Валюта балансу	Ф.1 р.480+р.620+р.630 Ф.1 р.640 Або	Показує частку залученого майна в активах підприємства та ступінь залежності підприємства від кредиторів.
Коефіцієнт фінансового ризику (коефіцієнт фінансового лівериджу)		Позиковий ___ капітал____ Власний капітал	Ф.1 р.480+р.620+р.630 Ф.1 р.380+р.430	Характеризує співвідношення позикових та власних коштів. Рекомендоване значення менше 1.
Коефіцієнт фінансової стабільності		Власний капітал Позиковий капітал	Ф.1 р.380+р.430______ Ф.1 р.480+р.620+р.630	Характеризує покриття боргів власним капіталом. Є оберненим показником до коефіцієнта фінансового ризику.
Коефіцієнт довгострокової заборгованості (коефіцієнт фінансової залежності капіталізованих джерел)		Довгострокові __ зобов’язання_ Власний капітал+ Довгострокові зобов’язання	Ф.1 р.480___________ Ф.1 р.380+р.430+р.480	Характеризує загальну капіталізацію підприємства. Показує відсоток довгострокових зобов’язань у капіталізованих джерелах.
Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел		Власний капітал Власний капітал+ Довгострокові зобов’язання	Ф.1 р.380+р.430______ Ф.1 р.380+р.430+р.480	Показує відсоток власного капіталу у капіталізованих джерелах.

прод. табл. 4.3

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

Робочий капітал Власний капітал

Ф.1 р.260+р.270-р.620- р.630_______________ Ф.1 р.380+р.430

Характеризує ступінь мобільності власного капіталу, тобто показує ту частину власного капіталу, яка знаходиться в обігу і використовується для фінансування поточної діяльності.

 

Коефіцієнт фінансової незалежності (К_ФН) (коефіцієнт автономії, коефіцієнт власності, коефіцієнт концентрації власного капіталу) характеризує концентрацію власного капіталу.

Коефіцієнт фінансової незалежності обчислюється відношенням суми власних коштів (ВК) до валюти балансу (ВБ):

[4.8]

Багато аналітиків вважають, що коефіцієнт автономії не повинен бути меншим за 0,5-0,6. Хоча, наприклад, у японських компаніях він, як правило, дорівнює 0,2-0,3. У більшості вітчизняних сільськогосподарських підприємств значення цього коефіцієнта коливається в межах 0,8-0,9, що, безумовно, не є свідченням їхньої фінансової стабільності, а свідчить лише про обмеженість та недоступність зовнішнього фінансування.

Зростання коефіцієнта фінансової незалежності означає підвищення фінансової стійкості підприємства і є позитивним моментом.

Водночас зростання коефіцієнта фінансової незалежності може і не сприяти збільшенню виробничої активності підприємства, зростанню його рентабельності. Аналізуючи коефіцієнт фінансової незалежності, необхідно передусім звертати увагу на наявність економічно виправданих зовнішніх джерел фінансування в пасиві балансу. Якщо підприємство веде агресивну політику, спрямовану на завоювання ринків збуту своєї продукції, розширює виробничі потужності, то величина коефіцієнта фінансової незалежності навіть на рівні 0,2-0,3 не свідчить про його критичний фінансовий стан. Таким чином, якщо більшість позикового капіталу являє собою прострочену кредиторську заборгованість та кредити, не сплачені в строк, то і величина коефіцієнта фінансової незалежності на рівні 0,8-0,9 може виявитися занадто низькою.

Коефіцієнт фінансової залежності (К_ф3) (розраховується відношенням валюти балансу до власного капіталу, є оберненим показником до коефіцієнта фінансової незалежності. Для коефіцієнта фінансової залежності рекомендоване значення менше ніж 2 (тобто 1/0,5).

[4.9]

Коефіцієнт фінансової залежності ще має назву мультиплікатор власного капіталу.

Мультиплікатор власного капіталу (К_МВК) пов'язує рентабельність активів та рентабельність власного капіталу. Показує, у скільки разів рентабельність власного капіталу більша рентабельності активів.

К_МВК= [4.10]

Якщо мультиплікатор власного капіталу помножити на рентабельність активів (відношення чистого прибутку до активів), то отримаємо рентабельність власного капіталу (відношення чистого прибутку до власного капіталу):

[4.11]

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу (Клпк) розраховується як відношення позикового капіталу (ПК) до валюти балансу або як різниця між 1 та коефіцієнтом фінансової незалежності. Показує частку залученого майна в активах підприємства та ступінь залежності підприємства від кредиторів.

Зростання цього показника за часом означає посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів, що є негативною тенденцією:

[4.12]

або

[4.13]

Відповідно можна записати що,

[4.14]

[4.15]

Коефіцієнт фінансового ризику (К_ФР) (коефіцієнт фінансового лівериджу) характеризує співвідношення позикових та власних коштів. Рекомендоване значення менше 1:

[4.16]

Коефіцієнт фінансового ризику показує, кількість позикових коштів, залучених підприємством на 1 гривню вкладених в активи власних коштів. Чим вище його значення, тим вищий ризик вкладання капіталу в підприємство. Нормальним вважається співвідношення 1:2, за якого одна третина загального фінансування сформована за рахунок позикових коштів.

З одного боку, динаміка збільшення коефіцієнта фінансового ризику веде до посилення залежності підприємства від позикового капіталу, зниження його фінансової незалежності, зменшення фінансової стійкості.

Але в той же час підприємство може бути зацікавлене у використанні позикових коштів з двох причин:

1. Фінансові витрати зменшують величину прибутку до оподаткування.

2. Якщо фінансові витрати менші, ніж величина прибутку, отриманого від використання позикових коштів, то це сприяє зростанню рентабельності власного капіталу.

У різних галузях співвідношення позикових та власних коштів неоднакове. Це залежить як від менталітету країни, так і від оборотності капіталу. Чим вища оборотність капіталу, тим більшим може бути цей коефіцієнт.

Взаємозв'язок коефіцієнта фінансового ризику та коефіцієнта фінансової залежності:

[4.17]

[4.18]

Взаємозв'язок коефіцієнта фінансового ризику та фінансової незалежності:

, оскільки [4.19]

Взаємозв'язок коефіцієнта фінансового ризику з коефіцієнтом концентрації позичкового капіталу та коефіцієнтом фінансової незалежності: коефіцієнт фінансового ризику дорівнює відношенню коефіцієнта концентрації позичкового капіталу до коефіцієнту фінансової незалежності.

[4.20]

Оскільки =1- , то можна записати:

[4.21]

Коефіцієнт фінансового ризику можна розраховувати не тільки за всім позиковим капіталом, а й за кожним його джерелом. Так, коефіцієнт фінансового ризику можна визначити як відношення довгострокових зобов'язань (ДЗ) до власного капіталу:

[4.22]

Цей коефіцієнт дає змогу оцінити фінансову стабільність підприємства з точки зору структури джерел фінансування необоротних активів і робочого капіталу. Як відомо, власний капітал підприємства та довгострокові зобов'язання є джерелами фінансування саме цих видів активів.

Коефіцієнт фінансової стабільності (Кфс) характеризує покриття боргів власним капіталом. Розраховується відношенням власних коштів до позикових, є оберненим показником до коефіцієнта фінансового ризику:

[4.23]

Рекомендоване значення більше ніж 1. Але, як свідчить досвід багатьох підприємств, величина коефіцієнта фінансової стабільності коливається в досить широких межах залежно від галузевої належності підприємства.

Взаємозв'язок коефіцієнта фінансової стабільності з коефіцієнтом концентрації позичкового капіталу та коефіцієнтом незалежності.

Оскільки, , то можна записати: [4.24]

або [4.25]

Більшість західних аналітиків вважають оптимальним значення коефіцієнта фінансової стабільності 0,5-0,7. У вітчизняних сільськогосподарських підприємств останнім часом він перебуває, як правило, в межах 4-6, що знову ж свідчить про те, що підприємства ведуть виробничу діяльність майже ціл­ком за рахунок власних ресурсів.

Коефіцієнт довгострокової заборгованості (К_дз) (коефіцієнт фінансової залежності капіталізованих джерел) характеризує загальну капіталізацію підприємства, оскільки суму довгострокових зобов'язань і власного капіталу називають ще загальною капіталізацією підприємства. Показує відсоток довгострокових зобов'язань у капіталізованих джерелах.

[4.26]

Підвищення цього показника свідчить, з одного боку, про посилення залежності від зовнішніх кредиторів, а з іншого – про ступінь фінансової надійності підприємства і довіри до нього банків і населення.

Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел (К_ФНКД) показує відсоток власного капіталу в капіталізованих джерелах:

[4.27]

Коефіцієнт покриття відсотків (коефіцієнт покриття фінансових витрат) є відносним показником довгострокової платоспроможності. В чисельнику береться величина прибутку до сплати відсотків та податків, у знаменнику – витрати на сплату відсотків:

Прибуток до сплати податків + Витрати на сплату відсотків = Ф.2р.170 + р.140 [4.28]

Витрати на сплату відсотків Ф.2р.140

Коефіцієнт покриття відсотків характеризує потенційну можливість підприємства погасити позику, ступінь захищеності кредиторів від несплати відсоткових платежів.

Зменшення цього коефіцієнта в динаміці свідчить про збільшення витрат підприємства на сплату відсотків за кредит.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу (К_МнВК) визначає частку власного капіталу, що вкладена в оборотні активи. Розраховується відношенням робочого капіталу (РК) до власного капіталу. Характеризує ступінь мобільності власного капіталу, тобто показує ту частину власного капіталу, яка знаходиться в обігу і використовується для фінансування поточної діяльності:

[4.29]

де * – раховується та частка витрат майбутніх періодів, яка буде використана впродовж 12 місяців з дати балансу.

Для забезпечення гнучкості при використанні власних ко­штів підприємства коефіцієнт маневреності власного капіталу має бути досить високим. Позитивною тенденцією вважається невелике зростання його в динаміці.