Аналіз фінансової інформації підприємства

необхідно вивчити динаміку і структуру власного та позикового капіталу (табл. 1.1, 1.2), з’ясувати причини змін окремих їх складових і дати оцінку цим змінам за аналізований період. Для цього необхідно скласти спеціальні аналітичні таблиці, провести розрахунки і дати пояснення змінам, які вплинули на ці процеси.

Таблиця 1.1

Аналіз структури джерел формування майна підприємства

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення
тис. грн.	питома вага,%	тис. грн.	питома вага,%	абсолютні, тис. грн.	відносне, %	пунктів структури
Пасив
1.Власний капітал
2.Позикові кошти, всього
з них - довгострокові зобов’язання
короткострокові зобов’язання - всього
у тому числі: - кредити банку
- кредиторська заборгованість за товари, роботи послуги
- поточні зобов’язання
- інші короткострокові зобов’язання
ВАЛЮТА БАЛАНСУ

Таблиця 1.2

Динаміка і структура власного капіталу

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення
тис. грн.	питома вага,%	тис. грн.	питома вага,%	абсолютне, тис. грн.	відносне, %
Власний капітал
Статутний капітал
Пайовий капітал
Додатково вкладений капітал
Інший додатковий капітал
Резервний капітал
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
Неоплачений капітал
Вилучений капітал
Усього

Для визначення економічної доданої вартості використовуються традиційні форма фінансової звітності, проте в ній, як правило, величина чистого операційного прибутку і чистих активів бізнесу вимагає коректування. Мета поправок, що вносяться, полягає в тому, щоб показник NOPAT відображав абсолютний, а не приростной підхід до оцінки ефективності фірми.

Капітал підприємства формується за рахунок різних джерел, тому у процесі аналізу необхідно здійснити оцінку за кожним з них і зробити порівняльний висновок щодо вартості окремих його елементів. Ціну на залучення власного капіталу розраховують за дивідендним, прибутковим і ринковим підходом.

Дивідендний підхід визначення ціни (Цвкд) на формування власного капіталу (СВК) враховує частину чистого прибутку (Д), яка вилучається власниками підприємства:

Цвкд = Д: СВК

Прибутковий спосіб визначення ціни (Цвкп) на формування власного капіталу (СВК) враховує створений чистий прибуток (ЧП):

Цвкп = ЧП: СВК

При визначенні ціни на формування власного капіталу за ринковою ставкою прибутковості (Цвкр) для розрахунку використовують формулу:

Цвкр = Цвкп х Кр,

де Кр – коефіцієнт ризику вкладень в господарську діяльність підприємства.

Якщо інвестиційна привабливість підприємства низька, коефіцієнт ризику буде більше 1,0, а навпаки – менше 1,0.

Ціна позикового капіталу залежить від джерел його формування.

Вартість позикового капіталу у формі банківських кредитів (Цпбк) обчислюється за формулою:

Цпбк = [НВК х (1-СОП)]: СБК,

де НВК – нараховані відсотки та інші витрати за кредит; СОП – ставка оподаткування прибутку у формі десяткового дробу; СБК – сума залученого кредиту для формування капіталу (фінансових ресурсів).

Ціна зовнішньої і внутрішньої кредиторської заборгованості визначається із витрат на її обслуговування та їх можливості включення у валові витрати підприємства з метою зменшення оподаткованого прибутку. Вартість кредиторської заборгованості, забезпечення наступних витрат і платежів та доходів майбутніх періодів, щодо яких підприємство не несе ніяких витрат на обслуговування, прирівнюють до нуля.

Виходячи із структури джерел формування позикового капіталу, визначається його середня ціна як відношення витрат, пов’язаних із залученням фінансових ресурсів до величини капіталу, що авансується в господарську діяльність.

Визначивши ціну капіталу за окремими джерелами формування – власного і позикового, розраховують середню ціну капіталу (Цк), як середньозважену величину цін всіх видів капіталу.

де Ці – ціна надходження капіталу з конкретного джерела; Пі – питома вага (частка) конкретного джерела у формуванні загальної суми капіталу (фінансових ресурсів). Капітал кожного підприємства формується за рахунок різних джерел і потребує визначення середньої ціни та порівняння його вартості щодо окремих елементів і в динаміці.

Таблиця 1.3

Розрахунок ціни капіталу підприємства

Джерела капіталу	Структура капіталу за періоди, %	Ціна за 1 грн. капіталу, коп. у періодах
минулий	поточний	минулий	поточний
Власний капітал
Забезпечення наступних витрат і платежів
Довгострокові кредити
Короткострокові кредити
Кредиторська заборгованість
Заборгованість з оплати праці
Заборгованість з обов’язкових платежів
Середня ціна капіталу

Середньозважена вартість капіталу є середньою вартістю власного і позикового капіталів, зважена за їх частками у загальній структурі капіталу:

WACC = Wd·Cd·(1 – T) + Wp·Cp + We·Ce, (2)

де Wd, Wp, We – відповідно частки позикових коштів, привілейованих акцій, власного капіталу (звичайних акцій і нерозподіленого прибутку);

Cd, Cp, Ce – вартість кожної з відповідних частин капіталу;

T – ставка податку на прибуток.

Вартість власного капіталу має відображати ризикованість інвестиції у власний капітал компанії. Стандартні моделі співвідношення ризику і доходності – модель оцінки капітальних активів і модель арбітражного ціноутворення – конвертують вимірник ризику в очікувану доходність. Вартість боргових коштів має відображати ризик невиконання зобов’язань фірмою (чим вищим є даний ризик, тим більшою є вартість боргових коштів) і податкові вигоди, пов’язані із залученням боргових коштів (відсоткові виплати зменшують оподатковуваний прибуток):

Вартість боргових коштів = відсоткова ставка по запозиченнях·(1 – ставка податку)

Вартість привілейованих акцій має відображати дивіденд по цих акціях, що не зменшує розмір оподатковуваного прибутку:

Вартість привілейованих акцій = дивіденд / ціна привілейованої акції

Вагові коефіцієнти, що використовуються для окремих компонентів формули, мають базуватися на ринковій, а не обліковій інформації.

На розмір витрат, пов’язаних з отриманням капіталу, впливають такі фактори, як рівень відсоткових ставок, сфера діяльності компанії, структура капіталу, а також очікування інвесторів.

Середньозважена вартість капіталу відображає справжні витрати фірми на отримання коштів для проекту, адже для отримання коштів на нові проекти більшість фірм використовують комбінацію власного капіталу і боргового фінансування. Якщо фінансування надходить з двох джерел, то доречною відсотковою ставкою буде середнє значення двох ставок фінансування. Якщо боргове фінансування має більшу питому вагу, то боргові кошти повинні мати більший ваговий коефіцієнт у середньому значенні. Аналогічно, ваговий коефіцієнт власного капіталу має відображати частину фінансування, що забезпечується власним капіталом.

Головною перевагою концепції економічної доданої вартості як інструменту є визначення мети: компенсувати сукупні витрати на інвестиційний капітал, тобто ефективне використання ресурсів, на відміну від стандартного завдання максимізації прибули, яка може бути досягнута без урахування ефективності використання ресурсів. Концепція доданого економічного прибутку часто використовується як інструмент ефективності підрозділів компанії замість поняття чистого прибутку, оскільки дає можливість врахувати не тільки кінцевий результат – розмір отриманого прибутку, але і те, якою ціною цей кінцевий результат був отриманий – який об'єм капіталу був використаний. Реалізація стратегії компанії визначається специфікою компанії, особливостями менеджменту і організацією бізнес-процесів. Реалізація стратегії вимагає від менеджера уміння ініціювати необхідні зміни в організації, мотивувати працівників, розвивати ключові компетенції і організаційні можливості, безперервно покращувати бизнес-процессы, створювати корпоративну культуру, досягати поставлених в компанії цілей.

Оскільки концепція Еva може використовуватися в компанії для вибудовування системи показників реалізації цілей компанії, то на її основі необхідно запропонувати систему заохочень і мотивування менеджерів для підтримки обраної бізнес-моделі компанії. Таким чином, створюється система заохочення менеджерів за результат з урахуванням понесених витрат на досягнення встановлених показників, а не за виконання посадових інструкцій. Показники доданої вартості, на яких грунтується заохочення, зв'язуються з успішною реалізацією стратегії і високою ефективністю компанії.

Список рекомендованої літератури

Основна

1. Азоев Г. А., Челенков А. П. Конкурентные преимущества фирмы. – М.: Новости, 2000

2. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПб.: Питер Ком, 1999.

3. Володькина М.В. Стратегический менеджмент: Учеб.пособие. – К.: Знання-Прес, 2002. – 149 с. – (Высшее образование ХХІ века).

4. Как разработать стратегию: Практические рекомендации по созданию реально работающих стратегий: Пер.с англ. / С.Левицки. – Д.: Баланс-Клуб, 2004. – 328 с.

5. Каплан Р.С. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию, 2004г.

6. Карлоф Б. Деловая стратегия: Концепция, содержание, символы. – М.: Экономика, 1991. – 239с.

7. Ключові фінансові показники. Аналіз та управління розвитком підприєства: Пер.з англ. – К.: Всесвіт: Наукова думка, 2001. – 367 с.

8. Маркетинг со скоростью мысли: Пер. с англ./ А. Сливотски, Д. Моррисон.-М.:ЭКСМО-Пресс, 2002.-448с.

9. Маркова В. Д., Кузнецова С. А., Стратегічний менеджмент. – М.: ИНФРА – М, 1999.

10. Методика анализа показателей эффективности производства: Уч.пос., изд. 2-е, доп.и перераб./Под ред.проф. Э.А. Маркарьяна. Серия “Экономика и управление”. Ростов-на-Дону: издательский центр “МарТ” 2001 – 208 с.

11. Оценка эффективности бизнеса: Что будет после Balance Scorecard?: Пер.с англ. / Маршал В. Мейер. – М.: Вершина, 2004. – 274 с.

12. Планирование будущего корпорации: Пер.с англ. / Рассел Л. Акофф. – М.: Сирин, 2002. – 256 с.

13. Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ. – М.: Международные отношения, 1993.

14. Призма эффективности: Карта сбалансированных показателей для измерения успеха в бизнесе и управления им: Пер.с англ. / Э.Нили, К.Адамс, М.Кеннерли. – Д.: Баланс-Клуб, 2003. – 400с.

15. Редченко К. І. Стратегічний аналіз у бізнесі: Навчальний посібник. Видання 2-ге, доповнене. – Львів: „Новий світ - 2000”, 2003. – 272 с.

16. Реинжиниринг бизнес-процессов: Практическое руководство: Пер. с англ. / М.Робсон, Ф.Уллах. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2003. – 222 с.

17. Сливоцький А. Міграція капіталу: Як у замислах на кілька кроків випередити своїх конкурентів: Пер. з англ.- К.: Унів. Вид-во “Пульсари”, 2001.-296с.

18. Стратегическое рыночное управление: Бизнес-стратегии для успешного менеджмента: Пер. с англ. / Д.А. Аакер, Ре. Ю.Н. Каштуревский, - 6-е междунар. Издание. СПб: Питер, 2002.

19. Стратегическое управление: Учебник / О.С. Виханский. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: Гардарика, 2003. – 296с.

20. Шершньова З. Є., Оборська С. В. Стратегічне управління: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 1999.

Додаткова:

1. Ефремов В. С. “Классические модели стратегического анализа и планирования: модель Shell/DPM // Менеджмент в России и зарубежем”.

2. Ефремов В. С. “Стратегическое управление в контексте организационного развития” //Менеджмент в России и зарубежем. М., 1999. № 1. С. 3-16.

3. Ефремов В. С., Ханыков И. А. Ключевая компетенция корпорации как объект стратегического анализа // Менеджмент в России и за рубежем. М., 2002. № 2. С. 8 - 33.

4. Воронов А.А., Катичев В.Ф. Показатели и методы оценки эффективности организационно-экономического механизма управления промышленным предприятием // Менеджмент в России и за рубежем, № 4, 2004, С.98-108.

5. Белковский А.И. Конкурентная стратегия современных компаний (точка зрения Майкла Портера) // Менеджмент в России и за рубежем, № 4, 2004, С.3-8.

6. http://eco-science.net/ - журнал «Актуальні проблеми економіки»

7. http://ua.textreferat.com/referat-3105-1.html - Облік, аналіз і контроль в системі управління витратами підприємства

8. http://www.economist.com.ru/ - журнал «Экономист».

9. http://www.grinchuk.lviv.ua/book/1/98.html - Управління витратами на підприємстві

10. http://www.irr.org.ua/pe/ - журнал «Регіональна економіка»