Жовчний міхур, топографія, будова. Позапечінкові жовчні протоки

ЖОВЧНИЙ МІХУР (vesica biliaris; vesica fellea)

Жовчний міхур є резервуаром для зберігання жовчі і має:

- дно жовчного міхура (fundus vesicae biliaris; fundus vesicae felleae);

- тіло жовчного міхура (corpus vesicae biliaris; corpus vesicae felleae);

- лійку жовчного міхура (infundibulum vesicae biliaris; infundibulum vesicae felleae);

- шийку жовчного міхура (collum vesicae biliaris; collum vesicae felleae),яка переходить у

міхурову протоку (ductus cysticus),що має спіральну складку(plica spiralis).

Жовчний міхур (vesica biliaris; vesica fellea) розміщений в ямці жовчного міхура і вкритий

очеревиною переважно з трьох боків (мезоперитонеально).

Дно жовчного міхура (fundus vesicae biliaris) трохи виступає з-під нижнього (переднього) краю печінки (margo inferior hepatis) біля місця з’єднання між собою VIII і IX ребрових хрящів (cartilagines costales VIII et IX), у цьому місці його інколи можна промацати.

ЖОВЧОВИВІДНІ ПРОТОКИ

Жовч (bilis; chole)є емульгатором жирів,виробляється печінковими клітинами,звідки підходить у жовчні (капіляри) проточки (ductuli biliferi).Останні,прямуючи до периферії,переходять у жовчовивідні міжчасточкові проточки (ductuli biliferi interlobulares).

Ці проточки поступово зливаються між собою і утворюють:

- праву печінкову протоку (ductus hepaticus dexter);

- ліву печінкову протоку (ductus hepaticus sinister)–від правої і лівої часток печінки(lobi hepatisdexter et sinister), які у воротах печінки (porta hepatis) зливаються і утворюють загальну печінкову

протоку (ductus hepaticus communis).

Загальна печінкова протока (ductus hepaticus communis), проходячи у товщі печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки (lig. hepatoduodenale), зливається з міхуровою протокою (ductus cysticus) і утворює спільну жовчну протоку (ductus choledochus). Спільна жовчна протока (ductus choledochus) зливається із протокою підшлункової залози (ductus pancreaticus) і утворює печінково - підшлункову ампулу (ampulla hepatopancreatica), яка відкривається на великому сосочку дванадцятипалої кишки (papilla duodeni major).

У товщі печінково-підшлункової ампули (ampulla hepatopancreatica) розміщений м’яз - замикач ампули (m.sphincter ampullae),який регулює надходження жовчі та підшлункового соку вдванадцятипалу кишку (duodenum).

Аналогічні м’язи-замикачі (mm. sphincteres) є у дистальних відділах спільної жовчної протоки (ductus choledochus) і протоці підшлункової залози.

Вегетативна нервова система: симпатична частина, будова, функції.

ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА

Автономний (вегетативний) відділ (divisio autonomica) є частиною нервової системи (systema nervosum), який здійснює іннервацію:

- серця (cor);

- кровоносних судин (vasa sanguinea);

- лімфатичних судин (vasa lymphatica);

- внутрішніх органів (viscera),що мають у своєму складі гладку м’язову тканину(textus muscularisglaber) i залозистий епітелій (epithelium glandulare).

 

Об’єктом іннервації автономної частини периферичної нервової системи (pars autunomica systematis nervosi peripherici) є:

- гладка м’язова тканина (textus muscularis glaber);

- серцева м’язова тканина (textus muscularis cardiacus);

- залози (glandulae).

 

Автономний; вегетативний відділ (divisio autonomica):

- координує роботу всіх внутрішніх органів;

- регулює обмінні i трофічні процеси в ycix органах i тканинах тіла людини;

- підтримує гомеостаз організму.

 

Функція автономного; вегетативного відділу (divisio autonomica) координується вищими автономними (вегетативними) центрами, які містяться в:

- спинному мозку (medulla spinalis);

- мозочку (cerebellum);

- гіпоталамусі (hypothalamus);

- основних ядрах кінцевого мозку (nuclei basales telencephali);

- корі великого мозку (cortex cerebri).

Автономний (вегетативний) відділ (divisio autonomica) поділяється на:

 

- парасимпатичну частину (pars sympathica);

- симпатичну частину (pars parasympathica).

 

За функцією завузлові нервові волокна симпатичної частини та парасимпатичної частини протилежні.

Симпатична частина (pars sympathica)

До центрального відділу симпатичної частини належать бічні проміжні ядра (nucleiintermediolaterales), які розміщені в бічних рогах спинного мозку (cornua lateralia medullae spinalis):

- грудної частини (pars thoracica);

- поперекової частини (pars lumbalis).

 

До периферійного відділу симпатичної частини належать:

- вузли симпатичного стовбура (nodi trunci sympathici),що утворюють:

- правий симпатичний стовбур (truncus sympathicus dexter);

- лівий симпатичний стовбур (truncus sympathicus sinister);

білі сполучні гілки (rr.сommunicantes albi)

сірі сполучні гілки (rr. communicantes grisei

- передхребтові симпатичні вузли (ganglia sympathica prevertebralia);

- сплетення (plexus),що утворюються завузловими симпатичними волокнами;

- волокна (fibrae),які йдуть до органівiтканин.

Особливістю завузлових симпатичних волокон є те, що вони доходять до органів і тканин, обплітаючи відповідні артеріальні судини.

Симпатичний стовбур (truncus sympathicus)–це парний утвір,який проходить збоку відхребтового стовпа (columna vertebralis) i складається з 20-25 вузлів симпатичного стовбура

Симпатичний стовбур (truncus sympathicus)складається з:

- 3 шийних вузлів симпатичного стовбура (ganglia cervicalia trunci sympathici);

- 10-12 грудних вузлів симпатичного стовбура (ganglia thoracica trunci sympathici);

- 4-5 поперекових вузлів симпатичного стовбура (ganglia lumbalia trunci sympathici);

- 4-5 крижових вузлів симпатичного стовбура (ganglia sacralia trunci sympathici);

- одного непарного куприкового вузла симпатичного стовбура (ganglion impar trunci sympathici).

 

Верхній шийний вузол (gangion cervicale superius)є найбільшим вузлом симпатичного стовбура(truncus sympathicus), який розміщений попереду поперечних відростків II-III шийних хребців (processus transversi vertebrarum cervicalium).

Від верхнього шийного вузла відходять гілки,що містять завузлові нервові волокна(neurofibraepostganglionicae):

1 Cполучніcipiгілки (rr. communicantes grisei), які з’єднують вузол симпатичного стовбура

(ganglion trunci sympathici) з I-IV шийними спинномозковими нервами (nervi spinales cervicales).

2 Внутрішній сонний нерв (n. caroticus internus), що направляється до однойменної артерiї (a. carotis interna) i вздовж її ходу формує внутрішнє сонне сплетення (plexus caroticus internus), яке

разом із артерією входить у порожнину черепа (cavitas cranii) через сонний канал (canalis caroticus).

Симпатичні волокна у складі крило-піднебінних нервів(nn.pterygopalatini) здійснюють симпатичну іннервацію судин та залоз:

- слизової оболонки носової порожнини і ротової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi et cavitatis oris);

- сполучної оболонки; кон’юнктиви нижньої повіки (tunica conjunctiva palpebrae inferioris);

- шкіри лиця (cutis faciei).

 

Частину внутрішнього сонного сплетення (plexus caroticus internus), яка розміщена в печеристій пазусі (sinus cavernosus), нерідко називають печеристим сплетенням (plexus cavernosus).

 

 

3 Зовнішні сонні нерви (nn. carotici externi), що направляються до зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa) і формують симпатичне зовнішнє сонне сплетення (plexus caroticus externus), яке розгалужується по гілках зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa).

4 Яремний нерв (n. jugularis) йде по стінці внутрішньої яремної вени (paries venae jugularis internae) до яремного отвору (foramen jugulare), де розгалужується на гілки, що йдуть у складі IX, X, XII пар черепних нервів (nervi craniales).

5 Гортанно - глоткові гілки (rr. laryngopharyngei),що беруть участь в утворенні гортанно -

глоткового сплетення (plexus laryngopharyngeus), іннервують слизову оболонку та кровоноснісудини глотки i гортані (tunica mucosa et vasa sanguinea pharyngis et laryngis).

6 Верхній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis superior),що йде паралельно до

симпатичного стовбура (truncus sympathicus).

Середній шийний вузол (ganglion cervicale medium)непостійний,розміщений попереду від

поперечного відростка VI шийного хребця (processus transversus vertebrae cervicalis sextae [VI]).
Середній шийний вузол (ganglion cervicale medium) з’єднаний з:
- верхнім	шийним	вузлом	(ganglion	cervicale	superius)	однією	міжвузловою	гілкою
(r. interganglionaris);
- нижнім	шийним	вузлом	(ganglion	cervicale	inferius)	двома	міжвузловими	гілками

(rr. interganglionares), які утворюють підключичну петлю (ansa subclavia) навколо підключичної артерії (a. subclavia).

Від середнього шийного вузла відходять такі гілки:

- сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei)доV-VIшийних спинномозкових нервів(nervispinales cervicales), іноді до IV;

- один або два тонких нерви від середнього шийного вузла.Вони беруть участь в утворенні:

- зовнішнього сонного сплетення (plexus caroticus externus);

- сплетення нижньої щитоподібної apтepiї (plexus arteriae thyroideae inferioris),іннервуючищитоподібну і прищитоподібні залози (glandulae thyroidea et parathyroideae);

- середній шийний серцевий нерв (n.cardiacus cervicalis medius),що йде паралельно і збоку від

верхнього шийного серцевого нерва (n. cardiacus cervicalis superior) i входить у глибоку частину

серцевого сплетення (plexus cardiacus).

За відсутності середнього шийного вузла (ganglion cervicale medium) усі вищеназвані гілки відходять від міжвузлових гілок (rr. interganglionares) на рівні поперечного відростка VI шийного хребця (processus transversus vertebrae cervicalis sextae [VI]), а завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) в ці гілки потрапляють від шийно - грудного вузла (ganglion cervicothoracicum).

Нижній шийний вузол (ganglion cervicale inferius)часто зливається з першим грудним вузлом(ganglion thoracicum) i утворює шийно - грудний вузол (ganglion cervicothoracicum) або зірчастий вузол (ganglion stellatum).

Biн лежить на piвнi шийки першого ребра (collum costae primae), позаду підключичної артерії (a.subclavia) у місці відходження від неї хребтової apтepiї (a. vertebralis).

Від нижнього шийного вузла відходять такі гілки:

- сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei),які йдуть доVII-VIIIшийних спинномозкових нервів

(nervi spinales cervicales);

- підключична петля (ansa subclavia),яка охоплює спереду підключичну артерію(a.subclavia).Симпатичні волокна цієї петлі утворюють на артерії підключичне сплетення (plexus subclavius), яке розгалужується по гілках підключичної apтepiї (a. subclavia), досягаючи органів і тканин шиї (collum), порожнини грудної клітки (cavitas thoracis) та верхньої кінцівки (membrum superius);

 

- гілки до блукаючого нерва (nervus vagus) i діафрагмового нерва (nervus phrenicus);

- хребтовий нерв (n.vertebralis),що утворює навколо хребтовоїapтepiї(arteria vertebralis)

 

хребтове сплетення (plexus vertebralis).Це сплетення продовжується з гілками хребтовоїapтepiї(arteria vertebralis) до головного мозку (encephalon) i спинного мозку (medulla spinalis) та їx оболон (meninges);

- нижній шийний серцевий нерв (n.cardiacus cervicalis inferior),що йде до глибокої частини

 

серцевого сплетення (plexus cardiacus).

Грудні вузли симпатичного стовбура(ganglia thoracica trunci sympathici)складаються з10-12

вузлів, які розміщені попереду від голівок ребер (capita costarum) на бічних поверхнях тіл хребців

(facies laterales corporum vertebrarum).

До грудних вузлів симпатичного стовбура (ganglia thoracica trunci symphatici) підходять

сполучні білі гілки (rr. communicantes albi),що складаються з передвузлових нервових волокон

(neurofibrae preganglionicae).

Biд грудних вузлів симпатичного стовбура(ganglia thoracica trunci symphatici)відходять такі гілки:

- сполучніciрiгілки (rr. communicantes grisei), які підходять до міжребрових нервів (nn. intercostales);

- грудні серцеві нерви (nn.cardiaci thoracici),які беруть участь у формуванні серцевого

сплетення (plexus cardiacus);

- грудні легеневі гілки (rr. pulmonales thoracici),що йдуть до бронхів і легень(bronchi et pulmones),

утворюючи легеневе сплетення (plexus pulmonalis);

- стравохідні гілки (rr. oesophageales),які йдуть до стравоходу(oesophagus)та утворюють

стравохідне сплетення (plexus oesophagealis);

- грудні аортальні гілки (rr. aortici thoracici),що утворюють грудне аортальне сплетення

(plexus aorticus thoracicus);

- великий нутрощевий нерв (n. splanchnicus major),

малий нутрощевий нерв (n. splanchnicus minor) входить у симпатичні вузли черевного сплетення (ganglia sympathica plexus coeliaci).

Поперекові вузли симпатичного стовбура(ganglia lumbalia trunci sympatici)представлені:

- 4-5 вузлами симпатичного стовбура (truncus sympathicus);

- міжвузловими гілками (rr. interganglionares).

 

Крижові вузли симпатичного стовбура(ganglia sacralia trunci sympathici)утворені трьома вузлами,які лежать на тазовій поверхні крижової кістки (facies pelvica ossis sacri), досередини від передніх крижових отворів (foramina sacralia anteriora).