Пала кишка. Кровопостачання, іннервація, відділи

Дванадцятипала кишка (duodenum)

Вона має вигляд підкови, розміщена у пупковій ділянці та поділяється на:

- верхню частину (pars superior),яка починається ампулою – (ampulla),або цибулиною(bulbus)

на рівні XII грудного – І поперекового хребців;

- низхідну частину (pars descendens)на рівні І-ІІІ поперекових хребців;

- горизонтальну частину (pars horizontalis)на рівніIIIпоперекового хребця;

- висхідну частину (pars ascendens)на рівні ІІІ-ІІ поперекових хребців.

При переході верхньої частини (pars superior) в низхідну (pars inferior) утворюється верхній згиндванадцятипалої кишки (flexura duodeni superior).

При переході низхідної частини (pars descendens) в горизонтальну частину (pars horizontalis) утворюється нижній згин дванадцятипалої кишки (flexura duodeni inferior).

 

При переході дванадцятипалої кишки (duodenum) в порожню кишку (jejunum) утворюється дванадцятипало - порожньокишковий згин (flexura duodenojejunalis),який фіксується м’язом - підвішувачем дванадцятипалої кишки (musculus suspensorius duodeni)до лівої половиниII поперекового хребця.

Дванадцятипала кишка (duodenum) прилягає:

- вгорі –до квадратної частки печінки(lobus quadratus hepatis);

- унизу –до правої нирки(ren dexter)з наднирковою залозою(glandula suprarenalis)і своєю

увігнутою поверхнею оточує головку підшлункової залози(caput pancreatis).

Дванадцятипала кишка (duodenum) вкрита очеревиною (peritoneum)спереду,тобто з одного боку (екстраперитонеально).

Лише на самому початку – біля воротарної частини шлунка (pars pylorica gastris) і в самому кінці – в ділянці дванадцятипало-порожньокишкового згину (flexura duodenojejunalis) – дванадцятипала кишка вкрита очеревиною з усіх боків.

Від печінки (hepar) до кишки йде печінково - дванадцятипалокишкова зв’язка (ligamentum hepatoduodenale).

На присередній стінці низхідної частини дванадцятипалої кишки (paries medialis partis descendentis duodeni) слизова оболонка (tunica mucosa) містить:

- поздовжню складку дванадцятипалої кишки (plica longitudinalis duodeni),яка має:

- великий сосочок дванадцятипалої кишки (papilla duodeni major),котрий розміщений у кінціскладки і на якому відкривається печінково-підшлункова ампула (ampulla hepatopancreatica), що утворилася внаслідок злиття:

- спільної жовчної протоки (ductus choledochus);

 

- протоки підшлункової залози (ductus pancreaticus);

- малий сосочок дванадцятипалої кишки (papilla duodeni minor),розміщений дещо вищевеликого сосочка на поздовжній складці, є непостійним і на ньому відкривається:

- додаткова протока підшлункової залози (ductus pancreaticus accessorius). Санторінієва

Иннервация двенадцатиперстной кишки Иннервация двенадцатиперстной кишки осуществляется ветвями обоих блуждающих нервов, чревного, верхнего брыжеечного, печеночного и желудочно-двенадцатиперстного сплетений, идущих периваскулярно.

Кровоснабжение двенадцатиперстной кишки осуществляется из a. gastroduodenalis и a. mesenterica superior. От a. gastroduodenalis отходит a. pancreaticoduodenalis superior. В кровоснабжении ампулы двенадцатиперстной кишки принимают участие ветви аа. gastroduodenalis, gastroomentalis dextra, gastrica dextra и hepatica propria. Переднюю стенку duodenum кровоснабжают две передние (верхняя и нижняя) панкреатодуоде-нальные артерии, в борозде между duodenum и pancreas образующие так называемую переднюю артериальную дугу. Задняя стенка двенадцатиперстной кишки кровоснабжается за счет задней артериальной дуги, образованной верхней и нижней задними панкре-атодуоденальными артериями. Вены двенадцатиперстной кишки сопровождают одноименные артерии, вливаясь в систему воротной вены.

4. Плечове сплетення. Походження, гілки, топографія.

Плечове сплетення(plexus brachialis)

Плечове сплетення (plexus brachialis) утворене передніми гілками чотирьох нижніх шийних нервів та більшою частиною передньої гілки І грудного нерва і лежить на глибоких м’язах шиї.

Плечове сплетення (plexus brachialis) має:

- корінці (radices);

- стовбури (trunci);

- передні та задні розгалуження (divisiones anteriores et posteriores);

- пучки (fasciculi).

Плечове сплетення складається з:

- надключичної частини (pars supraclavicularis);

- підключичної частини (pars infraclavicularis).

 

Надключична частина плечового сплетення(pars supraclavicularis plexus cervicalis)розміщена в міждрабинчастому просторі шиї (spatium interscalenum) і в глибині великої надключичної ямки (fossa supraclavicularis major). До її складу входять:

- верхній стовбур (truncus superior),який утворений передніми гілкамиIV-VIшийних нервів;

- середній стовбур (truncus medius),який утворений передньою гілкоюVIIшийного нерва;

- нижній стовбур (truncus inferior),який утворений передніми гілкамиVIIIшийного нерва таIгрудного нерва.

Від стовбурів відходять:

- передні розгалуження нервових волокон(divisiones anteriores neurofibrarum), що іннервують:

- м’язи-згиначі верхньої кінцівки (musculi flexores membri superioris);

- задні розгалуження (divisiones posteriores neurofibrarum),що іннервують:

- м’язи-розгиначі верхньої кінцівки (mm. extensores membri superioris).

 

Надключична частина плечового сплетення(pars supraclavicularis plexus cervicalis)має такі короткі гілки, які йдуть:

 

1) до м’язів спини:

- дорсальний нерв лопатки (n. dorsalis scapulae),що іннервує:

- м’яз-підіймач лопатки (m. levator scapulae);

- ромбоподібні м’язи (mm. rhomboidei);

- грудо - спинний нерв (n. thoracodorsalis),що іннервує:

- найширший м’яз спини (m. latissimus dorsi);

2) до м’язів грудної клітки:

- підключичний нерв (n. subclavius),що іннервує:

- однойменний м’яз (m. subclavius);

- довгий грудний нерв (n. thoracicus longus),що іннервує:

 

- передній зубчастий м’яз (m. serratus anterior);

- бічний грудний нерв (n.pectoralis lateralis)та присередній грудний нерв (n. pectoralis medialis)

іннервують:

- великий та малий грудні м’язи (mm. pectorales major et minor);

 

3) до м’язів грудного пояса:

- надлопатковий нерв (n.suprascapularis),що іннервує:

- надостьовий та підостьовий м’язи (mm. supraspinatus et infraspinatus);

- підлопаткові нерви (nn. subscapulares),що іннервують:

- підлопатковий м’яз (m. subscapularis);

- великий круглий м’яз (m. teres major);

- пахвовий нерв (n. Axillaris)

- верхній бічний шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii lateralis superior),який є чутливий та

іннервує:

- шкіру дельтоподібної ділянки (cutis regionis deltoideae).

 

Підключична частина (pars infraclavicularis)плечового сплетення,розміщена нижче рівня ключиці, охоплює з трьох боків пахвову артерію і поділяється на:

- присередній шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii medialis),що іннервує:

- шкіру передньоприсередньої поверхні плеча (cutis faciei anteriomedialis brachii);

 

- присередній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii medialis),що йде на

передпліччя, де іннервує:

- шкіру передньої та присередньої поверхні передпліччя (cutis faciei brachii anterioris et medialis) і

має:

 

ліктьовий нерв (n. ulnaris),що проходить у присередній двоголовій борозні(sulcus bicipitalismedialis), де лягає в ліктьову борозну (sulcus ulnaris).

- На передпліччі (antebrachium) ліктьовий нерв (n. ulnaris) поділяється на:

- тильну гілку ліктьового нерва (r. dorsalis nervi ulnaris);

- долонну гілку ліктьового нерва (r. palmaris nervi ulnaris).

Долонна гілка ліктьового нерва (r. palmaris nervi ulnaris)іннервує:

- усі м’язи підвищення V пальця (musculi eminentiae hypothenaris);

- усі міжкісткові м’язи (musculi interossei);

- ІІІ-ІV червоподібні м’язи (musculi lumbricales);

- привідний м’яз великого пальця (m. adductor pollicis);

- глибоку голівку короткого м’яза-згинача великого пальця (caput profundum musculi flexoris pollicis brevis);

- шкіру підвищення мізинця (cutis eminentiae hypothenaris);

- долонну поверхню V пальця (facies palmaris digiti quinti [V]);

- присередню поверхню ІV пальця (facies medialis digiti quarti [ІV]).

 

Поверхнева гілка ліктьового нерва (ramus superficialis nervi ulnaris)переходить у спільні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares communes),які поділяються,у свою чергу,на два

власні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares proprii).

Глибока гілка ліктьового нерва (ramus profundus nervi ulnaris)іннервує:

- більшість м’язів гіпотенара (musculi hypothenaris);

- більшість м’язів середньої групи кисті (musculi manus medii);

- деякі м’язи тенара (musculi thenaris).

 

Тильна гілка ліктьового нерва (r. dorsalis nervi ulnaris) поділяється на тильні пальцеві нерви (nn. digitales dorsales), які іннервують шкіру:

- мізинця (digitus minimus);

- персневого пальця; безіменного пальця (digitus anularis);

- ліктьової сторони середнього пальця (pars ulnaris digiti medii).

 

Від присереднього пучка та бічного пучка (fasciculus medialis et fasciculus lateralis) відходить cерединний нерв (n. medianus),який починається:

На плечі серединний нерв (n. medianus) не розгалужується.

Серединний нерв (n.medianus)іннервує:

- м’язи підвищення великого пальця (крім привідного м’яза великого пальця і глибокої голівки короткого м’яза-згинача великого пальця);

- І-ІІ червоподібні м’язи (mm. lumbricales [І-ІІ]).

Від бічного пучка (fasciculus lateralis) відходить:

- м’язово - шкірнийнерв (n.musculocutaneus),:

 

- дзьобо-плечовий м’яз (m. coracobrachialis);

- двоголовий м’яз плеча (m. biceps brachii);

- плечовий м’яз (m. brachialis).

 

Із заднього пучка (fasciculus posterior) відходять:

- довга гілка – променевий нерв (n. radialis);

- коротка гілка – пахвовий нерв (n. axillaris).

Променевий нерв (n.radialis)проходить у каналі променевого нерва(canalis nervi radialis)та іннервує усі м’язи задньої групи плеча і шкіру над ними.

Пахвовий нерв (n.axillaris)виходить через чотиристоронній отвір(foramen quadrilaterum)натильну поверхню лопатки та іннервує:

- капсулу плечового суглоба;

- дельтоподібний і малий круглий м’язи (м’язові гілки – rr. musculares).