Травна трубка. Сліпа кишка і червоподібний відросток.

Сліпа кишка (caecum)–розміщена у правій клубовій ямці(fossa iliaca dextra),оточена очеревиною (peritoneum) з усіх боків (інтраперитонеально), але не має власної брижі.

У місці сходження стрічок (taeniae coli) на сліпій кишці (caecum) розміщений червоподібний

відросток (appendix vermiformis),який вкритий очеревиною(peritoneum)з усіх боків(інтраперитонеально) і має брижу червоподібного відростка (mesoappendix).

Через отвір червоподібного відростка (ostium appendicis vermiformis) він сполучається з порожниною сліпої кишки (cavum caeci).

Червоподібний відросток (appendix vermiformis)є вторинним лімфоїдним органом(organonlymphoideum secundarium), у своїй стінці містить скупчені лімфатичні вузлики (noduli lymphoidei aggregati). При переході клубової кишки у сліпу є клубовий отвір (ostium ileale), який знаходиться між верхівками клубових сосочків (papillae ileales) і має вигляд горизонтальної щілини. Ця щілина обмежена:

 

- зверху – клубово - ободовокишковою губою (labrum ileocolicum), або верхньою губою (labrum superius);

- знизу – клубово - сліпокишковою губою (labrum ileocaecale), або нижньою губою (labrum inferius).

Губи та вуздечки утворюють клубово - сліпокишковий клапан (valva iliocaecalis), що закриває клубовий отвір (ostium ileale) і замикає вихід з тонкої кишки, запобігаючи надходженню вмісту із товстої кишки до тонкої.

Нижче клубового отвору (ostium ileale) на внутрішній поверхні задньоприсередньої стінки сліпої кишки (caecum) розміщений отвір червоподібного відростка (ostium appendicis vermiformis).

Точка Мак-Бурнея - точка располагающаяся на границе между нижней и средней третью линии, соединяющей пупок и правую верхнюю переднюю ость. Используются для определения места разреза при операции по поводу острого аппендицита

Ланца точка – определяют при аппендиците: болезненная точка на границе наружной я средней трети (справа) линии, соединяющей обе верхне-передние ости подвздошных костей.

3. Борозни і звивини медіальної і базальної поверхонь мозку. Проекція полів кори.

КІНЦЕВИЙ МОЗОК; ВЕЛИКИЙ МОЗОК (telencephalon; cerebrum)

 

Він представлений правою та лівою півкулями великого мозку (hemispheria cerebri). До кожної півкулі належать:

Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri)вкриті корою великого мозку;плащем(cortex cerebri;pallium) і мають три поверхні:

- верхньобічну поверхню півкулі великого мозку (facies superolateralis hemispherii cerebri);

- присередню поверхню півкулі великого мозку (facies medialis hemispherii cerebri);

- нижню поверхню півкулі великого мозку (facies inferior hemispherii cerebri).

 

Рельєф кожної поверхні півкуль складається з борозен (sulci) і розміщених між ними валикоподібних підвищень – звивин великого мозку (gyri cerebri), форма і напрям яких досить мінливі.

Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri) складаються з таких часток:

- лобової частки (lobus frontalis);

- тім’яної частки (lobus parietalis);

- потиличної частки (lobus occipitalis);

- скроневої частки (lobus temporalis);

- острівця; острівцевої частки (insula; lobus insularis);

- обідкової частки (lobus limbicus).

 

На базальній поверхні півкуль розміщені такі міжчасткові борозни (sulci interlobares):

 

- центральна борозна (sulcus centralis),або Роландова борозна,що відокремлює лобову частку

(lobus frontalis) від тім’яної (lobus parietalis);

- бічна борозна (sulcus lateralis),або Сільвієва борозна,яка відокремлює скроневу частку(lobustemporalis) від лобової та тім’яної (lobus frontalis et parietalis);

 

- тім’яно - потилична борозна (sulcus parietooccipitalis),яка проходить між тім’яною часткою

(lobus parietalis) та потиличною часткою (lobus occipitalis).

 

На верхньобічній поверхні півкулі великого мозку (facies superolateralis hemispherii cerebri)

виділяють такі борозни та звивини:

 

1 у лобовій частці (lobus frontalis):

 

а) передцентральну борозну (sulcus precentralis);

б) верхню лобову борозну (sulcus frontalis superior); в) нижню лобову борозну (sulcus frontalis inferior);

 

г) передцентральну звивину (gyrus precentralis);

д) верхню лобову звивину (gyrus frontalis superior); є) середню лобову звивину (gyrus frontalis medius);

ж) нижню лобову звивину (gyrus frontalis inferior), яка за допомогою передньої гілки та висхідної

 

гілки бічної борозни (ramus anterior et ramus ascendens sulci lateralis) поділяється на покришковучастину (pars opercularis), трикутну частину (pars triangularis)та очноямкову частину (parsorbitalis).

 

2 У тім’яній частці (lobus parietalis):

а) зацентральну борозну (sulcus postcentralis);

б) внутрішньотім’яну борозну (sulcus intraparietalis); в) зацентральну звивину (gyrus postcentralis);

 

г) верхню тім’яну часточку (lobulus parietalis superior);

 

д) нижню тім’яну часточку (lobulus parietalis inferior), в якій розміщені: надкрайова звивина

(gyrus supramarginalis), кутова звивина (gyrus angularis). 3 У скроневій частці (lobus temporalis):

а) верхню скроневу борозну (sulcus temporalis superior); б) нижню скроневу борозну (sulcus temporalis inferior);

в) поперечну скроневу борозну (sulcus temporalis transversus); г) верхню скроневу звивину (gyrus temporalis superior);

д) середню скроневу звивину (gyrus temporalis medius); є) нижню скроневу звивину (gyrus temporalis inferior);

 

ж) поперечні скроневі звивини (gyri temporales transversi) – звивини Гешля, які містяться на присередній поверхні верхньої скроневої звивини (facies medialis gyri temporalis superioris).

4 У потиличній частці (lobus occipitalis):

а) поперечну потиличну борозну (sulcus occipitalis transversus), яка обмежовує досить

варіабельні потиличні звивини (gyri occipitales);

б) півмісяцеву борозну (sulcus lunatus);

в) передпотиличу вирізку (incisura preoccipitalis);

 

На присередній поверхні півкуль великого мозку (facies medialis hemispheriorum cerebri) розміщені такі міжчасткові борозни (sulci interlobares):

- борозна мозолистого тіла (sulcus corporis callosi),що проходить між лобовою часткою(lobusfrontalis) та мозолистим тілом (corpus callosum) і продовжується назад між тім’яною часткою (lobus parietalis) та мозолистим тілом (corpus callosum);

 

- тім’яно - потилична борозна (sulcus parietooccipitalis),яка проходить між тім’яною тапотиличною частками (lobuli parietalis et occipitalis);

 

- борозна пояса (sulcus cinguli),яка йде паралельно до мозолистого тіла і продовжується наприсередню поверхню тім’яної частки під назвою підтім’яної борозни (sulcus subparietalis).

 

На присередній поверхні виділяють такі борозни та звивини:

 

1 у лобовій частці (lobus frontalis):

 

а) прицентральну борозну (sulcus paracentralis); б) центральну борозну (sulcus centralis);

 

в) прицентральну часточку (lobulus paracentralis);

г) присередню лобову звивину (gyrus frontalis medialis); 2 у тім’яній частці (lobus parietalis):

 

а) прицентральну часточку (lobulus paracentralis), її задньою частиною є задня прицентральна

 

звивина (gyrus paracentralis posterior);

 

б) підтім’яну борозну (sulcus subparietalis);

 

в) крайову гілку; крайова борозна (ramus marginalis; sulcus marginalis), яка є гілкою підтім’яної борозни, що спрямована угору;

 

г) передклин (precuneus);

 

3 у потиличній частці (lobus occipitalis):

 

а) острогову борозну (sulcus calcarinus); б) клин (cuneus);

 

в) тім’яно - потиличну борозну (sulcus parietooccipitalis); г) язикову звивину (gyrus lingualis);

 

4 У обідковій частці (lobus limbicus) – це сукупність борозен і звивин присередньої ділянки лобової, тім’яної і скроневої часток у самому центрі півкулі мозку:

 

а) поясну борозну (sulcus cinguli);

 

б) морськоконикову борозну (sulcus hippocampalis);

 

в) торочко - зубчасту борозну (sulcus fimbriodentatus); г) обхідну борозну (sulcus collateralis);

 

д) нюхову борозну (sulcus rhinalis);

 

є) приморськоконикову звивину (sulcus parahippocampalis);

ж) поясну звивину (gyrus cinguli), яка має перешийок поясної звивини (isthmus gyri cinguli);

з) смужкову звивину (gyrus fasciolaris); с) гачок (uncus);

к) зубчасту звивину (gyrus dentatus);

На нижній поверхні півкуль головного мозку (facies inferior hemispheriorum cerebri) виділяють такі борозни та звивини:

 

1 у лобовій частці:

а) нюхову борозну (sulcus rhinalis);

б) очноямкові борозни (sulci orbitales);

в) пряму звивину (gyrus rectus);