Лімфатична система:загальна будова,функції.Лімфатичні вузли голови та шиї

Лімфатична система (systema lymphoideum)має деякі структурні особливості,що притаманнівенозній системі:

- судини мають клапани;

- лімфа тече від тканин у венозну систему,а потім до серця.

Ознаки, які відрізняють лімфатичну систему (systema lymphoideum) від венозної:

- на шляху лімфатичних судин розміщені чис-ленні лімфатичні вузли;

- лімфатична система являє собою систему трубок (судин), які замкнуті з одного боку (є"сліпими" капілярами), а з другого–відкриваються у венозне русло.

Лімфатичні судини відсутні в:

- центральній нервовій системі (systema nervosum centrale);

- селезінковій пульпі (pulpa splenica; pulpa lienalis);

- епітелії шкіри (epitelium cutis; epitelium dermatis);

- хрящовій тканині (textus cartilagineus);

- рогівці (cornea);

- кришталику (lens);

- плаценті (placenta);

- гіпофізі (hypophysis);

- внутрішньому вусі (auris interna).

Судинна частина лімфатичної системи скла-дається із:

- лімфокапілярних судин (vasa lymphocapillaria)або лімфатичних капілярів;

- лімфатичних судин (vasa lymphatica)на шляху яких знаходяться лімфатичні вузли (nodilymphoidei);

- лімфатичних стовбурів (trunci lymphatici);

- лімфатичних протоків (ductus lymphatici).

Лімфатичні судини (vasa lymphatica)поділяють-ся на:

- внутрішньоорганні судини;

- позаорганні судини,які за розміщенням є:

- глибокими судинами (vasa lymphatica profunda);

- поверхневими судинами (vasa lymphatica superficialia).

 

Лімфатичні вузли (nodi lymphoidei; nodi lymphatici; lymphonodi)розміщуються за ходом лім-фатичних судин. Вони є вторинними лімфатичними органами (organa lymphoidea secundaria) – органа-ми лімфопоезу (lymphopoѐsis) і утворення антитіл, виконують роль лімфоретикулярного фільтра. Розрізняють такі лімфатичні вузли:

- ділянкові лімфатичні вузли (nodi lymphoidei regionales),або регіонарні вузли –вузли,до яких

лімфатичні судини несуть лімфу з певної ділянки тіла чи органа;

- вузли, що мають назву тих кровоносних судин, біля яких розміщуються (наприклад:черевні,

клу-бові);

- поверхневі вузли;

- глибокі вузли,що залягають під фасцією;

- нутрощеві вузли,що розміщені в порожнинах тіла,біля органів,від яких до них потрапляе лімфа;

- пристінкові вузли,що розміщені біля стінок по-рожнин тіла.

 

АНАТОМІЯ ЛІМФАТИЧНИХ СУДИН ТА ВУЗЛІВ ГОЛОВИ І ШИЇ (vasa lymphatica et nodi lymphoidei capitis et colli)

Від правої і лівої половин голови і шиї (caput et cervix) лімфа збирається відповідно у:

 

- правий яремний стовбур (truncus jugularis dexter);

- лівий яремний стовбур (truncus jugularis sinister).

 

Вони проходять з кожного боку вздовж внутріш-ньої яремної вени (v. jugularis interna).

Правий яремний стовбур (truncus jugularis dexter)впадає в праву лімфатичну протоку(ductuslymphaticus dexter) або безпосередньо в правий венозний кут (angulus venosus dexter).

Лівий яремний стовбур (truncus jugularis sinister)впадає у грудну протоку(ductus thoracicus)або без-посередньо в лівий венозний кут (angulus venosus sinister).

 

Лімфатичні вузли голови (nodi lymphoidei capitis)утворюють такі ділянкові групи:

- потиличні вузли (nodi occipitales);

- соскоподібні вузли (nodi mastoidei);

- поверхневі привушні вузли (nodi parotidei superficiales);

- глибокі привушні вузли (nodi parotidei profundi);

- піднижньощелепні вузли (nodi submandibulares);

- лицеві вузли (nodi faciales);

- підпідборідні вузли (nodi submentales).

Виносні судини лімфатичних вузлів голови закін-чуються переважно у глибоких бічних шийних вузлах(nodi cervicales profundi).

Лімфатичні вузли шиї (nodi lymphoidei cervicales)поділяються на дві групи лімфатичних вуз-лів:

- передні шийні вузли (nodi cervicales anteriores);

- бічні шийні вузли (nodi cervicales laterales).

 

Передні шийні вузли (nodi cervicales anteriores)складаються з таких двох груп:

поверхневих вузлів, або передніх яремних вуз-лів (nodi superficiales; nodi jugulares anteriores) глибоких вузлів (nodi profundi).

До глибоких передніх шийних вузлів (nodi profundi cervicales anteriores) належать під-під’язикові вузли (nodi infrahyoidei),до складу яких входять:

- передгортанні вузли (nodi prelaryngei);

 

- щитоподібні вузли (nodi thyroidei);

- передтрахейні вузли (nodi pretracheales);

 

- притрахейні вузли (nodi paratracheales);

- заглоткові вузли (nodi retropharyngei).

 

Бічні шийні вузли (nodi cervicales laterales; nodi colli laterales),що поділяються на:

- поверхневі вузли (nodi superficiales);

- верхні глибокі вузли (nodi profundi superiores);

 

- нижні глибокі вузли (nodi profundi inferiores);

- надключичні вузли (nodi supraclaviculares);

 

- додаткові вузли (nodi accessorii).

Поверхневі бічні шийні вузли розміщені вздовж зовнішньої яремної вени (v. jugularis externa)і прий-мають лімфу зі шкіри та поверхневої фасції.

Глибокі бічні шийні вузли розміщені вздовж внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna).Вониприймають виносні лімфатичні судини з язика (lingua), глотки (pharynx), мигдаликів (tonsillae), гор-тані(larynx), щитоподібної залози (glandula thyroidea) і м’язів шиї (musculi colli).

 

Білет

1. М'язи кисті. Кровопостачання і інервація.

М’ЯЗИ КИСТІ (musculi manus)

М’язи кисті (musculi manus)поділяють на:

 

- м’язи тенара (musculi thenaris),або м’язи підвищення великого пальця (musculi eminentiaethenaris);

 

- м’язи гіпотенара (musculi hypothenaris),або м’язи підвищення мізинця (musculi eminentiaehypothenaris);

- м’язи середньої групи.

 

До м’язів тенара (musculi thenaris), або м’язів підвищення великого пальця (musculi eminentiae thenaris), належать: Короткий відвідний м'яз великого пальця, m. abductor pollicis brevis.
Дія:

• відводить великий палець кисті;
• злегка протиставляючи його;
• бере участь у згинанні проксимальної фаланги.

Іннервація: n. medianus (C6-C7).
Кровопостачання: n. palmaris superficialis a. radialis.

Короткий згинач великого пальця кисті, m. flexor pollicis brevis.
Дія: згинає проксимальну фалангу великого пальця.
Іннервація: поверхневі пучки - n. medianus (З 6-З7), глибокі - n. ulnaris (C8-Th1).
Кровопостачання: r. palmaris superficialis a. radialis, arcus palmaris profundus.
Протиставний мяз великого пальця, m. opponens pollicis.
Дія: протиставляє великий палець кисті мізинцю.
Іннервація: n. medianus (З 6-З7).
Кровопостачання: r. palmaris superficialis a. radialis, arcus palmaris profundus.
Привідний мяз великого пальця, m. adductor pollicis.
Дія: приводить великий палець кисті; бере участь у згинанні його проксимальної фаланги.
Іннервація: n. ulnaris.
Кровопостачання: arcus palmares superficialis et profundus.

 

 

До м’язів гіпотенара (musculi hypothenaris), або підвищення мізинця (eminentia hypothenaris), на-

 

лежать: Короткий долонний м'яз, m.palmaris brevis.
Дія: натягає долонний апоневроз, образуя при цьому ряд складок на шкірі піднесення мізинця.
Іннервація: n. ulnaris (З7, C8, Th1).
Кровопостачання: a. ulnaris.
М'яз, що відводить мізинець, m. abductor digiti minimi.
Дія: відводить мізинець і бере участь у згинанні його проксимальної фаланги.
Іннервація: n. ulnaris.
Кровопостачання: r. palmaris profundus a. ulnaris.
Короткий згинач мізинця, m. flexor digiti minimi brevis.
Дія: згинає проксимальну фалангу мізинця й бере участь у його приведенні.
Іннервація: n. ulnaris (З 7-З8).
Кровопостачання: r. palmaris profundus a. ulnaris.
М'яз, що протиставляє мізинець, m. opponens digiti minimi.
Дія: протиставляє мізинець великому пальцю кисті.
Іннервація: n. ulnaris (З 7-З8).
Кровопостачання: r. palmaris profundus a. ulnaris.

 

До середньої групи м’язів кисті належать:

 

1 Червоподібні м’язи кисті (musculi lumbricales manus)розміщені під долонним апоневрозом(aponeurosis palmaris). Це чотири тонких веретеноподібних м’язи.

 

 

Функція: згинають проксимальні фаланги(flexio phalangium proximalium)і розгинають середні та кі-

 

нцеві фаланги II-V пальців (extensio phalangium mediarum et distalium digitorum secundi – quinti [II-V]).

Іннервація: перша й друга - n. medianus, третя й четверта - n. ulnaris (З8, Th1).
Кровопостачання: arcus palmaris superficialis.

 

 

2 Міжкісткові м’язи кисті (musculi interossei palmares manus).Вони розташовані між п’ястковимикістками в міжп’ясткових проміжках (spatia intermeta-carpalia), починаються від бічних поверхонь п’ясткових кісток (facies laterales ossium metacarpalium) і прикріплюються до тильної поверхні прокси-

 

мальних фаланг пальців кисті (facies dorsalis phalangium proximalium digitorum manus). Залежно від розміщення міжкісткові м’язи кисті поділяються на:

 

- три долонні міжкісткові м’язи кисті (musculi interossei palmares manus). Вони розміщені на до-

 

лонній поверхні в другому, третьому і четвертому міжкістковому проміжку. Функція: приводятьII, IVіVпальці доIIIпальця;Іннервація: n. ulnaris (C8-Th1).
Кровопостачання: arcus palmaris profundus.

 

- чотири тильні міжкісткові м’язи кисті (musculi interossei dorsales manus). Вони розміщені в тильній частині міжп’ясткових проміжків.

 

Функція: відводятьIIіIVпальці відIIIпальця,відводять і приводятьIIIпалець або фіксують його.