Лімфатична система: структура, функції. Лімфатичні вузли верхньої і нижньої кінцівок

Лімфатична система (systema lymphoideum)має деякі структурні особливості,що притаманнівенозній системі:

- судини мають клапани;

- лімфа тече від тканин у венозну систему,а потім до серця.

Ознаки, які відрізняють лімфатичну систему (systema lymphoideum) від венозної:

- на шляху лімфатичних судин розміщені чис-ленні лімфатичні вузли;

- лімфатична система являє собою систему трубок (судин), які замкнуті з одного боку (є"слі-пими" капілярами), а з другого–відкриваються у венозне русло.

Лімфатичні судини відсутні в:

- центральній нервовій системі (systema nervosum centrale);

- селезінковій пульпі (pulpa splenica; pulpa lienalis);

- епітелії шкіри (epitelium cutis; epitelium dermatis);

- хрящовій тканині (textus cartilagineus);

- рогівці (cornea);

- кришталику (lens);

- плаценті (placenta);

- гіпофізі (hypophysis);

- внутрішньому вусі (auris interna).

Судинна частина лімфатичної системи скла-дається із:

 

- лімфокапілярних судин (vasa lymphocapillaria)або лімфатичних капілярів;

- лімфатичних судин (vasa lymphatica)на шляху яких знаходяться лімфатичні вузли (nodilymphoidei);

- лімфатичних стовбурів (trunci lymphatici);

 

- лімфатичних протоків (ductus lymphatici).

Лімфатичні вузли (nodi lymphoidei; nodi lymphatici; lymphonodi)розміщуються за ходом лім-фатичних

 

судин. Вони є вторинними лімфатичними органами (organa lymphoidea secundaria) – органа-ми лімфопоезу (lymphopoѐsis) і утворення антитіл, виконують роль лімфоретикулярного фільтра.

ДІЛЯНКОВІ ЛІМФАТИЧНІ СУДИНИ ТА ВУЗЛИ(vasa lymphatica et nodi lymphoidei regionales)

 

Лімфатичні судини і вузли нижньої кінцівки(vasa lymphatica et nodi lymphoidei membri inferioris)

 

Лімфатичні судини на нижній кінцівці(membrum inferius)поділяються на:

- поверхневі лімфатичні судини (vasa lymphatica superficialia),які проходять під шкірою над поверхневою фасцією і збирають лімфу від шкіри і підшкір-ної клітковини;

 

- глибокі лімфатичні судини (vasa lymphatica profunda),які проходять поряд з глибокими кровоно-сними судинами (vasa sanguinea profunda) і збира-ють лімфу від м’язів, суглобів і кісток.

 

Лімфатичні вузли (nodi lymphoidei)на нижній кінцівці(membrum inferius)є такі:

- підколінні вузли (nodi poplitei);

- пахвинні лімфатичні вузли (nodi lymphoidei inguinales),які,у свою чергу,поділяються на:

- поверхневі пахвинні вузли (nodi inguinales superficiales);

- глибокі пахвинні вузли (nodi inguinales profundi).

Поверхневі пахвинні вузли (nodi inguinales superficiales)розміщуються вздовж пахвинної зв’язки(lig.inguinale) і лежать на поверхневому лис-тку широкої фасції стегна (lamina superficialis fasciae latae).

 

Глибокі пахвинні вузли (nodi inguinales profundi)розміщені під широкою фасцією стегна(fascia latafemoris) у межах стегнового трикутника (trigonum femorale) у ділянці підшкірного розтвору (hiatus saphenus).

 

Підколінні вузли (nodi poplitei)поділяються на:

- поверхневі вузли (nodi superficiales);

- глибокі вузли (nodi profundi).

 

Поверхневі підколінні вузли (nodi poplitei superficiales)розміщені над підколінною фасцією навколо малої підшкірної вени (v. saphena parva) поблизу місця її впадіння у підколінну вену (v. poplitea).

Глибокі підколінні вузли (nodi poplitei profundi)розміщені між підколінною артерією(a. poplitea)та капсулою колінного суглоба (capsula articulationis genus).

Приносні судини глибоких підколінних вузлів (nodi poplitei profundi) збирають лімфу із:

- поверхневих лімфатичних судин (vasa lymphatica superficialia) задньої та присередньої по-верхні

 

гомілки (facies posterior et media cruris);

- глибоких лімфатичних судин (vasa lymphatica profunda), які можуть перериватися в таких непо-

 

стійних лімфатичних вузлах (nodi lymphoidei):

Виносні судини глибоких підколінних вузлів (nodi poplitei profundi) закінчуються в глибоких па-

хвинних вузлах (nodi inguinales profundi).

 

Поверхневі лімфатичні судини нижньої кінців-ки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris)

формуються з капілярних сіток шкіри та підшкірної клітковини й утворюють:

- присередню групу судин;

- бічну групу судин;

- задню групу судин.

 

Присередня група поверхневих лімфатичних су-дин нижньої кінцівки(vasa lymphatica superficialiamembri inferioris) починається в шкірі:

- І, ІІ, ІІІ пальців стопи (digiti pedis);

- присереднього краю стопи (margo medialis pedis);

- присередньої поверхні гомілки (facies medialis cruris).

 

Ці судини йдуть вздовж великої підшкірної вени (v. saphena magna) і впадають у поверхневі пахвинні вузли (nodi inguinales superficiales).

 

Бічна група поверхневих лімфатичних судин ни-жньої кінцівки(vasa lymphatica superficialia membriinferioris) формується в ділянці:

- IV та V пальців стопи (digiti pedis);

- бічної частини тилу стопи (pars lateralis dorsi pedis);

- бічної поверхні гомілки (facies lateralis cruris).

 

Задня група поверхневих лімфатичних судин ни-жньої кінцівки(vasa lymphatica superficialia membriinferioris) починається:

- у шкірі п’яткової ділянки (cutis regionis calcaneae);

- у шкірі підошви бічного краю стопи (cutis plantae marginis lateralis pedis).

 

Задня група поверхневих лімфатичних судин ни-жньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris) прямує за ходом малої підшкірної вени (v. saphena parva) і впадає в підколінні лімфатичні вузли (nodi lymphoidei poplitei).

 

Глибокі лімфатичні судини нижньої кінцівки (vasa lymphatica profunda membri inferioris)збира-ють

лімфу від:

- м’язів (musculi);

- суглобів (articulationes);

- синовіальних піхв (vaginae synoviales);

- кісток (ossa);

- нервів (nervi).

 

Глибокі лімфатичні судини нижньої кінцівки (vasa lymphatica profunda membri inferioris) супроводжу-ють

артерії і глибокі вени гомілки (arteriae et venae profundae cruris) та вени стегна (venae profundae femoris). Вони впадають у глибокі пахвинні вузли (nodi inguinales profundi).

На верхній кінцівці (membrum superius) знахо-дяться:

- поверхневі лімфатичні судини і вузли (vasa lymphatica superficialia et nodi membri superioris);

- глибокі лімфатичні судини і вузли (vasa lymphatica profundi et nodi membri superioris).

 

Поверхневі та глибокі лімфатичні судини підхо-дять до:

ліктьових вузлів (nodi cubitales);

пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares).

 

Поверхневі лімфатичні судини верхньої кінців-ки (vasa lymphatica superficialia membri superioris)

проходять уздовж основної вени (v. basilica) та голо-вної вени (v. cephalica) і складаються з:

- бічної групи;

- присередньої групи;

- середньої групи.

 

Бічні поверхневі лімфатичнi судини верхньої кі-нцівки (vasa lymphatica superficialia lateraliamembri superioris) несуть лімфу від шкіри:

- І-ІІІ пальців кисті (digiti manus);

- променевого краю передпліччя (margo radialis antebrachii);

- бічної поверхні плеча (facies lateralis brachii).

 

Бічні поверхневі лімфатичнi судини верхньої кі-нцівки (vasa lymphatica superficialia lateraliamembri superioris) йдуть до пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares).

Присередні поверхневі лімфатичні судини верх-ньої кінцівки (vasa lymphatica superficialiamedialia membri superioris) несуть лімфу від шкіри

- IV-V пальців кисті ліктьового краю передпліччя (digiti manus marginis ulnaris antebrachii);

- присередньої поверхні плеча (facies medialis brachii).

 

Присередні поверхневі лімфатичні судини верх-ньої кінцівки (vasa lymphatica superficialiamedialia membri superioris) йдуть до ліктьових вузлів (nodi cubitales) та пахвових лімфатичнихвузлів (nodi lymphoidei axillares).

 

Середні поверхневi лімфатичнi судини верхньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia mediamembri superioris) несуть лімфу від передньої передплічної ділянки (regio antebrachii anterior) до

 

ліктьової ямки (fossa cubitalis), частина з цих судин приєднується до бічних поверхневихлімфатичних судин (vasa lymphatica superficialia lateralia),частина– до при-середніх

 

лімфатичних поверхневих судин верхньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia medialia membrisuperioris).

 

Поверхневі лімфатичні вузли верхньої кінцівки (nodi lymphoidei superficiales membri superioris) су-

проводжують поверхневі вени верхньої кінцівки (venae superficiales membri superioris).

 

Вони збирають лімфу від шкіри та підшкірної кліт-ковини. Від них лімфа далі прямує до:

- ліктьових вузлів (nodi cubitales);

- пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares).

 

Глибокі лімфатичні судини та вузли верхньої кінцівки (vasa lymphatica profunda et nodi membrisuperioris) супроводжують глибокі великі судини вер-хньої кінцівки (membri superioris) і несуть лімфу до

глибоких вузлів (nodi profundi)та поверхневих вузлів (nodi superficiales),а звідси до ліктьових вузлів (nodi cubitales)та пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares).

 

Ліктьові вузли (nodi cubitales)розміщені в лік-тьовій ямці(fassa cubitalis)і поділяються на:

- поверхневі ліктьові вузли (nodi cubitales superficiales), що розміщені над фасцією;

 

- глибокі ліктьові вузли (nodi cubitales profundi), що розміщені під фасцією;

 

Ці вузли приймають частину лімфи від кисті (manus) і передпліччя (antebrachium), а їх виносні лімфатичні судини прямують до пахвових лімфатич-них вузлів (nodi lymphoidei axillares).

У пахвові лімфатичні вузли (nodi lymphoidei axillares) впадають судини з:

- верхньої кінцівки (membrum superius);

- стінок грудної порожнини (parietes cavitatis thoracis);

 

- грудної залози (glandula mammaria).

Виносні судини з пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares) формують підключичний

стовбур (truncus subclavius),лівий та правий.

Пахвові лімфатичні вузли (nodi lymphoidei axillares)є основними ділянковими лімфатичнимивузлами верхньої кінцівки (nodi lymphoidei membri superioris regionales). Вони розміщені у жировій тка-нині пахвової порожнини (cavitas axillaris) біля її сті-нок і вздовж судинно-нервового пучка, утворюючи

такі групи лімфатичних вузлів:

- верхівкові вузли (nodi apicales);

- плечові вузли;бічні вузли(nodi humerales; nodi laterales);

- підлопаткові вузли;задні вузли(nodi subscapulares; nodi posteriores);

- грудні вузли;передні вузли(nodi pectorales; nodi anteriores);

- центральні вузли (nodi centrales).

 

Білет №14
1. М'язи грудей, їх класифікація, кровопостачання і іннервація.
М'язи грудної клітки

Передні ділянки грудної клітки обмежені зверху обома ключицями та яремною вирізкою груднини, з боків — задніми пахвовими лініями, знизу — ребровими дугами з мечоподібним відростком.
Тут розташовані м'язи — похідні вентральної мускулатури (аутохтонні, трункопетальні і трункофугальні).
Великий грудний м'яз (т. pectoralis major) (мал. 96) належить до трункопетальних м'язів. Це великий м'язовий пласт трикутної форми, який відходить від двох присередніх третин ключиці (ключична частина), капсули груднинно-ключичного суглоба, передньої поверхні груднини, хрящів II —VII ребер (груднинно-реброва частина) і верхньої ділянки піхви прямого м'яза живота (черевна частина). Звідси м'язові пучки, конвергуючи, прямують у бік і апоневротичним сухожилком прикріплюються до гребеня великого горбка плечової кістки.
Функція. В разі фіксації грудної клітки приводить, дещо згинає і пронує плече. При фіксованому плечі (руки на стегнах, опора на поруччя тощо) розширює грудну клітку (додаткова дихальна мускулатура).
І її нервація: присередній і бічний грудні нерви плечового сплетення (CV — CVII).
Малий грудний м'яз (т. pectoralis minor) (мал. 97) трункопетальний, вкритий попереднім м'язом. Починається трьома-чотирма зубцями від II — V ребер і прикріплюється до дзьобоподібного відростка лопатки.
Функція. Бере участь в акті вдиху.
Іннервація: присередній грудний нерв плечового сплетення (CVII — CVIII).
ПАХВОВА АРТЕРІЯ

Підключичний м'яз (т. subclavius) —Це не дуже розвинутий м'язовий тяж. Починається на І ребрі і закінчується на нижній поверхні ключиці.
Функція. При фіксованій ключиці, скорочуючись, піднімає ребро (допоміжна дихальна мускулатура).
Іннервація: підключичний нерв плечового сплетення (CV — CVI).
Передній зубчастий м'яз (т. serratus anterior) (мал. 98, 99) трункофугальний, дуже міцний. Починається дев'ятьма-десятьма зубцями на бічній поверхні грудної клітки (від II —X ребер), звідки м'язові пучки йдуть дорзально і присередньо і прикріплюються до присереднього краю лопатки разом з ромбоподібними м'язами.
Функція. Під час скорочення м'яза лопатка і верхня кінцівка різко виносяться вперед. При фіксованій лопатці цей м'яз піднімає ребра і розширює груднупорожнину (допоміжна дихальна мускулатура).
Іннервація: довгий грудний нерв плечового сплетення (CV —CVII).
ГЛИБОКІ

М'язи — підіймачі ребер (mm. levatores costarum) є похідними вентральної мускулатури. Вони починаються з кожного боку від поперечних відростків CVII і ТІ —ТХІ хребців і прикріплюються до горбків, розташованих нижче сусідніх ребер.

Функція м'язів визначається назвою.
Іннервація: міжреброві нерви (CVIII, ТІ —ТИ, TVII-TX).
Зовнішні міжреброві м'язи (mm. intercostales externi) (див. мал. 97, 98) аутохтонні; виповнюють міжреброві проміжки, але до груднини не доходять, а заміщуються зовнішньою міжребровою перетинкою. Пучки цього м'яза відходять від нижнього краю розташованого вище ребра, йдуть косо зверху донизу і ззаду наперед і прикріплюються до тупого верхнього краю розташованого нижче ребра.
Внутрішні міжреброві м'язи (mm. іпtercostales interni) (див. мал. 97, 98), як і попередні, заповнюють міжреброві проміжки. Не дійшовши на 6 —8 см до хребтового стовпа, замінюються внутрішньою міжребровою перетинкою. Пучки цього м'яза починаються від верхнього краю розташованого нижче ребра, піднімаються знизу догори і ззаду наперед, прикріплюються до нижнього краю розташованого вище ребра (всередину від борозни).
Функція. При скороченні міжребрових м'язів кожне ребро піднімається і одночасно повертається навколо поздовжньої осі, що збільшує об'єм грудної клітки (вдих).
Іннервація: міжреброві нерви (ТІ-ТХІІ).
Підреброві м'язи (тт. subcostales) — короткі і слабко розвинуті; не завжди спостерігаються в нижніх дорзобічних ділянках внутрішньої поверхні грудної порожнини. Пучки цих м'язів мають той самий напрямок, що й внутрішні міжреброві, але перекинуті через 1—2 ребра.
Функція підребрових м'язів аналогічна функції попередніх.
Іннервація: міжреброві нерви (ТХ-ТХІІ).
Поперечний м'яз грудної клітки (m. transversus thoracis) у людини розвинутий слабко, розташований на задній поверхні передньої стінки грудної порожнини, будучи безпосереднім продовженням поперечного м'яза живота.
Функція. Бере участь в акті видиху.
Іннервація: міжреброві нерви (TII-TVI).

2. Тонка кишка, будова, топографія, іннервація, кровопостачання.
Тонка кишка (intestinum tenue; enteron)

 

Топографія:

- голотопія –тонка кишка лежить у черевній порожнині та займає надчерев’я(epigastrium),

пупкову ділянку (regio umbilicalis) і частково підчерев’я (hypogastrium);

- скелетопія –починається на рівні тілXIIгрудного– Iпоперекового хребців і закінчується вділянці правої клубової ямки;

 

- синтопія – навколо петель тонкої кишки лежить товста кишка(intestinum crassum),дванадцятипала кишка (duodenum) охоплює голівку підшлункової залози (caput pancreatis), стикається

з ворітною печінковою веною (vena portae hepatis), спільною жовчною протокою (ductus choledochus), печінкою (hepar) та правою ниркою (ren dexter).

Функція тонкої кишки:

- це місце, де завершуються процеси травлення їжі, тобто розщеплення білків, жирів та вуглеводів до простих сполук під дією травних ферментів, що виробляються підшлунковою залозою та спеціалізованими клітинами слизової оболонки тонкої кишки; жовч емульгує жири;

- тут відбувається всмоктування поживних та інших речовин, зокрема токсинів;

- евакуаторна, тобто проштовхує продукти травлення у товсту кишку.

 

Дванадцятипала кишка (duodenum)

Вона має вигляд підкови, розміщена у пупковій ділянці та поділяється на:

- верхню частину (pars superior),яка починається ампулою – (ampulla),або цибулиною(bulbus)

на рівні XII грудного – І поперекового хребців;

- низхідну частину (pars descendens)на рівні І-ІІІ поперекових хребців;

- горизонтальну частину (pars horizontalis)на рівніIIIпоперекового хребця;

- висхідну частину (pars ascendens)на рівні ІІІ-ІІ поперекових хребців.

Дванадцятипала кишка (duodenum) прилягає:

- вгорі –до квадратної частки печінки(lobus quadratus hepatis);

- унизу –до правої нирки(ren dexter)з наднирковою залозою(glandula suprarenalis)і своєю

увігнутою поверхнею оточує головку підшлункової залози(caput pancreatis).

Дванадцятипала кишка (duodenum) вкрита очеревиною (peritoneum)спереду,тобто з одного боку (екстраперитонеально).

Порожня кишка (jejunum)

За довжиною вона становить 2/5 від тонкої кишки (intestinum tenue), а стінка її має типову для кишки будову:

Клубова кишка (ileum)

Вона займає 3/5 довжини брижового відділу тонкої кишки (intenstinum tenue) і за будовою подібна

до порожньої кишки (jejunum).

Лімфоїдний апарат слизової оболонки клубової кишки (tunica mucosa ilei) представлений скупченими лімфатичними вузликами (noduli lymphoidei aggregati),які називаються Пейєровими бляшками.

 

Порожнята клубова кишки (jejunum et ileum) вкриті очеревиною з усіх боків

(інтраперитонеально) і мають брижу тонкої кишки (mesenterium) – дуплікатуру очеревини

(peritoneum), в якій містяться жирова клітковина та лімфатичні вузли, а також проходять судини інерви, що живлять тонку кишку (intenstinum tenue).

Тонка кишка (intenstinum tenue) займає майже увесь нижній поверх черевної порожнини (cavitas abdominis).

Кровопостачання тонкої кишки здійснюється гілками верхньої брижової артерії (A. Mesenterica Superior. Від верхньої брижової артерії до тонкої кишки відходить 8—20, частіше 12— 15 порожньокишкових (аа. Jejunales) і клубово-кишкових артерій (аа. Ileales). Кожна з артерій ділиться на дві (дихотомічно) гілки, які, з'єднуючись із такими ж гілками сусідніх артерій, утворюють артеріальні дуги (аркади) першого порядку. Від цих дуг відходять гілки, які, в свою чергу, також анастомозують і утворюють дуги другого порядку. Таким чином виникають і дуги третього порядку.

Прямі вени, які виходять із стінки кишки, формують Vv. J е J Unales Et Vv. Ileales, які, в свою чергу, утворюють верхню брижову вену (V. Mesenterica Superior). Розміщуючись поруч із однойменною артерією, верхня брижова вена за головкою підшлункової залози бере участь в утворенні ворітної вени.

Іннервація тонкої кишки здійснюється гілками верхнього брижового сплетення, яке супроводжує верхню брижову артерію та її гілки. Симпатичні, парасимпатичні і чутливі нервові волокна утворюють численні зв'язки з нервовими сплетеннями, закладеними в різних шарах стінки кишки.