Відділи травної трубки,топографія.

1. Травна система (systema digestorium) складається з ротової порожнини, глотки, стравоходу, шлунка, тонкої (дванадцятипала 1-3L, порожня/голодна, клубова) та товстої кишок, печінки, підшлункової залози. Порожнисті органи формують травну трубку.

Товста кишка (intestinum crassum) має такі відділи:

- сліпу кишку (caecum); typhlon

- ободову кишку (colon), яка складається з:

- висхідної ободової кишки (colon ascendens);

- поперечної ободової кишки (colon transversum);

- низхідної ободової кишки (colon descendens);

- сигмоподібної ободової кишки (colon sigmoideum) s,romano;

- пряму кишку (rectum); proctos

- відхідниковий канал (canalis analis).

3.сечова система.

Сечова система (systema urinarium)забезпечує постійне виведення з організму водорозчиннихпродуктів обміну речовин, більшість з яких є токсичними. Продуктом виділення є сеча (urina).

Сечова система складається із сечових органів (organa urinaria): парних нирок, що виробляють сечу, і сечовидільних шляхів – ниркових чашечок, ниркових мисок і сечоводів; непарного сечового міхура, у якому накопичується сеча; сечівника, по якому сеча виводиться з організму. Окрім того, в нирках виробляються деякі біологічно активні речовини, зокрема гормони.

Сечові та статеві органи часто об’єднують у сечостатеву систему (systema urogenitale) тому, що тісно пов’язаним є процес їх розвитку, а деякі частини їх є одночасно сечовими та статевим вивідними шляхами (чоловічий сечівник).

Сечова система (systema urinarium) складається із парного органа – нирки (органа, що виробляє сечу), і органів, які накопичують та виводять сечу: сечоводів (ureteres), сечового міхура (vesica urinaria), сечівника (urethra feminina et urethra masculina).

Нирка (ren; nephros, грецьк.) – це парний паренхіматозний орган, який розміщений у черевній порожнині (cavitas abdominis) позаду очеревини (ретроперитонеально), в поперековій ділянці.

Права нирка (ren dexter)знаходиться в правій поперековій ділянці (regio lumbalis dextra)на рівнівід XII грудного до III поперекового хребців.

Ліва нирка (ren sinister)розміщена в лівій поперековій ділянці (regio lumbalis sinistra)на рівні від XI грудного до II поперекового хребців.

Задня поверхня кожної нирки (facies posterior renis)прилягає:

 

- у верхній частині – до діафрагми (diaphragma);

 

- в середній і нижній – до м’язового ложа, яке утворене великим поперековим м’язом (m. psoas

major), квадратним м’язом попереку (m. quadratus lumborum) і поперечним м’язом живота (m. transversus abdominis).

До передньої поверхні лівої нирки (facies anterior renis sinistri) прилягають:

- вгорі – надниркова залоза (glandula suprarenalis);

 

- до верхньобічної частини – селезінка (splen);

 

- до середньої частини – шлунок (gaster) і підшлункова залоза (pancreas);

 

- до нижньоприсередньої – петлі тонкої кишки (intestinum tenue);

 

- до нижньобічної – низхідна ободова кишка (colon descendeтs).

До передньої поверхні правої нирки (facies anterior renis dextri) прилягають:

- вгорі – надниркова залоза (glandula suprarenalis);

- до середньої частини – печінка (hepar);

 

- до присереднього краю дванадцятипала кишка (duodenum);

 

- до нижньоприсередньої – петлі тонкої кишки (intestinum tenue);

 

- до нижньобічної – висхідна ободова кишка (colon ascendens).

 

Кожна нирка (ren) має:

- верхній кінець (extremitas superior),або верхній полюс(polus superior);

 

- нижній кінець (extremitas inferior),або нижній полюс(polus inferior);

 

- передню поверхню (facies anterior);

 

- задню поверхню (facies posterior);

 

- присередній край (margo medialis),він є ввігнутим;

 

- бічний край (margo lateralis),він є опуклим.

 

На присередньому краї нирки (margo medialis renis) розміщені ниркові ворота (hilum renale), через які входять ниркові артерія і нерви (arteria et nervi), а виходять ниркова вена, лімфатичні судини іниркова миска (vena, vasa lymphatica et pelvis renalis), що переходить у сечовід (ureter).

 

Крім капсули і фасції (fascia renalis), нирку фіксують:

- внутрішньчеревний тиск;

 

- м’язове ложе;

- судини і нерви нирки,які утворюють ниркову ніжку (crus renis).

 

СЕЧОВІД (ureter) СЕЧОВИЙ МІХУР (vesica urinaria) ЖІНОЧИЙ СЕЧІВНИК (urethra feminina) Сечовід – парний орган довжиною 25-З0 см, який лежить за очеревиною (ретроперитонеально) в позаочеревинному просторі (spatium extraperitoneale).

У сечоводах (ureteres) розрізняють:

- черевну частину (pars abdominalis);

- тазову частину (pars pelvica);

- внутрішньостінкову частину (pars intramuralis).

Остання розміщена в стінці сечового міхура (vesica urinaria) і відкривається на дні сечового міхура(fundus vesicae urinariae) отвором, який називається вічком сечовода (ostium ureteris).

 

СЕЧОВИЙ МІХУР (vesica urinaria) Сечовий міхур (cystis) розміщений у порожнині малого таза (cavitas pelvis minoris) позаду лобкового симфіза (symphysis pubica).

Сечовий міхур (vesica urinaria) має верхівку міхура (apex vesicae), тіло міхура (corpus vesicae) і дно міхура (fundus vesicae),яке спрямоване вниз і назад. Нижній відділ утворює шийку міхура (cervix vesicae), яка переходить у сечівник (urethra).

Дно сечового міхура (fundus vesicae) прилягає:

- у чоловіків:

- унизу –до передміхурової залози(prostata),пухирчастих залоз(glandulae vesiculosae)і ампул

сім’явиносних протоків (ampullae ductuum deferentium);

- ззаду –до ампули прямої кишки(ampulla recti).

- у жінок:

- ззаду прилягає до піхви (vagina) і матки (uterus).

Порожній сечовий міхур (vesica urinaria) стосовно до очеревини (peritoneum) розміщений екстраперитонеально, тобто вкритий очеревиною з одного боку – ззаду. При наповненні мезоперитонеальне положення (вкритий очеревиною з трьох боків).

ЖІНОЧИЙ СЕЧІВНИК (urethra feminina)

Жіночий сечівник є трубкою завдовжки 3-6 см, що проходить позаду лобкового симфіза (symphysis pubica) і своїм зовнішнім вічком сечівника (ostium urethrae externum) відкривається в присінок піхви (vestibulum vaginae). Спереду і вгорі цей отвір оточений поперечно-смугастим зовнішнім м’язом - замикачем сечівника (m. sphincter urethrae externus) – вольовим, який належить до м’язів промежини (mm. perinei).

Чоловічий сечівник (urethra masculina) Чоловічий сечівник є трубкою завдовжки 16-22 см, S-подібної форми, в якій розрізняють:

- внутрішньостінкову частину;передпередміхурову частину(pars intramuralis; parspreprostatica) – вона проходить через стінку сечового міхура.

- передміхурову частину (pars prostatica);

- проміжну частину (pars intermedia),або перетинчасту частину(pars membranacea);

- губчасту частину (pars spongiosa).

 

На своєму шляху сечівник (urethra masculina) робить:

- верхній (фіксований) згин;

- нижній (вільний) згин.

 

Чоловічий сечівник (urethra masculina) має такі звуження:
	Зовнішнє вічко сечівника (ostium urethrae externum)на голівці статевого члена(glans penis);
	Уся проміжна частина сечівника (pars membranacea; pars intermedia);
	Внутрішнє вічко сечівника (ostium urethrae internum),яке відкривається в сечовий міхур(vesica
urinaria).
Крім того, сечівник (urethra masculina) має такі розширення:
	Уся передміхурова частина (pars prostatica);
	Розширення губчастого тіла статевого члена (corpus spongiosum penis) у його основі – це
цибулина статевого члена (bulbus penis);
	Розширення сечівника (urethra masculina) в ділянці голівки статевого члена (glans penis) – це
човноподібна	ямка	сечівника	(fossa	navicularis	urethrae).

 

 

4.Трійчастий нерв (nervus trigeminus [V])

Трійчастий нерв (nervus trigeminus)є змішаним і складається з чутливих та рухових волокон.Він має такі ядра:

- головне ядро трійчастого нерва (nucleus principalis nervi trigemini)–чутливе,знаходиться у

покриві мосту (tegmentum pontis);

- середньомозкове ядро трійчастого нерва (nucleus mesencephalicus nervi trigemini)–чутливе,

розміщене в середньому мозку (mesencephalon);

- спинномозкове ядро трійчастого нерва (nucleus spinalis nervi trigemini)–чутливе,

знаходиться в довгастому мозку (myelencephalon) та спинному мозку (medulla spinalis);

- рухове ядро трійчастого нерва (nucleus motorius nervi trigemini)–рухове,розміщене у мості

(pons).

 

Трійчастий нерв (nervus trigeminus) виходить з мозку на вентральній поверхні середніхмозочкових ніжок (facies ventralis pedunculorum cerebellarium mediorum)на межі з мостом (pons)іскладається з:

- чутливого корінця (radix sensoria);

- рухового корінця (radix motoria).

 

Чутливий корінець (radix sensoria)утворений із центральних відростків(дендритів) чутливих севдоуніполярних клітин, які лежать у трійчастому вузлі – вузлі Гассера. Цей вузол розміщений у трійчастій порожнині; порожнині Меккеля (cavum trigeminale)

Руховий корінець (radix motoria)утворений аксонами рухових нейронів,що розміщені в руховомуядрі трійчастого нерва (nucleus motorius nervi trigemini).

Трійчастий нерв (nervus trigeminus)у ділянці трійчастого вузла(ganglion trigeminale) формує три гілки нервів:

- очний нерв (nervus ophthalmicus)– чутливий,виходить із черепа через верхню очноямкову

щілину (fissura orbitalis superior);, менінгеальні оболонки, коньюктива

- верхньощелепний нерв (nervus maxillaris)– чутливий,виходить із черепа через круглий отвір

(foramen rotundum); (нижня повіка, верхня губа, шкіра) в собачій ямці закінчується

- нижньощелепний нерв (nervus mandibularis)– змішаний,виходить із черепа через овальний

отвір (foramen ovale). Т. ВАЛЕ чутливі гілки – щічна, язикова, альвеолярна, підборідна, скронево-вушна. Рухові гілки – жувальна, глибока скронева, крилоподібна бічна і середня

Білет 12