Крижове сплетення, утворення, класифікація гілок. Сідничний нерв.

Крижове сплетення (plexus sacralis) Воно розміщене на передній поверхні грушоподібного м’яза й утворене:

- передніми гілками V поперекового спинномозкового нерва;

- передніми гілками всіх крижових спинномозкових нервів, а також передньою гілкою куприкового спинномозкового нерва.

 

Передня гілка V поперекового нерва та частина передньої гілки IV поперекового нерва формують попереково - крижовий стовбур (truncus lumbosacralis), який по передній поверхні грушоподібного м’яза (m. piriformis) приєднується до передніх гілок I, II, III та IV крижових спинномозкових нервів крижового сплетення (plexus sacralis).

Від крижового сплетення відходять:

- короткі гілки (rr. breves);

- довгі гілки (rr. longi).

 

До коротких гілок крижового сплетення належать:

- верхній сідничий нерв (n.gluteus superior),що виходить через надгрушоподібний отвір

(foramen suprapiriforme) та іннервує:

- середній сідничий м’яз (m. gluteus medius);

- малий сідничий м’яз (m. gluteus minimus);

- м’яз-натягувач широкої фасції (m. tensor fasciae latae);

 

- нижній сідничий нерв (n.gluteus inferior),що виходить через підгрушоподібний отвір(forameninfrapiriforme) та іннервує:

 

- великий сідничий м’яз (m. gluteus maximus);

 

- соромітний нерв (n.pudendus),що виходить через підгрушоподібний отвір(forameninfrapiriforme), огинає сідничу ость (spina ischiadica) і через малий сідничий отвір (foramen ischiadicum minus) знову проникає в тазову порожнину (cavitas pelvis). Він іннервує:

 

- відхідник (anus)–через нижні відхідникові нерви;нижні прямокишкові нерви(nn.analesinferiores; nn. rectales inferiores)

 

- усі м’язи промежини (mm. perinei) – через м’язові гілки промеженних нервів (rr. musculares nervorum perinealium);

 

- статевий член або клітор – через дорсальні нерви статевого члена або клітора

- шкіру калитки (cutis scroti)або соромітних губ (cutis labiorum pudendi)–через задні

калиткові або губні нерви (nn. scrotales, s. labiales posteriores);

- м’язові гілки (rr. musculares)іннервують;

- внутрішній затульний м’яз (m. obturatorius internus);

- грушоподібний м’яз (m. piriformis);

- верхній та нижній близнюкові м’язи (mm. gemelli superior et inferior);

- квадатний м’яз стегна (m. quadratus femoris).

До довгих гілок крижового сплетення належать:

- задній шкірний нерв стегна (n.cutaneus femoris posterior),що виходить черезпідгрушоподібний отвір (foramen infraperiformis) та іннервує:

 

- шкіру задньої поверхні стегна;

 

- частково шкіру калитки або великих статевих губ – промежинні гілки (rr.perineales); від нього відходять нижні нерви сідниці (nn. clunium inferiores) до шкіри нижньої поверхні сідниць;

 

- сідничний нерв (n. ischiadicus)–найбільший нерв людини,що виходить з тазової порожнини(cavitas pelvis) через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme) на задню поверхню стегна

 

(facies posterior femoris), де проходить між двоголовим м’язом стегна (m. biceps femoris) з бічної сторони і півперетинчастим та півсухожилковим м’язами (mm. semimembranosus et semitendinosus) – з присередньої сторони (facies medialis).

На стегні він іннервує названі вище м’язи, крім короткої голівки двоголового м’яза стегна (caput breve musculi bicipitis femoris).

Вище підколінної ямки (fossa poplitea) сідничний нерв (n. ischiadicus) поділяється на дві кінцеві гілки:

- великогомілковий нерв (n. tibialis);

- загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis).

Великогомілковий нерв (n.tibialis)є продовженням сідничного нерва(n. ischiadicus)за

товщиною і напрямком, йде посередині підколінної ямки позаду і поверхневіше від артерії та вени і заходить у гомілково-підколінний канал (canalis cruropopliteus).

Загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis; n. peroneus communis)відходить від

сідничого (n. ischiadicus) в бічному напрямку, іннервує:

- коротку голівку двоголового м’яза стегна (caput breve musculi bicipitis femoris).

28 білет.

Кістки стопи, їх зєднання. Склепіння стопи

 

Стопа

 

(pes totalis)

 

Десять кісток стопи (os naviculare, ossa cuneiformia medialе, intermedium et laterale, os cuboideum, ossa metatarsalia primum – quintum [I-V]), з’єднуючись між собою, утворюють випуклі догори дуги –

склепіння (arcus),які орієнтовані поздовжньо та поперечно.

 

Завдяки склепінній будові, стопа (pes)опирається не всією підошвовою ділянкою(regio plantaris),а

має постійні три точки опори:

 

- ззаду п’ятковий горб (tuber calcanei);

- спереду голівки I та V плеснових кісток (capita ossium metatarsi primi et quinti [I et V]);

 

- латерально бічну поверхню підошви.

 

Стопа має п’ять поздовжніх склепінь стопи (arcus pedis longitudinales) та одне поперечне склепіння

 

стопи (arcus pedis transversalis).

 

Усі поздовжні склепіння стопи (arcus pedis longitudinales) починаються від п’яткового горба (tuber calcanei) і закінчуються на головках плеснових кісток (capita ossium metatarsi).

 

До складу кожного поздовжнього склепіння (arcus pedis longitudinalis) входять одна плеснова кістка (os metatarsi) та частина заплеснових кісток (pars ossium tarsi), що розташовані між даною плесновою кісткою (os metatarsi) та п’ятковим горбом (tuber calcanei).

 

Поздовжнє склепіння має:

- бічну частину (pars lateralis);

 

- присередню частину (pars medialis).

 

Перше поздовжнє склепіння стопи (arcus pedis longitudinalis primus)–присереднє склепіння стопи(arcus pedis medialis) – утворене:

- першою плесновою кісткою (os metatarsi primum);

 

- присередньою клиноподібною кісткою (os cuneiforme mediale);

- присередньою частиною човноподібної кістки (pars medialis ossis navicularis);

 

- присередньою частиною надп’яткової кістки (pars medialis tali);

- присередньою частиною п’яткової кістки (pars medialis calcanei).

 

Найдовшим та найвищим є друге поздовжнє склепіння стопи (arcus pedis longitudinalis secundus),а найнижчим і коротким – п’яте поздовжнє склепіння стопи (arcus pedis longitudinalis quintus).

 

У поперечному напрямку всі п’ять склепінь (arcus) мають неоднакову висоту.

 

Внаслідок цього на рівні передньої частини п’яти з найвищих точок поздовжніх склепінь стопи (arcus pedis longitudinalis) формується дугоподібно вигнуте вверх поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversus).

 

Це склепіння поділяється на:

 

- проксимальне поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversus proximalis);

- дистальне поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversus distalis).

Склепіння стопи (arcus pedis)зумовлені і утримуються:

- формою кісток, які їх утворюють, зв’язками (пасивні "затяжки" склепінь стопи);

- м’язами разом із сухожилками (активні "затяжки" склепінь стопи).

 

При розслабленні активних та пасивних "затяжок" склепіння стопи опускаються і стопа сплощуєть-

 

ся, розвивається плоскостопість.

 

Завдяки склепінній будові стопи, маса тіла рівномірно розподіляється на всю стопу, зменшуються струси тіла при ходьбі, бігу, стрибках, оскільки її склепіння виконують роль амортизаторів.

 

Склепіння також забезпечують пристосованість стопи до ходьби та бігу по нерівній поверхні.

 

поштовхи і струси, утворюють з’єднання міцні, але разом з тим досить еластичні, які допускають

рухи в усі боки.

Кістки стопи (ossa pedis)

Вони поділяються на:

 

- заплеснові кістки (ossa tarsi);

- плеснові кістки (ossa metatarsi);

 

- кістки пальців (ossa digitorum).

 

Заплеснові кістки (ossa tarsi; ossa tarsalia)

Заплеснові кістки розташовані у два ряди:

 

- проксимальний ряд;

- дистальний ряд.

 

До проксимального ряду заплеснових кісток (ossa tarsi) належать:

 

- надп’яткова кістка (talus);

- п’яткова кістка (calcaneus).

 

До дистального ряду заплеснових кісток (ossa tarsi) належать:

 

- човноподібна кістка (os naviculare);

- кубоподібна кістка (os cuboideum);

три клиноподібні кістки (ossa cuneiformia).