ТОП 10:

Черевна частина аорти. Непарні гілки.



Черевна частина аорти -

Пристінкові гілки черевної частини аорти, rami parietales, парні, за винятком a. sacralis mediana; вісцеральні гілки,rami viscerales, поділяються на парні і непарні.

Непарні вісцеральні гілки

  1. Truncus coeliacus, черевний стовбур, коротка (2 см), але товста артерія, яка відходить на рівні XII грудного хребця в самому hiatus aorticus діафрагми, йде вперед над верхнім краєм pancreas і негайно ділиться на три гілки (місце ділення носить назву truncus coeliacus): a. gastrica sinistra, a. hepatica communis і a. lienalis. A. gastrica sinistra, ліва шлункова артерія, йде до малої кривизни шлунку, дає гілки як до шлунку, так і до pars abdominalis esophagi. A. hepaticacommunis, загальна печінкова артерія, йде вздовж верхнього краю головки підшлункової залози до верхнього краю duodeni, звідси після віддачі a. gastroduodenalis (яка може бути множинної) вона як a. hepatica propria (власна печінкова артерія) направляється до воріт печінки, розташовуючисьміж двома листками lig. hepatoduodenale, причому в зв'язці вона лежить наперед від v. portae і ліворуч від ductus choledochus. У воротах печінки a. hepatica propria ділиться на ramus dexter і ramus sinister; ramus dexter біля місця з'єднання ductus hepaticus communis з ductus cysticus віддає артерію жовчного міхура, a. cystica. Від a. hepatica communis або a. hepaticapropria відходить гілка до малої кривизни шлунку, a. gastrica dextra, що направляється справа наліво назустріч a. gastrica sinistra. Згадана вище a. gastroduodenalis проходить позаду duodenum і ділиться на дві гілки: a. gastroepiploica dextra, яка направляється справа наліво уздовж великої кривизни шлунка, даєгілки до шлунка і до сальнику, в передній стінці якого вона проходить, і aa. pancreaticoduodenales superiores, які розгалужуються в голівці pancreas і спадної частини duodeni. A. lienalis, s. splenica, селезінковий артерія, найбільша з трьох кінцевих гілок чревного ствола, прямує по верхньомукраю підшлункової залози до селезінці, підходячи до якої, розпадається на 5-8 кінцевих гілок, що входять у ворота селезінки. По дорозі дає rami pancredtici. Поблизу поділу на кінцеві гілки селезінковий артерія дає а. gastroepiploica sinistra, яка уздовж великої кривизни шлунка йде зліванаправо і, з'єднавшись з a. gastroepiploica dextra, утворює (непостійну) артеріальну дугу, подібну дузі на малій кривизні. Від дуги відходять численні гілочки до шлунка. Крім того, після відходження a. gastroepiploica sinistra від селезінковий артерії до шлунка йдуть численні аа.gastricae breves, які можуть цілком компенсувати утруднення кровотоку в основних чотирьох артеріях шлунка. Останні утворюють навколо шлунка артеріальний кільце, або вінець, що складається з двох дуг, розташованих по малій (аа. gastricae sinistra et dextra) і великий (аа. gastroepiploicea sinistra etdextra) кривизна. Тому їх називають також вінцевих артерій.
  2. A. mesenterica superior, верхня брижова артерія, відходить від передньої поверхні аорти зараз нижче червня ствола, йде вниз і вперед, в щілину між нижнім краєм підшлункової залози спереду ігоризонтальної частиною дванадцятипалої кишки ззаду, входить в брижі тонкої кишки і спускається до правої клубової ямці. Гілки, a. mesentericae superioris:
    1. a. pancreaticoduodenalis inferior направляється вправо по увігнутій стороні duodeni назустріч аа. pancreaticoduodenales superiores;
    2. аа. intestinales - 10-16 гілок, які відходять від a. mesenterica superior в ліву сторону до худої (аа. jejunales) і клубової (аа. ilei) кишці; по дорозі вони діляться дихотомічно і сусідніми гілками з'єднуються один з одним, від чого виходить уздовж аа. jejunales три ряди дуг, а вздовж аа. ilei - два ряди. Дугиє функціональним пристосуванням, що забезпечує приплив крові до кишечнику при любих рухах і положеннях його петель. Від дуг відходить багато тонких гілочок, які кільцеподібно охоплюють кишкову трубку;
    3. a. ileocolica відходить від a. mesenterica superior вправо,постачаючи гілочками нижня ділянка intestinum ileum і сліпу кишку і посилаючи до червоподібного відростка a. appendicularis, що проходить позаду кінцевого відрізка клубової кишки;
    4. a. colica dextra направляється позаду очеревини до colon ascendens і біля неї ділиться на дві гілки: висхідну (йдевгору назустріч a. colica media) і спадну (спускається назустріч a. ileocolica); від утворюються дуг відходять гілки до прилеглим відділам товстої кишки;
    5. a. colica media проходить між листками mesocolon transversum і, досягнувши поперечної ободової кишки, ділиться на праву і ліву гілки,які розходяться у відповідні сторони і анастомозируют: права гілка - з a. colica dextra, ліва - з a. colica sinistra.
  3. A. mesenterica inferior, нижня брижова артерія, відходить на рівні нижнього краю III поперекового хребця (на один хребець вище поділу аорти) іпрямує вниз і кілька вліво, розташовуючись позаду очеревини на передній поверхні лівої поперекової м'язи. Гілки нижньої брижової артерії:
    1. a. colica sinistra ділиться на дві гілки: висхідну, яка йде у напрямку до flexura coli sinistra назустріч a. colica media (від a.mesenterica superior), і спадну, яка з'єднується з аа. sigmoideae;
    2. аа. sigmoideae, зазвичай дві до colon sigmoideum, висхідними гілками анастомозируют з гілками a. colica sinistra, спадними - з a. rectalis superior. Остання є продовженням a. mesenterica inferior, спускається в корені брижі, colonsigmoideum в малий таз, перетинаючи спереду a. iliaca communis sinistra, і розпадається на бічні гілки до прямої кишки, що вступають у з'єднання як з аа. sigmoideae, так і з a. rectalis media (від a. iliaca interna). Завдяки з'єднанню між собою розгалужень аа. colicae dextra, media et sinistra і аа. rectales з a. iliaca interna товстакишка на всьому своєму протязі супроводжується суцільний ланцюгом пов'язаних один з одним анастомозів.

Пристінкові гілки черевної частини аорти

  1. A. sacralis mediana, серединна крижова артерія, непарна, представляє відстале у розвитку продовження аорти (хвостова аорта). .

 

Білет №18.

Череп в цілому, топографія, ямки, отвори

(ossa viscerocranii або ossa cranii facialis)

 

До кісток лицевого черепа належать:

 

- верхня щелепа (maxilla);

- вилична кістка (os zygomaticum);

- носова кістка (os nasale);

- піднебінна кістка (os palatinum);

- сльозова кістка (os lacrimale);

- леміш (vomer);

- більша частина решітчастої кістки (os ethmoidale);

- нижня щелепа (mandibula);

- нижня носова раковина (concha nasalis inferior);

 

- під’язикова кістка (os hyoideum).

Скелет головиподіляється на такі кістки:

- мозкового черепа (neurocranium);

- лицевого черепа; вісцерального черепа (viscerocranium).

Кістки мозкового черепа

(ossa neurocranii; ossa cranii cerebralis)

Вони утворюють:

- основу черепа (basis cranii);

- склепіння черепа (calvaria).

Склепіння черепа (calvaria)утворене:

- потиличною лускою (squama occipitalis);

- лусковою частиною скроневої кістки (pars squamosa ossis temporalis);

- лобовою лускою (squama frontalis);

- тім’яною кісткою (os parietale).

Основа черепа (basis cranii)

 

Основа черепа поділяється на:

- внутрішню основу черепа (basis cranii interna);

 

- зовнішню основу черепа (basis cranii externa).

 

У внутрішній основі черепа (basis cranii interna)виділяють три черепні ямки:передню,середню ізадню.

 

Задній край малих крил і горбок сідла клиноподібної кістки відокремлюють передню черепну ямку від середньої черепної ямки.

 

Границею між середньою і задньою черепними ямками є верхній край кам’янистої частини скроне-вих кісток і спинка сідла клиноподібної кістки.

Передня черепна ямка (fossa cranii anterior)утворена очноямковими частинами лобових кісток і

містить:

 

- пальцеподібні втиснення (impressiones digitatae);

- мозкові випини (juga cerebralia);

 

- дірчасту пластинку решітчастої кістки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis);

- півнячий гребінь (crista gali);

 

- сліпий отвір (foramen caecum);

- лобовий гребінь лобової кістки (crista frontalis ossis frontalis).

 

Середня черепна ямка (fossa cranii media)утворена тілом і великими крилами клиноподібної кіст-ки, передньою поверхнею кам’янистої частини і лусковою частиною скроневих кісток. Ця ямка містить:

 

- турецьке сідло (sella turcica);

- гіпофізну ямку (fossa hypophysialis);

- передперехресну борозну (sulcus prechiasmaticus), що веде до правого і лівого зорових каналів

(canalis opticus dexter et sinister);

- сонну борозну (sulcus caroticus);

 

- рваний отвір (foramen lacerum);

- верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);

 

- круглий отвір (foramen rotundum);

- овальний отвір (foramen ovale);

 

- остистий отвір (foramen spinosum);

- трійчасте втиснення (impressio trigeminalis);

 

- розтвір каналу великого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi majoris);

- борозну великого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi majoris);

 

- розтвір каналу малого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris);

- борозну малого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi minoris);

- покриття барабанної порожнини (tegmen tympani);

- дугове підвищення (eminentia arcuata).

 

Задня черепна ямка (fossa cranii posterior)утворена потиличною кісткою,задньою поверхнею

 

кам’янистих частин, внутрішньою поверхнею соскоподібних відростків правої і лівої скроневих кісток,

 

задньою частиною тіла клиноподібної кістки і соскоподібними кутами тім’яних кісток. Ця ямка містить:

 

- великий отвір (foramen magnum);

- схил (clivus);

- внутрішній потиличний гребінь (crista occipitalis interna); внутрішній потиличний виступ

 

(protuberantia occipitalis interna);

- хрестоподібне підвищення (eminentia cruciformis);

 

- внутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus), що веде у внутрішній слуховий хід (meatus acusticus internus), у глибині цього ходу бере початок канал лицевого нерва (canalis nervi facialis);

 

- яремний отвір (foramen jugulare);

- борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei);

 

- борозну верхньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi superioris);

- борозу нижньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi inferioris);

 

- канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi);

- клинокам’янисту щілину (fissura sphenopetrosa);

 

- кам’янисто-потиличну щілину (fissura petrooccipitalis).

Межею між склепінням черепа (calvaria) і внутрішньою основою черепа (basis cranii interna) в ділян-

 

ці задньої черепної ямки (fossa cranii posterior) є борозна поперечної пазухи (sulcus sinus transversi),

що переходить із кожної сторони в борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei).

 

Зовнішня основа черепа (basis cranii externa)в передньому відділі прикрита кістками лицевогочерепа (viscerocranium).

 

- Задній відділ зовнішньої основи черепа утворений зовнішніми поверхнями потиличної, скроневих і клиноподібної кісток

 

Крилопіднебінна ямка (fossa pterygopalatina)

 

Вона є парна і оточена:

 

- спереду – горбом верхньої щелепи (tuber maxillae);

 

- ззаду – основою крилоподібного відростка клиноподібної кістки (basis processus pterygoidei ossis sphenoidalis);

 

- присередньо – перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки (lamina perpendicularis ossis palatini).

Збоку ця ямка (fossa pterygopalatina) кісткової стінки не має і сполучається з підскроневою ямкою

 

(fossa infratemporalis) через крило-верхньощелепну щілину (fissura pterygomaxillaris).

Крилопіднебінна ямка (fossa pterygopalatina) донизу поступово звужується і переходить у великий

 

піднебінний канал (canalis palatinus major).

Крилопіднебінна ямка (fossa pterygopalatina) має шість отворів, через які сполучається:

 

- присередньо – з носовою порожниною (cavitas nasi) через клинопіднебінний отвір (foramen sphenopalatinum);

 

- угорі та ззаду – із середньою черепною ямкою (fossa cranii media) через круглий отвір (foramen rotundum);

 

- ззаду – із зовнішньою основою черепа (basis cranii externa) в ділянці рваного отвору (foramen lacerum) через крилоподібний канал (canalis pterygoideus);

 

- унизу – з ротовою порожниною (cavitas oris) через великий піднебінний канал (canalis palatinus major);

 

- допереду – через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior) з очною ямкою (orbita);

- збоку – з підскроневою ямкою (fossa infratemporalis).

 

Скронева ямка (fossa temporalis)

 

Скронева ямка утворена:

- лобовою лускою (squama frontalis);

 

- тім’яною кісткою (os parietale).

 

Угорі вона (fossa temporalis) оточена верхньою скроневою лінією (linea temporalis superior), а знизу підскроневим гребенем (crista infratemporalis) і верхнім краєм виличної дуги (margo superior arcus zygomatici).

 

Донизу скронева ямка (fossa temporalis) переходить в підскроневу ямку (fossa infratemporalis).

Присередньою стінкою скроневої ямки(paries medialis fossae temporalis)є:

 

- скроневі поверхні лобової луски (facies temporales squamae frontalis) та великого крила клиноподі-

бної кістки (ala major ossis sphenoidalis);

 

- зовнішні поверхні лускової частини скроневої кістки (facies externae partis squamosae ossis temporalis) та нижньої частини тім’яної кістки (pars inferior ossis parietalis).

 

Зовні ця ямка(fossa temporalis)відмежована виличною дугою(arcus zygomaticus),а спереду–ви-личною кісткою (os zygomaticum) та виличним відростком лобової кістки (processus zygomaticus ossis frontalis).

 

Скронева ямка (fossa temporalis) заповнена скроневим м’язом, фасцією, судинами і нервами, жиро-

вою тканиною.

 

Підскронева ямка (fossa infratemporalis)

 

Підскронева ямка угорі відмежована від скроневої ямки (fossa temporalis) підскроневим гребенем великого крила клиноподібної кістки (crista infratemporalis alae majoris ossis sphenoidalis).

 

Верхньою стінкою (paries superior)цієї ямки(fossa infratemporalis)є:

 

- скронева кістка (os temporale);

- велике крило клиноподібної кістки (ala major ossis sphenoidalis).

 

Присередня стінка (paries medialis)утворена бічною пластинкою крилоподібного відростка клино-

подібної кістки (lamina lateralis processus pterygoidei ossis sphenoidalis).

 

Передньою стінкою підскроневої ямки(paries anterior fossae infratemporalis)служить горб верхньоїщелепи (tuber maxillae) і частково – вилична кістка (os zygomaticum).

Нижньої стінки підскронева ямка(fossa infratemporalis)не має.

 

Із бічної сторони підскронева ямка (fossa infratemporalis) не має кісткової стінки, лише частково

прикрита гілкою нижньої щелепи (ramus mandibulae).

 

Спереду підскронева ямка(fossa infratemporalis)сполучається через нижню очноямкову щілину

(fissura orbitalis inferior) з очною ямкою (orbita).

 

Присередньо вона з’єднується через крило-верхньощелепну щілину(fissura pterygomaxillaris)з кри-

ло-піднебінною ямкою (fossa pterygopalatina).

Нижньої стінки підскронева ямка(fossa infratemporalis)не має.

 

Із бічної сторони підскронева ямка (fossa infratemporalis) не має кісткової стінки, лише частково

прикрита гілкою нижньої щелепи (ramus mandibulae).

 

Спереду підскронева ямка(fossa infratemporalis)сполучається через нижню очноямкову щілину

(fissura orbitalis inferior) з очною ямкою (orbita).

 

Присередньо вона з’єднується через крило-верхньощелепну щілину(fissura pterygomaxillaris)з кри-

ло-піднебінною ямкою (fossa pterygopalatina).







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.233.220.21 (0.019 с.)