Мета, завдання та пріоритети розвитку дошкільної освіти в Україні на сучасному етапі

Мета, завдання та пріоритети розвитку дошкільної освіти в Україні на сучасному етапі

Головна мета національної дошкільної освіти – створити сприятливі умови для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетентності, розвитку в неї ціннісного ставлення до людей, самої себе, природи, культури, світу.
Пріоритетами державної політики в розвитку дошкільної освіти у ХХ1 столітті є:
* її особистісна орієнтація;
* формування гуманістичних цінностей;
* оновлення принципів, змісту та освітніх технологій;
* орієнтація на формування життєвої компетентності дитини;
* забезпечення фізичного, психічного та морального здоров’я;
* приорітет інтересів дитини перед усіма іншими;
* формування свідомого, відповідального ставлення до життя;
* творча самореалізація педагога і дитини;
* інтеграція науки та освіти;
* соціально-педагогічний патронат сім’ї;
* створення індустрії освітніх засобів;
* інтеграція національної дошкільної освіти у світовий освітній простір.
Система дошкільної освіти має забезпечувати:
* урахування індивідуальних особливостей дитини;
* формування дитячої творчості, вміння не лише репродукувати, а й створювати та реалізовувати власні задуми;
* заохочення дитини до розвитку здібностей загального, неспеціалізованого характеру;
* розвиток почуттів, емоційної сприйнятливості, емпатії;
* корекцію емоційної глухоти, нечутливості, байдужості, жорстокості, песимізму;
* виховання у дошкільника почуття самовартісності, віри у свої можливості, своє значення для інших людей, формування оптимістичних життєвих перспектив;
* надання пріоритету сьогоденним розливальним і виховним, а не навчальним завданням, відмову від погляду на дошкільний заклад як на школу для маленьких, переорієнтацію на соціальний розвиток дитини. Плекання її індивідуального обличчя;
* інноваційний характер освітньої діяльності, використання сучасних виховних та навчальних технологій, належні умови для педагогічної творчості, вдосконалення майстерності вихователя, становлення рефлективності як важливого чинника модернізації дошкільної освіти;
* формування елементарного дитячого світогляду особистості, реалістичного образу – „Я”;
* розвиток у дошкільника цілісної наукової картини світу;
* виховання моральності, здатності орієнтуватися на совість як внутрішню етичну інстанцію;
*залучення дитини до системи цінностей, культури і традицій українського народу;
* підтримку природного прагнення дошкільника до активності, здатності діяти за власним бажанням, самостійним вибором;
* орієнтацію на доцільність, здоровий глузд, корисність життєвих впливів для розвитку дитини;
* стимулювання м’язової активності дитини, зміцнення її фізичної витривалості, прищеплення уміння диференціювати корисне і шкідливе для свого організму та особистості;
* виховання у дитини прихильного ставлення до людей, довіри до людського оточення, відчуття своєї захищеності ним, прагнення встановлювати та підтримувати з ним щирі стосунки;
* розвиток образних форм пізнання світу (сприймання, наочно-образного мислення, уяви) через дитячі види діяльності;
* формування довільної поведінки, виховання характеру, вправляння в умінні ставити мету, виявити цілеспрямованість й наполегливість, долати труднощі; досягати високих стандартів якості продуктів праці;
* диференціацію „паспортного”, „біологічного”, „психологічного” та „соціального” віку дошкільника;
* високу культуру педагогічної оцінки життєвих досягнень дошкільника; співвіднесення оцінних суджень педагога із самооцінкою дитини, об’єктивними якісно-кількісними показниками кінцевого продукту її праці та вкладеними в неї зусиллями;

Основні завдання національної системи дошкільної освіти:
* всебічно розвивати дитину;
* забезпечити дитині можливість повноцінно прожити період дитинства, реалізувати свій природний потенціал;
* формувати механізми саморозвитку дошкільника (реалістичну самооцінку, самоконтроль та саморегуляцію поведінки, совість як внутрішню етичну інстанцію, децентрацію як подолання егоїзму, елементарний світогляд, індивідуальний досвід, найпростіші форми життєвої перспективи); розширення свідомості дитини, сприяння її свідомому існуванню;
* розвивати пізнавальну, вольову, емоційну сферу, базові якості особистості;
• розвивати креативне мислення (прагнення до фантазування, вигадки, вияву оригіналь­ності: намагання відійти від шаблону, зразка, зробити по-своєму; схильність до відкриттів, сприйнятливість до нових ідей, здатність самостійно розв'язувати проблеми);
* навчати дошкільника жити у злагоді з довкіллям та із самим собою, адекватно реагувати на події, оптимістично ставитися до життя, довіряти людському оточенню, відчувати себе захищеним ним, орієнтуватися в ньому;

 

 

Характеристика основних нормативно – правових Документів, які регламентують діяльність та розвиток Дошкільної освіти в Україні: Закон України «Про дошкільну освіту», Положення «Про дошкільний навчальний залад», Наказом МОН України «Про затверження примірного статуту ДНЗ» та інш.

ЗАКОН УКРАЇНИ

«ПРО ДОШКІЛЬНУ ОСВІТУ»

Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи дошкільної освіти, яка забезпечує розвиток, виховання і навчання дитини, грунтується на поєднанні сімейного та суспільного виховання, досягненнях вітчизняної науки, надбаннях світового педагогічного досвіду, сприяє формуванню цінностей демократичного правового суспільства в Україні.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Законодавство України про дошкільну освіту

Законодавство України про дошкільну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України «Про освіту», цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 2 Основні завдання законодавства України про дошкільну освіту

Основними завданнями законодавства України про дошкільну освіту є:

· забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти;

• забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи дошкільної освіти;
• визначення змісту дошкільної освіти;
• визначення органів управління дошкільною освітою та їх повноважень;
• визначення прав та обов’язків учасників навчально-виховного процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства про дошкільну освіту;

· створення умов для благодійної діяльності у сфері дошкільної освіти.

Стаття 4. Дошкільна освіта. Дошкільний вік

1. Дошкільна освіта є обов’язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні.

2. Дошкільна освіта - цілісний процес, спрямований на:

• забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб;
• формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.

3. Дошкільний вік - базовий етап фізичного, психологічного та соціального становлення особистості дитини.

4. Періоди дошкільного віку:

• немовляти;
• молодший дошкільний;
• середній дошкільний;
• старший дошкільний.

Стаття 7. Завдання дошкільної освіти

Завданнями дошкільної освіти є:

• збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини;
• виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля;
• формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду;
• виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту;
• здійснення соціально-педагогічного патронату сім’ї.

Розділ II

Розділ III

Розділ IV

Розділ VII.

ТИПОВІ ПРАВИЛА

внутрішнього розпорядку для працівників державних

навчально-виховних закладів України *

I. Загальні положення

1. Відповідно до Конституції України громадяни України мають право на працю, тобто на одержання гарантованої роботи з оплатою праці відповідно до її кількості та якості і не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вибір професії, роду занять і роботи відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти та з урахуванням суспільних потреб. В навчальному закладі трудова дисципліна грунтується на свідомому виконанні працівниками своїх трудових обов'язків і є необхідною умовою організації ефективної праці і навчального процесу.

Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного та громадського впливу.

2. Ці правила поширюються на державні навчально-виховні заклади України всіх рівнів: дошкільні виховні заклади; середні загальноосвітні навчально-виховні заклади; професійні навчально-виховні заклади; навчальні заклади підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; позашкільні навчально-виховні заклади.

3. Метою цих Правил є визначення обов'язків педагогічних та інших працівників закладів освіти, передбачених нормами, які встановлюють внутрішній розпорядок в навчальних закладах. Зазначені норми закріплені в Типових правилах внутрішнього розпорядку, у відповідності з якими трудові колективи закладів освіти затверджують за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету свої правила внутрішнього розпорядку.

4. Усі питання, пов'язані із застосуванням правил внутрішнього розпорядку, розв'язує керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень, а у випадках, передбачених діючим законодавством і правилами внутрішнього розпорядку, спільно або за погодженням з профспілковим комітетом.

У цьому документы також зазначені такі пункти:

Виды контроля

Внутренний контроль многогранен, он включает в себя контроль содержания различных аспектов деятельности дошкольного учреждения: организационно-педагогической, образовательной, социально-психологической, методической, медицинской и т.д. Но главный объект контроля в ДОУ - педагогический процесс, его содержание и результаты.

По времени В.П. Симонов предлагает разделить контроль на предварительный, текущий, отсроченный и последующий (вторичный).

По содержанию разные авторы выделяют фронтальный, тематический, оперативный, сравнительный, самоконтроль и т.д.

Предварительный контроль имеет опережающий, прогностический характер. Его цель - предотвратить возможные ошибки, способствовать предупреждению возможных сбоев еще до начала процессов, улучшению деятельности сотрудников. А также оказание помощи - отбор наиболее рациональных методов и приемов работы, и 8 целом повысить уровень управления. Целью предварительного контроля должен выступать стандарт дошкольного образования и реализуемая в ДОУ образовательная программа.

Текущий контроль проводится на этапе осуществления педагогического процесса. Его цель - выявление возможных отклонений промежуточных результатов от запланированных, соответствие достигнутых результатов с установленными стандартами и нормами.

Содержание текущего контроля: Сравнение уровня развития детей в усвоении программы с нормативными критериями;

Изменение результатов - достижений детей; Выявление проблем, влияющих на усвоение программы; Эффективное информирование педагогов о результатах контроля, выработка управленческого решения, рекомендации, регулирование педпроцесса в изменении темпов и сроков прохождения программы, коррекция средств, форм и методов организации детей.

В современной практике существуют разнообразные виды текущего контроля. Самые распространенные из них: тематический, оперативный, фронтальный, сравнительный.

Тематический контроль проводится с целью выявления уровня и системы работы дошкольного учреждения по задачам, намеченным в годовом плане. Это может быть педагогическая работа с детьми по одному из разделов программы, выполнение требований нормативно-правовых документов, эффективность использования воспитателями рекомендаций методических объединений, консультаций, семинаров, исполнение сметы расходов и т.д.

При подготовке к изучению состояния работы по конкретному вопросу составляется план проверки, где отражаются следующие параметры: цель, задачи, сроки, возрастные группы, ответственные, содержание и методы контроля. С планом педагогический коллектив знакомится заранее. Выделяются вопросы, которые выносятся на самооценку, подготавливаются схемы, диагностические карты, определяется участие специалистов (медсестры, музыкального руководителя, психолога и других) и родителей, для чего разрабатываются анкеты. В ходе тематического контроля устанавливается, насколько уровень знаний детей по данному разделу соответствует государственному образовательному стандарту и конкретной программе, реализуемой в ДОУ, какие умения и навыки у них сформированы в данном виде деятельности, владеют ли педагоги методикой организации деятельности детей по данному разделу, соответствует ли требованиям предметно-развивающая среда в группе. По результатам тематического контроля составляется справка, эти результаты обсуждаются на педсовете, а некоторые вопросы выносятся на производственное совещание или заседание профсоюзной группы.

 

Оперативный контроль направлен на выявление состояния работы коллектива и отдельных сотрудников на определенном этапе, в какой-то момент, а также на решение срочных вопросов. С его помощью можно устранить незначительные сбои в работе, оказать конкретную действенную помощь, сделав определенный анализ ситуации. Этот вид контроля осуществляется ежедневно.

Фронтальный контроль предусматривает всестороннюю глубокую проверку деятельности, как отдельного воспитателя, так и ДОУ в целом.

Сравнительный контроль проводится с целью сопоставления результатов работы воспитателей параллельных групп или двух воспитателей одной группы при проверке уровня проведения занятий, режимных моментов, игр, качества знаний, умений и навыков детей. Разновидностью сравнительного контроля отдельные авторы считают взаимоконтроль, который позволяет педагогам критиковать друг друга откровенно, без предвзятости, вносить необходимые коррективы, давать советы и обязательно выделять интересные находки и все положительное в увиденном. Эта форма контроля учит педагогов анализировать работу коллег.

Сравнительный контроль дает возможность при совместном анализе найти наиболее эффективные приемы работы и распространить передовой опыт, улучшить состояние педпроцесса и способствует повышению общепедагогического опыта воспитателей всех групп.

Самоконтроль - это особая форма доверия коллектива, которая предполагает самооценку, самоанализ, само коррекцию. Эта форма контроля позволяет развивать у сотрудников ДОУ умение объективно оценивать свою деятельность и намечать пути исправления недочетов.

Но перевод воспитателя на режим доверия вовсе не означает отказ от посещения администрацией данной группы. Посещения могут быть связаны

с обобщением опыта работающих в группе специалистов с тем, чтобы сделать его достоянием коллектива.

Кроме перечисленных выше, некоторые авторы выделяют такие виды контроля, как опережающий, результирующий, поисковый, исполнительный и т.д..

Осуществление целенаправленного контроля должно сочетаться с ежедневным обходом ДОУ в начале рабочего дня. Цель ежедневного обхода - проверить создание гигиенических, педагогических условий в группах, настроение детского коллектива и сотрудников, подготовку воспитателей к рабочему дню.

Планування роботи методиста ДЗ.

Підвищення педагогічної майстерності: передбачення форм, які забезпечують формування готовності педагогічних працівників закладу до реалізації завдань, передбачених на рік. Наявність форм та заходів, спрямованих на упровадження Державної базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»

. Педагогічні ради:

· Відповідність тематики завданням на рік та заходам плану роботи

· Наявність питань щодо розгляду виконання рішень попередньої педагогічної ради

· Передбачення заходів, які передбачають залученість педагогів різних посад до підготовки і проведення педагогічної ради

Вивчення стану організації життєдіяльності дітей: наявність відповідної кількості та видів заходів з вивчення. Чіткість формулювання змісту питань для вивчення. Визначення строків, відповідальних. Зв'язок з завданнями на рік. Заслуховування результатів контролю на нарадах.

Організаційно-педагогічна робота. Погодження з директором загальноосвітнього закладу спільних заходів, дотримання нормативної кількості проведення загальних та групових батьківських зборів. Наявність відповідальних та строків проведення.

Робота методичного кабінету. Зв'язок з загальними завданнями та аналітичною частиною. Зв'язок з аналізом оснащення кабінету відповідно до Типового переліку обов’язкового обладнання. Наявність заходів з вивчення, узагальнення та пропагування передового педагогічного досвіду – відповідно до певного конкретного етапу; супроводу (управління) інноваційними процесами; укладання рекомендацій з проблем (питань), які поглиблено розглядалися педагогічним колективом упродовж року; реалізація принципу системного підходу щодо інформаційного забезпечення до проблем, які розглядаються дошкільним закладом упродовж року (в тому числі і з проблеми «упровадження базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».

Адміністративно-господарська діяльність: наявність заходів, спрямованих на створення (розвиток) розвивального життєвого простору дитини в умовах приміщення та на повітрі.

Додатки: графіки проведення свят та розваг, плани роботи гуртків, медико-профілактичні заходи (зв'язок з проведеним аналізом стану здоров’я та фізичного розвитку дітей. Планування санітарно-просвітницької роботи з дітьми, працівниками, батьками); план проведення спортивно-масових і фізкультурно-оздоровчих заходів (відповідність чинним нормативним документам щодо їх видів та кількості: фізкультурні свята – 3 рази на рік, спортивні змагання «Перші кроки» – вересень - листопад, «Веселі старти» – щоквартально, фізкультурні розваги – 2 рази на місяць, тижні фізкультури – 1 раз на квартал – весна, зима, осінь, дні здоров’я – щомісячно); план роботи психологічної служби; проекти тощо. Варто подавати ілюстративні таблиці (діаграми) за результатами діяльності дошкільного закладу з різних напрямів.

План роботи на літній оздоровчий період. Наявність аналітичної частини, визначення завдань, відповідність структури методичним рекомендаціям. Гриф про погодження з санітарно-епідеміологічною службою.

Відповідність плану головному його призначенню: складається не лише для того, щоб засвідчити належний рівень управлінської культури керівника, а ще й для того, щоб системно і в найкоротші терміни можна було досягти окресленої мети

Загальні положення

Методичний кабінет дошкільного навчального закладу (далі методичний кабінет) є центром методичної допомоги педагогічним працівникам дошкільного навчального закладу та поширення психолого-педагогічних знань серед батьків щодо розвитку, виховання та навчання дітей дошкільного віку.

Діяльність методичного кабінету організовує і скеровує вихователь-методист дошкільного навчального закладу.

У малокомплектному дошкільному закладі, де посада вихователя-методиста не передбачена, створює методичний кабінет і здійснює керівництво методичною роботою завідувач закладу.

Анализ заняти методистом

Анализ целей. Оценка правильности и обоснованности постановки учебной и воспитательной целей занятия с учётом учебного материала, уровня подготовки детей. Степень достижения целей занятия.

Анализ структуры и организации занятия. Соответствие структуры целям. Обоснованность выбора типа занятия, его структуры. Логическая последовательность и взаимосвязь этапов. Целесообразность распределения времени занятия.

Рациональность выбора форм обучения. Наличие плана и его выполнение воспитателем. Оборудование занятия.

Анализ содержания. Соответствие содержания требованиям программы. Полнота, достоверность, доступность изложения.

Научный уровень излагаемого материала. Реализация развивающих возможностей занятия (формирование активной детской деятельности).

Формирование новых понятий, словарного запаса.

Организация самостоятельной работы детей. Характер тренировочных упражнений, виды самостоятельной работы, учёт уровня подготовленности детей.

Инструктаж и помощь воспитателя.

Степень усвоения нового материала.

Повторение (организация, формы, приёмы, объём).

Мета, завдання та пріоритети розвитку дошкільної освіти в Україні на сучасному етапі

Головна мета національної дошкільної освіти – створити сприятливі умови для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетентності, розвитку в неї ціннісного ставлення до людей, самої себе, природи, культури, світу.
Пріоритетами державної політики в розвитку дошкільної освіти у ХХ1 столітті є:
* її особистісна орієнтація;
* формування гуманістичних цінностей;
* оновлення принципів, змісту та освітніх технологій;
* орієнтація на формування життєвої компетентності дитини;
* забезпечення фізичного, психічного та морального здоров’я;
* приорітет інтересів дитини перед усіма іншими;
* формування свідомого, відповідального ставлення до життя;
* творча самореалізація педагога і дитини;
* інтеграція науки та освіти;
* соціально-педагогічний патронат сім’ї;
* створення індустрії освітніх засобів;
* інтеграція національної дошкільної освіти у світовий освітній простір.
Система дошкільної освіти має забезпечувати:
* урахування індивідуальних особливостей дитини;
* формування дитячої творчості, вміння не лише репродукувати, а й створювати та реалізовувати власні задуми;
* заохочення дитини до розвитку здібностей загального, неспеціалізованого характеру;
* розвиток почуттів, емоційної сприйнятливості, емпатії;
* корекцію емоційної глухоти, нечутливості, байдужості, жорстокості, песимізму;
* виховання у дошкільника почуття самовартісності, віри у свої можливості, своє значення для інших людей, формування оптимістичних життєвих перспектив;
* надання пріоритету сьогоденним розливальним і виховним, а не навчальним завданням, відмову від погляду на дошкільний заклад як на школу для маленьких, переорієнтацію на соціальний розвиток дитини. Плекання її індивідуального обличчя;
* інноваційний характер освітньої діяльності, використання сучасних виховних та навчальних технологій, належні умови для педагогічної творчості, вдосконалення майстерності вихователя, становлення рефлективності як важливого чинника модернізації дошкільної освіти;
* формування елементарного дитячого світогляду особистості, реалістичного образу – „Я”;
* розвиток у дошкільника цілісної наукової картини світу;
* виховання моральності, здатності орієнтуватися на совість як внутрішню етичну інстанцію;
*залучення дитини до системи цінностей, культури і традицій українського народу;
* підтримку природного прагнення дошкільника до активності, здатності діяти за власним бажанням, самостійним вибором;
* орієнтацію на доцільність, здоровий глузд, корисність життєвих впливів для розвитку дитини;
* стимулювання м’язової активності дитини, зміцнення її фізичної витривалості, прищеплення уміння диференціювати корисне і шкідливе для свого організму та особистості;
* виховання у дитини прихильного ставлення до людей, довіри до людського оточення, відчуття своєї захищеності ним, прагнення встановлювати та підтримувати з ним щирі стосунки;
* розвиток образних форм пізнання світу (сприймання, наочно-образного мислення, уяви) через дитячі види діяльності;
* формування довільної поведінки, виховання характеру, вправляння в умінні ставити мету, виявити цілеспрямованість й наполегливість, долати труднощі; досягати високих стандартів якості продуктів праці;
* диференціацію „паспортного”, „біологічного”, „психологічного” та „соціального” віку дошкільника;
* високу культуру педагогічної оцінки життєвих досягнень дошкільника; співвіднесення оцінних суджень педагога із самооцінкою дитини, об’єктивними якісно-кількісними показниками кінцевого продукту її праці та вкладеними в неї зусиллями;

Основні завдання національної системи дошкільної освіти:
* всебічно розвивати дитину;
* забезпечити дитині можливість повноцінно прожити період дитинства, реалізувати свій природний потенціал;
* формувати механізми саморозвитку дошкільника (реалістичну самооцінку, самоконтроль та саморегуляцію поведінки, совість як внутрішню етичну інстанцію, децентрацію як подолання егоїзму, елементарний світогляд, індивідуальний досвід, найпростіші форми життєвої перспективи); розширення свідомості дитини, сприяння її свідомому існуванню;
* розвивати пізнавальну, вольову, емоційну сферу, базові якості особистості;
• розвивати креативне мислення (прагнення до фантазування, вигадки, вияву оригіналь­ності: намагання відійти від шаблону, зразка, зробити по-своєму; схильність до відкриттів, сприйнятливість до нових ідей, здатність самостійно розв'язувати проблеми);
* навчати дошкільника жити у злагоді з довкіллям та із самим собою, адекватно реагувати на події, оптимістично ставитися до життя, довіряти людському оточенню, відчувати себе захищеним ним, орієнтуватися в ньому;