Методика виявлення і оцінки вольової саморегуляції особистості

Саморегуляція є системною характеристикою людини, яка відображає її здатність до стійкого функціонування в умовах професійної діяльності і навчання, спрямованість на досягнення максимальної ефективності своєї власної діяльності, уміння і досвід контролю за своїм станом, поведінкою, діяльністю.

Дана методика призначена для визначення рівня розвитку вольової саморегуляції.

Визначення вольової саморегуляції за допомогою методики може проводитися як з однією людиною, так і з невеликою групою. Щоб забезпечити самостійність відповідей обстежуваних, кожному видається текст запитань, бланк для відповідей, на якому надруковано номери запи­тань і біля них графи для відповідей.

Інструкція досліджуваному: "Вам пропонується тест, який включає 30 тверджень. Уважно прочитайте кожне з них та вирішіть, наскільки воно характеризує Вас. Якщо правильно характеризує, то на бланку відповідей про­ти номера даного твердження поставте знак (+) (плюс), якщо вважаєте, що неправильно, то знак (-) (мінус)”.

Зміст тверджень

1. Якщо в мене щось не виходить, то нерідко виникає бажання покинути цю справу.

2. Я не відмовляюся від своїх задумів і справ, навіть якщо доводиться вибирати між ними та приємною ком­панією.

3. За необхідності мені не важко стримати спалах гніву.

4. Звичайно я зберігаю спокій, чекаючи товариша, який спізнюється на призначений час.

5. Мене важко відірвати від розпочатої роботи.

6. Мене дуже вибиває з колії фізичний біль.

7. Я завжди намагаюся вислухати співрозмовника, не перебиваючи, навіть якщо не терпиться йому заперечити.

8. Я завжди “гну” свою лінію.

9. Якщо треба, я можу не спати кілька ночей (на­приклад, робота, чергування) і весь наступний день бути в “гарній формі”.

10. Мої плани занадто часто перекреслюються зовніш­німи обставинами.

11. Я не вважаю себе терплячою людиною.

12. Не так просто мені примусити себе байдуже спо­стерігати хвилююче видовище.

13. Мені рідко вдається примусити себе продовжувати роботу після серії прикрих невдач.

14. Якщо я ставлюся до когось погано, мені важко при­ховати зневагу до нього.

15. При потребі я можу займатися своєю справою в незручних та в непристосованих до цього умовах.

16. Мені дуже ускладнює роботу усвідомлення того, що її необхідно виконати в точно визначений термін.

17. Я вважаю себе рішучою людиною.

18. З фізичною втомою я справляюся значно краще, ніж інші.

19. Краще зачекати ліфт, ніж підійматися сходами.

20. Зіпсувати мені настрій не так просто.

21. Інколи якась дрібниця заполонює мої думки, не дає спокою, і я не можу її позбутися.

22. Мені важче зосередитися на завданні чи на роботі, ніж іншим.

23. Сперечатися зі мною важко.

24. Я завжди прагну довести розпочату справу до кінця.

25. Мене легко відволікти від справ.

26. Я іноді помічаю, що намагаюся домогтися свого всупереч об'єктивним обставинам.

27. Люди іноді заздрять моєму терпінню та допитли­вості.

28. Мені важко зберегти спокій у стресовій ситуації.

29. Я помічаю, що під час одноманітної роботи мимо­волі починаю змінювати спосіб дії, навіть якщо це часом призводить до погіршання результатів.

30. Мене, як правило, дратує, коли “перед носом” зачи­няються двері транспорту або ліфта, що від'їжджають.

Обробка результатів

Мета обробки результатів — визначення величин індексів вольової саморегуляції за пунктами загальної шкали (В) та індексів за субшкалами наполегливість (Н) і самовладання (С).

Кожен індекс — це сума балів, отриманих при підра­хунку збігу відповідей з ключем загальної шкали чи субшкали.

В опитувальнику 6 замаскованих тверджень. Тому за­гальний сумарний бал за шкалою В має бути в межах від 0 до 24, за субшкалою наполегливість — від 0 до 16 та за субшкалою самовладання — від 0 до 13.

Ключ для підрахунку індексів вольової саморегуляції

 

Загальна шкала	1-, 2+, 3+, 4+, 5+, 6-, 7+, 9+, 10-, 11+, 13-, 14-, 16-, 17+, 18+, 20+, 21-, 22-, 24+, 25-, 27+, 28-, 29-, 30-
Наполегливість	1-, 2+, 5+, 6-, 9+, 10-, 11 +, 13-, 16-, 17+, 18+, 20+, 22-, 24+, 25-, 27+
Самовладання	3+, 4+, 5+, 7+, 13-, 14-, 16-, 21-, 24+, 27+, 28-, 29-, 30-

Аналіз результатів

У загальному вигляді під рівнем вольової саморегу­ляції розуміють міру опанування особистою поведінкою в різноманітних ситуаціях, здатність свідомо керувати своїми діями, бажаннями і станами.

Рівень розвитку вольової саморегуляції може бути охарактеризовано в цілому й окремо за такими властиво­стями характеру, як наполегливість та самовладання.

Рівні вольової саморегуляції визначаються порівнян­ням із середніми значеннями кожної шкали. Якщо вони складають більше половини максимально можливої суми збігань, то цей показник відображає високий рівень роз­витку загальної саморегуляції, наполегливості чи самовла­дання. Для шкали В ця величина становить 12, для шка­ли Н — 8, для шкали С — 6.

Високий бал за шкалою В властивий емоційно зрілим, активним, незалежним, самостійним особам. Їх відрізняє спокій, упевненість у собі, стійкість намірів, реалістичність поглядів, розвинене почуття особистого обов'язку. Як пра­вило, вони добре рефлексують особисті мотиви, планомір­но втілюють власні наміри, вміють розподіляти зусилля і здатні контролювати свої вчинки, володіють вираженою соціально-позитивною спрямованістю. У межових випад­ках у них можливе нарощування внутрішньої напруги, пов'язаної з прагненням контролювати кожен нюанс влас­ної поведінки і з тривожністю з приводу найменшої її спонтанності.

Низький бал спостерігається в людей чутливих, емо­ційно нестійких, вразливих, невпевнених у собі. Рефлек­сивність у них не висока, а загальний фон активності, як правило, знижений. Їм властива імпульсивність та нестій­кість намірів. Це може бути пов'язано як з незрілістю, так і з вираженою витонченістю натури, не підкріпленою здатністю до рефлексії та самоконтролю.

Субшкала наполегливість характеризує силу намірів людини — її прагнення до здійснення розпочатої справи. На позитивному полюсі — діяльні, працездатні люди, які активно прагнуть до виконання запланованого, їх мобілі­зують перешкоди на шляху до мети, не відвертають аль­тернативи і спокуси, головна їхня цінність — розпочата справа. Таким людям притаманна повага до соціальних норм, прагнення повністю підпорядкувати їм свою пове­дінку. У крайньому прояві можлива втрата гнучкості по­ведінки, поява маніакальних тенденцій. Низькі значення за даною шкалою вказують на підвищену лабільність, не­впевненість, імпульсивність, що можуть призвести до не­послідовності в поведінці. Знижений фон активності і працездатності, як правило, компенсується в таких людей підвищеною чутливістю, гнучкістю, винахідливістю, а та­кож тенденцією до вільного трактування соціальних норм.

Субшкала самовладання відображає рівень довільного контролю емоційних реакцій і станів. Високий бал за суб­шкалою набирають люди емоційно стійкі, які добре воло­діють собою в різноманітних ситуаціях. Для них є характерним внутрішній спокій, упевненість у собі, що звільняють від страху перед невідомим, підвищують готовність до сприй­мання нового, непередбаченого і, як правило, поєднуються із свободою поглядів, з тенденцією до новаторства і радика­лізму. Разом з тим, прагнення до постійного самоконтро­лю, надмірне свідоме обмеження спонтанності може при­звести до підвищення внутрішньої напруженості, до переважання постійної стурбованості та втоми.

На другому полюсі цієї субшкали — спонтанність, імпульсивність, які у поєднанні з вразливістю та переважанням традиційних поглядів захищають людину від інтенсивних переживань і внутрішніх конфліктів, сприя­ють незворушному настрою.

Соціальна бажаність високих показників за шкалою різноманітна. Високі рівні розвитку вольової саморегу­ляції можуть бути пов'язані з проблемами в організації життєдіяльності та із стосунками з людьми. Часто вони відображають появу дезадаптивних рис і форм поведін­ки. На відміну від них, низькі рівні наполегливості та са­мовладання почасти виконують компенсаторні функції. Вони також говорять про порушення в розвитку власти­востей особистості та в її умінні налагоджувати стосунки з іншими, а також адекватно реагувати на ті чи інші ситу­ації.

Здобувши інформацію про усвідомлювані особливості саморегуляції, можна розробити програму вдосконалення, відзначивши ті властивості, які в першу чергу потребують розвитку або корекції.

Бланк відповідей

П.І.Б. ____________________________ Стать _______________________

Вік _______________ Рід занять ______________________________________