Закони грошового обігу. Грошова маса

Загальний закон грошового обігу діє у будь-якій економічній системі. Цей закон зумовлений функціонуванням грошей як самостійного товару-еквівалента, їх обіг — відображення руху товарів, а тому кількість грошей, що перебувають в обігу, пов'язана з товарною масою, яка є об'єктом купівлі-продажу. Між потрібною для обігу товарів кількістю грошей і кількістю товарів, що перебувають в обігу, їх цінами та швидкістю обігу грошей існує залежність: між кількістю проданих на ринку товарів і кількістю грошей, між рівнем товарних цін і кількістю грошей існує прямо пропорційна залежність, а між швидкістю обігу грошей і кількістю грошей — обернено пропорційна.

Загальний закон грошового обігу — сталий зв'язок між кількістю грошей, необхідних для нормального обігу товарів, сумою цін товарів і швидкістю обігу грошових одиниць.

Сутність загального закону грошового обігу виражає така формула:

К = ВВП/ Шо

Де К - необхідна для нормального обігу кількість грошей;

ВВП - сума цін на товари і послуги;

Ш_о - швидкість обігу грошей.

Ця формула має і більш широке вираження:

К= СЦ-КГ+ПП-ВП

Ш_о

Де СЦ - сума цін на товари і послуги;

КГ - сума цін товарів, проданих у кредит;

ПП - сума цін товарів, за які настав строк платежів за угодами, зобов'язаннями (повернені платежі)

ВП - сума взаємопогашуваних платежів (взаємоповернені платежі).

Грошова маса — сукупність готівкових та безготівкових купівельних і платіжних засобів, що забезпечують обіг товарів і послуг в державі.

Ліквідність - швидкість перетворення грошей у необхідні блага (найліквіднішою є готівка).

Грошова маса складається з агрегатів М0, М1, М2, М3:

М0 - готівка;

М1 включає М0 і поточні рахунки;

М2 включає М1 і строкові ощадні банківські рахунки та сертифікати короткострокової (1-6 місяців) малої вартості;

М3 включає М2, короткострокові великої вартості і довгострокові (від 1 року і більше) та різні цінні папери, крім акцій.

Приклади розв’язку задач:

1. Сума товарних цін 1200 млрд. гривень, сума цін товарів, проданих у кредит 480 млрд. гривень, сума платежів за борговими зобов’язаннями 640 млрд. гривень, для забезпечення товарного обігу використовується 188 млрд. гривень, кожна гривня здійснює в середньому 5 обертів за рік? Якою буде сума взаємопогашуваних безготівкових платежів?

Дано:

СЦ = 1200 млрд. грн. К = СЦ - КГ + ПП - ВВ

КГ = 480 млрд. грн. Шо

ПП = 640 млрд. грн. ВВ = (СЦ - КГ + ПП) - К ∙ Шо

К = 188 млрд. грн.

Шо = 5 ВВ = (1200 - 480 +640) - 188 ∙ 5 = 420 млрд. грн.

ВВ -?

Відповідь: взаємопогашені безготівкові платежі складають 420 млрд. гривень.

2. На підставі наведених даних порахувати М1, М2, М3:

Невеликі строкові вклади – 1630 млрд. грн.,

Великі строкові вклади – 645 млрд. грн.,

Чекові вклади – 448 млрд. грн.,

Ощадні вклади – 300 млрд. грн.,

Готівка – 170 млрд. грн.

Дано: все в млрд. грн.

Готівка – 170 М1

Чекові вклади - 448

Ощадні вклади – 300 М2 М3

Невеликі строкові вклади – 1630

Великі строкові вклади – 645

М1 = 170 + 448 = 618 млрд. грн.

М2 = 170 + 448 + 300 + 1630 = 2548 млрд. грн.

М3 = 170 + 448 + 300 + 1630 + 645 = 3193 млрд. грн.

Відповідь: грошові агрегати складають: М1 = 618 млрд. грн.; М2 = 2548 млрд. грн.; М3 = 3193 млрд. грн.

Основні поняття і терміни:

Гроші - це особливий вид товару, що слугує загальним еквівалентом, приймається в обмін на товари і послуги і при сплаті боргів, представлений благородними металами.

Ціна — вартість товару, виражена у грошовій формі (грошах).

Масштаб цін — вагова кількість золота або срібла (грошового металу), прийнята за грошову одиницю у певній країні.

Кредитні гроші — форми грошей, які випускає банк, забезпечуючи їх своїми активами. Такими формами є векселі, банкноти, чеки, грошові знаки.

Вексель - є цінним папером, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити у встановлений строк і в певному порядку зазначену суму грошей

його власнику (векселедержателю). У цій якості вексель є універсальним розрахунковим і платіжним засобом.

Банкноти - випущені в обіг центральним банком і забезпечені його активами і масою товарів країни банківські білети (грошові знаки), тобто векселі, виписані банком під наявні в нього векселі комерційних банків.

Чек - цінний папір певного зразка з наказом власника рахунка (чекодавця) виплатити в кредитній установі пред'явникові чека зазначену в ньому суму.

Грошові знаки - паперові та інші символи вартості, що замінили повноцінні золоті монети, які держави запроваджують в обіг, встановлюючи обов'язковий для всіх установ, організацій і осіб курс.

Загальний закон грошового обігу — сталий зв'язок між кількістю грошей, необхідних для нормального обігу товарів, сумою цін товарів і швидкістю обігу грошових одиниць.

Грошова маса - сукупність готівкових та безготівкових купівельних і платіжних засобів, що забезпечують обіг товарів і послуг в державі.

Ліквідність - швидкість перетворення грошей у необхідні блага.

 

Питання для самоконтролю:

1. Результатом першого суспільного поділу праці є:

А) проста форма вартості; Б) розгорнута форма вартості;

В) загальна форма вартості; Г) грошова форма вартості.

 

2. Результатом другого суспільного поділу праці є:

А) проста форма вартості; Б) розгорнута форма вартості;

В) загальна форма вартості; Г) грошова форма вартості.

3. Про яку форму вартості йдеться мова: роль еквіваленту закріплюється за одним товаром, однаково цінним на території певного регіону:

А) проста форма вартості; Б) розгорнута форма вартості;

В) загальна форма вартості; Г) грошова форма вартості.

4. Про яку форму вартості йдеться мова: роль загального еквівалента закріплюється за благородними металами - золотом і сріблом:

А) проста форма вартості; Б) розгорнута форма вартості;

В) загальна форма вартості; Г) грошова форма вартості.

5. Що з перерахованого не відноситься до функцій грошей:
А) міра вартості; Б) спосіб обігу;

В) спосіб кредитування; Г) спосіб заощадження.

6. Що з перерахованого не відноситься до функцій грошей:

А) спосіб кредитування; Б) спосіб заощадження.

В) спосіб нагромадження; Г) світові гроші.

7. Абсолютно ліквідною вважається грошова маса:
А) М0; Б)М1;

В)М2; Г)М3.

8. Про який агрегат грошової маси йдеться мова: включає готівку, поточні рахунки, строкові ощадні банківські рахунки та сертифікати короткострокової (1-6 місяців) малої вартості:

А) М0; Б)М1;

В)М2; Г)М3.

9. Про який агрегат грошової маси йдеться мова: включає виключно готівку:

А) М0; Б)М1;

В)М2; Г)М3.

10.Про який агрегат грошової маси йдеться мова: включає готівку, поточні рахунки, строкові
ощадні банківські рахунки та сертифікати короткострокової (1-6 місяців) малої вартості,
короткострокові великої вартості і довгострокові (від 1 року і більше) та різні цінні папери, крім акцій:

А) М0; Б)М1;

В)М2; Г)М3.

 

Тема 2.2.2 Інфляція

 

В результаті вивчення теми студенти повинні:

знати: сутність, причини, види, соціально-економічні наслідки інфляції, особливості інфляційних процесів в Україні;

вміти: аналізувати сутність, причини, види, соціально-економічні наслідки інфляції, особливості інфляційних процесів в Україні

 

План

1. Поняття інфляції, вимірювання її темпів.
2. Причини і наслідки інфляції.

 

Перелік використаної літератури

[1,с.320-326]

[2,с.166-170]

[3,с.103-107]

Поняття інфляції, вимірювання її темпів

Інфляція — це приріст цін, викликаний надлишком грошей стосовно до випуску товарів та послуг. Отже, інфляція передусім характеризує приріст цін в економіці. Вона вимірюється за допомогою індексу цін.

Індекс цін (дефлятор ВВП) Іц показує темп зростання номінального ВВП за рахунок цін в аналізованому році порівняно з попереднім:

Іц = ВВПн ∙ 100%

ВВПр

Підвищення індексу цін у поточному році порівняно з попереднім указує на інфляцію, а зменшення індексу цін - на дефляцію. Показником інфляції є темп інфляції. Для обчислення темпу інфляції (ТІ) застосовують два методи:

а

1) ТІ = Іц-100%,

а

Де Іц - індекс цін аналізованого періоду, 100% - індекс цін попереднього періоду.

А п

2) ТІ = Іц – Іц ∙ 100%,

п

Іц

п

Іц - індекс цін попереднього періоду.

Однією із закономірностей інфляції є постійне зростання цін та знецінення грошей. В залежності від темпу зростання цін інфляцію умовно можна поділити на три види помірну (повзучу), галопуючу (високу) і гіперінфляцію (дуже високу).

Помірна (повзуча) інфляція виникає тоді, коли річний приріст цін складає не більше 10%. Вона характеризується прискореним нагромадженням грошей в обігу без помітного підвищення чи з незначним зростанням товарних цін, що спостерігається на початку розвитку інфляційного процесу.

Галопуюча інфляція настає тоді, коли річний приріст цін вимірюється десятками або сотнями відсотків. На цій стадії значно посилюються економічні суперечності та соціальне напруження в суспільстві.

Гіперінфляція настає тоді, коли річний приріст цін вимірюється тисячами відсотків. На цій стадії гроші починають втрачати здатність виконувати свої функції. Вони відіграють дедалі меншу роль в економіці, відбувається натуралізація господарських зв'язків, набувають поширення бартерні операції, порушуються фінансовий та кредитний механізми, починають розвиватися стихійні процеси в економіці та ін.

У залежності від характеру кінцевих причин, які викликають інфляцію, слід розрізняти два її види: інфляцію попиту і інфляцію витрат.

Інфляція попиту виникає тоді, коли ціни зростають внаслідок випереджаючого зростання сукупного попиту стосовно сукупної пропозиції. Таке зростання сукупного попиту може бути викликане збільшенням пропозиції грошей, державних витрат, а також інвестиційних витрат та ін. Виробничий сектор не в змозі негайно відповісти на цей надлишковий попит зростанням реального обсягу виробництва, бо всі наявні ресурси вже повністю використані. Тому надлишковий попит призводить до підвищення цін на стабільний обсяг продукції.

Інфляція витрат спостерігається в тому випадку, коли ціни зростають внаслідок збільшення витрат на виробництво одиниці продукції, тобто середніх витрат за даного обсягу виробництва. Це має місце тоді, коли зростають ціни на матеріальні ресурси — сировину, паливо, енергоносії, або зростає номінальна заробітна плата, випереджаючи при цьому підвищення продуктивності праці. Збільшення витрат на одиницю продукції скорочує прибутки підприємств та обсяги виробництва продукції, які можуть буй запропоновані за існуючого рівня цін. Внаслідок цього зменшується сукупна пропозиція товарів та послуг, цю, її свою чергу, підвищує рівень цін, тобто спричинює інфляцію витрат.

У залежності від можливості передбачити зростання цін вирізняють очікувану і неочікувану інфляцію.

Очікувана інфляція спричинюється певними тенденціями в економіці або заходами, запланованими державою. Тому вона очікується і може бути врахована заздалегідь.

Неочікувана інфляція є результатом непередбачених змін в економіці, наслідком виникнення незапланованих змін у сукупному попиті та сукупній пропозиції.

Причини і наслідки інфляції

Причини інфляції:

- необґрунтоване ціноутворення, яке за відсутності або недосконалості ринкових структур неминуче призводить до дефіцитів, незбалансованості та порушення міжгалузевих пропорцій і пропорцій відтворення;

- урбанізація та зростання доходів населення зумовлюють швидке збільшення попиту на продовольчі товари, які не задовольняються існуючими можливостями сільського господарства;

- завищення офіційного валютного курсу національної грошової одиниці порівняно з ринковим курсом. Це заважає зростанню експорту, призводить до збільшення негативного сальдо платіжного балансу і до зниження реальних державних доходів;

- монополізація ринку (отримання надприбутку з боку монополій), неузгодженість між монетарною і фіскальною політикою, розширення податкової бази і підвищення податків, мілітаризації економіки, збільшення необґрунтованих привілеїв та пільг.

Наслідки інфляції:

1. Знижуються реальні доходи населення. Це стосується насамперед осіб, які отримують фіксовані номінальні доходи (працівники бюджетних організацій, пенсіонери). При зростанні цін їх реальні доходи зменшуються, а збільшуються вони у тих осіб, номінальна заробітна плата яких зростає швидше, ніж рівень інфляції.

2. Знецінюються фінансові активи із сталим доходом. Інфляція знижує їхню реальну вартість. У цьому випадку скорочуються також і реальні доходи, що їх отримують власники таких фінансових активів.

3. Порушується нормальний розподіл доходів між дебіторами та кредиторами. Від інфляції виграють дебітори, тобто позичальники кредиту, і програють кредитори (позичкодавці). Це обумовлено тим, що в умовах інфляції кредит надається за однієї купівельної спроможності грошей, а повертається за іншої, нижчої.

4. Знижується мотивація до інвестування довгострокових програм. Довгострокові інвестиції стають ризикованими, тому що прибуток, який очікують отримати при поточних цінах, у майбутньому внаслідок інфляції може суттєво зменшитися в реальному вимірі.

5. Прискорюється матеріалізація грошей. Під час інфляції зростають ціни на товарно-матеріальні ресурси і нерухомість. Тому домашні господарства і підприємства намагаються позбутися грошей і вкласти їх у запаси товарно-матеріальних цінностей та в нерухомість.

6. Інфляція виступає як фактор зайнятості та безробіття. В умовах неповної зайнятості інфляція може виконувати й позитивну функцію, якщо вона набуває вигляду інфляції попиту. В цих умовах держава, збільшуючи сукупні витрати, може ціною помірної інфляції стимулювати збільшення виробництва та зниження безробіття. Але помірна інфляція попиту може також стати затяжною За цих умов до неї звикають продавці і тому автоматично наперед підвищують ціни на свої товари і послуги. До неї звикають і покупці, тому намагаються робити закупки заздалегідь.

Приклади розв’язку задач:

1. Рік 2 є базовим. Індекс цін для року 1 становив 35%, для року 3 – 98%, для року 4 – 120% Визначити темп інфляції за період 1 – 4 років, 2 – 3 років, 3 – 4 років.

Дано: а

Іц (1) = 35% ТІ = Іц – 100% ТІ (2 – 3) = 98% - 100% = -2%

Іц (3) = 98% ТІ (1–4)= 120–35 100% = 242,9%

Іц (4) = 120% а п 35

Рік 2 - база ТІ = Іц – Іц ∙ 100% ТІ (3–4) = 120 – 98 100% =22,4% п 98

ТІ (1 – 4) -? Іц

ТІ (2 – 3) -?

ТІ (3 – 4) -?

 

Відповідь: в період 2 – 3 років спостерігаємо дефляцію 2%, в період 1 – 4 років – гіперінфляція 242,9%, в період 3 – 4 років – галопуюча інфляція 22,4%.

2. Чому дорівнює темп інфляції у другому році, якщо номінальний ВВП у першому році становив 110 млн. грн., у другому році 135 млн. грн., реальний ВВП у першому році становив 105 млн. грн., у другому році 115 млн. грн. Який вид інфляції спостерігаємо в даному випадку?

Дано:

ВВПн (1) = 110 млн. грн. ТІ = Іц (2) – Іц (1) ∙ 100% Іц (1) = 110 ∙ 100 = 104,8%

ВВПр (1) = 105 млн. грн. Іц (1) 105

ВВПн (2) = 135 млн. грн. Іц (2) = 135 ∙ 100 = 117,4%

ВВПр (2) = 115 млн. грн. Іц = ВВПн ∙ 100% 115

ВВПр ТІ= 117,4 – 104,8 ∙100 = 12%

ТІ -? 104,8

Відповідь: темп інфляції дорівнює 12%, що класифікується як помірний.

Основні терміни:

Інфляція — це приріст цін, викликаний надлишком грошей стосовно до випуску товарів та послуг.

Індекс цін (дефлятор ВВП) Іц показує темп зростання номінального ВВП за рахунок цін в аналізованому році порівняно з попереднім.

Питання для самоконтролю:

1. Якщо в державі інфляція досягає 10%, то вона:

А) помірна; Б) галопуюча;

В) гіперінфляція; Г) супергіперінфляція.

 

2. Якщо в державі інфляція досягає 120%, то вона:

А) помірна; Б) галопуюча;

В) гіперінфляція; Г) супергіперінфляція.

 

3. Що з переліченого є наслідком інфляції:

А) знижується мотивація до інвестування довгострокових програм;

Б) прискорюється матеріалізація грошей;

В) всі відповіді вірні;

Г) всі відповіді помилкові.

 

4. До внутрішніх причин інфляції можна віднести:

А) дефіцит державного бюджету;

Б) високий рівень невиробничих витрат держави;

В)надмірний бюрократичний апарат;

Г) помилки в економічній політиці держави;

Д) Всі вище перераховані відповіді.

 

5. Прискорення матеріалізації грошей є:

А) причиною інфляції; Б) наслідком інфляції;

В) не пов’язане з інфляцією; Г) усі відповіді помилкові.

 

6. Монополізація ринку з боку одного із суб’єктів може:

А) спонукати інфляцію; Б) знизить темп інфляції;

В) не вплине на рівень інфляції; Г) усі відповіді помилкові.

 

7. Про який з видів інфляції йдеться мова: спричинюється певними тенденціями в економіці або заходами, запланованими державою:

А) інфляція попиту; Б) інфляція витрат;

В) очікувана інфляція; Г) неочікувана інфляція.

 

8. Про який з видів інфляції йдеться мова: є результатом непередбачених змін в економіці, наслідком виникнення незапланованих змін у сукупному попиті та сукупній пропозиції:

А) інфляція попиту; Б) інфляція витрат;

В) очікувана інфляція; Г) неочікувана інфляція.

 

9. Які суб’єкти ринку можуть виграти в результаті інфляції:

А) дебітори; Б) кредитори;

В) покупці; Г) продавці.

 

10. Як вплине інфляція на довгострокові інвестиційні проекти:

А) стимулюватиме їх появу;

Б) призведе до їх згортання;

В) попит на довгострокові інвестиції не зміниться;

Г) держава стимулюватиме довгострокові інвестиції.