Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Процес глобалізації світового господарства↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 18 из 18 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Глобалізація - процес, який відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою силою, що виходить за межі державних кордонів і з 60-х рр. XX ст. набуває форми постійного й неухильно зростаючого міжнародного перетворення національних економік. Тенденції глобалізації економіки: - зростання матеріальної зацікавленості в постійному економічному співробітництві між країнами; - формування світового економічного простору у зв'язку з переходом більшості країн до ринкової економіки; - розвиток міжнародного поділу праці, що враховує природні, економічні та соціальні фактори країни; - створення інфраструктури світового масштабу (транспортна система, мережа інформаційних комунікацій). Класифікація країн, що входять до світового господарства: 1. Залежно від рівня економічного розвитку - головний критерій – ВВП на душу населення: - високорозвинені (понад 10 держав); - розвинені (приблизно 25 держав); - середньорозвинені; - слаборозвинені (приблизно 150 країн, у них ВВП на душу населення в 11-15 разів менше, ніж у розвинених); - нерозвинені (Ангола, Шрі-Ланка). 2. За галузевою структурою: - індустріальні; - індустріально-аграрні; - аграрно-індустріальні; - аграрні. 3. За ступенем інтеграції у світове господарство: - інтегровані; - слабо інтегровані. Зв'язки національної економіки із світовим господарством здійснюються через: - торгівлю - частка національної продукції йде на експорт (продаж за кордон), а частина доходів йде на імпорт (закупки закордонних товарів); - ціни на світовому ринку; - фінанси - великі інвестори, такі як корпорації або банки, діють у міжнародному масштабі; - міжнародні валютні відносини; - обмін науково-технічною інформацією і технологічними розробками; - переміщення робочої сили. До міжнародних економічних організацій належать регіональні інтеграційні угруповання, що виникли й розвиваються на різних континентах: - міжнародні фінансово-кредитні інститути (міжнародний валютний фонд - Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), світова організація торгівлі (СОТ) та ін. На сучасному етапі світове господарство все виразніше набуває ознак цілісності, цей процес зумовлений дією таких факторів: - прагненням народів світу виживати в умовах нарощування ядерних потенціалів; - розгортанням НТР; - інтернаціоналізацією господарського життя, міжнародним поділом праці; - необхідністю об'єднання країн для розв'язання глобальних проблем. З проголошенням державної незалежності Україна стала суб'єктом світового господарства. Але є об'єктивні причини, що перешкоджають входженню України як рівноправного партнера до світового господарства: - низька конкурентоспроможність її продукції на світовому ринку; - переважання в експорті України паливно-сировинної групи; - низька частка машин, обладнання, об'єктів інтелектуальної власності в експорті; - незначна частка в експорті товарів, які виробляють відповідно до договорів про міжнародну спеціалізацію та кооперування виробництва; - відсутність стабільного законодавства, науково обґрунтованої політики зовнішньоекономічної діяльності.
Міжнародний поділ праці Міжнародний поділ праці - спеціалізація та кооперація певних країн у виробництві певних товарів та послуг з метою реалізації їх на зовнішньому ринку. Міжнародний поділ праці є складною категорією, яка охоплює міжнародну спеціалізацію -відокремленість і створення підприємств і галузей для випуску однорідної продукції; та міжнародну кооперацію - добровільне об'єднання власності та праці для досягнення спільних цілей у різних сферах господарської діяльності. Існують три основні форми міжнародного поділу праці: - загальна - за сферами виробництва: сільське господарство, сфера послуг, добувні галузі промисловості (тому країни-експортери поділяються на індустріальні, сировинні, аграрні); - часткова - поділ сфер виробництва на окремі галузі промисловості, сільського господарства та інше; - одинична - спеціалізація країн на виготовленні окремих деталей і вузлів складного товару (наприклад, англійська компанія „Роллс Ройс" спеціалізується на випуску реактивних двигунів для літаків, що виробляються у багатьох інших країнах). Міжнародна кооперація передбачає: - спільну розробку науково-технічних проблем; - обмін науково-технічною інформацією; - продаж і купівлю ліцензій, ноу-хау; - обмін вченими тощо. Фактори, що впливають на спеціалізацію та кооперацію країн: - географічне положення та природнокліматичні умови; - ресурсні можливості; - досягнутий рівень розвитку продуктивних сил; - історико-культурні особливості (особливо для туризму); - історичні традиції та досвід. Процес інтернаціоналізації виробництва виступає у таких формах, як інтеграційна та транснаціональна. Інтеграційна - об'єднання спочатку ринків, а згодом і виробництв двох або декількох країн в зону вільної торгівлі і підприємництва. Транснаціональна - взаємопереплетення економік країн в результаті функціонування транснаціонального капіталу. Процес інтернаціоналізації продуктивних сил проявляється: - у обміні засобами виробництва і технологічними знаннями; - у виробничому співробітництві і міжнародній міграції ресурсів; - у міжнародній спеціалізації та кооперуванні; - у постійному міжнародному русі фінансових і виробничих ресурсів тощо; - у формуванні загальної матеріальної, інформаційної, організаційно-економічної інфраструктури, яка забезпечує здійснення міжнародного обміну, переміщення людей, співробітництва в цілому. Отже, інтернаціоналізація виробництва - це об'єктивний процес поглиблення розвитку виробничих зв'язків між різними країнами, налагодження міжнаціональних формувань, зумовлений розвитком міжнародного поділу праці завдяки відкритості національних економік. Інтернаціоналізація виробництва зумовила необхідність утворення відповідних організаційних форм, найважливішою з яких є економічна інтеграція. Економічна інтеграція - процес зближення та взаємопроникнення економік різних країн, спрямований на формування єдиного господарського механізму, вона є певним міждержавним економічним об'єднанням, створеним відповідно до спеціальних угод. Економічна інтеграція - це вища на сучасному етапі ступінь інтернаціоналізації господарського життя. Формами економічної інтеграції є: - торговельна інтеграція країн; - зони вільної торгівлі; - митні союзи; - загальні ринки; - валютно-фінансова інтеграція; - економічно-політичні союзи.
Основні поняття і терміни: Світове господарство - сукупність національних економік, взаємозв'язаних і взаємодіючих між собою на основі міжнародного поділу праці. Відкрита економіка - це економіка, яка бере участь у економічних відносинах між країнами, тобто яка має експорт та імпорт (товарів, послуг, капіталу, робочої сили, інформації та технології). Закрита економіка - це економіка, усі товари якої виробляються і продаються всередині країни. Глобалізація - процес, який відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою силою, що виходить за межі державних кордонів і з 60-х рр. XX ст. набуває форми постійного й неухильно зростаючого міжнародного перетворення національних економік. Міжнародний поділ праці - спеціалізація та кооперація певних країн у виробництві певних товарів та послуг з метою реалізації їх на зовнішньому ринку. Міжнародна спеціалізація -відокремленість і створення підприємств і галузей для випуску однорідної продукції. Міжнародна кооперація - добровільне об'єднання власності та праці для досягнення спільних цілей у різних сферах господарської діяльності. Інтернаціоналізація виробництва - це об'єктивний процес поглиблення розвитку виробничих зв'язків між різними країнами, налагодження міжнаціональних формувань, зумовлений розвитком міжнародного поділу праці завдяки відкритості національних економік. Економічна інтеграція - процес зближення та взаємопроникнення економік різних країн, спрямований на формування єдиного господарського механізму, вона є певним міждержавним економічним об'єднанням, створеним відповідно до спеціальних угод. Питання для самоконтролю: 1. Сукупність національних економік, взаємопов'язаних і взаємодіючих між собою на основі міжнародного поділу праці, - це: А) відкрита економіка; Б) закрита економіка; В) світове господарство; Г) інтернаціоналізація.
2. До факторів, що впливають на спеціалізацію країн у світовому господарстві, відносять: А) географічне положення; Б) природнокліматичні умови; В) ресурсні можливості; Г) історичні традиції; Д) історико-культурні особливості; Е) усі відповіді вірні.
3. Класифікація країн, що входять до світового господарства, відбувається: А) залежно від рівня економічного розвитку; Б) залежно від галузевої структури; В) залежно від ступеня інтеграції у світове господарство; Г) усі відповіді вірні.
4. Спеціалізація країн у виробництві певних товарів та послуг з метою реалізації їх на зовнішньому ринку, - це: А) світове господарство; Б) міжнародний поділ праці; В) інтернаціоналізація країн; Г) відкритість економіки.
5. Міжнародна кооперація передбачає: А) спільну розробку науково-технічних проблем; Б) обмін науково-технічною інформацією; В) продаж ліцензій, ноу-хау; Г) купівлю ліцензій, ноу-хау; Д) обмін вченими; Е) усі відповіді вірні.
6. До показників відкритості економіки відносять: А) відношення зовнішньоторговельного обороту на душу населення; Б) частка торговельного обороту у загальному обсязі виробництва; В) частка експорту (імпорту) у загальному обсязі виробництва; Г) усі відповіді вірні.
7. Яка з форм міжнародного поділу характеризується: здійснюється за сферами виробництва: сільське господарство, сфера послуг, добувні галузі промисловості (тому країни-експортери поділяються на індустріальні, сировинні, аграрні): А) загальна; Б) часткова; В) одинична; Г) усі відповіді помилкові.
8. Яка з форм міжнародного поділу характеризується: здійснюється поділ сфер виробництва на окремі галузі промисловості, сільського господарства та інше: А) загальна; Б) часткова; В) одинична; Г) усі відповіді помилкові.
9. Яка з форм міжнародного поділу характеризується: відбувається спеціалізація країн на виготовленні окремих деталей і вузлів складного товару: А) загальна; Б) часткова; В) одинична; Г) усі відповіді помилкові. 10. Про що йдеться мова: процес зближення та взаємопроникнення економік різних країн, спрямований на формування єдиного господарського механізму, вона є певним міждержавним економічним об'єднанням, створеним відповідно до спеціальних угод: А) міжнародний поділ правці; Б) міжнародна спеціалізація; В) економічна інтеграція; Г) глобалізація.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 290; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.45.192 (0.008 с.) |