Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 2.1 Форми організації суспільного виробництваСодержание книги
Поиск на нашем сайте
В результаті вивчення теми студенти повинні: знати: характерні риси натурального і товарного виробництва; причини переходу від натурального до товарного виробництва; особливості простої і розвиненої форми товарного виробництва; властивості продукту і товару; альтернативні теорії вартості і ціни; сутність і функції закону вартості; вміти: аналізувати сутність та характерні риси натурального і товарного виробництва; визначати причини переходу від натурального до товарного виробництва; визначати особливості продукту і товару; аналізувати альтернативні теорії вартості і ціни, сутність і функції закону вартості
План
Перелік використаної літератури: [1, с.46-66] [2,с.117-138] [3, с.77-93]
За час свого існування людство використовує лише три форми суспільного виробництва — натуральну, товарну і безпосередньо суспільну. В докапіталістичних формаціях панувала натуральна форма виробництва, але вже в період розпаду первісного ладу зароджується товарна. В сучасному світі в усіх індустріально розвинутих країнах товарна форма домінує, витіснивши натуральну. Водночас зростає роль безпосередньо суспільної форми. Історично першим виникло натуральне виробництво. Натуральне виробництво — виробництво, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб виробництва, для споживання всередині господарства, що їх виробило. У первіснообщинному ладі впродовж майже трьох мільйонів років єдиною формою суспільного виробництва було натуральне виробництво. В процесі розпаду цього ладу виникає товарне виробництво, але натуральна форма залишається панівною ще впродовж майже шести тисячоліть, поєднуючись з товарною формою. Загалом в усіх докапіталістичних формаціях господарство переважно було натуральним (господарство первісних общин і патріархальних сімей, латифундії у рабовласницьких державах і середньовічні феодальні маєтки). Основні риси натурального виробництва: 1) існував замкнений кругообіг (рух) продукту, який переважно не виходив за його межі; 2) кожна господарська одиниця була повністю відокремлена від інших як у виробництві, так і в споживанні; 3) рівень споживання господарюючих суб'єктів (власників) залежав тільки від рівня виробництва; 4) суспільний поділ праці був розвинутий ще слабко, проте всередині цього господарства праця уже могла бути поділена між окремими людьми та групами людей. Натуральна форма виробництва існувала в умовах нерозвиненого суспільного поділу праці й відповідала тому рівню розвитку продуктивних сил і типу виробничих відносин, які зумовлюють украй обмежену мету виробництва та підпорядковують його задоволенню потреб, незначних за обсягом і одноманітних, примітивних за характером. Натуральне виробництво було малоефективним, консервативним і забезпечувало дуже повільний розвиток продуктивних сил. Виробничі відносини в натуральному господарстві не уречевлювалися, тому існували як відносини між самими людьми, а не набували форми відносин між продуктами їх праці. Експлуатація в антагоністичних формаціях, де панувало натуральне виробництво, відбувалася у зримих, найбільш грубих і брутальних формах. Вона базувалася на позаекономічному примусі, на відносинах особистої залежності; залежність мала персональний характер. Натуральне виробництво характерне для усіх докапіталістичних суспільно-економічних формацій: Натуральне виробництво в межах первіснообщинного ладу характеризується: 1) спільною власністю на землю (належність землі общині); 2) спільно-індивідуальним присвоєнням всього виробленого продукту; 3) на етапі розкладу первісної общини виникають моногамні родини, відбувається їх відособлення від родової общини, що породжує сімейно-індивідуальне привласнення започатковуються різні види приватної власності. Натуральні господарства вільних селянських родин характеризуються: 1) колективно-індивідуальним привласненням селянською родиною всього виробленого нею продукту; 2) експлуататорською трудовою приватною власністю, сутність якої становить єдність праці і власності — використання власною працею членами родини належної їй землі та інших знарядь праці. Натуральне виробництво в межах рабовласницьких господарств характеризується: розривом праці і власності, що полягає у відчуженні безпосередніх виробників (рабів) не лише від засобів виробництва (землі, знарядь праці), а й самих від себе, оскільки і засоби виробництва, і раби належали рабовласникам. Натуральне виробництво в межах феодальних маєтків характеризується: 1) розривом власності і праці;
2) відчуженні безпосередніх виробників (кріпаків) від землі; 3) належністю землі феодалу (поміщику) і особистою (кріпацькою) залежністю селян від поміщика; 4) правом селянської родини користуватися певним наділом поміщицької землі у своєму господарстві як умовою праці на феодала (закріпаченням).
Основою перетворення натурального виробництва на товарне є виникнення суспільного поділу праці та приватної власності на засоби виробництва і продукти праці. Суспільний поділ праці — спеціалізація, стійке закріплення виробників за виготовленням певних продуктів або за певними видами діяльності чи виробничими операціями. Чинником виникнення та розвитку суспільного поділу праці є закон економії праці (робочого часу). Закон економії праці (робочого часу) — стійкий, обернено пропорційний, причинно-наслідковий зв'язок між величиною робочого часу та її результатом (зменшення робочого часу, а отже, і витрат праці на виготовлення певного продукту) має наслідком збільшення кількості вироблюваних продуктів. Це дає змогу окремому виробникові і суспільству за обмеженого ресурсу робочого часу урізноманітнювати і повніше задовольняти свої потреби). Суспільний поділ праці класифікують за видами і формами. За видами поділ праці існує всередині суспільства та всередині підприємства. Поділ праці всередині суспільства реалізується у таких формах: - Загальний поділ праці (є поділом суспільного виробництва на його великі роди: сільське господарство, промисловість, транспорт, тощо); - Частковий поділ праці (є поглибленням загального поділу праці: поділом сільського господарства, промисловості, транспорту тощо на їх галузі та підгалузі); - Міжнародний поділ праці (характеризується спеціалізацією окремих країн на виробництві продуктів, для яких вони мають найсприятливіші природні та економічні умови). Поділ праці всередині підприємства виступає у формі одиничного поділу праці. Одиничний поділ праці - це спеціалізація виробників на виготовленні окремих складових або на виконанні певних операцій з виробництва кінцевого продукту. Загалом у своєму розвитку людство пройшло п'ять великих суспільних поділів праці: 1) відокремлення землеробства від скотарства; 2) відокремлення ремісництва від землеробства; 3) відокремлення від сфери виробництва товарів торгівлі, виділення купців; 4) відокремлення сфери матеріального виробництва від нематеріального (виділення освіти, охорони здоров'я, науки); 5) виокремлення інформаційної сфери із сфер матеріального і нематеріального виробництва (з 70-х років XX ст.); Безпосередньо матеріальною основою виникнення та розвитку товарного виробництва є загальний та частковий поділи праці. Серед інших причин переходу до натурального виробництва можна визначити: розвиток продуктивних сил, поширення зв’язків між окремими регіонами, що спонукало розвиток торгівлі.
Товарне виробництво — така організація суспільного господарства, коли окремі продукти виготовляють відокремлені виробники, і для задоволення суспільних потреб необхідні купівля-продаж цих продуктів, що стають товарами, на ринку. Основні риси товарного виробництва: 1) суспільний поділ праці; 2) приватна власність на засоби виробництва; 3) повна соціально-економічна відокремленість виробників; 4) економічні зв'язки між відокремленими товаровиробниками через обмін; 5) стихійний та анархічний характер розвитку. Розрізняють просте і капіталістичне товарне виробництво. Просте товарне виробництво – виробництво товарів, яке здійснюється власником засобів виробництва на основі своєї праці. Капіталістичне товарне виробництво – виробництво товарів, яке здійснюється на основі найманої праці. Просте товарне виробництвохарактеризується поєднанням безпосередніх виробників із засобами виробництва, капіталістичне — їх антагонізмом. Просте товарне виробництво базується на власній праці, капіталістичне — на експлуатації чужої праці. Продукт праці в простому товарному виробництві належить товаровиробникові, у капіталістичному — власникові засобів виробництва, тобто капіталісту. Просте товарне виробництво є дрібним, розпорошеним, у ньому не існує одиничного поділу праці, а кінцева мета — задоволення особистих потреб товаровиробника. Капіталістичне товарне виробництвопередбачає спільну працю багатьох найманих працівників, розвинутий одиничний поділ праці. Його мета — отримання прибутку капіталістом. Просте товарне виробництво має обмежений характер (одна частина вироблених у суспільстві продуктів використовується безпосередньо на особисте споживання, друга — на ринок), а капіталістичне — загальний. В умовах командно-адміністративної системи колишнього СРСР мало місце штучне звуження сфери товарно-грошових відносин, значне ігнорування вимог дії економічних законів товарної форми організації виробництва, що призвело до неефективності й витратного характеру економіки. Товарне виробництво — історична категорія. Це означає, що воно існувало не завжди і з часом зникне, а на зміну йому прийде досконаліша форма суспільного виробництва — безпосередньо суспільне виробництво, яке зародилось у розвинутих країнах світу на початку XX ст. і посилюється в процесі підриву товарного виробництва. Безпосередньо суспільне виробництво – виробництво, за якого внаслідок суспільного поділу праці, поліпшення організації виробництва, задоволення суспільних потреб відбувається без перетворення продукції на товар, а отже, без грошей.
Основною формою товарного виробництва є товар – продукт праці, який виготовляється на продаж (на відміну від продукту, який виготовляється для власного споживання). Основними властивостями товару є: Споживча вартість – здатність товару задовольняти певну потребу людей. Споживча вартість є результатом конкретної праці людей. Така праця обумовлена своєю метою, характером здійснених операцій, предметом та знаряддям. Вартість – виробниче відношення між товаровиробниками з обміну товарів на основі суспільно необхідної абстрактної праці, якої потребує виробництво товарів. Вартість є результатом абстрактної праці. Така праця є загальнолюдською, однорідною. Вона має лише кількісні відмінності. При обміні одного товару на інший порівнюється втілена в цих товарах абстрактна праця. Мінова вартість – здатність товару обмінюватись на інші товари, тобто відношення товару до товару в процесі їх обміну. Якщо товару притаманні вартість, споживча вартість і мінова вартість, то продукт характеризується лише вартістю і споживчою вартістю. Чинники, що впливають на величину вартості товару: Продуктивність праці — результативність, плідність праці, ефективність використання у процесі виробництва благ усіх його факторів. Інтенсивність праці — витрати праці за одиницю часу. Складність праці – праця поділяється на складну – кваліфіковану, таку, що потребує додаткових витрат на навчання, підготовку та виховання працівника; і просту – таку, що не потребує від працівника спеціальної підготовки та витрат на неї.
Закон вартості — внутрішній, суттєвий, стійкий причинно-наслідковий зв'язок між величиною суспільно необхідної абстрактноїпраці, якої потребує виробництво товарів, і кількісними пропорціями їх обміну. Це означає, що кількісні пропорції, за якими відбувається купівля-продаж товарів за певними цінами, визначаються законом вартості. Тому він є і законом цін: зменшення вартості товару зумовлює зниження його ціни, і навпаки. Закон вартості почав діяти майже сім тисяч років тому з виникненням виробництва продуктів для обміну, тобто як товарів. Але, внаслідок домінування у рабовласницьких феодальних господарствах натурального виробництва він не відігравав визначальної ролі у функціонуванні та розвитку економіки. Цієї властивості закон вартості набував лише суспільствах, для яких характерне домінування виробництва товарів. Вплив і економічне життя закон вартості реалізує через притаманні йому функції. Функції закону вартості: Функція регулятора суспільного виробництва. Основа її – суперечність між тяжінням цін товарів до їх вартості та постійним відхиленням цін від вартості (в ринковій економіці закон вартості виявляє себе через коливання цін навколо вартості. Ціни постійно Функція соціально-економічної диференціації товаровиробників. Об'єктивними чинниками є стихійний характер розподілу виробників, праці й засобів виробництва між різними галузями виробництва, неоднаковість умов виробництва, якими володіють окремі виробники певної галузі(стихійний розподіл товаровиробників, праці і засобів виробництва між галузями є наслідком відхилення цін від вартості товарів під впливом нерівноваги попиту і пропозиції). Функція розвитку продуктивних сил НТП. Також породжена суперечністю між приватною конкретною та суспільною абстрактною працею, тобто незбігом індивідуального і суспільно необхідного робочого часу (незбіг індивідуального і суспільно необхідного робочого часу є тією економічною силою, яка спонукає товаровиробників до максимального скорочення індивідуального робочого часу порівняно із суспільно необхідним, оскільки лише за цієї умови можливе зміцнення їх економічного становища, перетворення дрібних на великих конкурентноздатних виробників).
Основні поняття і терміни: Натуральне виробництво — виробництво, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб виробництва, для споживання всередині господарства, що їх виробило. Суспільний поділ праці — спеціалізація, стійке закріплення виробників за виготовленням певних продуктів або за певними видами діяльності чи виробничими операціями. Товарне виробництво — така організація суспільного господарства, коли окремі продукти виготовляють відокремлені виробники, і для задоволення суспільних потреб необхідні купівля-продаж цих продуктів, що стають товарами, на ринку. Просте товарне виробництво – виробництво товарів, яке здійснюється власником засобів виробництва на основі своєї праці. Капіталістичне товарне виробництво – виробництво товарів, яке здійснюється на основі найманої праці. Безпосередньо суспільне виробництво – виробництво, за якого внаслідок суспільного поділу праці, поліпшення організації виробництва, задоволення суспільних потреб відбувається без перетворення продукції на товар, а отже, без грошей. Продукт – благо,яке виготовляється для власного споживання. Товар – продукт праці, який виготовляється на продаж. Вартість – суспільно необхідні затрати живої і уречевленої праці на створення блага. Споживча вартість – здатність товару задовольняти певну потребу людей. Мінова вартість – здатність товару обмінюватись на інші товари, тобто відношення товару до товару в процесі їх обміну. Закон вартості — внутрішній, суттєвий, стійкий причинно-наслідковий зв'язок між величиною суспільно необхідної абстрактноїпраці, якої потребує виробництво товарів, і кількісними пропорціями їх обміну.
Питання для самоконтролю: 1. Натуральне виробництво не було притаманне: А)первіснообщинному суспільству;Б)рабовласницькомусуспільству; В) феодальному суспільству; Г)капіталістичному суспільству. 2. Товарне виробництво було притаманне: А)первіснообщинному суспільству;Б)рабовласницькомусуспільству; В) феодальному суспільству; Г)капіталістичному суспільству. 3. Суспільний поділ праці і розвиток спеціалізації виробництва є причиною переходу від: А) натурального до простого товарного виробництва; Б) від простого до капіталістичного товарного виробництва; В) всі відповіді вірні; Г) всі відповіді помилкові. 4. Про що йдеться мова: стійкий, обернено пропорційний, причинно-наслідковий зв'язок між величиною робочого часу та її результатом (зменшення робочого часу, а отже, і витрат праці на виготовлення певного продукту) має наслідком збільшення кількості вироблюваних продуктів: А) закон економії праці; Б) закон попиту; В) закон пропозиції; Г) всі відповіді помилкові. 5. Які властивості не характерні для продукту: А) вартість; Б) споживча вартість; В) мінова вартість; Г) всі відповіді вірні. 6. Які властивості характерні для товару: А) вартість; Б) споживча вартість; В) мінова вартість; Г) всі відповіді вірні. 7. Про що йдеться мова: витрати праці за одиницю часу: А) інтенсивність праці; Б) продуктивність праці; В) складність праці; Г) всі відповіді помилкові. 8. Про що йдеться мова: результативність, плідність праці, ефективність використання у процесі виробництва благ усіх його факторів. А) інтенсивність праці; Б) продуктивність праці; В) складність праці; Г) всі відповіді помилкові. 9. Закон вартості означає: А) зв'язок між величиною суспільно необхідної абстрактноїпраці, якої потребує виробництво товарів, і кількісними пропорціями їх обміну; Б) зменшення вартості товару зумовлює зниження його ціни, і навпаки; В) вартість товару визначається суспільно необхідними затратами праці на його створення; Г) всі відповіді вірні. 10. Які функції притаманні закону вартості: А) функція регулятора суспільного виробництва; Б) функція соціально-економічної диференціації товаровиробників; В) функція розвитку продуктивних сил НТП; Г) всі відповіді вірні.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 180; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.15.71.146 (0.008 с.) |