Оподаткування доходів від грального бізнесу

Гральний бізнес — це діяльність, пов'язана із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з гро­шовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім дер­жавних) та розиграшів з видачею виграшів у готівковій та майно­вій формах.

Прибутки платників податку, які утримують та вносять до бюджету податок з виплаченої суми виграшу у лотерею або інші види грального бізнесу (за винятком виграшів у державній гро­шовій лотереї) оподатковувалися до 1 липня 2004 року за став­кою 30 %. Також будь-яка особа, у тому числі особа, яка не є платником податку на прибуток, але виплачувала виграші фізич­ним особам, в тому числі з використанням ігрових автоматів у спеціально відведених місцях грального бізнесу (казино, гральні дома і т. ін.), зобов'язана була утримувати та вносити до бюдже­ту 30 % від виплаченої суми.

Згідно з діючим законодавством, у всіх гральних місцях мають бути встановлені належним чином зареєстровані ре­єстратори розрахункових операцій (РРО). Крім того, гральні заклади зобов'язані вимагати у відвідувачів пред'явлення па­спортів, дані яких мають бути занесені до спеціального журналу за формою, затвердженою Наказом ДПА України від 20.10.2003 р. за №494.

Розиграш проводиться шляхом придбання гравцями жетонів з видачею гральним закладом чеків через РРО. Отримуючи чек, в якому обов'язково відображається назва операції «продаж жето­нів», гравець повинен зберігати його до закінчений гри. Після гри фізична особа—гравець повинна пред'явити оператору-касиру чек РРО та залишок невикористаних жетонів, що дає право обмі­ну їх на готівку та видачу виграшу (прибутку). У разі якщо ви­граш у вигляді пред'явлених жетонів перевищує витрати (дані чеків), оператор повинен утримати із доходу особи податок, па прибуток за ставкою 30 %, а різницю виплатити гравцю. Коли виграш за пред'явленими жетонами менший, ніж документально підтверджені витрати, або дорівнює їм, касир повинен викупити жетони у гравця за готівку з видачею чека з відображенням опе­рації «купівля жетонів».

Оператор-касир обліковував виграші у журналі обліку вигра­шів та витрат фізичних осіб по пред'явлених чеках за встановле­ною формою, який нумерувався, прошнуровувався, скріплявся гербовою печаткою та реєструвався у ДПІ.

Приклад 1. Фізична особа придбала 20 фішок номінальною вартістю 2 грн. на загальну суму 40 гри. та 5 жетонів номіналь­ною вартістю 25 грн. Після закінчення гри гравець пред'явив ка­сиру 100 фішок і 45 жетонів та надав чек, що підтверджує при­дбання 20 фішок. Наприкінці дня касир-оператор заносить дані операцій до книги обліку виграшів та витрат фізичних осіб (табл. 1).

Розрахунок податку на прибуток, який утримували гральні за­клади до 1 липня 2004'року з фізичної особи такий.

Розв'язок

Визначаємо суму виграшу (прибутку) гравця, яка дорівнює 385 грн. [2 • (100- 20) + 45 • 5]. Податок на прибуток, що підля­гав утриманню та сплаті, дорівнював 385 грн. (385 • 0,3). Сума виграшу, яку необхідно виплатити гравцю, дорівнює 270 грн. (385 - 115). У разі попадання чеків податок на прибуток за став­кою ЗО % утримувався із загальної номінальної вартості пред'явлених касиру жетонів (фішок). Усі надані в касу жетони (фішки) на кінець дня (за вирахуванням витрат по пред'явлених чеках) вважають доходом гравця. Записавши в журнал дані, опе­ратор повертає чек фізичній особі.

Податок на прибуток, утриманий гральним закладом з фізич­них осіб, підлягав сплаті до бюджету за звітний квартал (півріч­чя, 9 та 11 місяців, рік) за вирахуванням річної вартості придба­них торгових патентів за право на надання послуг у сфері грального бізнесу. Після 1 липня 2004 року операції, пов'язані з гральним бізнесом, не є об'єктом оподаткування податком на прибуток.

 

6.4.2. Оподаткування товарообмінних (бартерних) операцій

Бартер (товарообмін) — господарська операція, яка перед­бачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які ви­ди заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки про­давця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг). Якщо платник податку здійснює товарообмінні операції, то доходи та витрати по таких операціях визначаються виходячи із договірних цін (вони не можуть бути нижчими від звичай­них цін). Звичайною ціною¹ ввижається ціпа товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Звичайна ціна відпо­відає рівню справедливих ринкових цін, якщо не доведено протилежне.

Справедлива ринкова ціна — це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власникові за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого приму­су. Обидві сторони юридичне та фактично є взаємно незалеж­ними, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку іденти­чних (а за їх відсутності— однорідних) товарів (робіт, по­слуг). Якщо товари (роботи, послуги) ідентичні (за їх відсут­ності — однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому рин­ку цінних паперів або мають біржову ціну (біржове котиру­вання), звичайна ціна визначається із врахуванням цих факто­рів. При цьому валовий дохід за бартерною операцією визначається за датою відвантаження товару, для робіт (по­слуг)— за датою підписання акта виконаних робіт (наданих послуг) та одночасно виникають зобов'язання з ПДВ (пп. 7.3.1, п. 7.3, ст. 7 Закону України «Про ПДВ»).

При настанні дати оприбуткування товарів (дати підписання акту наданих послуг або виконаних робіт) виникають валові ви­трати, на дату отримання податкової накладної — право на від­несення до складу податкового кредиту суми ПДВ, нарахованої на вартість оприбуткованого товару (пп. 7.5.1, п. 75, ст. 7 Закону України «Про ПДВ»).

 

Приклад 2. МПП «Пролісок» уклало бартерний контракт на поставку товару № 1 з ТОВ «Маяк» в обмін на поставку товару № 2. Розрахунки проводилися частковими поставками. Для зруч­ності операції узагальнимо у вигляді табл. 2.

 

6.4.3. Оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами

Цінний папір — документ встановленої законодавством фо­рми, який засвідчує право володіння або відносини позики. Платник податків веде окремий облік фінансових операцій (прибутків або збитків) з цінними паперами, деривативами у розрізі окремих їх видів. Відповідно до ст. 3 Закону «Про цінні папери» платник податків повинен вести податковий облік фі­нансових результатів за такими цінними паперами: акції та інші види корпоративних прав (паї, частка засновників тощо), облі­гації підприємств, місцевих органів виконавчої влади, внутрі­шніх та зовнішніх державних позик, казначейські чеки, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати, векселі та приватиза­ційні цінні папери. Деривативи згідно зі ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді форвард­них, ф'ючерсних контрактів та опціонів розподіляються на фо­ндові, валютні та товарні. Збитки від операцій окремого виду цінних паперів, деривативів не можуть бути покриті прибутка­ми від інших видів цінних паперів, деривативів. Наприклад, збитки від операцій з векселями не враховують при наявності прибутків по операціях з акціями або облігаціями. Відповідно прибутком від операцій з інвестиційними сертифікатами не до­зволяється перекривати, наприклад, збитки від операцій з оща­дними сертифікатами.

За наявності від'ємного фінансового результату (витрати на придбання кожного виду цінного паперу перевищують доходи від продажу або відчуження аналогічного виду), його не включають до валових витрат, а переносять у насгуїші подат­кові періоди. Якщо протягом поточного року збитки пс були перекриті, то їх переносять на наступний рік і включають до складу валових витрат першого календарного кварталу насту­пного року.

За наявності у наступних звітних періодах позитивних фінан­сових результатів по даному виду цінних паперів (доходу) збитки враховують протягом поточного та наступного років до повного погашення такого від'ємного значення.

Приклад 3. Підприємство «Південь», згідно з договором мі­ни, відвантажило товари № 1 покупцю (підприємство А) на суму 180000грн., в тому числі ПДВ— 30000грн. В рахунок вико­нання умов бартерного контракту отримало від покупця вексель та податкову накладну на суму 180 000 грн., в тому числі ПДВ — ЗО 000 грн. У подальшому вексель реалізовано за 100 000 гри. то­рговцю цінних паперів — підприємству С.

Згідно з договором купівлі-продажу підприємство «Південь» відвантажило на адресу підприємства А товари № 3 вартістю 120 000 грн., в тому числі ПДВ — 000 грн. В рахунок отриманих товарів покупець розрахувався власним векселям з дисконтом номінальною вартістю 125 000 грн. Вексель номінальною вартіс­тю 125 000 грн. від емітента— підприємства А ТОВ «Південь» передало підприємству Д з метою погашення заборгованості за отримані від нього товари № 1. Крім того, від підприємства С — посередника, який має ліцензію на торгівлю цінними паперами, на адресу ТОВ «Південь» надійшли облігації підприємства В, які у подальшому також реалізовано на ринку цінних паперів. Гос­подарські операції ТОВ «Південь» згрупуємо у табл. 3.

Отже, за наслідками звітного податкового періоду у ТОВ «Південь» податкове зобов'язання по податку на прибуток скла­дає 8750 грн. (250 000 - 320 000 + 100 000 + 5000) • 0_,25]³.

6.4.4. Оподаткування страхової діяльності

Доходи від страхової діяльності оподатковуються за окремою схемою. Ставка становить 3 % від суми ВД, який отримує стра­хова організація від страхової діяльності (крім доходів від стра­хування життя). Доходи страховиків, отримані від фізичних осіб за договорами страхування, в тому числі від фізичних осіб за до­говорами страхування життя, оподатковуються за ставкою 0 %. Доходи страхових організацій, одержані від страховиків, а також від фізичних осіб за договорами страхування життя, також опо­датковуються за ставкою 0 %. Водночас доходи страхових орга­нізацій, одержані від перестраховиків за договорами перестраху­вання життя, оподатковуються за ставкою 25,0 %.

До валових доходів від страхової діяльності відносять суми страхових внесків, страхових платежів та страхових премій. Сума валового доходу зменшується на суми платежів (внесків, страхо­вих премій), сплачених за договорами перестрахування з резиде­нтами та нерезидентами. Страхові операції оподатковуються окремо по кожному виду страхування. Якщо страхова організація отримує інші доходи, ніж доходи від страхової діяльності, то во­ни оподатковуються за ставкою 25 %.

 

 

 

6.4.5. Оподаткування неприбуткових організацій та установ

Набуття статусу неприбуткової організації здійснюється при її реєстрації шляхом внесення до Реєстру неприбуткових організа­цій та організацій, який веде центральний податковий орган. Включення організації та установи до Реєстру надає платнику право користуватися пільгами, передбаченими п. 7,11, ст. 7 Зако­ну» Про оподаткування прибуткових установ». З метою внесення платника до реєстру йому присвоюється код ознаки неприбутко­вих установ (організацій) згідно з Порядком, затвердженим Нака­зом ДПА України від 03.07.2000 за Л"«355. Для неприбуткових установ та організацій встановлено спеціальний Податковий зніт, який надається до ДПІ за формою, затвердженою Наказом ДПА України від 03.04.2003 року за № 153.

До неприбуткових установ та організацій відносять:

— органи державної влади та місцевого самоврядування і створені ними платники, що утримуються за рахунок коштів від­повідних бюджетів;

— пенсійні фонди і кредитні спілки;

— благодійні фонди і громадські організації (екологічні, оздоровчі);

— спілки, асоціації, які утримуються за рахунок засновників та не проводять господарської діяльності (за винятком отримання Пасивних доходів), релігійні організації та житлові кооперативи (об'єднання співвласників багатоквартирних будинків);

— кооперативи (об'єднання співвласників багатоквартирних будинків);

— інші юридичні особи, статутна діяльність яких не передба­чає одержання прибутку. Вони здійснюють діяльність на основі Єдиного кошторису доходів і витрат. Якщо доходи формуються за рахунок внесків, пожертвувань, бюджетних фінансувань (до­тацій та субсидій) і повністю витрачаються згідно зі статутом про Діяльність, то операції не оподатковуються. Якщо таке підприєм­ство надає платні послуги, здійснює діяльність по отриманню Прибутку, то воно оподатковується на загальних підставах. Тому потрібно платникам вести окремий облік по внесках, пожертву­ваннях, асигнуваннях та інших видах діяльності.

Отримуючи оподатковувані доходи неприбуткова установа чи організація зобов'язана нарахувати податок, подати до ДПІ пода­тковий звіт за встановленою формою протягом 40 календарних Днів, наступних за останнім календарним днем звітного (подат­кового) періоду та сплатити податок не пізніше 10 календарних Днів, наступних за останнім днем подання податкового звіту. V разі несплати у встановлені терміни узгодженої суми податко­вого зобов'язання вона визнається сумою податкового боргу пла­тника податків.

Прибуток платника, що підлягає оподаткуванню визначається, як сума оподатковуваних доходів (від надання приміщень в оре­нду, отримання зворотної допомоги, реалізація залишку матеріа­лів та ін.), зменшену на суму витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів, без урахування амортизаційних відрахувань (ос­новні фонди неприбуткових установ вважаються невиробничи­ми). При цьому суму перевищення витрат над доходами в подат­ковому обліку не відображають.

Приклад 4. Благодійна організація, зареєстрована в установ­леному порядку, у І кварталі отримала добровільні пожертвуван­ня від фізичних осіб на цілі у сумі 50 000 грн. та гуманітарну до­помогу від іноземної установи в іноземній валюті на суму 10000дол. США. Неприбуткова установа продала залишок ма­теріалів, який залишився від ремонту офісу. Доход від продажу матеріалів склав 560 грн. і від надання в оренду тимчасово віль­ного приміщення — 3000 грн. Витрати на розміщення реклами, ремонт автомобіля та його транспортування склали 2000 грн. На рахунок були також зараховані відсотки за зберігання вільного залишку коштів на депозитному рахунку за минулий рік у сумі 4520 грн.

Розв'язок

Враховуючи, що добровільні пожертвування, гуманітарна до­помога та пасивні доходи (відсотки) звільняються від оподатку­вання, сума нарахованого до сплати податку на прибуток складе 390 грн. [(3000 + 560 - 2000) • 25 /100].

6.4.6. Оподаткування нерезидентів

Нерезиденти— суб'єкти підприємницької діяльності з місце­знаходженням за межами України, які здійснюють свою діяль­ність відповідно до законодавства іншої держави. Проте оподат­кування нерезидентів в Україні, порівняно з українськими суб'єктами підприємницької діяльності, має свої особливості:

— оподаткування іноземних підприємств, установ, організа­цій— суб'єктів підприємницької діяльності проводитиметься за нормами міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Ра­дою України;

— міжнародні угоди мають перевагу над вітчизняним законо­давством. Якщо міжнародним договором (угодою) з питань опо­даткування не передбачено порядок оподаткування окремих опе­рацій нерезидентів, то застосовується Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

— у разі якщо іноземні платники податків здійснюють свою діяльність лише в Україні при наявності постійного представниц­тва, то вони оподатковуються на тих же підставах, що й україн­ські платники податків. За умови діяльності як поза межами України, так і в Україні, постійне представництво оподаткову­ється на підставі складеного відокремленого від нерезидента ба­лансу, який погоджується у ДПІ. Якщо нерезидент не веде окре­мого обліку ВД і ВВ по конкретному представництву, то об'єкт оподаткування визначається шляхом застосування до суми нара­хованого (одержаного) валового доходу коефіцієнта 0,7;

— якщо нерезидент здійснює свою діяльність без наявності постійного представництва в Україні, доходи, отримані з джерел в Україні, оподатковуються за нормами міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування, ратифікованих Верховною Радою України. За відсутності угод з іноземною країною або за умов їх нератифікації (ненабуття чинності) нерезидент оподатко­вується за правилами податкового законодавства України;

— на відміну від традиційної системи нарахування податку, резидент або постійне представництво в Україні нерезидента по­винні сплатити податок з доходів, що виплачуються іноземній фірмі або перераховуються за межі України, за переліком та ста­вками передбаченими ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому стягнення та сплата до бю­джету таких податків має здійснюватися українськими платниками податків, в тому числі представництвом іноземних фірм в Україні, під час отримання чи виплати таких доходів іноземній фірмі.

Податок на доходи постійного представництва нерезидента в Україні або нерезидента без наявності представництва (за умови, якщо міжнародним договором (угодою) з питань оподаткування не передбачено оподаткування аналогічних операцій) повинен утримуватися залежно вид виду виплачуваного (перерахованого) доходу за ставками 0 %, 6 %, 15 %, 20 %, передбачених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема:

— доходи від страхування або перестрахування ризиків, що перераховуються (виплачуються) нерезидентам, оподатковують­ся за ставкою 0 %, якщо ці іноземні платники податків включені Кабінетом Міністрів України до прилюдно оголошеного рейтингу;

— оподаткування доходів нерезидентів від фрахту⁵ транспор­тних засобів здійснюється за ставкою 6 % до суми фрахту у дже­рела платежу;

— суми отриманих доходів від надання на території Україні рекламних послуг оподатковуються під час виплати нерезиден­там за ставкою 20 % за власний рахунок українських суб'єктів підприємницької діяльності;

— в інших випадках— за ставкою 15 % від суми виплачених (перерахованих) доходів за рахунок такої виплати, якщо інше не передбачено міжнародними угодами. Порядок застосування норм міжнародних договорів про усунення подвійного оподаткування регламентовано Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткуван­ня доходів з джерелом їх походження з України згідно з міжна­родними договорами України про уникнення подвійного оподат­кування» від 06.05.2001 за № 470.

Фрахт— винагорода за перевезення вантажів та пасажирів морськими та повітря­ними суднами, вантажів залізничним або автомобільним транспортом, за найм або піднайм транспортного засобу.

 

Приклад 5. Українське акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Монтажналадка», згідно з договорами із трьома російськими фірмами, перераховує доходи за межі України нере­зидентам, з джерелом походження з України. Постійних предста­вництв в Україні, що належать російським фірмам, в Україні не зареєстровано. Два нерезидента надали АТ «Монтажі гладка» до­відки, що підтверджують статус резидента Російської Федерації. Одна російська фірма не підтвердила свій статус як податкового резидента Росії. Протягом звітного кварталу АТ «Монтажналад­ка» планує перерахувати:

— фірмі 1 — оплату в сумі 100 000 російських рублів (ПУК) за право користування технологіями, що є власністю фірми № І, під час монтажу промислового обладнання, закупленого в Росії;

— фірмі 2 — лізингові платежі в сумі 6000 дол. США (115В) за фінансову оренду будівельного обладнання, що є власністю фірми №2. Щоквартальна частина вартості об'єкта лізингу, що амортизується, складає 1000 дол. США, Фірма № 2 не надала до­відку, що підтверджує статус резидента Росії,

— фірмі 3 — дивіденди в сумі 50 000 КДЖ з отриманого до­ходу внаслідок використання майнового внеску фірми № 3 у ста­тутному капіталі АТ «Монтажналадка». Вартість інвестиції скла­дає 2 000 000 ПУК.

Наявність довідки про статус фірми № 1 як резидента Росії надає право на застосування ст. 12 «Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного опо­даткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків «, яка набула чинності 3 серпня 1999 року, щодо опода­ткування операцій за право користування технологіями (роялті) за ставкою 10 %, хоча ст. 13 Закону «Про оподаткування прибут­ку підприємств» передбачено оподаткування доходів у вигляді роялті за ставкою 15 %.

Відсутність статусу резидентства Росії у фірми Л«2 не дає право при оподаткуванні доходів застосовувати в Україні норми міжнародної угоди. Тому при перерахуванні лізингової плати на рахунок фірми № 2 АТ «Монтажналадка» зобов'язано утримува­ти податок з доходів за ставкою 15 %, передбаченою у ст. 13 За­кону «Про оподаткування прибутку підприємств». Щодо оподат­кування дивідендів, то, згідно з п. 2 ст. 10 Угоди, якщо вартість інвестиції перевищує 50 000 дол. США або в еквівалентній сумі в будь-якій національній валюті договірних держав, дивіденди оподатковуються за ставкою 5 %. Вартість інвестиційного внеску в сумі 2 000 000 КШ. перевищує в еквіваленті 50 000 дол. СІЛА та надає право АТ «Монтажналадка» на застосування п. 2 ст. 10 Угоди.

Отже, податок на доходи нерезидентів, який має бути утрима­ний та перерахований до Державного бюджету, складе 6600 грн. [100 000 • 0,18 • 10 / 100 + (6000- 1000) • 5,8 • 15 / 100 + 50 000 х х 0,18 • 5 / 100]. Дані про виплачені доходи та утриманий податок переносяться у Звіт про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидента, затверджений Нака­зом ДПА України від 16.01.1998р. за №28, який заповнюється наростаючим підсумком та щоквартально подається до ДШ за місцем реєстрації платника податків.