Контроль ДПІ та відповідальність платників

Кожен платник самостійно визначає належну до сплати суму податку і зобов'язаний своєчасно її перерахувати. Тому на плат­ників покладено відповідальність за достовірність розрахунків, своєчасність подання декларацій і сплату податку. ДПІ здійсню­ють контроль платників податків шляхом проведення камераль­них і документальних перевірок.

У разі порушення діючого податкового законодавства до пла­тника податків застосовуються засоби впливу у вигляді притяг­нення до адміністративної та кримінальної відповідальності. Фі­нансова та адміністративна відповідальність передбачена нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язаЕІь платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. за № 2181-ІП, яку можна поділити на три види: штрафні санкції, непі! та адміністративний штраф, що накладається на керівника і посадових осіб суб'єкта під­приємницької діяльності.

Фінансова відповідальність настає при порушенні чинного за­конодавства податку на прибуток, а саме:

а) заниження об'єкта оподаткування;

б) неправильне ведення податкового обліку;

в) неправильне збільшення (без документального оформлен­ня) ВВ;

г) порушення термінів подання податкової звітності та строків сплати податку. Податкове законодавство складне і знаходиться у стані по­стійної трансформації. Тому платникам податків властиво допус­катися помилок, а в деяких випадках свідомо занижувати об'єкти оподаткування. У разі якщо це призвело до приховування подат­ків та зборів, настає кримінальна відповідальність за їх ухилення від сплати.

Платник податків, який до початку його перевірки контролю­ючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

ð надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої не­доплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до по­дання уточнюючого розрахунку;

ð відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільше­ну на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з від­повідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник пода­тків подає нову декларацію з виправленими показниками до за­кінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи до платника не застосовуються. При самостійному донарахуванні платником суми податкових зо­бов'язань адміністративні штрафи на керівників підприємств та установ не накладаються.

Платник податків, який не подає податкову декларацію або уточнюючий розрахунок у строки, визначені законодавством, са­мостійно повинен сплатити штраф у розмірі десяти неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або його затримку.

Приклад 8. На початку лютого 2006 року мале підприємство «Ясень» встановило, що неправильно розрахувало приріст (убу­ток) запасів у Декларації за перше півріччя 2005 року, що при­звело до заниження валових витрат на 5000 грн. Крім того, у де­кларації за три квартали 2005 року не проведено коригування валових витрат у зв'язку зі зміною суми компенсації вартості то­варів (робіт, послуг), що призвело до завищення валових витрат на 9 тис. грн. Підприємство за підсумками 2005 року має від'ємний об'єкт оподаткування (податкові збитки). Самостійна. сума виявлених помилок не призвела до виникнення податкових зобов'язань. Підприємство вирішило не подавати уточнений роз­рахунок, а в декларації за 2005 рік відобразило виявлені помилки.

Тому в рядку 05.2 «Самостійно виявлені помилки за результата­ми минулих податкових періодів» платник повинен відобразити суму в 4 тис. грн. (9—5). У рядку 22 «Сума самостійно нарахова­ного штрафу у зв'язку з виправленням помилок» додається сума нарахованого штрафу в сумі 0,2 тис. грн. (4,0 • 5 % / 100).

Приклад 9. ВАТ «Техноторгмаш» надало податкову декла­рацію по податку на прибуток за перший квартал 2005 року 5 травня цього ж року, задекларувавши у рядку 04.9 «Від'ємне зна­чення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» суму 242,5 тис. грн., у рядку 08 «Об'єкт оподаткування» — від'ємне значення в сумі 96 тис. грн. та в рядку 09 «Балансові збитки, не компенсовані прибутками до 01.01.2003» — 356,2 тис. грн. Результати декларування підприємством бази та об'єктів оподаткування за 2004 рік наведено у таблиці 5.

За результатами камеральної перевірки підприємства встанов­лено наявність недоплати з податку на прибуток по підприємству в сумі 36,6 тис. грн. (146,5 • 25 / 100), застосовано до платника, згідно з пп. 17.1.4, п. 17.1, ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», штрафні санкції у сумі 1,83 тис. грн. (36,6 • 5 / 100), складено акт та направлено платнику по­даткове повідомлення-рішення щодо необхідності сплатити у Державний бюджет 38,43 тис. грн.

 

Розв'язок

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, якщо об'єкт оподаткування платника податку за результатами податкового року має від'ємне значення (з ураху­ванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'є­много значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Оскільки за підсумками 2004 року платник мав позитивне значення у сумі 113,7 тис. грн. (ряд. 08 декларації), тому за пер­ший квартал 2005 року рядок 04.9 валових витрат декларації не повинен заповнюватися. Одночасно рядок 09 «Балансові збитки, не компенсовані прибутками до 01.01.2003» за даними підприєм­ства в сумі 356,2 тис. грн. за діючими правилами не переноситься до декларації на наступний квартал, оскільки збитки в сумі 356,2 тис. грн., які обліковувалися у платника податку станом на 01.01.2005р., було погашено за рахунок прибутку першого пів­річчя в сумі 400,2 тис. грн. (23,8 + 376, 4).

За таких обставин зайво віднесено на залові витрати у першо­му кварталі 242,5 тис. грн., що призвело до перекручення показ­ника по рядку 08 «Об'єкт оподаткування» та визначення від'ємного значення в сумі 96 тис. грн. Фактично за вирахуван­ням суми 242,5 тис. грн. результат рядка 08 має позитивне зна­чення, тобто 146,5 тис. грн., який мав переноситися до рядка 11 «Прибуток, що підлягає оподаткуванню» з подальшим відобра­женням донарахованого податкового зобов'язання у рядках 12 «Нарахована сума податку» та 14 «Податкове зобов'язання звіт­ного періоду» декларації за перший квартал 2005 року ВАТ «Техноторгмаш».

Приклад 10. У першому кварталі 2005 року підприємство «Тополь» перерахувало різним неприбутковим організаціям (профспілковому комітету, благодійному фонду та церкві) 14 500 грн., у другому кварталі — 9800 грн., у третьому кварта­лі — 43 000 грн. Оподатковуваний прибуток за 2004 рік скла­дає — 930 000 грн. Перевірити правильність включення до де­кларації зазначених витрат, якщо підприємство віднесло на валові витрати та відобразило у рядку 04.8 декларації за перше півріччя 2005 року— 24 300 грн., за три квартали та відповідно за 2005 рік — 46 500 грн. Перевіркою встановлено, що підприєм­ство зависило валові витрати за результатами діяльності у 2005 році на суму 18 600 грн.

Розв'язок

Підприємство виходило з того, що, згідно з пп, 5.2.2, п. 5.2, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підпри­ємств», до складу валових витрат включаються добровільно пе­рераховані протягом звітного року кошти неприбутковим органі­заціям у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного ро­ку. Разом з тим обчислюємо інтервал, в межах якого підприємст­во може розраховувати на валові витрати. Тоді нижня межа його складе 18 600 грн. (930000 • 2 / 100), верхня— 46 500 гри. Для зручності порівняємо розрахунки, відобразивши їх у таблиці 6.

 

Перевіркою встановлено, що підприємством завищені валові витрати за наслідками першого півріччя, трьох кварталів та року в сумі 18 600 грн. (46 500 - 27 900 = 24 300 - 5700).

РОЗДІЛ 7

 

 

ФІКСОВАНИЙ СІЛЬСЬКО­ГОСПОДАРСЬКИЙ ПОДАТОК