Платники ПДВ як суб'єкти оподаткування

Перш ніж визначати об'єкт та базу оподаткування доцільно встановити платника податку. Для цього застосовується катего­рія «особа». Згідно з п. 1.2, аб. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168-97/ВР із змінами та доповненнями (далі Закон) з метою оподаткування до «особи» відносяться будь-які суб'єкти підприємницької діяльності (ре­зиденти або нерезиденти), в тому числі філії, інші відокремлені підрозділи, а також підприємства з іноземними інвестиціями незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій; юридич­ні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності; фізи­чні особи (громадяни України, іноземні громадяни та особа без громадянства), які здійснюють діяльність, віднесену до підпри­ємницької відповідно до законодавства, або ввозять (пересила­ють) товари (супутні послуги) на митну територію України; представництво нерезидента, що не має статусу юридичної осо­би, та дві чи більше осіб, які здійснюють спільну (сумісну) дія­льність без створення юридичної особи.

 

 

До категорії осіб для цілей оподаткування, згідно із Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, об­ліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 22 червня 1999 р. № 746/99, належать також юридичні особи, які перебува­ють на спрощеній системі оподаткування за ставкою єдиного по­датку 6 % від суми виручки від реалізації продукції, товарів або робіт, послуг незалежно від суми оподатковуваних поставок. Ці особи, згідно з нормами Закону, є платниками ПДВ (рис. 1), тобто суб'єктами оподаткування.

Підстави для реєстрації осіб та її анулювання передбачено у ст. 9 «Реєстрація осіб як платників податку на додану вар­тість» Закону «Про податок на додану вартість». Порядок ре­єстрації платника ПДВ, видачі свідоцтва та його анулювання, вилучення платників з реєстру платників ПДВ передбачений Наказом ДПА України «Положення про Реєстр платників по­датку на додану вартість» від 01.03.2000 р. за № 79. Реєстрація платника здійснюється за заявою особи, як підпадає під ви­значення платника згідно з вимогами Закону України «Про ПДВ» та Указу Президента «Про спрощену систему оподатку­вання, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» або за власним бажанням.

Не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досяг­нення суми оподатковуваних операцій по поставці товарів (робіт) у сумі 300 000 грн.³ платник повинен подати реєстра­ційну заяву до податкового органу за встановленою формою (ф. № 1-Р).Орган державної податкової служби у 10-денний строк повинен видати або надіслати платнику поштою свідоц­тво про реєстрацію як платника ПДВ або відмовити у його ви­дачі у разі подання суб'єктом господарювання недостовірних даних.

На числовому прикладі з'ясуємо, як платник повинен вираху­вати відповідний обсяг у 300 000 грн., за наявності якого йому слід зареєструватися платником ПДВ.

Приклад 1. Юридична особа знаходиться на загальній сис­темі оподаткування. Основний вид економічної діяльності — па­дання ремонтних робіт за безготівковим розрахунком. Власну ді­яльність розпочала у лютому 2004 року. Потрібно встановити:

þ у якому звітному періоді підприємство повинно зареєструва­тися платником;

þ коли платник може бути знятий з реєстрації при відповідних обсягах оподатковуваних операцій.

Для зручності розрахунки викладемо у вигляді таблиці 4. От­же, у серпні 2005 року підприємство (табл. 4) перевищило необ­хідний для реєстрації обсяг оподатковуваних операцій у сумі 300 000 грн. Враховуючи, що обсяг поставки протягом серпня не перевищує 600 000 грн. (абзац другий п. 9.4 ст. 9 Закону), така особа зобов'язана не пізніше 20 вересня 2005 року подати заяву на реєстрацію у статусі платника ПДВ. Податковий орган пови­нен видати (відправити поштою) особі свідоцтво про податкову реєстрацію протягом 10 днів від дня отримання реєстраційної за­яви. Дані про всіх платників ПДВ заносяться до Державного ре­єстру, який веде ДПА України та її підрозділи в регіональних по­даткових органах.

 

Платник податків має право звернутися до податкового органу із заявою про анулювання реєстрації в якості платника ПДВ. Для вилучення з Державного реєстру платників ПДВ особа подає до органу державної податкової служби за місцем реєстрації заяву за встановленою формою (ф. № 3-р), свідоцтво про реєстрацію та його завірені копії. Орган державної податкової служби у 10-денний термін розглядає зазначену заяву та виключає платника з Реєстру у випадках, передбачених п. 9.8 ст. 9 Закону:

1) якщо особа зареєстрована більше 24 поточних календарних місяців в якості платника податку та мала за останні 12 поточних календарних місяців оподатковувані обсяги продажу товарів (ро­біт, послуг), менші за 300 000 гри.;

2) якщо зареєстрована як платник податку особа припиняє згі­дно з рішенням про ліквідацію такого платника, діяльність про що є повідомлення органу державної реєстрації за наявності лік­відаційної картки органу державної статистики;

3) якщо ліквідаційна комісія платника податку— банкрута за­кінчує роботу чи юридична або фізична особа позбавляється ста­тусу суб’єкта господарювання за рішенням суду

4) при переході платника податку на додану вартість — юри­дичної особи на спрощену систему оподаткування, обліку та зві­тності за єдиним податком за ставкою 10 % або фізичної особи яка обрала сплату фіксованого чи єдиного податку за спрощеною угоді

У разі відсутності підстав для вилучення платника податку на додану вартість з Реєстру орган державної служби повинен надати платнику письмове пояснення (відмова у вилученні) та повернути йому свідоцтво разом із завіреними копіями. Також здійснюється анулювання реєстрації підприємця у разі смерті фізично, особи - суб'єкта підприємницької діяльності, про що свідчить Інформація органів реєстрації актів громадянського стану.

Крім того, податковий орган має право за власною ініціативою вжити заходів щодо анулювання реєстрації платника ПДВ без його згоди, а саме:

• якщо особа - платник ПДВ не подає додаткового органу декларацію з цього податку протягом 12 послідовних податкових місяців або подає її (податковий розрахунок), яка (який) свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду;

• наявність ухвали (рішення) суду (господарського суду) про затвердження ліквідаційного балансу банкрута та за умов завершення роботи ліквідаційної комісії.

За таких обставин платник повинен повернути реєстраційне свідоцтво протягом 12 календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У разі ненадання або при наданні з по­рушенням встановлених термінів свідоцтва випадок затримки повернення реєстраційних документів прирівнюється до затрим­ки у наданні податкової звітності з цього податку.

 

Платник податку, в обліку якого на день реєстрації знаходять­ся товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нара­хований податковий кредит у минулих або поточних податкових періодах, зобов'язаний визначити умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх подат­кових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання. За таких умов він позбавля­ється права на бюджетне відшкодування, але зобов'язаний пога­сити суму податку, яка виникла до сплати або податкового боргу у строки, визначені законом, незалежно від того, буде така особа залишатися зареєстрованою як платник податків цього податку на дату сплати такої суми податку чи ні.

У разі якщо за наслідками останнього податкового періоду суб'єкт підприємництва має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається незалежно від того, буде така особа на момент отримання з Державного бю­джету коштів в подальшому залишатися платником ПДВ чи ні. Це правило не поширюється на платників, які застосовують спрощену систему оподаткування, спеціальний порядок нараху­вання чи сплату ПДВ чи звільняють таку особу від сплати пода­тку за рішенням суду. Якщо платник податків зобов'язаний за­реєструватися як платник податку на додану вартість і не здійснює такої реєстрації у терміни, визначені законодавством, то він несе відповідальність на рівні особи, яка зареєстрована платником ПДВ.