Валові доходи і валові витрати. Об'єкти оподаткування

Об'єкт оподаткування податку на прибуток визначається як різниця між валовим доходом, скоригованим у звітному податко­вому періоді, скоригованими валовими витратами та нарахова­ними за правилами податкового обліку амортизаційними відра­хуваннями.

 

Скоригована величина валового доходу — це величина, що визначається як різниця між загальною сумою валового доходу від усіх видів діяльності, в тому числі прибутку звільненого від оподаткування, і сумою коригувань.

Валові доходи підприємства (ВД) — це загальна сума доходів від усіх видів діяльності, отриманих (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній, не­матеріальній формах, як на території України, так і поза її межа­ми. До валових доходів відносять:

1) доходи від реалізації товарів, продукції, робіт або послуг;

2) доходи від здійснення банківських, страхових та інших фі­нансових операцій, торгівлі борговими зобов'язаннями (вимога­ми) та валютними цінностями;

3) доходи від спільної діяльності, операцій лізингу, володіння борговими вимогами та дивіденди, проценти, роялті, отримані від нерезидентів;

4) доходи від операцій особливого виду;

5) доходи виявлені у звітному періоді, але не враховані у по­передніх звітних періодах;

6) доходи з інших джерел, а саме: сума отриманої будь-якої незворотної фінансової допомоги; залишок коштів на кінець зві­тного періоду у вигляді зворотної фінансової допомоги, отрима­ної від неплатників податку на прибуток (за винятком операцій між платником податку — юридичною особою та його відокрем­леними підрозділами); суми коштів страхового резерву, викорис­таних не за призначенням, суми акцизного збору та рентних пла­тежів, нараховані (сплачені) після 1 січня 2003 року на користь платника акцизного збору, рентних платежів);

7) приріст балансової вартості запасів;

8) інші доходи, визначені п. 4.1, ст. 4 Закону. Для забезпечення достовірності визначення об'єкта оподатку­вання (ст. 4.2 Закону) до валових доходів не включають:

1) суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) у складі ціни реалізації;

2) суму коштів або вартість майна, що надходить на підпри­ємство як прямі інвестиції або реінвестиції в емітовані корпора­тивні права;

3) емісійні доходи від первісного розміщення цінних паперів;

4) доходи від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи;

5) кошти із Державного інноваційного фонду;

6) інші суми згідно з п. 4.2, ст. 4 Закону України.

Правилами ведення податкового обліку (п. 11.3, ст. 11 Закону) передбачено наявність певної дати, яка надає можливість віднес­ти до валового доходу нижче наведені доходи за умови настання події, що сталося раніше:

• дата зарахування коштів від покупця на баї панський рахунок платника, дата інкасації готівки у банку або и касу платника в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу незалежно від виду оплати (попередня часткова або авансові платежі у пов­ному обсязі);

• дата відвантаження товарів або продукції, а для робіт (по­слуг) — дата фактичного надання результатів виконаних робіт або послуг.

Також правилами (п. 11.3.2—11.3.6) передбачено визначення дати збільшення валового доходу для торгівельних. операцій ва­лютними цінностями або роботами (послугами) через торгівельні автомати з використанням жетонів, карток, дорожніх, комерцій­них або інших чеків без касового апарату, а також за умови про­дажу продукції з оплатою за рахунок бюджетних коштів та від здійснення кредитно-депозитних операцій

Валові витрати (ВВ) — це сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах у ви­гляді компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які виготовля­ються (придбаваються) з метою їх подальшого використання у власній фінансово-господарській діяльності платника податку на прибуток.

До складу ВВ належать (пп. 5.2, 5 А —5.9, ст. 5 Закону):

1) суми будь-яких витрат, сплачених або нарахованих протя­гом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, ве­денням виробництва та реалізацією продукції (робіт, послуг);

2) суми коштів або вартість майна, які добровільно перерахо­вуються або передаються платником податку до бюджетів різно­го рівня (крім відрахувань на додаткове пенсійне забезпечення) і неприбутковим організаціям, але не менше двох та не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього подат­кового року;

3) суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) для охорони культурної спадщини неприбутковим установам, заповідникам, музеям у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше десяти відсотків оподатковуваного при­бутку попереднього звітного періоду;

4) суми коштів, перерахованих підприємствами, на яких, пра­цює за основним місцем роботи не менше 75 % осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, своїм всеукраїнським об'єднанням для проведення їх благодійної діяльності, але не бі­льше 10 % оподаткованого прибутку попереднього звітного пері­оду;

5) суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх об'єднанням у вигляді вступних, членських та цільових внесків, але не більше 0,2 % фо­нду оплати праці платника податку в розрахунку за звітний рік;

6) суми коштів, що належать до страхових резервів;

7) суми податків, передбачені Законом України «Про систему оподаткування» (крім податку на прибуток, дивіденди, на неру­хомість, з доходів фізичних осіб, пені, штрафів, неустойок), суми сплаченого ПДВ продавцям платниками податку на прибуток, що незареєстровані платниками ПДВ, а також платниками податку на прибуток— платниками ПДВ у разі продажу товарів (робіт, послуг), які звільнені або не є об'єктом обкладання ПДВ. Сільсь­когосподарські виробники, платники податку на прибуток, до складу ВВ відносять плату за землю, яка не використовується в сільськогосподарському обороті;

8) суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах;

9) суми безнадійної заборгованості, по яких закінчився строк позовної давності (для банків та небанківських фінансо­вих установ заборгованість визначається за правилами ст. 12 Закону);

10) суми убутку балансової вартості товарів (крім тих, що під­лягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незаверше­ному виробництві та залишках готової продукції;

11) витрати на поліпшення основних фондів (ОФ), що підля­гають амортизації, в межах 10% загальної балансової вартості всіх груп ОФ на початок звітного періоду;

12) витрати підприємства, пов'язані з виплатою основної та додаткової заробітної плати, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формах за домовленістю сторін (крім матеріаль­ної допомоги), суми зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування, страхування життя та інші види загальнообов'я­зкового страхування фізичних осіб;

13) сума від'ємного значення об'єкта оподаткування (балан­сові збитки) минулих звітних періодів, розрахованого за прави­лами ст. 6 Закону. При цьому від'ємне значення об'єкта оподат­кування, яке виникло у платника протягом 2001 року та залиши­лося непогашеним протягом 2001—2003 років, не враховувалося при визначенні зобов'язань з податку на прибуток, починаючи з податкових періодів 2004 року. Відповідно балансові збитки, які виникли у 2002 році, не враховувалися за наслідками податкових періодів, починаючи з 2005 року.

14) витрати по операціях особливого виду (бартерних, по роз­рахунках в іноземній валюті тощо) згідно зі ст. 7 Закону

15) інші витрати, передбачені п. 5.2, 5,4—5,9 ст. 5 Закону.

Не включаються до ВВ (п. 5.3 ст. 5 Закону):

1) витрати на проведення прийомів, презентацій, свят, рекла­мних акцій (крім відповідних витрат згідно з пп. 5.4.4, п. 5.4, ст. 5 Закону в межах 2 % від оподаткованого прибутку за попередній рік), організація лотерей, участь в азартних іграх;

2) фінансування особистих потреб фізичних осіб;

3) придбання, будівництво, реконструкція, модернізація, ремонт та інші поліпшення основних фондів (крім будь-яких витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, що підля­гають амортизації та не перевищують 10 % сукупної балансо­вої вартості всіх груп основних фондів на початок звітного періоду);

4) суми податку з прибутку, на нерухомість, податку з дивіде­ндів, на доходи з фізичних осіб, податок на додану вартість (як­що платник податку з прибутку є платником ПДВ і не здійснює пільгові операції з ПДВ або не проводить бартерні зовнішньо­економічні операції). Якщо платник податку з прибутку не зареє­стрований як платник ПДВ, тоді суми ПДВ по придбаних товарах відносять на ВВ підприємства.

Не вся сума ВВ враховується при визначенні об'єкта оподат­кування, а лише її скоригована частина.

Скоригована величина ВВ = Валові витрати мінус або плюс величина коригування валових витрат, На величину скоригованих ВВ впливає від'ємне значення приросту матеріальних запа­сів. Якщо сальдо на кінець звітного періоду, залишків сировини, матеріалів не перевищує (<) сальдо на початок періоду, то така різниця додається до величини валових витрат для визначення скоригованих ВВ.

Після встановлення об'єкта оподаткування визначають прибу­ток, що підлягає оподаткуванню за базовою ставкою 25 % та за наявності операцій, які підлягають обкладанню податком за піль­говими ставками (0 %, 6 %, 15 та 20 %). Нарахувавши суму пода­тку за базовою та пільговою ставками, визначають суму податко­вого зобов'язання поточного періоду та остаточну суму податку, яку необхідно сплатити у звітному періоді.

Податок, що підлягає сплаті до бюджету, визначається шля­хом вирахування із податкового зобов'язання поточного звіт­ного періоду сум нарахованого податку за попередній податко­вий період та надміру сплаченого податку минулих податкових періодів (переплати).