Бесіда - мандрівка про зв'язок музичного мистецтва та візуальних мистецтв «у музеї мистецтв».

Запрошуємо вас на виставку. Ми відвідаємо три зали і в кожній ознайомимося з певним видом образотворчого мистецтва та особливостями його взаємозв'язку з музикою.

ПЕРША ЗАЛА — живопис

Живопис, як і музика, був і залишається незмінним супутником духовного життя людини. Музичні та живописні твори насамперед впливають на емоції, пробуджують спогади і почуття, розвивають уяву. Образ, створений художником на полотні, хвилює і захоплює, як акорд у музиці. І картина починає «звучати».

Демонстрація картини В. Гартмана «Міські ворота в Києві».

Музичне сприймання. М. Мусоргський. «Богатирські ворота» з фортепіанної сюїти «Картинки з виставки».

Аналіз музичного твору.

- Яка музика звучала — вокальна чи інструментальна?

- Про що вам розповіла музика?

- Розгляньте картину В. Гартмана. Чим вона схожа з твором М. Мусоргського?

- Чи вдалося композитору передати зміст картини за допомогою музичних звуків? 

Бесіда про історію створення фортепіанної сюїти М. Мусоргського.

Фортепіанна сюїта М. Мусоргського «Картинки з виставки» була створена 1874 року і присвячена пам'яті друга композитора — художника й архітектора Віктора Гартмана. Це програмний твір, що складається з 10 п'єс, пов'язаних між собою темою-інтермедією «Прогулянка».

Поштовхом для створення п'єси «Богатирські ворота» став ескіз В. Гартмана до його архітектурного проекту міських воріт, виконаного в давньоруському стилі.

Знайомство з творчістю М. Мусоргського.

Модест Петрович Мусоргський — видатний російський композитор XIX століття. Автор опер, творів для оркестру, фортепіано, хорів, романсів. У своїй творчості композитор звертався до російського фольклору та національних сюжетів. В операх «Борис Годунов» та «Хованщина» йому вдалося розкрити образи простого народу.

Підсумок у першій залі. У кожному творі живопису художник створює настрій або сюжет за допомогою ліній, кольору та інших засобів виразності. Музика теж може мати настрій, сюжет, який створюється за допомогою звуків, музичного інструмента або голосу.

Бесіда-мандрівка про зв'язок музичного мистецтва та візуальних мистецтв «У музеї мистецтв» (ПРОДОВЖЕННЯ).

ДРУГА ЗАЛА — скульптура

Художня мова скульптури — виразна, чітка об'ємно-пластична форма, через яку мистець розкриває зміст твору, доносить до глядача свій задум. Скульптури виготовляють із бронзи, глини, каменю, дерева, і кожен матеріал допомагає втілити певний образ, передати рух або стан спокою. Отже, скульптурним зображенням можуть бути властиві динаміка, ритм, гармонія, що, безсумнівно, поєднує скульптуру з музикою.

Підсумок у другій залі. Скульптурні твори мають спільні риси з музичним мистецтвом і теж вміють «звучати». Це застигла музика бронзи, каменю, гіпсу тощо.

Музичне сприймання. Л. Боккеріні. «Менует» у виконанні струнного квінтету.

Аналіз музичного твору.

- Яка музика звучала — вокальна чи інструментальна?

- Про що розповідав цей твір?

- Розгляньте скульптурну групу. Чи «танцюють» вони під цю музику?

- Чи вдалося «оживити» скульптури за допомогою музики?

Знайомство з творчістю Л. Боккеріні.

Луїджі Боккеріні — італійський композитор XVIII століття, віолончеліст, один із творців інструментального камерного ансамблю. Написав 28 симфоній, 7 концертів, близько 100 струнних квартетів, 125 квінтетів, 60 тріо та інші твори.

Бесіда-мандрівка про зв'язок музичного мистецтва та візуальних мистецтв «У музеї мистецтв» (ПРОДОВЖЕННЯ).

ТРЕТЯ ЗАЛА — декоративно-прикладне мистецтво

Запрошуємо вас до третьої зали, у якій розташовані твори декоративно - прикладного мистецтва: вишиті рушники та картини, вироби з бісеру, глиняний розписаний посуд, килими, оздоблені різьбою дерев'яні вироби та багато іншого. Кожен із витворів мистецтва звучить по-особливому, в народних мотивах. Розгляньте ці візерунки. В них є ритм і настрій.

Демонстрація виробів декоративного мистецтва: розпис петриківський, вишивка на картині, рушнику тощо (за вибором вчителя).

Розкажіть, який ритм та настрій має кожен розпис. Під який інструмент найкраще звучатимуть картини? Опишіть характер музики. Яку мелодію ви уявляєте, переглядаючи ці вироби?

Бесіда - мандрівка про зв'язок музичного мистецтва та візуальних мистецтв «У музеї мистецтв» (ПРОДОВЖЕННЯ).

Перегляньмо відеоуривок, в якому зображені архітектурні споруди вашого міста (села).

Архітектура як вид мистецтва статична, просторова. Художній образ тут створюється необразотворчим способом. Він відображає визначені ідеї, настрої та бажання за допомогою співвідношення масштабів, мас, форм, кольору.

Загальний підсумок на уроці. Візуальні твори (живопис, скульптура, декоративне мистецтво) мають спільні риси з музичним мистецтвом і вміють «звучати».

Кожен твір має свій ритм, темп, характер, об'єм, колір, просторовість, матеріальну форму предмета, світлоповітряне середовище, а найголовніше — спільні риси з музичними засобами виразності.

14. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

15. Розучування пісні. *Пісенька друзів» із мультфільму «Бременські музикантиСл. Ю. Ентіна, муз. Г. Гладкова.

Музика пісні вам знайома. Спробуйте виконати перший куплет, супроводжуючи його цікавими ритмічними рухами. Це буде ваша пластична імпровізація.

Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

· Як пов'язані музика та візуальні мистецтва? Поміркуйте, що між ними спільного, а що відмінного.

· Які спільні засоби виразності мають живопис та музика?

· Що поєднує архітектуру й музику?

· Які музичні жанри поєднують музику та візуальні образи?

· Твори яких композиторів звучали на уроці? В чому особливість кожного твору?

Домашнє завдання.

Зверніть увагу на твори образотворчого мистецтва, які є довкола. Яка музика в них «звучить»?

Пригадайте текст і мелодію «Пісеньки друзів». Заспівайте її своїм найкращим друзям.

Виготовте буклет «Найкрасивіші споруди мого міста».

Для допитливих — виконання музичного проекту.

Проект «Музика мого міста (села)»

Мета: знаходити музичні твори до архітектурних споруд.

Очікуваний результат: альбом.

План створення:

Створити цей проект вам допоможуть друзі. Об'єднайтеся в три групи.

Перша група «Архітектори» —- зайдіть фото архітектурних споруд вашого міста (села) або зробіть фото самостійно.

Друга група «Музиканти» — підберіть музичні твори до архітектурних споруд та запишіть диск.

Третя група «Художники» — зробіть оформлення вашого альбому.

Покажіть свій проект друзям. Вони доповнять його та продовжать роботу.

Вихід із класу під музику Л. Боккеріні.

Урок 30

Тема. Музика в театрі.

Мета. Ознайомити учнів з особливостями театрального мистецтва, спільними та відмінними рисами музичного та театрального мистецтва, із жанром балет, пригадати особливості танцю вальс, розглянути особливості творчості П. Чайковського (мелодики, жанрового розмаїття), особливостями жанру балет.

Розвивати вміння учнів знаходити спільні та відмінні риси між театральним і музичним мистецтвом, давати характеристику музичному образу, створеному в балеті, розрізняти на слух звучання музичних інструментів симфонічного оркестру, виконувати творчі завдання, які розвивають творчу уяву та імпровізацію.

Виховувати інтерес до балетів П. Чайковського та особливостей його мелодизму, пісень із мультфільмів.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему, урок з елементами інтеграції.

Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрети П. Чайковського, Г. Гладкова.

Основні поняття для засвоєння: інструментальний ансамбль, різновиди ансамблів, склад інструментальних ансамблів.

Твори, що вивчаються на уроці:

· П. Чайковський. Вальс із балету «Спляча красуня».

· «Пісенька друзів» із мультфільму «Бременські музиканти». Сл. Ю. Ентіна, муз. Г. Гладкова — виконання.

Хід уроку

1. Вхід до класу під музику П. Чайковського. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Актуалізація опорних знань: дискусія — зв'язки музичного мистецтва з розмаїттям візуальних мистецтв, жанри музики та візуальних мистецтв, спільні та відмінні риси, творчість М. Мусоргського, Л. Боккеріні.