Тема11: використання ікт в освітній галузі «мистецтво».

Лекція№3. Використання ІКТ в освітній галузі «Мистецтво».

Мета: ознайомити студентів із можливостями застосування ІКТ на уроках мистецтва (музики та образотворчого мистецтва) в початкових класах, зі змістом освітньої галузі «Мистецтво» та орієнтовною структурою уроків;

розвивати мотивацію до оволодіння ІКТ та застосування їх у подальшій професійній діяльності, позитивну «Я-концепцію» майбутнього вчителя;

виховувати інформаційну культуру, творчий підхід до організації уроків.

Навчальний час: 0,5 год.

Обладнання: мультимедійна презентація, комп’ютер, проектор.

Ключові поняття: міжпредметні естетичні компетентності, предметні мистецькі компетентності.

План:

1. Освітня галузь «Мистецтво». – сам. опрацювання

2. Структура уроків музики, образотворчого мистецтва.– сам. опрацювання

3. Застосування ІКТ в освітній галузі «Мистецтво».

Література:

1. Базелюк О. Мультимедіа - технологія - мистецтво / О.Базелюк // Мистецтво і освіта. -2008. - № 3., - С 16-18.

2. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/education/average

3. Кивлюк О. Можливості використання комп’ютерних ігор у навчально-виховному процесії початкової школи / О.Кивлюк // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. - 2007. - № 6. - С. 98 - 103.

4. Кириченко М.А., Кириченко І.М., Основи образотворчої грамоти: Навчальний посібник. - 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: Вища школа, 2002. - 190с.

5. Костриба Л. Створення мультмедійних програмно-педагогічних систем навчання засобами Power Point / Л.Костриба // Комп’ютер у школі та сім’ї. - 2008. - № 4. - С. 33-36.

6. Левшин М. Використання графічного редактора у початковій школі / М.М.Левшин // Комп’ютер у школі та сім’ї. - 2001. - №1. - С. 28 - 29.

7. Масол Л.М. Методика навчання мистецтва у початковій школі: Посібник для вчителів / ЛМ. Масол, О.В. Гайдамака, Е.В.Бєлкіна, О.В. Калініченко, І.В. Рудчеко. - Х.: Веста: Видавництво”Ранок”, 2006. - 256с.

8. Новикова Н. Комп’ютерна презентація на уроках музики / Н.Новикова // Мистецтво та освіта - 2010. - № 3. - С. 25 - 29.

9. Ростовський О.Я. Методика викладання музики в початковій школі: Навч.-метод. посіб. /Худож. В.А.Басалига. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000. - 215 с. -Бібліогр.: с. 212-214.

Питання 1. Освітня галузь «Мистецтво».

Метою освітньої галузі «Мистецтво» є формування й розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.

Міжпредметні естетичні компетентності здатність орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, що формується під час опанування різних видів мистецтва.

Предметними мистецькими компетентностями, у тому числі музичними, образотворчими, хореографічними, театральними, екранними, є здатність до пізнавальної та практичної діяльності в певному виді мистецтва.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

- виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти та інтерпретувати твори мистецтва, оцінювати естетичні явища;

- формування в учнів на доступному рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає цілісність та видову специфіку мистецтва;

- розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, їх художніх здібностей і мислення, здатності до самовираження та спілкування.

Зміст освітньої галузі «Мистецтво» визначається за такими змістовими лініями: музична, образотворча та мистецько-синтетична (відповідно хореографічного, театрального та екранних видів мистецтва), які реалізуються шляхом вивчення окремих предметів або інтегрованих курсів.

ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з освітньої галузі «Мистецтво»

Зміст початкової загальної освіти	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Музична лінія
Твори музичного мистецтва. Елементи музичної мови, прийоми музичного розвитку. Музичні жанри і форми. Засоби виконання музики Практична музична діяльність. Взаємозв’язок музики з іншими видами мистецтва	мати уявлення про мову музики, прийоми її розвитку, основні музичні жанри, форми, засоби виконання; народну і професійну музику, її взаємозв’язок з іншими видами мистецтва, музичні традиції рідного краю розуміти виражальні засоби музики, її значення у житті людей, культурному середовищі
	уміти інтерпретувати зміст музичних творів (засобами слова, малюнка, пластики); висловлювати естетичне ставлення до них; втілювати свої почуття та думки у практичній музичній діяльності
	застосовувати найпростіші поняття і терміни у процесі аналізу-інтерпретації та оцінювання музики; вокально-хорові навички відповідно до правил співу; досвід творчого музичного самовираження
Образотворча лінія
Твори образотворчого мистецтва Мова образотворчого мистецтва, його види, жанри. Інструменти, матеріали та художні техніки	мати уявлення про мову образотворчого мистецтва, його види і жанри; взаємозв’язок з іншими видами мистецтва; художні традиції рідного краю розуміти особливості виражальних засобів образотворчого мистецтва, його значення у житті людей, культурному середовищі
Практична художня діяльність. Взаємозв’язок образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва	уміти інтерпретувати зміст творів образотворчого мистецтва; висловлювати естетичне ставлення до них; втілювати власні почуття та думки у практичній художній діяльності
	застосовувати найпростіші поняття і терміни у процесі аналізу-інтерпретації та оцінювання художніх творів; основні виражальні засоби образотворчого мистецтва, специфічні інструменти, матеріали, художні техніки у практичній діяльності

Мистецько-синтетична лінія

Види та мова

танцювального,
театрального та

екранних мистецтв, їх місце у культурному середовищі, роль у

 

мати уявлення про види та мову синтетичних мистецтв, розуміти виражальні засоби мистецтва танцю, театру, кіно

Зміст початкової загальної освіти	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
житті людей
	уміти висловлювати естетичне ставлення до синтетичних мистецтв
	застосовувати у спілкуванні найпростіші поняття і терміни щодо синтетичних мистецтв

Питання 2. Структура уроків музики, образотворчого мистецтва.

Орієнтовна структура уроків музики

1.Організація класу:

- музичне вІКТання;

- перевірка присутніх;

- оголошення теми уроку.

2.Розспівування:

- вправа на вироблення звуку, нотний приклад.

- робота над двоголосним співом, нотний приклад.

3.Подача нового матеріалу:

- розучування пісні;

- вивчення інтервалу (музична гра, вікторина тощо);

- слухання музики;

- гра на дитячому музичному інструменті;

- творчізавдання. Фізкультхвилинка.

 

4. Закріплення теми, матеріалу. Окремо закріплюється вправа, інтервал, пісня. Фрагмент слухання.

5. Оцінювання праці учнів.

6. Домашнє завдання (скласти, намалювати, створити, доспівати, придумати тощо).

7. Підсумок уроку.

Орієнтовна структура уроків образотворчого мистецтва

І. Організаційна частина.
1. Організація робочих місць.

2. Перевірка готовності учнів до уроку.

3. Встановлення дисципліни в класі.

4. Запис в класному журналі відсутніх на уроці.

II. Мотивація навчальної діяльності (оголошення теми, мети і завдань уроку).

III. Активізація опорних знань учнів (запитання, пригадування матеріалу, раніше вивченого, який необхідний для даної теми).

IV. Вивчення нової теми.

Можуть бути використані декілька методів (при потребі розкриття теми):

1. Розгляд предмета або організація сприйняття творів мистецтва.

2. Бесіда з аналізом предмета.

3. Розповідь (слово вчителя).

4. Пояснення правил і законів.

5. Методологічне пояснення на дошці (демонстрація вчителем
послідовності виконання роботи).

6. Пояснення традицій використання кольорів.

7. Повторення прийомів зображення на таблиці.

8. Повторення правил техніки безпеки.

9. Хвилинка натхнення (планування дітьми індивідуальної роботи).

V. Самостійна робота учнів.

1. Виконання учнями практичної роботи. Фізкультхвилинка

2. Додаткові пояснення при типових помилках у більшості учнів.

VI. Підведення підсумку уроку.

1. Узагальнення здобутих знань учнів.

2. Колективний аналіз учнівських робІКТ.

3. Лаконічне оцінювання.

VII. Рефлексія.
Запитання за темою уроку:

Що вам найбільше сподобалося на сьогоднішньому уроці?

Що нового ви дізналися?

Які труднощі були в роботі...?

Що б ви змінили в своїй роботі, якби розпочали створювати нову?

VIII. Домашнє завдання, прибирання робочих місці. Закінчення
уроку.

Питання 3. Застосування ІКТ в освітній галузі «Мистецтво».

Використання комп’ютерних технологій в освітньому процесі стає прикметною ознакою нашого часу. Не є винятком і система мистецької освіти, адже саме викладання предметів художньо-естетичного циклу пов’язане з оперуванням різноманітною інформацією (звук, зображення, відео та ін.). Педагогу з мистецьких дисциплін, зокрема вчителю музичного мистецтва, пропонується готова програмована продукція (ППЗ, різноманітні музичні енциклопедії, навчальні й тренувально-закріплюючі програми) та цілий арсенал комп’ютерних програм, які дозволяють самостійно створити потрібний мультимедійний супровід до уроків: Microsoft Office Power Point, Windows Movie Maker та Macromedia Flash Profe ssional.

Розглянемо можливості використання комп’ютерних презентацій на різних етапах уроку музичного мистецтва:

1) організаційний етап (створення необхідної творчої атмосфери) -
оголошення теми уроку, представлення музичного або поетичного епіграфа;

2) етап актуалізації опорних знань (перевірка готовності до сприйняття нового матеріалу) – демонстрація кросвордів, різноманітних перевірочних, у тому числі й тестових, завдань.

3) мотиваційний етап, планування діяльності (створення проблемної ситуації) - демонстрація відео-, аудіофрагменту, візуалізація поставлених

завдань;

4) етап організації виконання плану (пошуково-дослідницька діяльність, сприймання та інтерпретація художніх творів, виконання музичних творів, гра-дискусія) - представлення інформації у вигляді тексту, таблиць, схем, графічних зображень, демонстрація аудіо-, відеофрагментів;

5) рефлексія, підсумки уроку, оцінювання, оголошення домашнього завдання (зворотний зв’язок, перевірка якості й рівня засвоєння навчального матеріалу) - надання рекомендацій для самооцінки, демонстрація перевірочних завдань, домашнього завдання, музичної або поетичної післямови.

Доступний інтерфейс та зручне керування, можливість використовувати інформацію в будь-якій формі представлення (звук, зображення, відео, анімація), змінювати та доповнювати інформацію на слайдах, естетично її оформлювати, творити за законами краси (що особливо важливо для мультимедійного засобу, призначеного для викладання музичного мистецтва).

Отже, за допомогою комп’ютерних програм творчий учитель має унікальну можливість самостійно створювати необхідний мультимедійний супровід до уроків, виходячи з власного бачення теми, враховуючи особливості класу, школи; змінювати та доповнювати навчальний матеріал на слайдах. Актуальною залишається проблема ознайомлення вчителів із сучасним програмним забезпеченням, оволодіння практичними навичками роботи з презентаційними технологіями, а також розробка методики використання учнями мультимедійних презентацій з метою представлення власних дослідницьких проектів мистецького спрямування.

У практиці роботи початкової школи застосовуються інтегровані уроки інформатики та мистецтва (образотворче мистецтво). На таких уроках молодші школярі використовують графічні редактори, наприклад: Microsoft Paint, Grayola Art Studio та ін.

Основні принципи застосування графічних редакторів у 1-4-их класах: узгодженість або інтегративність (здійснення опори на навчальний матеріал образотворчого мистецтва та врахування його місця в календарному плані 1-

4-их класів); перспективність (забезпечення перенесення набутого досвіду на редактори вищого класу, власне забезпечення наступності з іншими ланками навчання).

Місговой Раіnt - графічний редактор, який дозволяє просто та швидко створювати, редагувати, комбінувати малюнки, використовуючи базові набори інструментів.

Дотриманню сучасної концепції особистісно-орієнтованого підходу в освіті, гуманітразації навчально-виховного процесу, формуванню початків інформаційної культури в молодших школярів найповніше відповідає мультимедійний графічний редактор Crayola Art Studio.

Специфіка редактора така, що він може з успіхом використовуватися як для первинного ознайомлення дітей шести років з роботою на комп’ютері, так і в подальшій навчальній діяльності, хоча необхідними умовами його введення є узгодженість з предметами художньо-естетичного циклу, опора на здобуті знання з кольорознавства, (основні та похідні кольори, секрети утворення похідних кольорів) та правила композиції під час створення малюнків.

Розглянемо методику ознайомлення учнів початкових класів з основними можливостями редактора в контексті формування початків інформаційної культури, розвитку відповідного стилю мислення, зокрема сприйняття певним чином структурованої інформації та вироблення деяких умінь спілкування з комп’ютером.

Робота з редактором розпочинається з ознайомлення із титульною заставкою програми та вікном знайомства, у якому здійснюються запити «Хто ти?» і дається можливість вибрати слова «Гість», «Я новачок» чи «Введене раніше ім’я», або перейти до книги наведенням курсора на стрілку «Оо то ВООК8» і клацанням лівої кнопки мишки. Потім необхідно ознайомити учнів із завантажувальним меню, яке демонструє можливості редактора Crayola Art Studio, перехід до вікна малювання; галереї раніше виконаних малюнків, восьми тематичних книг для розфарбовування (парк розваг; розваги з фруктами та овочами; тварини; транспорт (літаки, поїзди, автомобілі); природа навколо нас; пори року; розваги та ігри; дослідження космосу) та вихід з програми.

Усі елементи названих і наступних меню в програмі озвучені англійською мовою. Наведення курсора на певний графічний об’єкт меню ініціює звукове та письмове (у вигляді випливаючого речення) словесне тлумачення його змісту.

Одним із найважливіших видів діяльності учнів у редакторі є розфарбовування заданих малюнків обраної книги (кожна книга має 8 сторінок). Вибір сторінок здійснюється переміщенням курсора за номерами сторінки, а перехід до меню інструментів - наведенням курсора на графічний об’єкт (LETS COLOR - давайте розфарбуємо) і натисканням лівої кнопки миші.

Особливе значення для учня має меню інструментів. Воно складається із системи графічних об’єктів - знаків, зображення яких підказує їх

функціональне призначення (перехід до відповідного випадаючого меню, а саме: малювання крейдою, для кожного виду ліній можна вибрати товщину за допомогою вказівника шкали та перейти до виконання симетричних малюнків) малювати пензликом); залити обмежений замкнутими лініями малюнок даним кольором або відтінками одного (двох) кольорів.

Редактор дозволяє перемикання на зафарбовування п’ятьма видами шпалер (узорів); здійснити наклейки малюнків з даної бібліотеки. Можна ви-водити на екран кольорові й чорно-білі малюнки, які розфарбовуються за власним уподобанням; відмінити останню дію (в меню інструментів позначено малюнком телефону); друкувати слова та числа (позначено малюнком комп’ютера з літерами на екрані).

Особливо слід зосередити увагу учнів на можливості виводити
площинні та просторові фігури (зафарбовані та незафарбовані);

роздруковувати картинку (позначено малюнком принтера); малювати дивні малюнки (позначено деформованим олівцем); зберегти в галереї малюнків, роздрукувати, зберегти на жорсткому диску, завантажити картинку з дискети, зробити екранну копію, стерти картинку.

З редактором Crayola Art Studio Мистецтво учні 2 класу можуть працювати без втрати пізнавальної зацікавленості 14-15 уроків, які доцільно розбити на певні етапи. На першому етапі учні вчаться завантажувати програму, розфарбовувати малюнки з використанням різних інструментів, редагувати їх. На другому етапі вони вчаться виконувати малюнки різними інструментами з повним застосуванням їх можливостей (не більше двох інструментів на один урок), зберігати виконані малюнки в галереї. На третьому етапі учні виконують творчі завдання за даними зразками, описом та на вільну тему, зберігають виконаний малюнок на зовнішніх носіях.

Таким чином, редактор Crayola Art Studio Мистецтво є таким програмно-педагогічним засобом, який дозволяє формувати в учнів уявлення про вікна, меню (зокрема випадаючі меню), елементи меню, піктограми, перемикачі, ключові слова, вказівник об’єктів, уміння здійснювати вибір необхідних об’єктів, моделювати свої відчуття, навколишній світ. Наявність набору інструментів та кольорової палІКТри забезпечують піднесений емоційний стан учнів у процесі навчальної діяльності, створюють фундамент для роботи з професійними художніми редакторами та опанування вмінь, які представляють засвоєння початків інформаційної культури.

Використання педагогічних програмних засобів на уроках мистецтва.

Педагогічні програмні засоби «Музичне мистецтво, 1 клас», «Музичне мистецтво, 2 клас», «Музичне мистецтво, 3 клас» розроблені відповідно до програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Музика» (1-4 класи) (укл. О.Ростовський, Л.Хлєбникова, Р.Марченко). Мультимедійний посібник орієнтований на сучасні форми навчання із забезпеченням сумісності з традиційними методами та прийомами навчання в повній відповідності з документами, що регламентують зміст освіти. Увесь курс складається з 35 уроків. Кожен урок розкриває конкретну тему згідно навчальної програми та містить засоби для пояснення необхідної теми: малюнки, світлини, анімації,

дикторський супровід, аудіо- та відеофрагменти, зразкове виконання музичних творів, виконання пісень у режимі караоке тощо. Для перевірки знань передбачені контрольні запитання, завдання, тести. Програмний засіб «Музичне мистецтво, 1 клас» містить також довідку по роботі з ППЗ, методичні рекомендації, словник термінів і понять, іменний покажчик, додаток-схему «Характеристики музики». Також в архіві присутня папка з мр3 для прослуховування.

«Видатні композитори світу» - вивчення історії музики, нотної грамоти, біографії видатних композиторів, розвиток музичного слуху (повторити мелодію, впізнати музичний інструмент за його звучанням, створити музичний фрагмент).

«Видатні художники світу» - вивчення історії образотворчого мистецтва (ІКТалійський ренесанс, Північне Відродження, імпресіонізм та постімпресіонізм), ознайомлення з живописом художників Нового часу, ХІХ ст., XX ст., розвиток уваги, творчих та естетичних здібностей, художнього смаку.

Отже, раціональне та вмотивоване використання ІКТ на уроках освітньої галузі «Мистецтва» дасть можливість учителю початкових класів включити учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності.

Питання для самоперевірки

1. Які мета та завдання освітньої галузі «Мистецтво» в початковій школі?

2. Розкрийте особливості етапів уроків музики та образотворчого мистецтва.

3. Охарактеризуйте напрями використання ІКТ на уроках мистецтва?

4. Які педагогічні програмні засоби створено для уроків мистецтва в початкових

класах?

Тема 12: Використання ІКТ в освітній галузі «Здоров’я і фізична культура»

Лекція№3. Використання ІКТ в освітній галузі «Здоров’я і фізична культура»

Мета: ознайомити студентів з можливостями застосування ІКТ на уроках фізичної культури та основ здоров’я в початкових класах, зі змістом освітньої галузі «Основи здоров’я та фізична культура» та орієнтовною структурою уроків; розвивати мотивацію до оволодіння ІКТ та застосування їх у подальшій професійній діяльності, позитивну «Я-концепцію» майбутнього вчителя; виховувати інформаційну культуру, творчий підхід до організації уроків.

Навчальний час: 1 год.

Обладнання: мультимедійна презентація, комп’ютер, проектор.

Ключові поняття: проблемна ситуація, телекомунікаційний проект, здоровязбережувальна компетентність.

План:

1. Освітня галузь «Основи здоров’я та фізична культура». – сам. опрацювання

2. Структура уроків основи здоров’я, фізична культура. – сам. опрацювання

3. Методи та прийоми застосування ІКТ в освітній галузі «Основи здоров’я та фізична культура».

Література:

1. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/education/average

2. Зайцев Г. Использование ИКТ на уроках физической культуры и во внеурочное время [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://festival.1september.ru/articles/566233/

3. Медведюк О. Проблемно-пошукові ситуації на уроках як мотиваційний компонент. // Вчитель року - 2006. - С.5-7.

4. Проектні технології: особливості впровадження у початковій школі. / О.М.Цимбал, О.В.Тягло, П.В.Цимбал // Початкове навчання і виховання. - № 19-21. -2008. - С. 2 - 13.

Питання 1. Освітня галузь «Основи здоров’я та фізична культура».

Метою освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» є формування здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

- формування в учнів знань про здоров’я, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, фізичну культуру, фізичні вправи, взаємозв’язок організму людини з природним і соціальним оточенням;

- формування та розвиток навичок базових загальнорозвивальних рухових дій;

- розвиток в учнів активної мотивації дбайливо ставитися до власного здоров’я і займатися фізичною культурою, удосконалювати фізичну, соціальну, психічну та духовну складові здоров’я;

- виховання в учнів потреби в здоров’ї, що є важливою життєвою цінністю, свідомого прагнення до ведення здорового способу життя; розвиток умінь самостійно приймати рішення щодо власних вчинків;

- набуття учнями власного здоров’язбережувального досвіду з урахуванням стану здоров’я;

- використання в повсякденному житті досвіду здоров’язбережувальної діяльності для власного здоров’я та здоров’я інших людей.

Здоров’язбережувальна компетентність як ключова формується на міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів початкових класів.

Здоров’язбережувальна компетентність формується шляхом вивчення предметів освітньої галузі «здоров’я та фізична культура» й передбачає оволодіння учнями відповідними компетенціями.

З урахуванням мети та завдань зміст освітньої галузі визначається за такими змістовими лініями: здоров’я та фізична культура.

ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з освітньої галузі

«Здоров’я та фізична культура»

Зміст початкової загальної освіти	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Здоров’я
Здоров’я людини	знати складові здоров’я; усвідомлювати вікові зміни в організмі дитини; здоров’я як єдине ціле; взаємозв’язок організму людини з природним і соціальним оточенням; розпізнавати ознаки здоров’я; виявляти та оцінювати їх у життєвих ситуаціях; розуміти вплив основних природних і соціальних факторів та фізичної активності на здоров’я; пояснювати значення здоров’я для життя людини; застосовувати правила здорового способу життя та безпечної для здоров’я поведінки; правила надання посильної допомоги хворому
Фізична складова здоров’я	знати про необхідність рухової активності, правила харчування, особистої гігієни, загартовування, розпорядку дня
	уміти встановлювати взаємозв’язки між руховою активністю, харчуванням, загартовуванням, розпорядком дня і здоров’ям
	застосовувати правила рухової активності, харчування, гігієнічного догляду за тілом, загартовування, праці та відпочинку
Соціальна складова здоров’я	знати функції сім’ї щодо збереження і зміцнення здоров’я; права дитини на здоров’я в сім’ї та суспільстві
	правила поведінки у конфліктних ситуаціях; правила дорожнього руху, безпечної поведінки в навколишньому середовищі; медичні заклади свого населеного пункту
	керувати собою і розв’язувати життєві конфлікти, протистояти негативному впливу оточення; дотримуватися безпечної поведінки щодо ВІЛ та туберкульозу
	розпізнавати різні види небезпечних ситуацій та повідомляти про них служби захисту населення; встановлювати взаємозв’язок між природними та соціальними факторами і здоров’ям
	безпечно поводитися у навколишньому середовищі; моделювати відповідні життєві ситуації
	розуміти індивідуальність здоров’я; відмінність і схожість дівчаток і хлопчиків
	усвідомлювати значення толерантних стосунків між людьми для здоров’я; застосовувати набуті корисні звички
	правила розв’язання конфліктів, безпечної поведінки в різних життєвих ситуаціях та видах діяльності, надання першої
Зміст початкової загальної освіти	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
	допомоги за незначних травм; настанови щодо гуманного ставлення до людей, які мають проблеми із здоров’ям
Психічна та духовна складові здоров’я	називати види емоцій; індивідуальні особливості характеру, пам’яті знати про вплив емоцій, настроїв, почуттів, рис характеру на власне здоров’я та здоров’я інших; вплив творчості і народних традицій на здоров’я
	розпізнавати основні емоції у себе, в інших людей, словесно їх пояснювати встановлювати взаємозв’язок між емоціями та станом здоров’я
	контролювати власні емоції
	розуміти та оцінювати у життєвих ситуаціях емоції та почуття як умови, що сприяють збереженню життя і зміцненню здоров’я
	застосовувати поради щодо здійснення контролю за емоціями, формування рис характеру
	народні традиції щодо здорового способу життя
Фізична культура
Основи знань з фізичної культури	мати уявлення про: фізичну культуру як засіб підвищення функціональних можливостей організму, складову здорового способу життя; фізичні вправи та їх вплив на фізичний розвиток людини; історію олімпійських ігор; основні прийоми та способи самоконтролю; спортивні традиції українського народу
	знати та дотримуватися правил рухливих ігор та безпеки під час занять фізичними вправами усвідомлювати вплив фізичних вправ на фізичний розвиток організму
Рухова діяльність:
культура рухів з елементами гімнастики	виконувати організовуючі вправи виконувати загальнорозвивальні вправи для розвитку сили, швидкості, витривалості, гнучкості, координації; вправи для формування правильної постави та запобігання плоскостопості елементи акробатики та рівноваги
пересування	пересуватися: ходьбою, бігом, танцювальними кроками, лазити та перелазити; на лижах, на ковзанах, вплав (за наявності відповідних умов)
вправи з м’ячем	виконувати вправи з малим та великим м’ячами; елементи футболу, баскетболу, гандболу
стрибки	виконувати стрибки із скакалкою, стрибки вниз і в висоту, стрибки у довжину, опорні стрибки
туризм	рухатися у похідному строю та долати перешкоди; обґрунтовувати визначення місця для відпочинку та туристичного бівуаку дотримуватися правил поведінки у туристичному поході застосовувати набуті знання та вміння під час активного відпочинку

Питання 2. Структура уроків з основ здоров’я, фізична культура.

Орієнтовна структура уроку з основ здоров’я.

I. Організаційний момент.

II. Повторення вивченого матеріалу.

III. Мотивація навчальної діяльності.

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.
Фізкультхвилинка.

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

VII. Практична робота.

VIII. Підсумок уроку.

Орієнтовна структура уроку фізичної культури.

I. Підготовча частина:

- шикування

- чітке повідомлення завдань уроку

- загальнорозвиваючі вправи на місці

II. Основна частина

III. Заключна частина:

- шикування класу

- вправи на приведення організму в стан відносного спокою

- підведення підсумків

- домашнє завдання

- організований вихід з уроку.

Питання 3. Методи та прийоми застосування ІКТ в освітній галузі «Основи здоров’я та фізична культура».

ІКТ на уроках фізичної культури.

Пошук та добір навчального матеріалу в Інтернет:

- цікавий теоретичний матеріал,

- дитячі рухливі ігри та вправи,

- музичний супровід тощо.

Унаочнення завдяки мультимедійної презентації:

- правил техніки безпеки на уроці,

- техніки виконання певних спортивних вправ,

- правил гри в певний вид спорту,

- історичних фактів про спорт та спортивні ігри,

- відомості про сучасних спортсменів тощо. Тестування:

- правил техніки безпеки на уроці,

- техніки виконання певних спортивних вправ,

- правил гри в певний вид спорту.

Музичний супровід загальнорозвиваючих вправ, естафет, спортивних занять тощо.

Використання педагогічних програмних засобів.

«Ранкова зарядка» – мультиплікаційний диск з серіями зарядок з улюбленими мультиплікаційними героями. У ранковій зарядці тітоньки Сови багато оригінальної авторської музики та пісень прикрашають спеціально

розроблені комплекси вправ для дітей.

ІКТ на уроках основ здоров’я.

Пошук та добір навчального матеріалу в Інтернеті:

- правила поведінки та техніки безпеки,

- цікаві факти,

- малюнки,

- навчальні фільми та ігри тощо. Створення дидактичного матеріалу:

- таблиць,

- пам’яток,

- карток із завданням,

- схем тощо. Унаочнення:

- правил поведінки та безпеки,

- проблемних ситуацій тощо.

Проблемна ситуація – це інтелектуальні «труднощі» людини, коли вона не знає, як пояснити явище, факт, процес, дійсність, що змушує її шукати новий спосіб, пояснення або спосіб дії.

У розв’язанні проблеми учнями можна визначити такі етапи:

1. Створення вчителем проблемної ситуації.

2. Сприйняття проблеми учнями.

3. Здійснення пошукового вирішення завдання.

4. Реалізація і перевірка правильного вирішення завдання.

Серед поставлених на уроках «Основи здоров’я» проблем можуть бути такі, що пояснюють значення здоров’я для людини, цінність і неповторність життя, чи такі, які вкажуть на причини виникнення пожеж, небезпечних ситуацій та інші.

У початкових класах на уроках «Основи здоров’я» найдоцільнішими і найпоширенішими прийомами створення проблемних ситуацій з метою розвитку пізнавальних інтересів, активізації пізнавальної діяльності є:

а) зіткнення учнів із суперечливими фактами (На світлофорі горить
зелене світло, а регулювальник забороняє перехід. Як ви вчинили у цій
ситуації? Чому?);

б) показ помилок, до яких призводить незнання певної теми (Виникає
трудність кому й куди потрібно телефонувати при виникненні певних
небезпечних ситуацій: в міліцію, швидку медичну допомогу, аварійну
службу газу, пожежну охорону чи рятувальну службу);

в) постановка перед молодшими школярами дослідницьких завдань
(Простежте, чи є у школі план евакуації, розгляньте його й зробІКТь висновок:
як правильно покинути приміщення школи в разі небезпеки);

г) спонукання учнів до узагальнення фактів (Які звички людини можна
назвати шкідливими, а які корисними? Сформулюйте які належать до
корисних, які до шкідливих. Чому?);

д) створення проблемних ситуацій, коли учні переконані в недостатностісвоїх знань і відчувають потребу набути нових, щоб відповісти на поставлене питання (Як треба поводитись під час аварій, щоб не піддатись паніці?);

е) постановка проблемного питання на основі створення елементів дискусії;

є) спонукання учнів до аналізу фактів і явищ, які логічно суперечать їхньому життєвому досвіду.

Практичні вправи та навчальні ігри.

Тестування теоретичних знань молодших школярів.

Проектна діяльність учнів.

Проектна технологія дозволяє одночасно і більш ефективно формувати в учнів низку ключових компетентностей, перш за все – «уміння вчитись», тобто вміння самостійно здобувати знання в будь-якому вимірі «простору навчання». Вони вчаться організувати свою роботу з розв’язання актуальних проблем і досягнення потрібного результату, набувають навичок самоконтролю, самооцінки, самовдосконалення.

Формуванню здоров’язберігаючої компетентності сприяють, перш за все, ті проекти, тематика яких спрямована на збереження фізичного, психічного і соціального здоров’я самих дітей та їх оточення. Прикладами можуть бути проекти «Здорова їжа», «Здоровий спосіб життя», «Моя сім’я» та ін. Крім того, можливість для учня працювати відповідно до своїх можливостей і рівня підготовки, створення доброзичливої атмосфери, що є обов’язковим у проектній діяльності, поліпшує психологічні умови навчання.

Проектна технологія дає змогу широко використовувати комп’ютер та Інтернет для пошуку, обробки інформації та роботи з нею, для презентації матеріалів проекту й, таким чином, формувати компетентності з інформаційних і комунікативних технологій. У цьому найбільш плідними виявляються телекомунікаційні проекти.

Телекомунікаційний проект — це спільна пізнавальна, дослідницька чи ігрова діяльність учнів, що має на меті навчання й базується на комунікації віддалених учасників за допомогою комп’ютерної техніки й Інтернету. Він спрямовується на розв’язання спільної проблеми та досягнення спільних результатів, а також має заздалегідь узгоджені учасниками методи та засоби діяльності.

Більш-менш складні проекти виконуються поетапно. Не всі проекти мають однаковий алгоритм, але всі вони долають чотири основні етапи: підготовка, планування, основна робота за проектом, підведення підсумків.

На етапі підготовки необхідно, по-перше, створити позитивну, дружню атмосферу, сформувати взаємини довіри та впевненості, допомогти учням краще пізнати одне одного, навчитися висловлювати свої думки.

На етапі планування відповідно до проблеми визначається