Тема 8: використання ікт в освітній галузі «математика»

Лекція№2. Використання ІКТ в освітній галузі «Математика».

Мета: ознайомити студентів з можливостями оптимізації уроку математики в початковій школі засобами ІКТ, зі змістом освітньої галузі «Математика» та орієнтовною структурою уроку; розвивати мотивацію до оволодіння ІКТ та застосування їх в подальшій професійній діяльності, позитивну «Я-концепцію» майбутнього вчителя; виховувати інформаційну культуру, творчий підхід до організації уроків.

Навчальний час: 1 год.

Обладнання: мультимедійна презентація, комп’ютер, проектор.

Ключові поняття: предметна математична компетентність, педагогічний програмний засіб, мультимедійний підручник.

План:

1. Освітня галузь «Математика». – сам. опрацювання

2. Структура уроку математики в початкових класах. – сам. опрацювання

3. Застосування ІКТ в освітній галузі «Математика».

Література:

1. Богданович М.В. Методика викладання математики в початкових класах: Навчальний посібник. - 2-е вид., перероб. і доп. / М.В.Богданович, М.В.Козак, Я.А.Король. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2001. - 368 с.

2. Демчук Л.В. Використання комп’ютера на уроках математики // Математика. -2003. - № 18. - С.1-2.

3. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/education/average

4. Использование информационно-коммуникационных технологий на уроках математики [Електронный ресурс]. - Режим доступа: http://stsh15.ucoz.ru/publ/mo_uchitelej_matematiki_i_informatiki /ispolzovanie_ikt_na_urokakh _matematiki/2-1-0-1

5. Кравченко Л.І. Персональний комп’ютер на уроці математики як засіб активації пізнавальної діяльності учнів // Математика в школах України. - 2004. - № 2. - С.8-11.

6. Кривлюк О.П. Використання комп’ютера на уроках математики в початковій школі // Комп’ютер в школі та сім’ї. - 2000. - № 4. - С.32-33.

7. Никифорова М.А. Преподавание математики и новые информационные технологии // Математика в школе - 2005. - № 6-7. - С.56-64

8. Халілова Ф.С. Інформаційні технології в професійній діяльності вчителя початкової школи. / Під редакцією Н.В. Апатової. - Сімферополь, «ДОЛЯ», 2009. - 240 с.

 

Скажуть – забудеш, Покажуть – запам’ятаєш, Зробиш – зрозумієш

Питання 1. Освітня галузь «Математика».

Метою освітньої галузі «Математика» є формування предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.

Для досягнення зазначеної мети передбачається формування:

- цілісного сприйняття світу, розуміння ролі математики в пізнанні дійсності; готовності до розпізнавання проблем, які розв’язуються із застосуванням математичних методів, здатності розв’язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, обґрунтовувати свої дії та виконувати дії за алгоритмом;

- вміння користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією; орієнтуватися на площині та в просторі; застосовувати обчислювальні навички в практичних ситуаціях і розуміти сутність процесу вимірювання величин;

- інтересу до вивчення математики, творчого підходу та емоційно-ціннісного ставлення до виконання математичних завдань; уміння навчатися.

В освітній галузі виділяються такі змістові лінії: числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівності; сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота з даними.

Предметна математична компетентність — особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач.

ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з освітньої галузі «Математика»

Зміст початкової загальної освіти	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Числа. Дії з числами
Лічба	розуміти сутність кількісної і порядкової лічби, використовувати кількісні і порядкові числівники
Натуральні числа. Число нуль	мати уявлення про натуральний ряд чисел, його властивості та про число нуль; називати, читати, записувати, порівнювати числа у межах мільйона на основі десяткової системи числення розуміти позиційний принцип запису чисел, досліджувати та моделювати числа на основі поняття про класи і розряди
Звичайні дроби	мати уявлення про утворення дробу, про чисельник і знаменник дробу; називати, читати і записувати дроби, порівнювати дроби з однаковими знаменниками; знаходити дріб від числа і число за значенням його дробу
Арифметичні дії з числами	розуміти зміст арифметичних дій додавання, віднімання, множення, ділення; знати назви компонентів і результатів арифметичних дій, взаємозв’язок між додаванням та відніманням, між множенням та діленням; знаходити невідомий компонент арифметичної дії; розуміти залежність результату арифметичної дії від зміни одного з компонентів
	знати таблиці додавання і множення одноцифрових чисел та відповідні табличні випадки віднімання і ділення; усно виконувати обчислення у межах ста та обчислення, які ґрунтуються на принципах десяткової системи числення
	застосовувати алгоритми письмового виконання арифметичних дій у межах мільйона, ділення з остачею; перевіряти правильність результатів арифметичних дій на основі їх взаємозв’язку; моделювати відношення різницевого і кратного порівняння чисел
Величини
Довжина. Маса. Місткість. Час. Вартість. Площа	визначати довжини об’єктів навколишньої дійсності за допомогою різних одиниць вимірювання; мати уявлення про вимірювання маси за допомогою терезів, подавати масу в різних одиницях вимірювання; мати уявлення про вимірювання місткості та про літр як одиницю вимірювання; користуватися годинником і календарем як засобами вимірювання часу, подавати проміжки часу в різних одиницях вимірювання; мати уявлення про вартість та співвідношення між одиницями вартості в Україні; визначати периметр многокутника; визначати площу фігури за допомогою палетки; застосовувати формули під час обчислення периметра й площі прямокутника; порівнювати й упорядковувати об’єкти за різними ознаками (довжиною, масою, місткістю, площею); замінювати одні одиниці вимірювання величини іншими, порівнювати значення однойменних величин, виконувати арифметичні дії з ними; застосовувати співвідношення між одиницями вимірювання величини під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач
Зміст початкової загальної освіти	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Групи взаємопов’язаних величин	розуміти, що ситуації, які трапляються в навколишньому світі можуть описуватися трьома взаємопов’язаними величинами (вартість, ціна, кількість; відстань, швидкість, час); застосовувати правило знаходження однієї величини за двома іншими під час розв’язування сюжетних задач
Математичні вирази. Рівності. Нерівності
Числові вирази	мати уявлення про числовий вираз та його значення; встановлювати порядок виконання арифметичних дій у числових виразах, у тому числі з дужками; знаходити значення числових виразів; виконувати тотожні перетворення числових виразів відповідно до законів і з урахуванням властивостей арифметичних дій
Вирази із змінною	мати уявлення про вираз із змінною; розуміти залежність значення виразу із змінною від числового значення змінної; знаходити значення виразів за заданими значеннями змінних
Рівності та нерівності	розпізнавати, читати і записувати рівності та нерівності; розрізняти істинні та хибні числові рівності (нерівності); порівнювати значення числових виразів; добирати значення змінної у нерівностях
Рівняння	мати уявлення про рівняння з однією змінною; розв’язувати рівняння з однією змінною на основі взаємозв’язку між компонентами та результатами арифметичних дій; перевіряти правильність розв’язання рівняння
Сюжетні задачі
Задача. Структура задачі. Загальні прийоми роботи із задачею	мати уявлення про сюжетну задачу, виділяти її структурні компоненти; проводити семантичний аналіз тексту задачі та подавати його результати у вигляді схеми, рисунка, таблиці; складати план розв’язання складеної задачі, пояснювати вибір дій; записувати розв’язання задачі діями з поясненням, виразом або рівнянням; знаходити різні способи розв’язування задачі, визначати раціональний, перевіряти правильність розв’язання задачі; складати задачі за рисунком, схемою, математичним виразом, за практичними діями з предметами, задачі, аналогічні та обернені до розв’язаної
Прості і складені задачі	розв’язувати прості сюжетні задачі, що розкривають зміст арифметичних дій, задачі на знаходження невідомого компонента дій, задачі, які містять відношення різницевого та кратного порівняння, задачі на знаходження частини від числа або числа за його частиною, задачі з пропорційними величинами; розв’язувати складені задачі, що є композицією з двох-чотирьох видів простих задач, задачі на знаходження четвертого пропорційного, задачі на пропорційне ділення, на знаходження невідомого за двома різницями, на подвійне зведення до одиниці, на спільну роботу, на одночасний рух двох тіл
Просторові відношення. Геометричні фігури
Просторові відношення	визначати місце знаходження об’єкта на площині і в просторі; розкладати та переміщувати предмети на площині, вживати відповідну термінологію
Геометричні фігури на площині (точка, лінії, відрізок, промінь, кути, многокутники, коло, круг)	визначати істотні ознаки геометричних фігур; називати елементи многокутників, кола та круга; зображувати геометричні фігури на аркуші в клітинку, будувати прямокутники; позначати геометричні фігури буквами латинського алфавіту; конструювати геометричні фігури з інших фігур; розбивати фігуру на частини
Геометричні фігури у просторі (куб, куля, циліндр, піраміда, конус)	розпізнавати геометричні фігури у просторі та їх елементи; співвідносити образ геометричної фігури з об’єктами навколишньої дійсності
Робота з даними
Таблиці, схеми, діаграми	мати уявлення про способи подання інформації; знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в таблицях, схемах, діаграмах; заносити дані до таблиць; використовувати дані для розв’язання практично зорієнтованих задач; під керівництвом учителя знаходити інформацію за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій

Питання 2. Структура уроку математики в початкових класах.

1. Організаційний момент.

2. Контроль, корекція та закріплення знань учнів:

- перевірка домашньої роботи,

- опитування учнів та усні обчислення (перевірка прикладів, усне

опитування, усні обчислення, ігри та ігрові форми завдань, завдання з термінологічним спрямуванням тощо).

3. Опрацювання нового матеріалу:

- підготовка до вивчення нового матеріалу (актуалізація знань, повідомлення теми і мотивування до вивчення нового матеріалу),

- вивчення нового матеріалу та первинне закріплення.
Фізкультхвилинка

4. Закріплення та узагальнення знань учнів:

- закріплення і повторення матеріалу (робота за підручником та

записами на дошці, навчальна робота за індивідуальними картками тощо),

- завдання додому.

5. Підсумок уроку.

Питання 3. Застосування ІКТ в освітній галузі «Математика»

1. Пошук та добір навчального матеріалу в Інтернеті:

- малюнки,

- завдання,

- додаткові відомості про застосування математики в житті, цікаві

факти з історії математики тощо,

- фізкультхвилинки,

- вірші, загадки тощо,

- презентації та математичні ігри.

2. Створення дидактичного матеріалу:

- таблиць,

- схем,

- асоціативних кущів,

- карток із завданнями тощо.

3. Унаочнення матеріалу (за допомогою мультимедійної презентації):

- представлення множин і дій над ними,

- склад числа,

- математичні дії,

- задачі на рух, коли учні бачать на екрані, як рухаються автомобілі навздогін чи з відставанням, що відбувається з човном, який пливе за течією чи проти течії та ін.,

- геометричні фігури,

- дроби та частини тощо.

Розробка мультимедійних презентацій складається з ряду етапів, основні з яких наведені в таблиці.