Тема14. Інформаційна забезпечення проектної діяльності вчителя.

Лекція№5. Інформаційна забезпечення проектної діяльності вчителя.

Мета: ознайомити студентівз поняттям порт фоліо, його типами, особливостями порт фоліо вчителя,розвивати мотивацію до оволодіння ІКТ та застосування їх у подальшій професійній діяльності, позитивну «Я-концепцію» майбутнього вчителя; виховувати інформаційну культуру, творчий підхід до організації самоосвіти.

Навчальний час: 2 год.

Обладнання: мультимедійна презентація, комп’ютер, проектор.

Ключові слова: проект,порт фоліо.

План

1. Мета і сутність порт фоліо

2. Основні типи порт фоліо

3. Портфоліо вчителя

 

 

Література

 

1. Даниленко Т. М. Проектна діяльність на уроках у початковій школі // Початкове навчання та виховання. – 2009. – № 16-18(червень). – С. 54–58.

2. Додусенко, Н. О. Проектна діяльність у початковій школі [Текст] / Н. О. Додусенко, І. В. Нетужилова. – Х.: Вид. група „Основа”, 2010.– 223 с.– (Б-ка журналу „Початкове навчання та виховання”; Вип. 4 (76)).

3. Карандаш. С. М. Проектна технологія: від теорії до практики // Початкове навчання та виховання. – 2008. – № 19-21(липень). – С. 14–15.

4. Косогова О. О. Метод проектів у практиці сучасної школи.— Х.: Вид-во «Ра­нок», 2010.— 144 с. — (Нові педагогічні технології).

5. Петровська, Н. В. Проектна технологія: сутність, досвід використання, перспективи // Початкове навчання та виховання. – 2009. – № 25(вересень). – С. 2–14.

6. Пуліна А.А. Педагогічне проектування в сучасній школі. – Х.: ВГ «Основа», 2009.

7. Тритяк С. П. Портфоліо учня початкової школи [Текст] / С. Тритяк // Початкове навчання та виховання.– 2010.– №16–18 (червень).– С. 78–95.

8. Цимбал О.М. Проектні технології: особливості впровадження у початковій школі // Початкове навчання та виховання. – 2008. – № 19-21(липень). – С. 2–13.

 

 

Питання 1. Мета і сутність портфоліо

Портфоліо є формою оцінювання освітніх результатів з про­дукту, створеного учнем під час навчального, творчого, соціально­го та іншого видів діяльності. Отже, портфоліо відповідає цілям, завданням та ідеології практико орієнтованого навчання і методу проектів зокрема. Істотне значення портфоліо надає плануванню та самооцінюванню учнем своїх освітніх результатів.

Традиційний портфоліо являє собою добірку, колекцію робіт, метою якої є демонстрація освітніх досягнень учня. Будучи по суті альтернативним способом оцінювання щодо традиційних форм (тест, іспит), портфоліо дозволяє вирішити два основні завдання:

1. Простежити індивідуальний прогрес учня, досягнутий ним у процесі одержання освіти, причому не прямо порівнюючи досягнення інших учнів.

2. Оцінити його освітні досягнення і доповнити (замінити) резуль­тати тестування та інших традиційних форм контролю. У цьому випадку підсумковий документ портфоліо може розглядатися як аналог атестата, свідоцтво про результати тестування (або виступати поряд з ними).

Відповідно до різних завдань використання портфоліо буду­ється система його оцінювання. Однією тенденцією є неформальне оцінювання (експертне), що включає колективну оцінку педагогів, батьків і однокласників. Інша тенденція — формалізація та стан­дартизація критеріїв оцінювання, погоджених із загальноприйня­тими навчальними показниками, наприклад, такими основними навчальними вміннями (компетенціями), як вирішення проблем, комунікативні та розумові вміння, інформаційно-комп'ютерна гра­мотність та ін.

Портфоліо не тільки є сучасною ефективною формою оціню­вання, але й допомагає вирішувати такі важливі педагогічні зав­дання:

• підтримувати і стимулювати навчальну мотивацію школярів;

• заохочувати їхню активність і самостійність, розширювати мож­ливості навчання та самонавчання;

• розвивати навички рефлексивної та оцінної (самооцінної) ді­яльності учнів;

• формувати вміння вчитися — ставити цілі, планувати та орга­нізовувати власну навчальну діяльність;

• сприяти індивідуалізації (персоналізації) освіти школярів;

• закладати додаткові передумови і можливості для успішної со­ціалізації.

Питання2. Портфоліо в основній школі

Описані особливості портфоліо роблять його перспективною формою подання індивідуальної спрямованості навчальних досягнень конкретного учня, що відповідає завданням передпрофільної підго­товки, і далі профільного навчання. Введення портфоліо може підви­щити освітню активність школярів, рівень усвідомлення ними своїх цілей і можливостей, що робить вибір подальшого напрямку і форми навчання з боку старшокласників більш достовірним і відповідальним.

Портфоліо може використовуватися як одна із складових освіт­нього рейтингу випускника основної школи, поряд з результатами підсумкової атестації, і враховуватися при комплектуванні 5,10-х класів, а також є ефективним робочим інструментом при оцінюванні освітніх результатів і побудові індивідуальних навчальних планів.

Основні типи портфоліо

Досвід використання різних моделей портфоліо дозволяє сфор­мулювати такі висновки.

При розробці портфоліо доцільно орієнтуватися на три основ­них його типи.

«Портфоліо документів» — портфель сертифікованих (докумен­тованих) індивідуальних освітніх досягнень. Така модель припускає можливість як якісної, так і кількісної оцінки матеріалів портфоліо. Інформація про різні заходи та їхні результати заноситься до твор­чої (залікової) книжки учня. Документи або їх копії можуть бути поміщені у додатку до порт фоліо

Портфоліо робіт» являє собою збори різних творчих, проект­них, дослідницьких робіт учня, а також опис основних форм і на­прямків його навчальної та творчої активності: участь у наукових конференціях, конкурсах, навчальних таборах, проходження електив­них курсів, різного роду практик, якісну оцінку, наприклад, за параметрами повноти, розмаїтості та переконливості матеріалів, якості представлених робіт, орієнтованості на обраний профіль навчання та ін. Кількісна оцінка вимагає розробки чіткої критеріальної бази та прийняття її на рівні міської (або регіональної) освітньої мережі.

Поточним документом є творча (учнівська) книжка школяра з додаванням його робіт, представлених у вигляді текстів, електрон­них версій, фотографій, відеозаписів.

«Портфоліо відгуків» — включає оцінку школярем своїх до­сягнень, пророблений ним аналіз різних видів навчальної та позанавчальної діяльності та її результатів, резюме, планування майбутніх освітніх етапів, а також та ін. т.Портфоліо може бути представлене у вигляді текстів висновків, рецензій, відгуків, резюме, есе, рекомендаційних листів тощо

 

Перспективні напрямки робіт щодо забезпечення ефективного запровадження даної педагогічної інновації — портфоліо учня про­фільної школи:

• Розробка механізмів, що забезпечують вірогідність портфоліо випускника школи, прозорість його наповнення і результатів оцінювання. Створення відпрацьованої і єдиної для різних освіт­ніх установ критеріальної бази та способів оцінювання проект­ної, творчої, дослідницької діяльності, соціальної активності, лідерських якостей і комунікативних умінь.

• Організація структур і служб, що здійснюють контроль і коор­динацію роботи з портфоліо і відповідальних за розробку по­казників і критеріїв його оцінки.

Організація взаємодії всіх учасників освітнього процесу, вклю­чаючи установи додаткової освіти, довузівської підготовки та ін.

Питання 3. Портфоліо вчителя

Частіше заглядай у самого себе. (Цицерон)

Розділ 1. Загальні відомості про вчителя

Цей розділ включає матеріали, що відбивають досягнення вчи­теля в різних галузях:

• прізвище, ім'я, по батькові, рік народження;

• освіта (що і коли закінчив, отримана спеціальність і кваліфіка­ція за дипломом);

• трудовий і педагогічний стаж, стаж роботи в даному НЗ;

• підвищення кваліфікації (назва структури, де прослухані курси, рік, місяць, проблематика курсів);

• копії документів, що підтверджують наявність учених і почесних звань та ступенів;

• найбільш значимі урядові нагороди, грамоти, листи подяки;

• дипломи різних конкурсів;

• інші документи на розсуд атестованого.

Цей розділ дозволяє зробити висновок про процес індивідуаль­ного розвитку педагога.

Розділ 2. Результати педагогічної діяльності

У цьому розділу містяться:

• матеріали з результатами освоєння учнів освітніх програм і сформованості у них ключових компетентностей з предмета, що викладається;

• порівняльний аналіз діяльності педагогічного працівника за 3 роки на підставі: контрольних зрізів знань; участі вихо­ванців у шкільних і окружних олімпіадах, конкурсах;

• результати проміжної та підсумкової атестації учнів;

• наявність медалістів;

• вступи до ВНЗ за фахом тощо.

Матеріали даного розділу повинні давати уявлення про дина­міку результатів педагогічної діяльності атестованого вчителя за певний період.

Розділ 3. Науково-методична діяльність

У цьому розділі містяться методичні матеріали, що свідчать про професіоналізм педагога:

• матеріали, у яких обґрунтовується вибір атестованим освітньої програми і комплекту навчально-методичної літератураи;

• матеріали, у яких обґрунтовується вибір атестованим викори­стовуваних освітніх технологій;

• матеріали, що містять обґрунтування застосування атестованим у своїй практиці тих чи інших засобів педагогічної діагностики для оцінки освітніх результатів;

• використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньо­му процесі, технологій навчання дітей з проблемами розвитку тощо;

• робота в методичному об'єднанні, співробІКТництво з міським методичним центром, КРІППО, ВНЗ та іншими установами;

• участь у професійному і творчому педагогічному конкурсах;

• участь у методичних і предметних тижнях;

• організація і проведення семінарів, круглих столів, майстер-класів тощо;

• проведення наукових досліджень;

• розробка авторських програм;

• написання рукопису кандидатської або докторської дисертації;

• підготовка творчого звіту, реферату, доповіді, статті;

• інші документи.

Розділ 4. Позаурочна діяльність з предмета

Розділ містить документи:

• список творчих робіт, рефератів, навчально-дослідницьких ро­бІКТ, проектів, виконаних учнями з предмета;

• переможці олімпіад, конкурсів, змагань, інтелектуальних ма­рафонів та ін.;

• сценарії позакласних заходів, фотографії та відеокасети із за­писом проведених заходів (виставки, предметні екскурсії, КВК, брейн-ринги тощо);

• програми гуртків та факультативів;

• інші документи.

Розділ 5. Навчально-матеріальна база

У цьому розділі міститься виписка з паспорта навчального ка­бінету (за його наявності):

• список словників та іншої довідкової літератураи з предмета;

• список наочного приладдя (макети, таблиці, схеми, ілюстрації, портрети та ін.);

• наявність технічних засобів навчання (телевізор, відеомагнітофон, музичний центр, діапроектор та ін.);

• наявність комп'ютера й комп'ютерних засобів навчання (програ­ми віртуального експерименту, контролю знань, мультимедійні електронні підручники тощо);

• аудіо- та відеопосібники;

• наявність дидактичного матеріалу, збірників завдань, вправ, прикладів рефератів і творів і т. п.;

• інші документи за бажанням учителя.

3. Практична частина, що складається з матеріалів за розділами портфоліо, і що свідчить про професіоналізм педагога та резуль­тативність його діяльності (в окремих файлах із зазначенням номера сторінки і дати складання документа).

Питання для самоперевірки

1. Чому портфоліо учня набуває особливого значення у про­фільній школі?

2. Чи є актуальним використання даної технології у вашому навчальному закладі?

3. Чи є портфоліо інструментом для діагностики та самодіа-гностики вчителем своєї педагогічної діяльності?

 

 

Тема 15: Використання ІКТ під час контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Лекція№6. Використання ІКТ під час контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Мета: ознайомити студентів з можливостями застосування ІКТ під час проведення контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів; розвивати мотивацію до оволодіння ІКТ та застосування їх у подальшій професійній діяльності, позитивну «Я-концепцію» майбутнього вчителя; виховувати інформаційну культуру, творчий підхід до проведення контролю та оцінювання.

Навчальний час: 2 год.

Обладнання: мультимедійна презентація, комп’ютер, проектор.

Ключові слова: контроль, оцінювання, електронний тестовий контроль.

План:

1. Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів.

2. Вікторини і кросворди в оцінюванні молодших школярів.

3. Тестовий комп’ютерний контроль.

 

Література:

1. Аванесов В.С. Композиция тестовых заданий / Аванесов В.С. – М.: Адепт, 1998. – 272 с.

2. Будах І. Є. Комп’ютерна діагностика навчальної успішності / Будах І. Є. – К.: ЦМК МОЗ України, УДМУ, 1995. – 221 с.

3. Бурлакова А. А. Компьютер на уроках в начальных класах / А.Бурлакова // Начальная школа плюс До и После. – 2007. – №7. – С. 32 – 34.

4. Долинер Л. И. Компьютерные тесты успеваемости как средство оптимизации учебного процесса / Л.Долинер // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 20. Педагогическое образование. – 2004. – № 1. – С. 35 – 72.

5. Майоров А. Я. Теория и практика создания тестов для системи образования / Майоров А. Я. – М.: Интеллект-центр, 2002, – 296 с.

6. Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи: наказ № 755 від 20.08.2008 / Україна. М-во освіти і науки // Початкова школа. -2008. - № 10. - С. 20-64

7. Пушкова М. Использование тестов на уроках информатики и математики в младших классах / М.Пушкова, М.Мащенко // Информатика и образование. – 2004. – № 11. – С. 75 – 77.

8. Сидоренко Т. Електронні тести успішності як засіб підвищення ефективності навчального процесу / Т.Сидоренко, Н.Бугаєць // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2009. – № 6. – С. 28 – 30.

9. Тестові технології у навчальному закладі: Метод. посібник / Л.І.Паращенко, В.Д. Леонський, Г.I. Леонська. – К.: ТОВ «Майстерня книги», 2006. – 217 с.

10. Технологія конструювання мультимедійного уроку // Відкритий урок. – 2008. – № 3. – С. 27 – 29.

11. Халілова Ф.С. Інформаційні технології в професійній діяльності вчителя початкової школи. / під редакцією Н.В.Апатової. – Сімферополь, «ДОЛЯ», 2009. – 240 с.

12. Челышкова М. Б. Теория и практика конструирования педагогических тестов: Учебное пособие / Челышкова М. Б. – М.: Логос, 2002. – 432 с.

 

Основний зміст

Питання 1. Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів.

Контроль за навчальними досягненнями молодших школярів забезпечує зворотній зв’язок між учителем і учнями. Змістом контролю є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані в програмах, і представлені у вимогах до здійснення контролю й оцінювання за предметами.

Об’єктами контролю в процесі початкового навчання є предметні компетентності: знання про предмети та явища навколишнього світу, взаємозв’язки й відношення між ними; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; ціннісні ставлення.

Основними функціями контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів є: мотиваційна, діагностувальна, коригувальна, прогностична, навчально-перевірювальна, розвивальна, виховна.

Контроль і оцінювання в процесі навчання молодших школярів є одним із важливих засобів мотивації і стимулювання їх учбово-пізнавальної діяльності. Так, оцінка в поєднанні з іншими мотивами учіння сприяє розкриттю перспектив успіху дитини, створює та підтримує позитивний емоційний настрій, викликає бажання вчитися, сприяє формуванню адекватної самооцінки.

Діагностувальна функція контролю дає змогу учителеві виявити прогалини та помилки в знаннях і вміннях відповідно до поставлених цілей, з’ясувати причини їх виникнення і відповідно коригувати учбово-пізнавальну діяльність школярів та способи управління нею. Зауважимо, що в процесі контролю відбувається «коригування», а не «доучування».

Отримані результати контролю використовуються з метою

прогнозування шляхів удосконалення методики навчання предмета в цілому, передбачення засобів удосконалення результатів навчальних досягнень окремих учнів.

Навчально-перевірювальна функція контролю полягає насамперед у поліпшенні якостей знань та вмінь молодших школярів. Так, організація перевірки в логічній послідовності - з одного боку, та вимога повноти й обґрунтування відповідей - з іншого, забезпечують систематизацію і узагальнення засвоєного змісту. Спонукання дітей до використання результатів спостережень, прикладів з власного життя поглиблює і розширює їхні знання та вміння. Усне або письмове виконання перевірних завдань сприяє їх осмисленню, усвідомленню та закріпленню, застосуванню за зразком, за аналогією та в нових ситуаціях.

Контроль сприяє розвитку волі, уваги, мислення, пам’яті, мовлення учнів, їх пізнавальної активності та самостійності. У процесі контролю доцільно формувати вміння взаємо- і самоконтролю (взаємо- і самоперевірки, взаємо- і самооцінювання), взаємо- і самокоригування, що є одним із його найважливіших завдань, а також розвивати рефлексивні уміння, тобто здатність обмірковувати свої дії, критично оцінювати їх і свідомого ставитися до учіння.

Результати контрольно-оцінної діяльності мають велике виховне значення. Об’єктивно та методично правильно організований контроль розвиває пізнавальний інтерес і стимулює учнів до систематичної наполегливої праці, зумовлює формування важливих якостей особистості: відповідальності, здатності до подолання труднощів, самостійності.

У процесі перевірки й оцінювання необхідно досягати систематичності, об’єктивності визначення рівня навчальних досягнень учнів за основними вимогами відповідно до конкретних цілей та індивідуальних особливостей розвитку пізнавальних здібностей, мовлення, темпу роботи тощо.

Систематичність зумовлена, по-перше, дидактичною доцільністю здійснення контролю на всіх етапах процесу навчання, по-друге, необхідністю контролю за кожним учнем на кожному уроці, у зв’язку з психологічними особливостями розвитку пізнавальних процесів у молодших школярів і оволодіння ними учбово-пізнавальною діяльністю, як провідним видом діяльності в молодшому шкільному віці.

Об’єктивність контролю полягає в запобіганні вчителем суб’єктивних і помилкових оцінних суджень, які не відображають реальних досягнень учнів у навчанні. Об’єктивність контролю залежить від багатьох умов, найсуттєвішими серед яких є: а) чітке визначення загальних і конкретних цілей оволодіння учнями всіма компонентами змісту навчального предмета; б) наявність вимог до навчальних досягнень учнів з кожного предмета; в) обґрунтоване виділення об’єктів контролю (перевірки й оцінювання); г) адекватність цілей, змісту і способів перевірки вимогам програм і методик; ґ) застосування науково обґрунтованих критеріїв оцінювання навчальних досягнень.

У початкових класах вчителем застосовуються такі види контролю: поточний, періодичний, тематичний, семестровий, річний; державна підсумкова атестація.

Вибір видів контролю (перевірки й оцінювання), їх зміст, послідовність, взаємозалежність, час проведення визначаються специфікою навчальних предметів.

Поточний контроль здійснюється в процесі поурочного вивчення теми. Особливість цього виду контролю в тому, що він є компонентом процесу оволодіння навчальним матеріалом уроку. Результати поточної перевірки на самостійному етапі в структурі уроку оцінюються в оцінних судженнях або в балах. У процесі оволодіння новим змістом, тобто під час його засвоєння, систематизації й узагальнення, застосування нових знань, умінь і навичок, оцінка в балах виставляється тільки за достатньо повні та правильні відповіді.

Періодичний контроль має на меті визначення й оцінювання сформованості загальнопредметних умінь і навичок (аудіювання, читання, усне мовлення тощо), якими оволодівають учні в процесі вивчення окремих предметів. Цей вид контролю передбачає перевірку, що здійснюється періодично, шляхом організації фронтальної та індивідуальної діяльності школярів. Періодичність перевірки та вимоги до її змісту, оцінювання й обліку результатів конкретизуються в рекомендаціях з окремих предметів.

Тематичний контроль (перевірка й оцінювання) як правило здійснюється після опанування програмової теми чи розділу. Тематичний контроль якісно відрізняється від поточного контролю тим, що спрямований на виявлення та оцінювання рівнів оволодіння певною, достатньо завершеною частиною навчального матеріалу відповідно до структурних елементів предметної компетентності.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми/розділу впродовж її/його вивчення з урахуванням усіх видів оцінювання за цей період (за результатами різних видів усних, письмових та практичних робіт учнів).

Семестрова оцінка виставляється за результатами періодичного і тематичного оцінювання.

Річна оцінка виставляється на основі семестрових оцінок.

Державна підсумкова атестація в початковій школі проводиться з метою визначення відповідності освітнього рівня учнів 4-х класів вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти та готовності школярів навчатися в основній школі. Підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності випускників початкової школи з української мови (мова та читання) та математики. Формою проведення атестації є підсумкова контрольна робота. Бал за державну підсумкову атестацію з цих предметів виставляється в класному журналі під датою проведення підсумкової роботи. Річне оцінювання з української мови та математики в 4 класі здійснюється на основі семестрових балів та бала за атестацію.

Усі види перевірки реалізуються за допомогою різних, але відповідних методів. Їх вибір зумовлюється насамперед особливостями змісту навчального предмета, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими можливостями школярів.

Методи перевірки – це способи взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на виявлення та вимірювання змісту і рівня навчальних досягнень кожним учнем і класом в цілому.

У початкових класах застосовуються методи: усної перевірки (бесіда, розповідь учня); письмової перевірки (самостійні та контрольні роботи, твори, перекази, диктанти, графічні завдання тощо); практичної перевірки (дослід, практична робота, спостереження, заповнення таблиць, побудова схем, моделей, перфокарт тощо). Відносно новим є використання тестових завдань, які є стандартизованим засобом перевірки, який цілеспрямовано й економно в часі може кількісно виявити, що учень знає і вміє. Порівняльний аналіз результатів виконання науково обґрунтованих тестових завдань учнями одного класу, школи, району і т. ін. дозволяє об’єктивно виявити стан їх підготовленості, якість змісту, методик. Для перевірки в початкових класах можуть використовуватися тести і окремі тестові завдання різної складності, які змістовно охоплюють один предмет або кілька. Залежно від мети контролю тестові завдання можуть передбачати вибір однієї правильної відповіді (чи двох), конструювання відповіді, з’ясування правильності зв’язків між поняттями, встановлення послідовності тощо.

Виявлені під час перевірки результати учбово-пізнавальної діяльності учнів оцінюються.

Оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм. Оцінювання є особливою складовою контролю, а педагогічна оцінка – його результатом. Оцінка виражається в оцінних судженнях і висновках учителя, які є її якісними (словесними) показниками, або в балах, тобто кількісними показниками. Оцінні судження мають супроводжувати і виставлення балів. Рекомендується використовувати для розвитку самооцінної діяльності портфоліо учнівських досягнень, в якому накопичуються протягом певного часу результати виконання різних завдань, які переконливо ілюструють індивідуальний рух розвитку дитини. Це дозволяє учням аналізувати і порівнювати результати своєї праці, ставити особистісно значущі завдання, що зміцнює інтерес до навчання, виховує волю та старанність.

Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учнів, а не ступеня їх невдач.

Об’єктивність і точність оцінок забезпечуються критеріями

оцінювання. Критерії – це реальні, точно обрані ознаки, величини, які виступають вимірниками досягнень учнів відповідно до певних об’єктів оцінювання.

Аналіз об’єктів контролю в початкових класах дав змогу визначити такі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів:

- якість знань (предметних, про способи діяльності): міцність, повнота,

глибина, узагальненість, системність, дієвість;

- сформованість предметних умінь і навичок, способів навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях);

- володіння досвідом елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні);

- володіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.

На основі зазначених критеріїв виділяються чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів початкових класів: початковий, середній, достатній, високий. Їх загальнодидактичні характеристики такі:

 

Рівень навчальних досягнень учнів	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І рівень – початковий	Учень (учениця) засвоїв(-ла) знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень, які може відтворити; володіє різними видами умінь на рівні копіювання зразка виконання способу діяльності; виконує самостійну роботу під безпосереднім керівництвом учителя, але допомогу не може сприйняти відразу, а потребує детального кількаразового її пояснення.
ІІ рівень – середній	Учень (учениця) володіє знаннями у формі понять, відтворює їх зміст, ілюструє прикладами з підручника, може встановлювати засвоєні внутрішньопонятійні зв’язки; відповідь будує у засвоєній послідовності; виконує способи діяльності за зразком в подібній ситуації; самостійно працює зі значною допомогою вчителя.
ІІІ рівень – достатній	Учень (учениця) володіє поняттями, відтворює їх зміст, ілюструє не тільки відомими, а й новими прикладами, встановлює відомі внутрішньопонятійні і міжпонятійні зв’язки; вміє розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями; під час відповіді може відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків; вміннями володіє на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконує з незначною допомогою вчителя; володіє вміннями виконувати окремі етапи розв’язання проблеми і застосовує їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність).
ІV рівень -високий	Учень (учениця) володіє системою понять в межах, визначених навчальними програмами, встановлює як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміє розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення, відповідь аргументує новими прикладами; вміє застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях; самостійні роботи виконує під опосередкованим керівництвом; виконує елементарні творчі завдання.

Описаним інтегрованим рівням відповідає 12-бальна шкала оцінок у такому співвідношенні: І (початковий) - 1-3 бали; ІІ (середній) - 4-6 бали; ІІІ (достатній) - 7-9 балів; ІV (високий) - 10-12 балів.

12-бальна система оцінювання забезпечує мотивацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, особистісно-орієнтований підхід у навчанні і вихованні, сприяє розвитку інтелектуальних та творчих здібностей кожної особистості, орієнтує вчителів на використання нових підходів до контрольно-оцінної та навчальної діяльності учнів, поліпшення якості та об’єктивності оцінювання їхніх навчальних досягнень.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2 класів здійснюється вербально, у 3-4 класах – за 12-бальною шкалою.

За рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу може здійснюватися за 12-бальною шкалою (відповідно до критеріїв навчальних досягнень). Якщо навчальні досягнення учня 2 класу повністю відповідають критеріям певного рівня, ставиться його найвищий бал. Коли учень припускається окремих неточностей, йому знижується оцінка на 1-2 бали в межах рівня.

Учитель початкових класів повинен враховувати, що оцінка впливає на емоційний стан дитини, викликаючи як позитивні, так і негативні емоції, створюючи емоційний комфорт чи дискомфорт. Негативні емоції, як правило, зумовлені неаргументованою оцінкою.

У процесі навчання, зокрема, під час оцінювання, вчителю необхідно
виявляти доброзичливість, терпіння, вимогливість поєднувати з

індивідуальним підходом, а нормативний спосіб оцінювання – із особистісним, порівнюючи виявлені досягнення дитини не тільки з нормою, але й з її попередніми успіхами.

Питання 2. Вікторини і кросворди в оцінюванні молодших школярів.

Строгого критерію оцінки рівня знань учнів при використанні вікторин і кросвордів, очевидно, не існує, а саме таке оцінювання більшою частиною носить індивідуальний характер. У використанні вікторин якісна оцінка виробляється вчителем відповідно до активності учнів під час відповідей на основні питання; кількісна – за результатами відповідей на узагальнюючі питання (завдання). Такий підхід строго індивідуальний, але вчитель повинен переконливо аргументувати виставлені оцінки.

Для кросвордів же необхідно врахувати, що питання поділяються на базові й додаткові. Перші покликані виявити мінімальний рівень знань, сформований у рамках вивчення дисципліни, а другі – знання, отримані учнями при роботі з додатковими джерелами (книгами, довідниками, електронними виданнями, Інтернетом). Співвідношення кількості базових і додаткових питань становить приблизно 6:1. Щоб одержати 10-12 балів, учень повинен відповісти як мінімум на всі базові питання або з не знанням відповідей на 1-2 базових питання знати відповідь хоча б на одне додаткове питання. Для одержання 7-9 балів треба відповісти не менш ніж на 70% базових, питань. 4-6 балів відповідає порогу 50-60%. У двох останніх випадках відповіді на додаткові питання кросворда оцінюються окремо.

Принципи розробки вікторин і кросвордів

Створення вікторин – це творчий процес, тому важко дати конкретні рекомендації. Загальні ж принципи їхньої розробки наступні:

1) вибирається тема й тип вікторини;

2) з теоретичного матеріалу обраної тематики підбираються питання,

варіант відповіді. Інструкція містить вказівки про те, що має зробити учень і яким чином виконувати завдання, де і як робити позначки та записи. Текст завдання становить собою змістовне наповнення завдання. Правильний варіант відповіді – це обов’язковий атрибут будь-якого тесту. Без нього не може бути точного оцінювання.

Одним із шляхів оптимізації навчання та вдосконалення процесу перевірки й оцінювання знань є конструювання й впровадження в навчальний процес електронних тестів успішності.

За визначенням, «електронний тест успішності» — це система завдань специфічної форми, що вимагають стислих однозначних відповідей і передбачають швидке опрацювання результатів, за якими можна якісно оцінити структуру та виміряти рівень знань, умінь і навичок.

Комп’ютерне тестування має свої переваги та недоліки. До переваг можна віднести неупередженість, можливість створення банків даних результатів тестувань та гнучкої системи тестування, швидкість проведення тесту, протоколювання та ін. Застосування на уроках комп’ютерних тестів та діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об’єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається та своєчасно його скоригувати. Проте, поряд із великою кількістю переваг комп’ютерного тестування вчитель повинен знати про його недоліки: складність перевірки глибини ЗУН, неможливо простежити логіку міркування учнів, велика ймовірність вибору відповіді навмання або методом виключення.

Окрім того, часто виникають труднощі в практичній реалізації проведення тестування в класі. І хоча деякі дослідники вважають, що роль комп’ютерного оцінювання надалі буде зростати, але, на думку О. Суховірського, таке оцінювання повинно залишатися лише часткою загальної системи діагностики навчального процесу. Живе спілкування вчителя, розуміння ним проблем учнів класу, знання попередніх досягнень учня та можливість адекватного аналізу помилок не зможе бути підмінене жодною програмою. Але програма, котра дозволить вчителю автоматизувати процес оцінювання, може значно спростити його роботу та вивільнити час на вирішення інших питань, що стоять перед ним.

Процес конструювання та оформлення навчальних електронних тестових завдань є досить складним явищем. М.Б. Челишкова виділяє такі основні вимоги, яких повинні дотримуватись розробники тестів:

• зміст завдання повинен відповідати програмним вимогам;

• необхідно послуговуватися літературною мовою, не використовувати
багатозначних термінів, рідко вживаних слів, сленгу, діалектизмів;

• слід уникати тривіальних завдань, які не викликають жодних
труднощів;

• текст завдання формулюється гранично коротко, звільняється від
усякого стороннього для розглядуваної проблеми матеріалу;

•у тесті не слід вимагати вибрати неправильну відповідь серед декількох правильних;

• відповідь на одне завдання тесту не повинна містити підказки на інші;

• обов’язково має бути вмотивована шкала оцінювання;

• бажано, щоб завдання формулювалось у вигляді розповідної
стверджувальної конструкції з 5-20 слів;

• слід уникати неконкретних виразів типу; « чи можливо», «чи правда,
що»; подвійних заперечень «чому не може не»;

•у кожному завданні дистракторів (відповідей) повинно бути від 3 до 5;

• усі дистрактори добираються не довільно, а відповідно до типових
помилок, яких допускають учні під час виконання цього завдання;

• тест не повинен з’ясовувати рівень знань, що виходять за межі
навчального матеріалу;

• кількість завдань (довжина тесту) від 20 до 50 (для молодших школярів до 20);

• середній час тестування - 20 хв.;

• тестові завдання впорядковуються за зростанням рівня складності;

 

• будь-яке тестування має передбачати не лише виставлення балів (оцінок), а й аналіз результатів;

• учні/студенти, незалежно від рівня знань, повинні перебувати в однакових умовах під час тестування;

• бажано створювати різнотипні тестові завдання, що унеможливить одноманітність у роботі, а відповідно дозволить уникнути втоми, звикання дітей працювати з одним видом тестів;

• складність тесту, зазначає Л. Паращенко, має відповідати такому рівню, щоб учень із посередніми знаннями правильно відповів приблизно на половину завдань.

Тестові завдання можуть містити не тільки текст, але й малюнки, схеми, символи, графіки тощо.

Тести для роботи в початковій школі створюються за допомогою програм Microsoft Excel, Microsoft PowerP