Семінар 7. Українська культура радянської доби (1920–1991)

План

1. Культурне будівництво у радянській Україні в 20–30 рр. ХХ ст.

2. Українська культура у період сталінізму. Репресії проти митців. Роки війни.

3. Українська культура повоєнного періоду. Шістдесятництво як культурний феномен.

4. Форсований наступ на українську культуру за часів стагнації.

Словник

Політика «культурної революції», «розстріляне відродження», соцреалізм, соціалістичне будівництво, уніфікація, політичний терор, репресії, ізольованість культури, шістдесятництво, «хрущовська відлига»

 

Література

- Історія української культури: Курс лекцій / Л. В. Анучина, О. В. Бурлака, О. А. Лисенко та ін. – Х.: Вид-во «ФІНН», 2010. – С. 330 – 361.

- Історія української культури: Навч. посіб. / О. Ю. Павлова, Т. Ф. Мельничук, І. В. Грищенко; за ред. О. Ю. Павлової. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – С. 229 – 257.

- Українська та зарубіжна культура: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Р. М. Вечірко та ін. – К.: КНЕУ, 2003. – С.205 – 221.[Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: http://6201.org.ua/files/1/ukr_ta_zar_kulultura.zip

- Висоцький О. Ю. Історія української культури: Навчальний посібник. — Дніпропетровськ: НМетАУ, 2009. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: http://www.nbuv.gov.ua/books/2009/09vojiuk.pdf

- Історія української культури: Курс лекцій / О. В. Ліхолат, П. А. Дігтяр, С. Ю. Боєва; під аг. ред.. С. О. Костилєвої. – К.: НТУ «КПІ», 2010. – С. 186 – 249.

 

Методичні рекомендації

Підготовку до першого питання слід почати з політики радянського керівництва в галузі культури – офіційно вона була названа «культурною революцією». У культурному процесі 20—30-х років в Україні чітко простежується боротьба двох протилежних тенденцій оновлення: гуманістичної, пошукової, творчої і державно орієнтованої, централізованої, регламентованої. На початку 20-х років переважає перша, наприкінці 20-х — на початку 30-х років — домінує друга. Культурна революція розпочалась ліквідацією неписьменності. До середини 30-х років закінчилося формування радянської системи народної освіти. Було введено обов'язкові державні програми навчання, підручники, жорсткий розпорядок навчального процесу. Школа стала поділятися на початкову, середню, спеціальну, вищу. Складні й неоднозначні процеси відбувалися в українській літературі та мистецтві. 20-ті роки вважають українським культурним ренесансом. Відбувається заснування ВУАН. Значні відкриття зроблені у вивченні нелінійної механіки, теорії космічних польотів, автоматичному зварюванні металу, генетики і селекції рослин. Це роки небувалого піднесення образотворчого, театрального та музичного мистецтва, зародження українського радянського кінематографу. Українська музична культура 20—30-х років сформувалася у взаємодії традиційних канонів народного фольклору, спадщини музичної школи М. Лисенка та новітніх ідей європейських музикантів. У галузі музичної культури працюють М. Вериківський, П. Козицький, Г. Верьовка, Л. Ревуцький. Домінуючим стилем в архітектурі в 20—30-ті рр. стає конструктивізм, суть якого полягала в граничному прагматизмі, він характеризується доцільністю, економністю, функціональністю, лаконізмом у засобах З’являється нова генерація українських письменників: прозаїки М. Хвильовий, Ю. Яновський, А. Головко, Ю. Шпол, О. Влизько, В. Підмогильний; поети П. Тичина, В. Сосюра, М. Семенко, Є. Плужник, М. Зеров; драматурги М. Куліш, І. Кочерга, І.Дніпровський, Я. Мамонтов. Своєю творчістю вони доводили наявність і необхідність національної, специфічної української літератури, орієнтованої на Європу, а не на Росію.

Підготовка другого питання неможлива без розуміння того, що у 1929 багаторічна внутрішньопартійна боротьба у СРСР завершилася повною перемогою Й. Сталіна і його прихильників. Встановилася тоталітарна диктатура. Для культури це мало трагічні, руйнівні наслідки. Культура, як і всі сфери суспільного життя, була поставлена під жорсткий ідеологічний і адміністративний контроль. Крок за кроком згорнули політику українізації. У 1932 р. з'явився термін «соціалістичний реалізм», який був проголошений єдиним правильним методом літератури і мистецтва, що збіднювало творчий процес. У 1938—1954 було репресовано майже 500 українських письменників, хоча багато з них були прихильниками радянської влади. Особливості культурних процесів воєнних років повністю диктувалися екстремальними умовами часу. На службу фронту була поставлена наука. Вірші, статті українських літераторів на захист Вітчизни з'явилися в газетах вже в перші дні війни. Це такі вірші П. Тичини, В. Сосюри, М. Бажана, Л. Первомайського. У Саратові була організована робота радіостанції ім. Т.Шевченка (Я.Галан, К. Гордієнко, В. Владко). Діяла пересувна прифронтова радіостанція «Дніпро». У воєнні роки одним з головних жанрів стала публіцистика. Значний розвиток в роки війни отримує документальне кіно. Кінооператори здійснили справжній подвиг, донісши людям і залишивши нащадкам безцінні свідчення історії. О. Довженко зняв документальні стрічки «Битва за нашу Радянську Україну», «Перемога на Правобережній Україні».

Готуючи третє питання, слід розуміти, що після війни було відновлене переслідування та ідеологічний тиск, нова хвиля боротьби з «українським буржуазним націоналізмом» припадає на 50-і роки, що відбивають численні документи ЦК КП(б) України. Позитивні зрушення відбулись у системі освіти – здійснення переходу до обов’язкової семирічної освіти (1953 р.), реформування шкільної освіти, реорганізація вищих навчальних закладів. Певні досягнення були в цей час у науці в галузі ракетної техніки, космонавтики, кібернетики, використання атомної енергії в мирних цілях. Помітною подією в культурному житті республіки стало видання «Української радянської енциклопедії» в 17 томах; Було «Радянської енциклопедії історії України» в 4 томах, завершено публікацію 26-томної «Історії міст і сіл Української РСР», у створенні якої взяли участь понад 100 тис. авторів. Лібералізація і десталінізація створили сприятливі умови для розвитку літератури (проза: М.Стельмах, О. Гончар, Г. Тютюнник; драматургія М. Зарудний, В. Минко, О. Коломієць). Здобутки мало і кіномистецтво України. До середини 50-х pp. по 1-2 фільми на рік випускала лише Київська кіностудія. Значна подія в культурі – поява телебачення. На розвиток української культури, громадське життя в Україні суттєво вплинула нова генерація талановитих митців, які одержали назву «шістдесятників» – рух творчої молоді, яка стала ядром духовної опозиції в Україні. Серед її лідерів були поети В. Симоненко, М. Руденко, Л. Костенко, В. Стус, І. Світличний, Д.Павличко, І.Драч, Є.Сверстюк, Б.Олійник, І.Дзюба, В.Чорновіл.

 

Семінар 8. Культура України на зламі двох століть.

План

1. Культуротворчі процеси в Україні після здобуття незалежності.

2. Сучасне українське образотворче мистецтво як втілення менталітету українців. Постмодернізм

3. Розвиток сучасної української літератури. Поширення комерційних жанрів.

4. Сучасне українське кіномистецтво і театр.

Словник

Масова культура, молодіжні субкультури, постмодернізм, комерційні жанри в літературі

 

Література

- Історія української культури: Курс лекцій / Л. В. Анучина, О. В. Бурлака, О. А. Лисенко та ін. – Х.: Вид-во «ФІНН», 2010. – С. 9 – 59.

- Історія української культури: Навч. посіб. / О. Ю. Павлова, Т. Ф. Мельничук, І. В. Грищенко; за ред. О. Ю. Павлової. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – С. 367–402.

- Українська та зарубіжна культура: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Р. М. Вечірко та ін. – К.: КНЕУ, 2003.– С. 221 – 238. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: http://6201.org.ua/files/1/ukr_ta_zar_kulultura.zip

- Денисов Я. Я., Макарчук О. Г. Українська та зарубіжна культура: Навчально-методичний посібник. – Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2004. – С. 20 – 24. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела:http://nkckhust.dyndns.org/elibrary/library/books/40436/maket.pdf

Історія української культури: Курс лекцій / О. В. Ліхолат, П. А. Дігтяр, С. Ю. Боєва; під аг. ред.. С. О. Костилєвої. – К.: НТУ «КПІ», 2010. – С. 298–318

 

Методичні рекомендації

Розгляд першого питання слід почати з соціально-політичної та культурно-мистецької ситуації в Україні після проголошення Незалежності України, коли відбувались процеси ідеологічної, національно-політичної, інституційної та інформаційної трансформації. Особливу увагу слід звернути на вплив ринкових відносин та масової культури у формуванні національного культурного простору, створення мережі культурної індустрії та культурної комунікації у зв’язку з виникненням Інтернету та поширенням цифрових технологій.

Готуючись до решти питань, слід відзначити складність розвитку літературного процесу в Україні. Продовжують творити письменники й поети старшого покоління (І.Драч, В.Дрозд, Р.Іваничук, П.Загребельний, Л.Костенко, Ю.Мушкетик, Б.Олійник, Д.Павличко), активно працюють письменники середнього покоління, дебютанти 80-х рр. (Ю.Андрухович, О.Забужко, Ю.Винничук, В.Герасим’юк та ін.), заявила про себе й молодь, дебютанти ХХІ ст. (Л.Дереш, С.Жадан, Т.Малярчук). Література відчуває на собі тиск ринку, вона змушена йти за читачем (покупцем), продукуючи комерційні жанри (детектив, любовний роман, фентезі). Розвиток сучасного театрального мистецтва в Україні пов'язане передусім з діяльністю таких яскравих режисерів, як Р. Віктюк, Б. Жолдак, С. Донченко, Б. Шарварко. Дебютувала плеяда молодих драматургів – Н.Неждана, О. Миколайчук, О. Гончаров, Л.Паріс, К.Демчук та ін. Діє Національна спілка театральних діячів України, Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса. Скромнішими є успіхи сучасного українського кіномистецтва. Вийшло багато документальних фільмів, присвячених в основному, історичному минулому України. Створено декілька багатосерійних фільмів, серед них «Сад Гетсимансвкий» за мотивами творів І.Багряного, «Пастка» (за І.Франком), телесеріал «Роксолана» та ін. Розвиток української популярної музики останнього десятиліття пов'язаний з іменами І.Білик, П.Зіброва, Т.Повалій, О.Понома-рьова, Руслани, А.Кравчука, Ані Лорак, В.Павлика, І.Сказіної та низки інших імен, їх поява і творча еволюція щільно пов'язана з необхідністю задоволення потреби у своїй національній популярній розважальній музиці як складовій шоу-бізнесу. Розвиток у сучасній музиці традицій народного мелосу та зарубіжної естради. Попмузика, рокмузика, джазмузика, бардівська пісня тощо. Спілка художників України є ініціатором консолідації творчої інтелігенції. Заснування Академії мистецтв у 1996 р. Цілісність українського культурного простору. Презентації українського мистецтва в Європі, США та Японії. Участь в мистецьких бієнале. Хвилі української міграції.