Методичні рекомендації щодо підготовки і проведення семінарських, практичних і лабораторних занять

 

Загальні відомості. В умовах сучасної вищої школи семінарські, практичні та лабораторнізаняття поряд з лекційними належать до важливих форм організації навчального процесу.

Семінарські заняття – це колективна форма активної навчальної роботи студентів. Вони більшою мірою сприяють розвитку пізнавальної активності і самостійності студентів, аніж будь-які інші форми організації навчання, вчать студентів висловлювати й аргументувати свої доводи, своє бачення предмета дослідження. Семінарські заняття розвивають логічне мислення, спонтанне мовлення, сприяють глибокому засвоєнню фундаментальних знань, формуванню переконань, виробленню активної життєвої позиції.

Семінари мають безліч різновидів, вибір яких зумовлюється багатьма чинниками: метою заняття і змістом навчального матеріалу, роком навчання, складом академічної групи, рівнем підготовленості студентів і педагогічною майстерністю керівника семінару. Вони дозволяють здійснити безпосередній контроль за самостійною роботою студентів.

Семінарське заняття зазвичай проводиться в складі академічної групи. Проведення семінарського заняття передбачає обов’язкове підведення викладачем підсумків обговорення теми та оцінювання участі в ньому студентів. Участь студентів у семінарських заняттях враховується при виставленні підсумкової модульної оцінки.

Практичні заняття – форма навчального заняття, на якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, формує вміння й навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Основна дидактична мета практичного заняття – розширення, поглиблення й деталізація наукових знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, формування умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів.

Тематика і плани проведення практичних занять з переліком рекомендованої літератури заздалегідь доводяться до відома студентів.

Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, комп’ютерною та обчислювальною технікою. Практичне заняття проводиться з групою студентів.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою з дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – доборі завдань різного рівня складності для розв’язування їх студентами на занятті, тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями. Зазначені методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з лектором даної навчальної дисципліни.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь та навичок, постановку загальної проблеми викладачем та її деталізацію, розв’язування завдань за участю студентів з їх обговоренням, розв’язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання. Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, виставляються в журналі обліку роботи академічної групи і враховуються при виставленні модульної оцінки.

Лабораторні заняття – форма навчального заняття, на якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень з відповідної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Дидактичною метою лабораторного заняття є практичне підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуття практичних умінь та навичок застосовувати методики експериментальних досліджень. Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях, комп’ютерних класах з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу. В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища, наприклад, у школі, на виробництві, в наукових лабораторіях. Лабораторне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захисту перед викладачем.

Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем відповідним чином, оцінка виставляється в журналі обліку роботи академічної групи і враховується при виставленні модульної оцінки.

Основні дидактичні функції. Семінарські, практичні та лабораторнізаняття виконують такі основні дидактичні функції:

- Навчальну – поглиблення, конкретизація, систематизація знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної роботи.

- Розвивальну – розвиток логічного мислення студентів, набуття ними умінь працювати з різними літературними, науковими і спеціальними джерелами, устаткуванням, формування умінь і навичок аналізу фактів, явищ, проблем та ін.

- Виховну – патріотичне виховання, виховання інформаційної, економічної, екологічної культури і мислення, прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху, формування потреби здорового способу життя тощо.

- Діагностично-корекційну – контроль за якістю засвоєння студентами навчального матеріалу, виявлення прогалин в його засвоєнні, визначення шляхів їх подолання та ін.

Отже, визначаючи методичну концепцію організації і проведення семінарських, практичних та лабораторнихзанять, слід виходити з того, що:

- під час вивчення різних дисципліни студенти повинні засвоїти їх провідні ідеї (зміст понять, положень, законів, теорійта ін.), знати галузі їх використання, вміти застосовувати набуті знання, вміння й навички під час вивчення фахових дисциплін, у майбутній практичній діяльності тощо;

- до цих занять ставляться загально дидактичні вимоги (науковість, доступність, єдність форми і змісту, забезпечення зворотного зв’язку, проблемністьта ін.);

- у методиці проведення семінарських, практичних та лабораторних занять мають враховуватись певні особливості, зумовлені логікою викладання конкретної дисципліни;

- необхідно забезпечити високий рівень мотивації –вивчення теми слід розпочинати із з’ясування її значення для засвоєння даної чи інших дисциплін, у майбутній професійній діяльності та ін.;

- дотримання принципу професійної спрямованості та здійснення різнорівневих міжпредметних зв’язків з іншими дисциплінами, практичним навчанням забезпечує формування єдиної системи знань умінь та навичок студентів, формування професійної культури і мислення;

- у процесі проведення семінарських, практичних та лабораторних занять необхідно забезпечувати органічну єдність теоретичного і дослідницько-експериментального пізнання;

- семінарські, практичні та лабораторнізаняття мають гармонійно поєднуватися з лекційними заняттями та самостійною роботою студентів.

Методичні поради студентам-практикантам щодо проведення й оцінювання занять

1) Методика підготовки і проведення семінарських, практичних та лабораторних занять передбачає:

- повідомлення студентам теми, плану заняття та рекомендованої літератури;

- опрацювання та осмислення теоретичного матеріалу теми відповідно до плану заняття та рекомендованої літератури;

- підготовку до обговорення питань інформаційногоблоку за планом заняття;

- підготовку та проведення фрагментів навчальних занять, на яких використовуються традиційніформи організації навчання (за вибором студента-практиканта), їх аналіз;

- підготовку та проведення фрагментів навчальних занять, на яких використовуються інноваційніформи організації навчання (за вибором студента-практиканта);

- виконання індивідуальних практичних завданьрізних рівнів (за вибором студента-практиканта);

- виконання завдань науково-пошукової роботи(написання рефератів за тематикою проблемного характеру, розробку доповідей для публічного виступу, підготовку тестів, анкет, бесід, інтерв’ю тощо).

2) Алгоритм підготовки досемінарських, практичних та лабораторних занять:

- проаналізуйте тему заняття, подумайте над його дидактичними цілями і основними проблемами, які винесені на обговорення;

- опрацюйте рекомендовану навчальну, наукову та методичну літературу, при цьому обов’язково конспектуйте і занотовуйте прочитане, виписуйте те, що, на ваш погляд, сприятиме ефективному проведенню заняття;

- намагайтеся сформулювати свою думку з кожного питання і обґрунтовуйте свої міркування;

- запишіть запитання, які виникли у вас під час підготовки до проведення заняття, зверніться за консультацією до викладача-методиста;

- складіть розгорнутий план-конспект проведення заняття, ретельно обдумуючи його етапи, структурні елементи, навчальні питання, що виносяться на розгляд, методи, прийоми та засоби навчання, за допомогою яких забезпечуватиметься навчально-пізнавальна діяльність студентів.

3) Основні критерії оцінювання якості заняття:

- Цілеспрямованість – висунення проблеми, намагання поєднати теоретичний матеріал з його практичним використанням у майбутній професійній діяльності.

- Планування – виокремлення головних питань, пов’язаних з профілюючими дисциплінами, їх дослідження, наявність новинок у списку літератури, тощо.

- Організація заняття – уміння поставити завдання, починати та підтримувати дискусію, конструктивний аналіз усіх відповідей студентів, наповненість навчального часу практичною роботою, обговоренням проблем, поведінка самого викладача.

- Стиль проведення заняття – пожвавлений, з постановкою гострих питань, з дискусією або млявий, який не викликає інтересу.

- Ставлення викладача до студентів – поважне, урівноважене, в міру вимогливе чи байдуже.

- Ставлення студентів до викладача – поважне чи байдуже, критичне.

 

 

- Управління групою – викладач швидко встановлює контакт зі студентами, впевнено та вільно тримається, взаємодія з групою носить педагогічно доцільний характер та охоплює всіх студентів чи, навпаки, робить багато зауважень, розмовляє на підвищених тонах, спирається в роботі на декількох студентів, а інші залишаються пасивними.

- Коментарі та висновки викладача – кваліфіковані, доказові, переконливі, чи, навпаки, некваліфіковані, неістотні, не містять у собі теоретичних зауважень.

Сподіваємось, що наведені методичні рекомендації і поради стануть в нагоді студентам-практикантам при формуванні практичних умінь і навичок асистента чи викладача.

 

3.8.Звіт про проходження професійної (асистентської) практики

 

Після закінчення терміну професійної (асистентської) практики студенти звітують про виконання програми та індивідуальних завдань. Звіт має містити відомості про виконання усіх розділів індивідуального плану проходження професійної (асистентської) практики та індивідуального завдання, мати висновки і пропозиції, список використаної літератури тощо. Оформлюється звіт за вимогами, які встановлені в даному документі.

Звіт про проходження професійної (асистентської) практики захищається студентом у комісії, призначеній завідувачем кафедри. До складу комісії входять керівники (методисти) практики під головуванням завідувача випускової кафедри. За результатами захисту і наявності повного комплекту звітних матеріалів виставляється оцінка за професійну (асистентську) практику, яка заноситься до залікової відомості і до залікової книжки студента. Підсумки професійної (асистентської) практики підводяться на звітній конференції.

На захист звіту про проходження професійної (асистентської) практики студент повинен надати наступні звітні матеріали:

1) Індивідуальний план професійної (асистентської) практики.

2) Календарно-тематичний план професійної (асистентської) практики, що фіксує всі форми роботи під час практики.

3) Тексти лекцій і дидактичні матеріали до них, що провів практикант.

4) Методичні розробки лабораторних (практичних, семінарських) занять і дидактичні матеріали до них, що провів практикант.

5) Рецензії керівника (методиста) практики на проведені студентом-практикантом навчальні заняття.

6) Індивідуальний звіт про проходження професійної (асистентської) практики, виконання індивідуального завдання та рекомендації про вдосконалення практики.

Студент, який не надав звітної документації в повному обсязі, вважається таким, що не пройшов професійну (асистентську) практику.

3.9.Критерії оцінювання результатів проходження професійної (асистентської) практики

 

Навчальні досягнення студентів з професійної (асистентської) практики оцінюються замодульно-рейтинговою системою, в основу якої покладено принцип поопераційної звітності, обов’язковості модульного контролю, накопичувальної системи оцінювання рівня знань, умінь та навичок, розширення кількості підсумкових балів до 100.

Контроль успішності студентів з урахуванням поточного і підсумкового оцінювання здійснюється відповідно до індивідуального плану професійної (асистентської) практики. Систему рейтингових балів контролю та порядок їх переведення у національну (4-бальну) та європейську (ECTS) шкалу подано нижче у таблицях.

Розрахунок рейтингових балів за видами роботи

№ з/п	Види роботи	Максимальна кількість балів
	Методична робота
	Складання індивідуального плану практики
	Ведення календарно-тематичного плану
	Написання конспектів лекцій, розробка дидактичних матеріалів до них
	Методичні розробки лабораторних (практичних, семінарських) занять
	Навчально-виховна робота
	Проведення лекцій
	Проведення лабораторних (практичних, семінарських) занять
	Проведення поза аудиторної роботи
	Звіт про практику
	Оформлення індивідуального звіту
	Захист індивідуального звіту
	Разом

Шкала оцінювання результатів проходження практики

Рівень результатів	Кількість балів, що відповідає рівню	Оцінка за традиційною системою	Оцінка за шкалою ECTS
Високий	100-90	Відмінно	A
Достатній	89-82	Добре	B
81-75	C
Середній	74-69	Задовільно	D
68-60	E
Низький	59-35	Незадовільно	FX
34-1	F

Таким чином, робота студентів на всіх етапах професійної (асистентської) практики оцінюється в балах за видами роботи відповідно до таких основних критеріїв:

- рівень сформованості професійно-педагогічних умінь;

- рівень теоретичного осмислення студентами своєї практичної діяльності, її мети, завдань, змісту, методів реалізації;

- рівень професійної спрямованості інтересів майбутніх педагогів, їх активності, ставлення до тих, хто навчається;

- рівень професійної культури, здібності до самовираження.

Результати професійної (асистентської) практики оцінюються керівником (методистом) на основі систематичного аналізу роботи студента під час практики; бесід зі студентами груп, де проводились заняття; якості поза аудиторної роботи зі студентами за фахом; рівня підготовленості студента до практичної роботи викладача.

 

3.10. Звітні матеріали з професійної (асистентської) практики (Зразки форм)

ЗВІТНІ МАТЕРІАЛИ