Щодо роботи на практичних заняттях

 

У пункті “Хід роботи” методичних розробок до кожного практичного заняття вказано види робіт, які має виконати студент. Це може бути:

- обговорення результатів виконання самостійної роботи, написання “спеціального” диктанту або виконання тестових завдань;

- участь в обговоренні окремих теоретичних положень дисципліни;

- обговорення відповідей на запитання для роздумів;

- виконання психологічного тесту і/або участь у діловій міні-грі;

- виконання розрахункових задач, практичних завдань і/або ситуаційних і практикуючих вправ, участь у діловій грі;

- виконання контролюючих завдань;

- оформлення результатів виконання завдань і їх захист.

Перший з указаних видів роботи – написання “спеціального” диктанту або виконання тестових завдань проводиться з метою перевірки готовності студента до практичного заняття.

Розгляд окремих теоретичних положень дисципліни відбувається у формі роботи студентів у гетерогенних мікрогрупах (по 4 особи) під керівництвом консультантів, або у вигляді роботи в навчальній групі під керівництвом викладача. Результати роботи, відповідно формі роботи студентів, що використовується, або фіксуються в “Карточці консультанта”, а потім передаються викладачу, або відразу фіксуються викладачем у журналі.

Ефективність роботи студента на практичному занятті, якість знань, інтелектуальних і професійних умінь, творчих здібностей, пізнавальних інтересів студентів у значній мірі залежить від системи вправ, задач і завдань, які добирає викладач при вивченні кожної теми. Серед завдань та вправ, які ми пропонуємо для використання на практичних заняттях та для самостійної роботи в позааудиторний час, є і пропедевтичні, які готують до сприйняття нового матеріалу, і опорні, що закріплюють зміст нового матеріалу, і тренувальні, які вимагають застосування знань у новій ситуації, встановлюють зв’язок нового з раніше вивченим, і розвиваючі, які вимагають творчого підходу до виконання.

Виконання практичних завдань та ситуаційних і практикуючих вправ може бути як індивідуальним, так і груповим. Ці завдання й вправи можуть бути письмовими або усними (усні вправи в даному посібнику позначено знаком ■, а письмові - D).

У кінці заняття студент повинен подати зошит для практичних занять на перевірку викладачу. В зошиті повинні бути:

- записані дата проведення, тема й мета практичного заняття,

- відповіді на запитання “спеціального” диктанту або тестові завдання,

- короткі конспекти теоретичних запитань або результати виконання завдань, поданих у пункті плану практичного заняття “Навчальні запитання”,

- оформлені у вигляді розрахунків, текстів, таблиць, схем, заповнених анкет результати виконання кожного практичного завдання і ситуаційної вправи.

Викладач під час чи після перевірки роботи студента, при необхідності може ставити йому запитання, просити пояснити хід виконання того чи іншого завдання.

Оцінку за роботу на практичному занятті – певну кількість балів – викладач виставляє в результаті:

- перевірки готовності студента до практичного заняття;

- визначення якості роботи студента на практичному занятті;

- перевірки правильності виконання письмових завдань і вправ та оформлення результатів їх виконання у зошиті для практичних занять.

Показниками готовності студента до практичного заняття є:

- рівень знань з теми заняття, встановлений на основі результатів виконання “спеціального” диктанту або тестування та обговорення окремих теоретичних положень дисципліни;

- рівень умінь та навичок, виявлений у процесі індивідуальної й групової роботи по виконанню розрахункових задач, практичних завдань, ситуаційних і практикуючих вправ, а також під час проведення ділової гри.

Показниками якості роботи студента на практичному занятті є:

- активність на практичному занятті;

- результативність і ефективність участі у виконанні різних видів роботи;

- рівень знань і умінь, набутих студентами в процесі роботи на занятті.

Показниками правильності виконання письмових завдань і вправ та оформлення результатів їх виконання у зошиті для практичних занять є:

- якість виконання письмових завдань;

- якість оформлення результатів виконання усіх без винятку письмових завдань і вправ;

- охайність при веденні зошита для практичних занять.

ПРОПОНОВАНІ ВИДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ТА ЇЇ РОЛЬ У ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ

“ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ”

“Самостійна робота – це форма навчання, при якій студент засвоює необхідні знання, оволодіває вміннями і навичками, навчається планомірно, систематично працювати, мислити, формує свій стиль розумової діяльності. Її відмінність від інших форм навчання в тому, що вона передбачає здатність студента самому організувати свою діяльність у відповідності до поставлених завдань.” Саме так пишуть про самостійну роботу провідні педагоги О.Г.Мороз, В.О.Сластьонін та Н.І.Філіпенко.

Існує безліч класифікацій видів самостійної роботи. Напнриклад, відомий вчений П.І.Підкасистий запропонував таку класифікацію видів самостійної роботи: самостійна робота за зразками, конструктивно-варіантна самостійна робота, евристична самостійна робота, творчо-дослідна самостійна робота.

Перший, з вказаних видів самостійної роботи, дає можливість студентам засвоїти матеріал, але не розвиває творчої активності. Цей вид роботи характеризується виконанням типових завдань та різноманітних вправ і використовується в основній частині практичних заняттях з основ менеджменту та при виконанні студентами контрольних завдань. Другий та третій види самостійної роботи застосовуються при виконанні ситуаційних, практикуючих вправ на практичних заняттях та в позааудиторний час. Творчо-дослідна самостійна робота може мати місце при виконанні підсумкових кваліфікаційних робіт. Цей вид самостійної роботи студентів супроводжує творче мислення.

Не опираючись на якусь певну класифікацію, приводимо перелік видів самостійної роботи, які ми пропонуємо використовувати для кращого засвоєння студентами навчального матеріалу з дисципліни “Основи менеджменту”:

- самостійне опрацювання лекційного матеріалу;

- самостійне вивчення окремих питань на основі опрацювання навчально-методичної та наукової літератури;

- підготовка до опитування на практичних заняттях, тестування;

- письмові роботи тренувального і контролюючого характеру;

- розв’язування розрахункових задач;

- розв’язування ситуаційних, практикуючих вправ;

- підготовка до модульних контрольних робіт, до заліку та іспиту.

Переоцінити роль самостійної роботи у навчанні основам менеджменту неможливо, адже вона є важливим засобом активізації пізнавальної діяльності та розвитку мислення студентів, дає змогу не тільки розширити коло знань та поглибити знання з даної дисципліни, а й сприяє більш глибокому засвоєнню студентами дисциплін, які є базовими для фахівців–менеджерів.