Побудова рядів динаміки для потреб економіки 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Побудова рядів динаміки для потреб економіки



 

Ряди динаміки - це ряди чисел, що характеризують зміну величин у часі.

Ряди динаміки можуть бути побудовані за абсолютними, відносними або середніми величинами. Ряд динаміки складається з двох елементів: моментів часу (або дат) та самих даних, що називаються рівнями ряду.

Прийом динамічних рядів застосовується для характеристики роботи об'єкта за ряд років і розробки перспектив його розвитку. Чим більший період охоплює динамічний ряд, тим більше існує можливостей виявити сталість досягнутих результатів. Отже, використання рядів динаміки в економічному аналізі дозволяє:

- визначити характер зміни параметрів та інтенсивність цієї зміни;

- дати кількісне вираження закономірностей ряду (тренду динамічного ряду);

- надати порівняльну характеристику відмінностей у динаміці різних явиш та процесів.

Вартість основних виробничих фондів.

Роки 1-й рік 2-й рік 3-й рік 4-й рік
тис. грн. 25.6 35.7 34.0 32.6

 

Випуск продукції підприємства по місяцям

місяць
Тис.грн

 

Одержані дані дають змогу за необхідності прогнозувати характер зміни

показника в майбутньому. У зв’язку із широким застосуванням рядів динаміки в процесі аналізу необхідно пам’ятати, що достовірні висновки можна одержати, тільки дотримуючись основних правил складання таких рядів, а саме:

- правильний вибір періоду динамічного ряду. Якщо, наприклад, на підприємстві змінилася номенклатура виробів, то включення в один ряд періодів з різною номенклатурою випуску може дати хибне уявлення про динаміку;

- включення в ряди динаміки однорідних показників;

- обґрунтований вибір тривалості періоду (інтервалу). Дуже малі інтервали можуть ускладнити обробку ряду, а надмірно великі — призвести до усереднення відхилень і спотворення дійсної тенденції змін;

- порівнянність оцінок та інших досліджуваних показників;

- безперервність динамічного ряду, тобто недопущення пропусків певних періодів.

При вивченні рядів динаміки важливо прослідкувати за напрямом і розміром зміни рівнів у часі. З цією метою для динамічних рядів можуть бути розраховані наступні показники: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1 % приросту, середній абсолютний приріст, середній темп зростання, середній темп приросту тощо.

Абсолютний приріст розраховується як різниця між двома рівнями динамічного ряду. Він показує на скільки одиниць в абсолютному вираженні рівень одного періоду більший або менший від певного попереднього рівня, а тому може мати знак "+" (при збільшенні) або "-" (при зменшенні). В аналітичних розрахунках використовують ланцюгові (69-67= +2; 72-69=+3 і т.д. )та базисні абсолютні прирости ( 72-67 = +5; 73-67 = +6 і т.д.)

Темп зростання - відносний показник, частка від ділення двох рівнів динамічного ряду; він показує у скільки разів показник, що аналізується, більший або менший за базисний ( 72: 67 = 1.07 х 100% = 107%)

Темп приросту (Т) - відносний показник, який показує на скільки відсотків один рівень більший (або менший) базового рівня. Розраховується як відношення абсолютного приросту до попереднього чи базисного рівня. Темп приросту у відсотках можна розрахувати шляхом віднімання 100 % від темпу зростання або як процентне відношення абсолютного приросту до того базового рівня, у порівнянні з яким абсолютний приріст розрахований.( 72-67) : 67 х 100% = 0.07х100= 7%)

Отже, темп приросту можна розрахувати трьома способами:

- від аналізованого показника слід відняти базисний, отриманий результат поділити на базисний показник і помножити на 100 %;

- якщо розраховано абсолютне відхилення, то його необхідно поділити на базисний рівень показника та помножити на 100 %;

- від розрахованого темпу зростання слід відняти 100 %.

Так як кожному відносному показнику відповідають певні абсолютні величини, то при вивченні темпів приросту необхідно враховувати, яка абсолютна величина відповідає кожному відсотку приросту, який його зміст. Для цього розраховують абсолютне значення 1 % приросту (А %) як співвідношення абсолютного приросту за певний період і темпу приросту у відсотках за той самий період.

 

Прийом групування інформації в економічному аналізі

Господарські операції надають різноманітні дані про підприємницьку діяльність. Вони використовуються для одержання узагальнюючих показників, що характеризують підприємство в цілому або його структурні підрозділи.

Для потреб економічного аналізу узагальнення інформації про господарську діяльність підприємства може бути просте і групове.

При простому зведенні визначають загальний підсумок (суму) однорідних активів, зобов'язань, доходів, витрат і господарських операцій підприємства. Групове зведення передбачає попередній розподіл інформації на групи. Групування є невід'ємною частиною майже будь-якого економічного дослідження.

Групування— це метод, який полягає в тому, що окремі показники поділяються на однорідні групи за однаковими ознаками, що полегшує установити закономірності розвит­ку економічних процесів, які відбуваються на підприємствах. Цей метод використовується для розрахунку наявності на­пряму і формування зв'язку між різними показниками; для вивчення взаємозв'язку між явищами, які згруповані за будь-якою ознакою

В економічному аналізі залежно від завдань використовуються типологічні, структурні та аналітичні групування.

Типологічні групування - розподіл якісно неоднорідної інформації на однорідні групи.

Структурнігрупування - групування якісно однорідних економічних показників за ознакою подібності їх економічної природи.

Аналітичнігрупування призначені для виявлення взаємозв'язку та взаємодії між досліджуваними показниками.

Використання методу групування розгляне­мо на прикладі таблиці 1.

Таблиця 1. Аналіз виконання плану за нормами виробки методом групування

ЦЕХ Усього Виконання плану за нормами виробки, в %
до 100% 100 - 110 111 - 120 121 - 130 131 - 140
- -
- - -

 

Дані таблиці 1. свідчать про те, що в цеху № 1 працює стільки ж робітників, як і в цеху № 2. Але в цеху №1 норми трудомісткості більш жорсткі, ніж у цеху № 2. Цей факт впливає на норми виробки, оскільки з 45 осіб працюючих в цеху №1 10 осіб не виконують норми виробки, а в цеху № 2 такі робітники відсутні. При цьому виконуючих норми виробки на 111-120 % в цеху №1 15 осіб, а в цеху № 2 такі робітники відсутні. Виконуючих норми виробки на 121-130 %в цеху №1 20 осіб, а в цеху № 2 - 25 осіб. Виконуючих норми виробки на 131-140 % в цеху №1 немає, а в цеху № 2 — 20 осіб. Дана ситуація може також свідчити про низький рівень кваліфікації робітників в цеху № 1.

 

Методика факторного аналізу

Результат діяльності підприємства залежить від певних факторів. Наприклад, виручка від реалізації продукції залежить від обсягу реалізації, ціни реалізації, якості продукції, умов розрахунків тощо.Тому питанням економічного аналізу є вивчення і вимірювання впливу факторів на величину досліджуваних економічних показників.

Під факторним аналізом розуміють методику комплексного та системного вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.

При вирішенні аналітичних завдань виявляється певна залежність між економічними явищами, що аналізуються, та факторами, які їх зумовлюють.

Характер цієї залежності визначають прийоми та способи вирішення того чи іншого аналітичного завдання.

Детермінований факторний аналіз- це методика дослідження впливу факторів, зв'язок яких з результативним показником має функціональний характер, тобто результативний показник може бути представлений у вигляді добутку або алгебраїчної суми показників, що є факторами детермінованої моделі.

Наприклад, зв'язок фонду заробітної плати підприємства (ЗП), середньорічної заробітної плати одного працівника (Зпр) і чисельності працівників підприємства (ЧП) може бути представлений наступним чином: ЗП = Зпр х ЧП; прибуток підприємства від реалізації продукції (Пр), чистий дохід від реалізації продукції (Д) і собівартість продукції (С) пов'язані між собою: Пр = Д - С тощо.

Основні властивості детермінованого підходу до аналізу:

- визначення детермінованої моделі шляхом логічного аналізу;

- наявність повного зв'язку між показниками;

- неможливість розподілити результати впливу одночасно діючих факторів, які не підлягають об'єднанню у єдину модель;

- вивчення взаємозв'язків у короткостроковому періоді.

Стохастичний аналіз - методика дослідження факторів, зв'язок яких з результативним показником, на відміну від функціонального, є неповним, ймовірним і кореляційним. При кореляційній залежності зміна аргументу може дати декілька значень приросту функції залежно від поєднання інших факторів, що визначають цей показник.

Наприклад: немає можливості функціонально показати зв'язок між рентабельністю роботи підприємства та середнім рівнем освіти керівництва або між курсом національної валюти на валютному ринку і рівнем інфляції у країні.

 

Види факторного аналізу

Статичний– використовується при дослідженні впливу факторів нга результативні показники на відповідну дату.

Динамічний– методика дослідження причинно – наслідкових зв’язків у динаміці.

Прямий (дедуктивний) – дослідження ведеться дедуктивним способом – від загального до часткового.

Зворотній (індуктивний) – вивчення причинно – наслідкових зв’язків виконується способом логічної індукції – від часткових окремих факторів до узагальнюючих.

Одноступеневий– використовується для дослідження факторів тільки одного рівня підпорядкування без її деталізація на складові частини.

Багатоступеневий – проводиться деталізація факторів на складові елементи з метою вивчення їх поведінки.

 

Основні етапи проведення факторного аналізу наступні:

1. Вибір факторів, які здійснюють вплив на досліджувані результативні показники; їх класифікація і систематизація. Здійснюється на підставі набутих теоретичних знань і практичних навичок. Зазвичай, виходять із принципу: чим більший комплекс факторів досліджується, тим точнішими будуть результати аналізу

2. Визначення форми залежності між факторами та результативним показником на підставі набутого досвіду, за допомогою спеціальних способів і прийомів.

3. Моделювання взаємозв'язків між результативними та факторними показниками. 4. Розрахунок впливу факторів та оцінка ролі кожного з них у зміні величини результативного показника.

5. Формування висновків за результатами проведених досліджень, підготовка відповідних управлінських рішень.

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 367; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.153.166.111 (0.008 с.)