Визначення резервів зниження собівартості

Класифікація витрат за калькуляційними статтями собівартості розкриває цільове призначення витрат і їх зв'язок з технологічним процесом. Аналіз собівартості продукції за статтями є важливою складовою оцінки результатів господарювання підприємства. Його результати дають можливість встановити, за якими статтями є економія, а за якими - перевитрачання, тим самим визначаючи конкретні напрями оптимізації рівня собівартості продукції, подальшого вивчення можливих резервів її зменшення.

 

З урахуванням вимог П(С)БО 16 промислові підприємства можуть використовувати такі калькуляційні статті:

-сировина і матеріали;

-купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги

-виробничого характеру сторонніх підприємств;

-паливо і енергія на технологічні цілі;

-зворотні відходи (вираховуються);

-основна заробітна плата виробничих робітників;

-додаткова заробітна плата виробничих робітників;

-відрахування до єдиного соц. внеску;

-витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції;

-видати на утримання і експлуатацію обладнання;

-цехові витрати;

-втрати внаслідок технічно неминучого браку;

-супутня продукція (вираховується);

-інші виробничі витрати.

Аналіз витрат за статтями калькуляції передбачає визначення абсолютного та відносного відхилення за статтями витрат, порівнюючи фактичні дані з даними за минулі періоди, прогнозними (плановими); обчислення частки кожної статті в загальній сумі витрат, структурних зрушень, що відбулися; надання оцінки змін кожної статті.

У процесі аналізу у першу чергу приділяється увага статтям, за якими були допущені значні перевитрати, непродуктивні витрати та втрати, а також тим, які займають значну питому вагу в собівартості продукції.

Аналітичну цінність для подальшого пошуку резервів економії витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів будуть мати і такі розрахункові аналітичні показники як питома вага витрат за калькуляційними статтями на одну гривню окремо випущеної і реалізованої товарної продукції. Вони розраховуються шляхом ділення суми витрат за кожною статтею на суму товарної продукції відповідно випущеної і реалізованої.

 

Аналіз co6iвapтості промислової продукції за статтями витрат, тис, грн.

 

 

Статті витрат	Собівартість   промислової   продукції за   планом	Фактично випущена промислова продукція	Економія (-), перевитрати (+)	Зміна витрат за рахунок обсягу виробництва   (3:2x100)
за плановою собівартістю	за фактичною собівартістю	У сумі (4-3)	у% (5:3x100)
					б
1. Сировина й матеріали	16 448	16 610	16 740	+130	+0,8
2, Зворотні відходи (віднімаються)				+11	+1,5	102,4
3. Куповані вироби, напівфабрикати, послуги кооперованих підприємств	2 333	2 278	2 245	-33	-1,4	97,6
4. Паливо та енергія	2 108	2 184	2 216	+32	+1,5	103,6
5. Зарплата основна виробничих робітників				+84	+15,8	101,3
6. Зарплата додаткова виробничих робітників				+25	+51,0	119,5
7. Відрахування до єдиного соц. внеску				+16	+21,9	115,9
8, Загальновиробничі виграти				+189	+11,8	85,0
9, Інші виграти				+75	22,9	95,1
10. Втрати від браку		-		+5	X
Виробнича собівартість	23 038	22 923	23 435	+512	+22,3	99,5
11. Позавиробничі виграти				+56	+23,1	113,1
12. Повна coбівартість а)у тому числі прямі виграти б) з них прямі матеріальні виграти	23 252 20 802 20 174	23 165 20 993 20 340	23 733 21236 20 458	+568 +243 |_Ш8__	+2,45 +1,2 +0,6	99,6 100,9 100,8
13. Прямі виграти на 1 грн. обсягу промислової продукції, коп.. з них матеріальні виграти, коп.	79,31 76,91	78,48 76,04	79,39 76,48	0,91 0,44	1,16 0,58	99,0 98,9

 

 

В собівартості продукції значну питому вагу становлять прямі витрати (що відносяться на собівартість конкретного виробу) то цим статтям приділяється більшу уваги.

В ході аналізу дають оцінку:

- змінам, які відбуваються в сумі та питомій вазі прямих витрат у плановій та фактичній собівартості;

- вплив факторів на відхилення фактичних витрат від планових (базових).

 

Визначення резервів зниження собівартості

 

На заключному етапі аналізу витрат на виробництво проводиться зведений розрахунок резервів зниження собівартості продукції та розробка заходів щодо використання виявлених резервів. Основні джерела резервів зниження собівартості продукції наступні:

Збільшення обсягу виробництва продукції: виявляються при аналізі виробництва продукції (див. тему 11); утворюються за рахунок економії умовно-постійних витрат у результаті зростання обсягу виробництва; розраховуються за формулою:

Δ С = Со х ПВУ.ПОСТ %

де Со - планова собівартість додаткового обсягу виробництва

ПВУ.ПОСТ % - питома вага умовно-постійних витрат у собівартості продукції, %.

Наприклад, виявлено резерв зростання обсягу виробництва продукції на 5 %, питома вага умовно-постійних витрат у собівартості продукції складає 22 %, планова собівартість додаткового обсягу виробництва продукції 40 тис. грн. Зниження собівартості за рахунок умовно-постійних витрат складе 40 х 22 / 100 = 8,8 (тис. грн.).

2. Зменшення витрат на виробництво продукції за рахунок:

· зниження матеріаломісткості продукції: впровадження нових, більш економних видів конструкцій; застосування ресурсозберігаючої техніки та технології, маловідходних технологій, використання прогресивних видів матеріалів, усунення втрат при переробці, зберіганні І транспортуванні матеріалів, посилення контролю за зберіганням матеріалів, ліквідації браку і втрат матеріалів; вторинного використання матеріальних ресурсів (утилізація відходів).

· підвищення продуктивності праці, зниження витрат на оплату праці за рахунок впровадження організаційно-технічних заходів, що визначається як добуток різниці трудомісткості виробів до і після впровадження та планових середньо денної тарифної ставки та обсягу виробництва продукції. Крім того, сума економії збільшується на відсоток додаткової заробітної плати та відсоток відрахувань від фонду оплати праці, які включаються до собівартості продукції;

· більш ефективного використання виробничого устаткування, зниження витрат на утримання основних засобів за рахунок реалізації і ліквідації непотрібних основних засобів і таких, що не використовуються. Визначається як добуток вартості, що амортизується та норми амортизації.

При підрахунку резервів зниження собівартості продукції необхідно уникати повторного рахунку резервів. Для цього необхідно пов'язувати негативні результати невиконання конкретних заходів з зафіксованими у звітності невиробничими витратами та невиправданими перевитратами.

Всі виявлені резерви зниження собівартості підраховуються та узагальнюються, а потім розробляються відповідні заходи щодо використання виявлених резервів.

 

Оцінка рентабельності діяльності підприємства

До показників рентабельності продукції відносять:

1. Рентабельність окремих виробів - розраховується як відношення прибутку від виробу до собівартості самого виробу.

2. Рентабельність реалізованої продукції - розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (або чистого прибутку) до виручки від реалізації продукції.

3. Рентабельність виробництва — розраховується як відношення прибутку від реалізації до вартості основних фондів і матеріальних оборотних коштів.

Показники рентабельності визначаються в коефіцієнтах або у відсотках і показують частку прибутку в кожній грошовій одиниці витрат, або частку товарної продукції в її собівартості.

Показники рентабельності можна розраховувати і за окремими структурними підрозділами, і за видами діяльності.

Показники рентабельності використовують для оцінки результатів діяльності підприємства, його структурних підрозділів, у ціноутворенні, інвестиційній політиці, для порівняльного аналізу споріднених підприємств, що виробляють таку саму продукцію, для вибору варіантів формування асортименту і структури продукції, аналізу раціональності виробництва продукції.

Завданнями аналізу рентабельності є:

1. Оцінка виконання визначених параметрів (плану, прогнозу тощо);

2. Вивчення динаміки показників;

3. Визначення факторів зміни їхнього рівня;

4. Пошук резервів зростання рентабельності;

5. Розроблення заходів для використання виявлених резервів.

Основним джерелом інформації для аналізу рентабельності є форма № 2 "Звіт про фінансові результати", додатковими - форма № і "Баланс", фінансовий план підприємства.