Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Психотерапія шамана та психоаналізСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Наприкінці 40-х років Вассен і Хольмер уперше опублікували релігійно-магічний текст, яким користуються шамани Південної Америки. Це була дуже довга пісня (оригінал займає 18 сторінок і складається з 535 віршованих рядків), записана індійцем-куна Гілермо Хайа зі слів старого, який зберігав перекази і легенди свого племені. Мета цієї пісні-замовляння — допомогти жінці під час кладних пологів. Оскільки такі пологи — це рідкісне явище у індіанок, втручання шамана потрібне лише тоді, коли до нього звертається за допомогою повитуха. Схематично зміст пісні-замовляння можна викласти так: на початку пісні змальовується хвилювання повитухи та її візит до шамана. Далі описується, як шаман іде до породіллі та починає в її хаті належні приготування. У Південній Америці вважають, що причиною хвороби є орган, з якого злі духи вилучили життєдайні сили. Завдання шамана — перетворити цих духів на своїх помічників («нучу»). Тому подальший зміст пісні — це розповідь про те, як шаман спалює боби какао та обкурює димом хату породіллі, а потім виготовляє з традиційно освячених матеріалів фігурки нучу. Духи-помічники, втілившися у ці фігурки, за допомогою шамана стають невидимими; він наділяє їх не лише даром прозріння, а й особливою життєвістю, робить їх наполегливими. Вони перетворюються на «слуг людей» з надприродними можливостями. Далі шаман разом_л лучу йде до помешкання Муу — сили, яка відає формуванням плода. За існуючими повір'ями важкі пологи пояснюються тим, що Муу перебільшила свої повноваження й заволоділа «пурба» — «душею» майбутньої матері. Тому подальший текст присвячений пошукам загубленої душі. Її буде повернено після довгих поневірянь, подолання різних перешкод, після перемог над хижими звірами й заключного поєдинку шамана і нучу з Муу та її дочками. Останні будуть переможені за допомогою магічних шапок, ваги яких вони не зможуть винести. Перемігший Муу, шаман знаходить і визволяє пурба породіллі і та благополучно народжує дитину. Пісня закінчується нагадуванням про те, що треба зробити, аби Муу не пішла з матері за шаманом: метою битви було не знищення Муу — вона необхідна для продовження роду, — а обмеження її влади. Як тільки мети досягнуто; стосунки між сторонами ста- ють дружніми і на прощання Муу запрошує шамана коли-небудь завітати до неї. Хольмер і Вассен, детально проаналізувавши цей текст, висловили цікаве припущення: Муу-Ігала, тобто «дорога Муу» і саме житло Муу в уявленнях індіанок не є чисто міфічною дорогою і помешканням. їх опис — це опис реальних дітородних шляхів і матки вагітної жінки. Ними нібито й мандрує шаман разом зі своїми нучу, там і отримує він перемогу. Леві-Строс, розмірковуючи над цим текстом, намагався зрозуміти, як і чому проспівування шаманом цього тексту без будь-яких медикаментозних засобів, більше того — навіть без доторкування до тіла породіллі, все ж таки справді полегшує пологи і нормалізує фізіологічні процеси. У чому полягає психологічний механізм втручання? Аналізуючи особливості згаданого тексту, дослідник виявляє, що в пісні, головним змістом якої є драматична боротьба за душу породіллі, фактично цій події відведено "Незначне місце: з 18 сторінок розповідь про поєдинок займає лише одну, а побачення з Муу — лише дві. А незначні події — вступну розмову шамана з повитухою, приготування і спорядження нучу, їхній шлях та зупинки змальовано детально. Цей прийом супроводжує весь текст, але ніде він не застосовується так систематизовано, як на початку пісні. За Леві-Стросом, усе відбувається так, ніби виконуючий обряд примушує хвору, чиє сприймання реальності приглушене, а чутливість загострена стражданнями, максимально виразно пережити вихідну ситуацію, подумки відтворити її в найменших подробицях. Ця ситуація передує низці подій, сценою для яких є тіло й внутрішні органи хворої. Завдячуючи спеціальній техніці навіювання, користуючись патологічним станом жінки, шаман створює такі умови, за яких ці міфічні події, що відбуваються в тілі хворої, набувають вигляду реально пережитих фактів. На наступних 10 сторінках, у переривчастому і дедалі швидшому темпі чергуються фізіологічні й міфічні теми, ніби-то шаман намагається стерти межу між ними і знищити їхню різницю в сприйманні хворої. ПІСЄН- не зображення жінки, що лежить у положенні, звичному для індіанки - породіллі з її відчуттями і проявами, чергується з викликанням духів, що супроводжується детальним описом їх самих ї їхніх знарядь, — ніби здійснюється загальна мобілізація і всі сили хворої мають бути залучені до двобою. Описані в замовлянні дії мають не тільки міфічний характер. Похід дітородним каналом, хоча й умовний, зображується в добре відомих жінці конкретних і загальновживаних в цій культурі виразах. Розповідь побудована так, щоб викликати в пам'яті реальні дії, а роль міфу обмежується тим, що він пропонує інших дійових осіб. Ці дійові особи проходять у природний отвір—і хвора після відповідної психічної підготовки насправді починає відчувати їхнє проникнення. До того ж, вони ще й «освітлюють» шлях, яким збираються йти: передусім, звичайно, для себе, щоб знайти свій шлях, але, зрештою, і для неї, роблячи «видимою» і локалізацію хворобливих відчуттів. Після подолання останніх перешкод і визволення душі починається спуск, такий же небезпечний, як і підйом, бо кінцева мета усіх дій викликати пологи, метафорично висловлюючись — спуск. Отже, за Леві-Стросом, шаман, лікуючи хвору, допомагає їй усвідомити ситуацію, описувану на початку в суто афективних тонах, і змиритися зі стражданнями. Те, що міфологія шамана не відповідає реальній дійсності, не має значеная: хвора вірить у неї. Злі духи і духи-помічники, надприродні монстри й чарівні тварини є частиною цілісної системи, на якій базується світогляд аборигенів про всесвіт. Те, з чим важко змиритися породіллі, — це страждання, що не вписуються в цю систему, виглядають чимось надприродним. Шаман же за допомогою міфу відтворює струнку систему, знайшовши всім стражданням відповідне місце. Він надає в розпорядження своєї пацієнтки потрібну «мову», за допомогою якої можна висловити, а отже й зрозуміти раніше невимовні стани і відчуття. «Саме цей перехід до словесного виразу (який до того ж організує й допомагає усвідомити й пережити в упорядкованій і зрозумілій формі теперішнє, без цього стихійне й не усвідомлене) деблокує фізіологічний процес, тобто примушує події, в яких бере участь хвора, розвиватися в сприятливому напрямку». З цієї точки зору шаманська медицина займає проміжне становище між сучасними органотерапією й психотерапією (зокрема, психоаналізом). З погляду Леві-Строса, особливість шаманського лікування полягає в тому, що воно застосовує до органічного розладу метод, близький до психоаналітичного. Зупинимося на цьому докладніше й порівняємо їх. В обох випадках їхньою метою є переведення в сферу свідомості внутрішніхконфліктів і перешкод, які були до того неусвідомленими або через свою пригніченість іншими психічними силами (психоаналіз), або через те, що природа процесів, які відбуваються, має не психічний, а органічний характер (у випадку пологів). Аналогічно в обох випадках внутрішні конфлікти й перешкоди зникають не тому, що хворі отримують знання про них, а через те, що це знання викликає особливе переживання, за якого конфлікти реалізуються в такій послідовності й у такий спосіб, які сприяють їхньому розв'язанню. Цей пережитий досвід у психоаналізі має назву «відреагування». У народній медицині також виникає специфічне переживання: і в міру того, як це переживання самоорганізується, механізми, що перебувають поза контролем пацієнта, саморегулюються і починають упорядковано функціонувати. Шаман відіграє ту саму подвійну роль, що й психоаналітик: для пси- хоаналітика це роль вислуховуючого, для шамана — оратора, проте обидва вони встановлюють безпосередній зв'язок зі свідомістю (і опосередковану — з підсвідомістю) хворого. Але шаман не тільки виголошує замовляння: він є і його героєм, бо саме він проникає в хворі органи на чолі цілого війська надприродних духів і визволяє полонену душу. З цієї точки зору він перевтілюється, як і психоаналітик (який є об'єктом перенесення, і стає завдяки навіяним хворому уявленням реальною дійовою особою того конфлікту, що переживається хворим на межі органічного й психічного). Однак є й низка суттєвих відмінностей, адже зрозуміло, що в одному випадку доводиться виліковувати психічний, а в іншому — органічний розлад. Обидва методи мають створити певне переживання, і вони роблять це за допомогою міфу, який хворий мусить пережити (вперше чи вдруге). Але в одному випадку це індивідуальний міф, який хворий будує з елементів свого минулого, а в іншому — соціальний, отриманий хворим іззовні. Але структура цього міфу на рівні позасвідомих психічних процесів має бути аналогічною тій органічній структурі, появу якої на рівні тілесному й треба викликати за допомогою міфу. Ефективність символіки, за Леві-Стросом, саме й полягає в тій «індукційній властивості», яку мають один відносно одного формально гомогенні структури, побудовані на різному матеріалі й на різних рівнях живого: на рівні органічних процесів, позасвідомих психічних процесів і свідомого мислення. Щоб підготувати «відреагування», психоаналітик вислуховує, а шаман говорить. Більше того, коли перенесення вже здійснені, хворий примушує говорити психоаналітика, передаючи йому передбачувані наміри й почуття. У замовленні ж, навпаки, шаман навіює хворій, запитуючи її і самостійно відповідаючи на запитання, свою інтерпретацію її стану, якою вона має пройнятися.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 183; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.43.161 (0.007 с.) |