Тема 2. Cутнісна характеристика інноваційних процесів

Зміст теми

Сутність інноваційних процесів. Основні етапи, моделі та результати інноваційних процесів. Життєвий цикл інновації. Дифузія інновацій. Поняття та напрями трансферу технологій. Правові аспекти охорони інтелектуальної власності. Кон’юнктура ринку та аналіз попиту на інноваційні продукти. Інноваційний процес як інтегроване середовище інноваційної діяльності. Вплив інноваційних процесів на соціально-економічний розвиток. Інноваційні моделі розвитку, сутність, необхідність, значення.

Сутність та значення інноваційної діяльності. Передумови та мотивація інноваційної діяльності. Гіпотези інноваційної діяльності.

Конкурентоспроможність як джерело нововведень. S-крива розвитку. Чинники, що впливають на інноваційну діяльність.

Інноваційна інфраструктура, її складові та значення. Інноваційні структури. Технологічні парки, бізнес-інкубатори, технополіси, венчурні фірми, дочірні підприємства. Фірми, орієнтовані на життєвий цикл продукції (експлеренти, патієнти, віоленти, комутанти). Основна спрямованість Закону України “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків”. Роль малого підприємництва в інноваційних процесах. Венчурне підприємництво. Складові венчура. Сфери поширення інновацій. Зміст поняття “сучасне підприємство” та інноваційне підприємство. Кількісна оцінка рівня сучасності підприємства.

Основні поняття

Інноваційний процес, який узагальнює результати інноваційної діяльності, найповніше розкривається через етапи його організації. Перетворення ідеї в інновацію проходить етапи фундаментальних, прикладних, конструкторських досліджень, а також маркетингу, виробництва і реалізації.

Процес введення інновації на ринок називається комерціалізацією.

Період часу між появою новації та отриманням прибутку від її втілення має назву інноваційний лаг.

Інноваційний цикл або життєвий цикл інновації – це період від розробки до впровадження і комерціалізації нововведення.

Учасниками інноваційного процесу єавтор новації, експерт (оцінює економічну ефективність інновації), інвестор, підприємець (організатор виробництва та реалізації продукції).

Головним ресурсом інноваційного процесу є людина, від компетенції, творчої активності якої залежить успіх інновації.

 

 

 

S-подібна крива розвитку (крива Гомпертца, логістична крива, крива Перла) ілюструє межу розвитку і вдосконалення кожної конкретної технології. Межа результативності є сигналом до оновлення, до пошуку технології з більш високою межею результативності, яка б дозволила бути на рівні нової технологічної хвилі. Період переходу на нову технологію є технологічним розривом.

 

	Рис. 2.5. Залежність між витратами на нововведення та результатами

Інноваційна модель економічного розвитку країни – це процес матеріалізації досягнень науково-технічного прогресу, який є засобом економічного і соціального розвитку. Основна спрямованість інноваційної моделі розвитку направлена на формування інноваційно­го типу розширеного відтворення національної економіки.

Процес, за допомогою якого нововведення передається комунікаційними каналами поміж членами соціальної системи, називається дифузією інновацій. Й. Шумпетер: дифузія нововведення – це процес кумулятивного збільшення кількості імітаторів, які впроваджують нововведення слідом за новатором в очікуванні більшого прибутку.

Ринковим регулятором дифузних процесів є трансфер інновацій, який законодавчо регулює передачу права на використання нововведень як носіїв нових цінностей іншим суб’єктам інноваційної діяльності.

Трансфер інновацій повинен здійснюватися з урахуванням економічних інтересів держави. Якщо нововведення, яке не має аналогів у зарубіжній практиці, не використане досить повно у країні – власниці патенту, то продаж ліцензії іноземній державі може призвести до суттєвих економічних збитків.

Завдання трансферу технологій:

ü запобігати надходженню в Україну застарілих технологій;

ü сприяти розповсюдженню та застосуванню високоефективних технологій;

ü підвищувати рівень інтелектуалізації вітчизняного експорту;

ü сприяти випуску конкурентоспроможної продукції тощо.

 

Кон’юнктура ринку – сукупність умов, ознак, які характеризують співвідношення попиту й пропозиції на товари і послуги.

Попит відображає обсяг продукції, що споживач хоче й у змозі придбати за деякою ціною протягом визначеного часу на конкретному ринку: Q_i = f(P_i), (2.1)

 

де Q_i - обсяг попиту на і-й товар (і = 1,2,.., k); Р_і – ціна і-го товару.

 

Величина попиту виражається в конкретних кількісних показниках продукції, на яку є попит, її зміна виникає під дією ціни. Графічно це означає пересування точки на кривій попиту без зміни положення самої кривої (рис.2.6). Зсув положення кривої попиту є зміною попиту.

 

Інноваційною є діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск нових конкурентоспроможних товарів і послуг. У ринкових умовах вона орієнтована на економічну доцільність, прибутковість.

Інноваційні рішення лежать в снові інноваційної діяльності та забезпечують прискорення процесів інтеграції всіх типів нововведень (по товарах, послугах, організаційній структурі, методах продаж тощо) і поєднують знання, техніку і ринок.

Мотивація інноваційної діяльності:

ü підтримка високої репутації підприємства серед споживачів і збереження контрольованої частки ринку;

ü досягнення високої продуктивності праці за рахунок автоматизації певних видів діяльності;

ü освоєння нових видів діяльності, виробництво нової продукції;

ü зростання об’ємів торгового обороту і частини ринку, що ним контролюється;

ü удосконалення або модернізація матеріально-технічної бази підприємства;

ü необхідність пристосовуватися до структурних змін у галузях промисловості.