Концепція оцінки ефективності менеджменту

 

Діяльність менеджера укладається в керівництві людьми (тобто в управлінні), спрямованому на досягнення поставлених цілей. Якщо управлінська діяльність вирішує поставлені завдання, забезпечує реалізацію цілей, причому на основі оптимального використання наявних ресурсів, то вона вважається ефективною. Іншими словами, ефективність показує, якою мірою керуючий орган реалізує мети, і в цьому розумінні проблема ефективності управління є складовою частиною економіки управління, частиною ефективності виробництва. У зв'язку із цим оцінка ефективності менеджменту буде основною при стратегічному й оперативному плануванні організації.

Яку би діяльність не здійснювала людина, вона завжди прагне виконувати її раціонально й ефективно. Раціоналізм припускає пошук найбільш зручних і продуктивних методів виконання роботи, ефективність - найкращий результат, порівняний з витратами зусиль або ресурсів на досягнення цього результату.

У цьому випадку закономірне питання, наскільки ваша організація економічна (ціна яку довелося заплатити за отриманий результат) або вигідна, одним словом у скільки разів результат більше витрат?

Однак часто головним буває не те, у скільки разів результат більше витрат, а чи є він більше коштовним. Тому що на сьогоднішній день в умовах ринкової економіки в главу кута встають питання конкурентоздатності, то ви як керівник повинні піклуватися про продуктивність, зростання ролі управління й суспільної значимості. У зв'язку із цим, вам потрібно навчитися оцінювати рівень управління, можливості організації й перед вами завжди буде стояти завдання вибору найбільш вигідного варіанта управління.

Співвідношення результатів і витрат це і є зміст ефективності як управлінської категорії.

У загальному виді ефективність управлінської діяльності (Е) виражають наступною формулою:

 

Е = Р/З (9.1)

 

де Р - результат функціонування системи управління (результуюча складова);

3 - витрати на управлінську діяльність або обсяг використаних ресурсів (витратна складова).

Під ефективністю менеджменту ми будемо розуміти, складну багатогранну категорію, що відображає характерні риси економічних, соціальних, організаційних й інших явищ.

Ефективність управління, як соціально-економічна категорія, - це результативність даної діяльності, ступінь раціонального використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів. Функціональна роль ефективності управління - відображати рівень і динаміку його розвитку, якісну й кількісну сторони даного процесу.

Ефективність можна розрізняти як потенційну й реальну. Потенційна ефективність оцінюється попередньо, реальна визначається отриманими на практиці результатами.

Ефективність управління буває тактичною й стратегічною. Тактична ефективність відображає одержання ефекту в найближчому часі, стратегічна в майбутньому.

У досягненні високої ефективності менеджменту велику роль грають характеристики системи, механізму й процесу (технології) менеджменту. Однак, ефективність менеджменту завжди мінлива й визначається не тільки внутрішніми факторами, але й зовнішніми - станом економіки, конкуренцією, соціально політичної обстановки й ін. При цьому зовнішня й внутрішня ефективність менеджменту повинні бути збалансовані.

Сучасна наука виділяє три групи основних принципів, що визначають ефективність менеджменту.

Принципи пріоритетів у менеджменті. Головними з них є:

· пріоритети людського фактору - мотивована діяльність, професіоналізм;

· принципи критичних факторів - облік фактору часу, розвиток інформаційних технологій, корпоративність, як форма ефективного співробітництва й партнерства;

· основні принципи орієнтування - управлінська діяльність містить у собі розробку мети, місії й стратегії менеджменту, забезпечення якості, створення умов творчості (система «думай сам») і ін.

У чому ж складається проблематика оцінки ефективності менеджменту?

У першу чергу це пов'язане з тим, що результат може бути як прямим (безпосереднім), так і непрямим (віддаленим). По-друге, результат може принести соціально-економічний, соціально-психологічний і соціально-організаційний ефект. По-третє, ми можемо одержати винятково економічний, виробничий ефект. Соціальний й економічний ефект перебувають у постійному протиріччі. Ріст соціального ефекту може викликати зниження економічного ефекту й навпаки.

Фактори оцінки ефективності менеджменту

Для забезпечення ефективності менеджменту необхідно враховувати всі впливи на її ж фактори. Але це можна зробити тільки тоді, коли ці фактори систематизовані й виділені основні й визначальні.

Що ж таке фактор, по яких ознаках їх можна класифікувати?

Фактор - момент, істотна обставина в якомусь процесі, явищі. Ефективність управління формується під впливом ряду факторів, які можна класифікувати по наступних ознаках:

1) по тривалості впливу;

2) по характері впливу;

3) по ступені формалізації;

4) залежно від масштабу впливу;

5) по змісту;

6) за формою впливу;

Розглянемо більш докладно основні фактори, що роблять вплив на ефективність менеджменту.

По тривалості впливу виділяють фактори, вплив яких позначається протягом тривалого часу (технічний рівень виробництва, стиль управління й ін.) і які діють нетривалий час (прогули, простої, порушення трудової дисципліни й т.п.).

По характеру впливу розрізняють фактори інтенсивні й екстенсивні. Перші забезпечують підвищення ефективності менеджменту за рахунок мобілізації внутрішніх ресурсів, удосконалювання організації праці управлінських працівників і поліпшення його умов, підготовка кадрів управління. Другі передбачають залучення додаткових ресурсів - збільшення чисельності управлінського персоналу, розширення технічного оснащення праці керівників на якісно незмінній основі й т.д.

По ступені формалізації виділяють кількісно вимірні й кількісно невимірні фактори.

Залежно від масштабу впливу фактори можна підрозділити на: народногосподарські, галузеві, на рівні організацій, на рівні підрозділів.

По змісту розрізняють фактори:

· науково-технічні (рівень механізації й автоматизації праці),

· організаційні (раціональна структура апарата управління, розміщення кадрів, документообіг, трудова дисципліна),

· економічні (система матеріального заохочення й матеріальної відповідальності),

· соціально-психологічні (мотивація праці, міжособистісні відносини),

· технічні,

· фізіологічні (санітарно-гігієнічні умови праці) і ін.

За формою впливу розрізняють фактори прямі (кваліфікація персоналу, стан устаткування) і непрямі (психологічний клімат, групова динаміка). Перші безпосередньо впливають на ефективність управлінської праці, другі - опосередковано.

Кожний з перерахованих факторів може впливати на систему управління сам по собі, окремо, а також у сукупності з іншими. При спільному позитивному впливі вони забезпечують істотний ріст результативності менеджменту (за рахунок синергичного ефекту), при негативному - знижують її. Роль менеджерів полягає в тому, щоб планомірно впливати на зазначені фактори. Ріст ефективності повинен стати об'єктом постійної управлінської діяльності на всіх рівнях організації.

Критерії й показники ефективності управління

В оцінці управління найбільшу складність представляє розуміння його результату. Можна оцінити ресурси, легко виміряти час, важко оцінити результат.

Є кінцевий результат у якому управління проявляється лише опосередковано, і можна назвати безпосередній результат, що властивий будь-якому виду діяльності людини.

Безпосередній результат управління може характеризувати комплекс критеріїв і показників ефективності.

Що ж таке критерій і показник ефективності управління?

Критерій ефективності - ознака, на підставі якого провадиться оцінка, визначення або класифікація; міряло судження, оцінки.

Критерій ефективності управління визначається не тільки оптимальністю функціонування об'єкта управління, але і якістю праці персоналу, соціальною ефективністю (які ми розглянемо при вивченні наступних питань).

Розглянемо спочатку критерії ефективності, що відносяться до об'єкта управління. Сучасна наука виділяє загальні, локальні і якісні критерії ефективності управління.

Загальний критерій - економічні результати діяльності керованої підсистеми в цілому, тобто здійснення підприємством (або організацією) своєї місії при найменших витратах.

Група більш приватних локальних критеріїв:

· витрати живої праці на виробництво продукції або надання послуг;

· витрати матеріальних ресурсів;

· витрати фінансових ресурсів;

· показники використання основних виробничих фондів;

· прискорення оборотності оборотних коштів;

· скорочення строку окупності капіталовкладень.

Група якісних критеріїв:

· збільшення частки продукції вищої категорії якості;

· забезпечення екологічної чистоти;

· випуск продукції, необхідної суспільству;

· поліпшення умов праці й побуту працівників;

Критерієм ефективності управління, крім того, за певних умов може бути максимум випуску продукції або максимум послуг.

Всі ці критерії повинні бути відбиті в певній системі показників економічної ефективності, які ми розглянемо в другому питанні.

Показник ефективності - кількісна характеристика роботи підприємства, побічно характеризує ефективність управління.

Такі показники ефективності як продуктивність праці, матеріалоємність, фондовіддача основних виробничих фондів, оборотність оборотних коштів, окупність капіталовкладень умовно можна об'єднати в групу приватних або локальних показників.

Крім того, виділяють узагальнюючі показники: рентабельність і ліквідність. Вони відображають результат господарської діяльності й управління в цілому але не повною мірою характеризують ефективність й якість управління трудовими процесами, виробничими фондами, матеріальними ресурсами.

Показниками, що характеризують роботу апарата управління є стратегічна ефективність управління й своєчасність прийняття й здійснення управлінських рішень.

При оцінці ефективності управління необхідно комплексне застосування всієї системи узагальнюючих і приватних показників. Ефективність управлінської діяльності стосовно до суб'єкта управління може характеризуватися кількісними (економічний ефект) і якісними показниками (соціальна ефективність), які ми розглянемо в другому й третім питанні відповідно.